Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Римарій, або Римівник
Римарій, або Римівник
Римарій, або Римівник – словник рим, вживаних у певній національній поезії відповідної історичної доби. Такі словники добре відомі західноєвропейському літературознавству, зокрема в Іспанії (П.-Б. Кампой), у Франції (Ф. Мартінон) тощо. В Україні над Р. працював С. Караванський, у діаспорі – Лідія Далека. В 1979 у видавництві “Наукова думка” (Київ) з’явився “Словник українських рим”, упорядкований А. Бурячком та І. Гуриним. Незважаючи на цензурні обмеження, що позначилися на змісті цього видання, воно не втратило свого значення й досі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 1. Бехер И. В зашиту поэзии. Москва, 1959. 2. Борее Ю. Б. Художественный процесс (проблемы теории и методологии) // Методология анализа литературного процесса. Москва, 1989. С. 4-30. 3. Бушмин Л. Преемственность в развитии литературы. Ленинград, 4. Верли М. Общее литературоведение. Москва, 1957. 5. Клочен Г. Поетика Бориса Олійника. Київ, 1989. 6. Легший Б. Твори: У […]...
- Список рекомендованої літератури – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття 1. Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. – К. : Феміна, 1995. – 688 с. 2. Історія української літератури ХІХ століття : підручник : у 2 кн. / за ред. акад. М. Г. Жулинського. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – 656 с. 3. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. / […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Бібліографія літературна (від грец. βΙβλία – книги і γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- Українська муза, Поетична антологія од початку до наших днів “Українська муза”. Поетична антологія од початку до наших днів” – антологія української поезії, що вийшла 1908 у Києві заходами і за редакцією О. Коваленка. Охоплювала надбання української поезії на поч. XX ст., різні художні напрями (романтизм, реалізм, імпресіонізм), школи, містила чимало творів, які раніше на Наддніпрянській Україні через цензурні заборони не могли бути надруковані. Виходила […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Бібліографія літературна (від грец. Βιβλία – книги і Γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
- Логос “Логос” – літературна група українських письменників католицького спрямування у Львові (1927-31). Друкованим органом “Л.” був журнал “Поступ”, твори учасників групи виходили у видавництві “Добра книжка”. До групи належали О. Мох (Орест Петрійчук), Гр. Лужницький (Меріям), В. Мельник (Василь Лімниченко), С. Семчук, Д. Бандрівський, Р. Сказинський, Т. Коструба та ін. Програмними були принципи християнської моралі, протидія […]...
- Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних […]...
- Рада “Рада” – літературно-науковий альманах, упорядкований М. Старицьким замість недозволеного цензурою місячника і виданий у Києві (1883-84). Тут були надруковані твори М. Старицького (“Не судилось”, “До України”, “До М. Лисенка”, “Учта”, “На морі”, переклади та переспіви з англійської і угорської поезій), П. Куліша (“Поет”, “До кобзи та до музи”, “На чужій чужині”), Б. Грінченка (“Матері”, “Сестрі”, […]...
- ЕМСЬКИЙ АКТ 1876 р ЕМСЬКИЙ АКТ 1876 р. – мав причиною доноси Київського українофоба В. Юзефовича та інших, що зняли в офіційній російській пресі галас про сепаратистську політичну діяльність українців у “Південно-західному відділі Російського географічного товариства”. Комісія з міністрів внутрішніх справ і народної освіти, обер-прокурора синоду, шефа жандармів і Юзефовича в Петербурзі ухвалила заборониш: 1) ввіз українських книжок і […]...
- За красою “За красою” – літературний альманах, виданий на честь Ольги Кобилянської, упорядкований О. Луцьким (Чернівці, 1905). Видання мало модерністський характер, хоч у ньому, крім творів символістів (Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, О. Луцький, С. Чарнецький), неоромантиків (Леся Українка), імпресіоністів (М. Коцюбинський), друкувалися твори реалістів (І. Франко, Уляна Кравченко та ін). В альманасі також були публікації […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН (24.12.1844, с. Хишевичі, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 18.02.1885, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) – мовознавець, фольклорист, педагог і громадський діяч. Народився в сім’ї греко-католицького священика. Середню освіту здобув у гімназії м. Бережани на Тернопільщині, вищу – на філософському факультеті Львівського університету (1869). У 1870 – 1871 рр. обіймав посаду суплента (помічника вчителя), […]...
- Мистецький український рух “МУР” (Мистецький український рух) – об’єднання українських письменників в еміграції з метою консолідувати українських літераторів, які після 2-ї світової війни опинилися в таборах для переміщених осіб переважно в Німеччині та Австрії. Засноване в 1945 у м. Фюрт (Німеччина). За час існування відбулися три з’їзди (1945, 1947 і 1948) та кілька конференцій “М”. Головою об’єднання був […]...
- Серія Серія (від лат. series — ряд) – сукупність видань, об’єднаних спільним задумом, тематикою, цільовим або читацьким призначенням, що виходять під спільною назвою серії, як правило, в однотипному оформленні. Періодичні або продовжувані С. складаються з нумерованих або датованих випусків. Неперіодичні видання утворюють відкриту С, якщо тривалість її випуску заздалегідь не встановлена, і закриту С, якщо її […]...
- Збагачення власного словника – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю Кожен фахівець використовує крім кількох тисяч загальновживаних слів спеціальну лексику. На початку навчання студент переживає “інформаційний шок”, надалі, звикши до інформаційної насиченості лекцій, семінарів, практичних занять, активно засвоює нову термінологію. Щоб цей процес був максимально продуктивним, доречно завести словник нових слів. Слухаючи лекції, виступи колег на семінарських заняттях, конспектуючи тексти, необхідно заносити у словник (за […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- “Оксфордський словник англійської мови”: опис “Оксфордський словник англійської мови” (The Oxford English Dictionary) – проект абсолютно нового словника англійської мови, був задумав в 1858, після двох доповідей д-ра Р. Тренча “Про деякі недоліки наших англійських словників”, прочитаних автором на засіданні філологічного товариства в 1857. Герберт Кольрідж (1830-1861) і після нього д-р Ф. Дж. Фернівалль були його першими редакторами. Їх робота […]...
- Демо-версія – що це таке? Демо-версія, вона ж “тріалка”, це урізана, обмежена і безкоштовна версія продукту (як правило, мова йде про комп’ютерну програму), яка призначена для “ознайомлення” користувача з можливостями цього самого продукту. Слово “демо” (наголос на “е”) як в англійській, так і в російській мовах є скороченням слова “демонстраційна”. У більшості демо-версій встановлені жорсткі обмеження по часу користування, або […]...
- Лексикографія. Основні українські словники План 1. Загальне поняття про лексикографію 2. Енциклопедії, їх види 3. Словники, їх види 4. Використана література 1. Загальні поняття про лексикографію Термін лексикографія (від гр. lexikon – словник, grapho – пишу) називає: А) розділ мовознавства, що визначає теоретичні принципи укладання словників, вивчає типи словників; Б) процес збирання слів певної мови, упорядкування їх опис словникового […]...
- ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР (псевд. – В. Левенко та ін.; 05.08.1866, х. Оріховщина, тепер с. Оріхівка Лубенського р-ну Полтавської обл. – 10.12.1933, Прага) – прозаїк, літературний критик, політичний і громадсько-культурний діяч, історик, мемуарист, словникар. Походив із шляхетської української (по матері – французької) родини. Навчався в Лубенській і Прилуцькій гімназіях, закінчив юридичний факультет Московського університету (1888). Написав там […]...
- Мій Рідний Київ – Віра Артамонова Починається день… Не з пісень починається день, Починається він із мрій, Прокидається Київ мій. Десь далеко дзвенить трамвай, Прокидається рідний край, Прокидаюсь і я, як він, Дзвін в душі, чи то сонця дзвін. Київ хоче мене вести За діброви та за мости. Я іду і його веду. Поселяємось у саду. Чи ти Київ мій, чи […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ 1. Андрухович Юрій. Постмодернізм – не напрям, не течія, не мода // Слово і час. 1999.№ 3. 2. Аристотель. Поэтика. Москва, 1957. 3. Арістофан. Комедії. Київ, 1956. 4. Бичко І. В. та ін. Філософія. Київ, 1994. 5. Білецький Леонід. Основи української літературно-наукової критики. Київ, 1998. 6. Вишенський І. Твори. Київ, 1959. 7. Гегель Г. В. […]...
- Галина ЖУРБА (29 грудня 1888 – 9 квітня 1979) Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в батьківському домі. Двадцятирічною […]...
- Літопис життя і творчості письменника Літопис життя і творчості письменника – науково-джерелознавчий жанр біографічного літературознавства, який описує в хронологічному порядку на основі документальних свідчень факти життя і діяльності письменника від народження до смерті, особливої уваги надаючи тим, які так чи інакше позначилися на творчості. В українському літературознавстві створено в цьому жанрі дослідження про Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесю […]...
- Київ – столиця України – IІІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас – Найкращі учнівські твори – Твір Згідно з легендою, основоположниками Києва були три брати й сестра: Кий, Щек, Хорив і Либідь. На честь старшого брата місто назвали Києвом. Київ – столиця України, є стародавнім містом, яке поділяється на дві частини: Верхнє місто, або давній Київ, та Нижнє місто, або Поділ. В Верхньому місті до наших днів збереглася частина старовинного муру – […]...
- ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО (р. нар. невід. – після 1624) – давньоукраїнський поет, перекладач, освітній діяч. Освіту здобув у Константинополі та Острозькій академії. Належав до членів Ставропігійського братства у Львові, але 1601 р. був тимчасово виключений з нього, оскільки в конфлікті Ставропігії з Львівським єпископом Гедеоном Балабаном став на його бік; наприкінці цього самого року знову прийнятий […]...
- Дзвін “Дзвін” – літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Спілки письменників України, виходить щомісяця у Львові. Заснований 1940 під назвою “Література і мистецтво”, редактором був О. Десняк. У 1945 відновлений під назвою “Радянський. Львів”. Номінальним редактором був М. Бажан, фактичним – П. Козланюк. У 1951-89 виходив під назвою “Жовтень”, а з 1990 перейменований на “Дзвін”. Редакторами були Ю. […]...
- Список рекомендованої літератури – Український театр і драматургія 70-90-х років ХІХ ст. як мистецьке явище. Творчість М. Старицького 1. Дем’янівська Л. С. Михайло Петрович Старицький / Л. С. Дем’янівська // Твори : в 6 т. / М. Старицький. – К. : Дніпро, 1989. – Т. 1. – С. 5-38. 2. Пчілка Олена. Михайло Петрович Старицький. Пам’яті товариша / Олена Пчілка // Київ. – 1991. – № 12. – С.119-124. 3. Франко І. Михайло […]...
- МОВНІ ПОМИЛКИ У ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ПРОГРАМАХ Мовна ситуація в Україні – чи не найболючіше питання не лише для тих, хто стоїть в обороні рідного слова, а й для кожного з нас. На жаль, суспільство, збурене на якийсь час можливими змінами у правописі, виявилось абсолютно байдужим до низької мовної культури, нав’язаної телебаченням.* Лексичний запас телевізійників насичений відвертими русизмами: добиватися успіхів(досягати), добиватися розгляду(домагатись), […]...
- ЛЕВАНДА ІОАНН ЛЕВАНДА ІОАНН (спр. ім’я – Іван Сікачка; березень 1734, Київ – 06.07.1814, Київ) – церковний діяч і проповідник. Народився в сім’ї шевця. 1748 р. вступив до Київської академії за рахунок священика Воскресенської церкви у Києві Іоанна Леванди, на честь якого й прийняв нове прізвище. По закінченні навчання (1759) два роки вчителював у Переяславській колегії, викладаючи […]...
- Куртуазна література Куртуазна література (фр. courtois – ввічливий, чемний) – світська, лицарська література європейського середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод рицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Одним із відомих представників К. л. вважається французький епік К. де Труа (друга половина XII ст.) – засновник “артурівського роману”, автор роману про Трістана (втрачений), а також […]...
- Моє сприйняття поезії Й. Бродського – шкільний твір 11 клас ПОСТМОДЕРНІЗМ “Жоден кримінальний кодекс не передбачає покарань за злочини проти літератури. І серед них найтяжчим є не переслідування авторів, не цензурні обмеження, не спалення заборонених книг. Натомість існує зневага до книг – їх нечитання. За такий злочин людина розплачується усім своїм життям: якщо ж на нього йде нація – вона платить за це […]...
- Короткий зміст Умберто Еко “Маятник Фуко” У творі “Маятник Фуко”, створеному італійським письменником Умберто Еко, розповідається про трьох товаришів. Юнак на ім’я Казобон запалився романтичними почуттями до уродженці Бразилії – Ампаро. Закохані переїхали на батьківщину дівчини. Там вони почали вивчати спіритизм. Це негативно позначилося на їхніх стосунках, чоловік повернувся на батьківщину. Тут в його житті з’явилася Лія, яка народила Казобон сина. […]...
- Лексикон Лексикон (грецьк. lexikon – словник) – 1. Лексика; запас слів, який виявляється у варіанті мовлення, пов’язаному з певною сферою людської діяльності, або характерний для якої-небудь особи. Наприклад: “Мому серцю не раз допіка,/ Як почую оте несусвітне/ Покалічене “слово новітнє”/ 3 “лексикону” своїх земляків,/ Коли їду в село до батьків…” (М. Карпенко). Слова, притаманні різним Л., […]...
- Рідна стріха “Рідна стріха” – ілюстрований літературний збірник, упорядкований Василем Лукичем (псевдонім В. Левицького) і виданий 1894 у Львові коштом товариства “Просвіта”. До нього включені художні твори різних жанрів, що друкувалися в календарі товариства “Просвіта” на 1894. З поетичних творів подано історичну поему С. Руданського “Павло Апостол”, вірші П. Граба (псевдонім П. Грабовського). “Самотні пісні і думки” […]...
- Енциклопедія Енциклопедія (грецьк. encyclopedie – коло знань) – науково-довідкове видання, яке об’єднує в алфавітному або систематичному порядку найістотнішу інформацію з усіх (універсальна Е.) або окремих (галузева Е.) галузей знань. Літературна Е. – один із видів галузевих Е. Сучасне значення літературної Е. пов’язане з виданням наприкінці XIX ст. “Універсального словника літератур” Г. Вапро (Париж,1876-77) та “Енциклопедії світової […]...
- Думка (дума) Думка (дума) – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у “Русалці Дністровій” – “Думи і думки”, у Т. Шевченка – “Тече вода в синє […]...
- Що я знаю про Київ – ІІІ варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у IX столітті. Відома легенда про створення […]...