Русь легендарна
Традиційно – до чого є всі підстави – вважається, що спільним предком українського, російського і білоруського народів є східні слов’яни, які створили перша держава, яка умовно прийнято називати Староруським (Київської або Давньою Руссю). Саме це об’єднання стало загальним “предком” подальших державних утворень, які продовжили ті чи інші традиції Давньоруської держави.
Не зупиняючись на вельми спірною проблемі походження і первісного розселення слов’янських племен [1], звернемося до того часу, пам’ять про якого збереглася у писемних джерелах.
Першим і найважливішим з них є “Повість временних літ”, яка охоплює період з найдавніших часів до другого десятиліття XII ст. Вона збереглася у складі пізніших літописів XIV-XVI ст. Ще в 30-х роках XIX ст. стало ясно, що сама “Повість” є продовженням більш ранніх літописних творів. Аналіз тексту Повісті показав, що в її основі лежать більш ранні літописі: так звані “Початковий звід” (1096-1099), “Звід Никона” (одна тисяча сімдесят три) і, нарешті, що передував їм “Найдавніший звід” (1037-1039), або з’явилося тоді ж якесь сюжетне оповідання про початкової історії (“Повість про початок Руської землі”, або “Сказання про початковий поширенні християнства на Русі”, або якесь інше сказання). Важливо відзначити, що до “Зводу Никона” текст літописи не був розбитий на річні статті. Дати ранніх подій були проставлені “заднім числом” тільки в 70-х рр. XI ст. Підстави, на яких була пророблена ця робота, нам не відомі (як, втім, точно не відомі і системи відліку часу, якими користувалися перші літописці). Іншими словами, більшість дат давньоруської історії носить умовний характер і без спеціальної перевірки (якщо це взагалі можливо) прийматися не можуть.
Очевидно також, що самі ранні літописні записи могли спиратися тільки на якісь усні перекази, які згодом були перероблені давньоруськими літописцями у своїх цілях. Правда, неодноразово висловлювалися припущення і про те, що до 30-х рр. XI ст. могли вестися якісь спорадичні записи (наприклад, на полях великодніх таблиць). Однак ніяких джерел, які б підкріпили ці припущення, поки знайти не вдалося. Так що, найраніший період давньоруської історії носить явно легендарний характер. До числа таких легенд відносяться, очевидно, і перекази про походження і розселення східних слов’ян.
Отже, що ж знає автор “Повісті” про східнослов’янських “племенах” і їх ранньої історії?
Related posts:
- Перші згадки про Русь Першою згадкою про Русь вважається їх згадка в Бертинських анналах, написаних на латині. Вони велися ченцями Франкської імперії. Там повідомлялося про те, що в 839 році до Людовика Благочестивого попрямувало візантійське посольство, в числі якого були і посли народу, що називався росами. Іноземні автори про народ “рось” Крім франків про них згадує також Йордан, готський […]...
- Есе про Давню Русь: культура, люди, звичаї Період існування Київської Русі – це відрізок історії від кінця 9-го століття до татаро-монгольської навали в столітті 13-му. Писемність на Русі (мається на увазі слов’янське письмо кирилицею) з’явилася ще в 9-му столітті. Розквітом писемної творчості, давньоруської літератури, літописання став період правління київського князя Ярослава Мудрого. Поряд з письмовою, розвивалася і усна народна література: билини про […]...
- Стародавня Русь: літописи Головне джерело наших знань про давньої Русі – середньовічні літописі. В архівах, бібліотеках і музеях їх налічується кілька сот, але по суті це одна книга, яку писали сотні авторів, почавши свою працю в 9 столітті і закінчивши його через сім століть. Спочатку треба визначити, що ж таке літопис. У великому енциклопедичному словнику написано наступне: “Історичне […]...
- Заліська Русь Дві дати стали знаковими в історії Стародавньої Русі. У 882 р (кінець IX ст.) Відбулося об’єднання Новгорода і Києва – це вважається датою утворення Давньоруської держави. У 988 р (кінець X ст.) Русь прийняла християнство. Слов’яни заселили територію Москви вже після утворення Давньоруської держави з центром у Києві, а початок розквіту цій області довелося вже […]...
- Монгольська навала на Русь Монголо-татарське нашестя на Русь довелося на час княжої міжусобиці, яка чимало сприяло успіху завойовників. Фактичним керівником гуртка онук великого Чінгісхана Батий, який почав війну проти давньоруської держави і став головним руйнівний його земель. Перший і другий похід У 1237 році, взимку, відбулося першої великий напад монголо-татарського війська на Русь – їх жертвою стало Рязанське князівство. […]...
- Русь історична Справжня історія, яка починає фіксувати літописцем, що називається, по гарячих слідах, сходить до першого літописного твору, яке з’явилося в Києві в роки князювання Ярослава Володимировича, якого історіографічна традиція з 60-х років XIX ст. воліє величати Мудрим. Називають і характеризують її по-різному. А. А. Шахматов іменував її Найдавнішим склепінням, Д. С. Лихачов – “Сказання про поширення […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
- Візантія і Русь Протягом своєї тисячолітньої історії Візантія мала величезний вплив на весь слов’янський світ, у тому числі і на Русь. Вже в IX-X століттях руські князі здійснювали військові походи на Константинополь, іноді зазнавали поразки, а іноді здобували перемоги і отримували з Візантії багату данину. Ці походи не можна вважати просто розбійницькими нападами, адже в Константинополі закінчувався торговий […]...
- Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія життя Марусі Чурай. Пісні, що стали народними, їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. “Засвіт встали козаченьки” Тема. Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія життя Марусі Чурай. Пісні, що стали народними, їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. “Засвіт встали козаченьки” Мета: ознайомити з легендою про Марусю Чурай, допомогти усвідомити поетичну красу її пісень, силу почуттів, у них передану; розвивати вміння виразно читати, аналізувати пісні; характеризувати образ легендарної народної поетеси; висловлювати власні судження […]...
- Прихід Рюрика на Русь Достовірна інформація про історію Русі до Рюрика вкрай мізерна. А ті факти, що відомі, часто не мають однозначної інтерпретації. На трактування відомостей серйозний вплив надає і те, прихильниками якої з теорій, норманської або антинорманнскую, є вчений, який працює з ними. Норманістів припускають, що виникнення у слов’ян держави пов’язане з приходом на їх території варягів. Прихильники […]...
- 38 фактів про Київську Русь Ось вже не першу сотню років історики ламають списи над Київською Руссю або як ще ще називають Давня Русь. Утворилися цілі школи, що мають діаметрально протилежні погляди на це державне утворення. Частина з них навіть заперечує наявність такої держави в принципі. Ситуацію посилює і геополітичне становище, що склалося і постійно погіршується на колишніх землях Київської […]...
- Розвиток культури Київська Русь – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Першими книгами, що писалися від руки на пергаменті, були Євангеліє та Псалтир. Найдавніша книга, яка дійшла до наших часів, – це “Остромировае Євангеліє” (1056-1057 рр.). Це Євангеліє було написане уставом: кожна буква промальовувалася пензлем окремо від іншої спеціальною фарбою; початкові букви на сторінках були намальовані особливо великими і яскравими, а сторінки оздоблювалися орнаментом. З XIV […]...
- Південна Русь і Степ Під 6653/1145 роком в Новгородського першого літопису старшого ізводу згадується похід на Галич: “Томь ж літі ходиша вся Русска земля на Галиць і багато попустіша область їх, а міста не в’зяша жоден, і воротішася, ходиша ж і з Новгорода допомогти кияном’, зй воеводою Неревіномь, і воротішася зй люб’вью “. Той же похід описується і в […]...
- Русь перед татаро-монгольською навалою Після закінчення благополучного правління Володимира Мономаха князівство ще 7 років насолоджувалися спокоєм, поки княжив його син Мстислав. Але доля відпустила Мстиславу всього 56 років життя. З часу заняття престолу його наступником Ярополком почалося відділення деяких територій від Київської Русі. Повної самостійності захотіли Галицьке, Волинське князівства. Знову спалахнули сварки між правителями. Посилення Володимиро-Суздальського князівства До XII […]...
- Монгольська навала на Русь в 13 столітті Татаро-монгольська навала на Русь тривало п’ять років – з 1237 по 1242 роки і завершилося переходом слов’янських земель під фактичну владу Золотої Орди. Виділяється два етапи завоювання. Передумови і початок навали Основною передумовою, яка зумовила успішність дій армії завойовників, стала розрізненість князівство. Замість того, щоб об’єднатися в боротьбі зі спільним ворогом, князі продовжували протистояти. Кожне […]...
- Монголо-татарське нашестя на Русь З метою підкорити все більше територій хан Батий направив своє військо в бік нинішньої Росії. Так почалося вторгнення на руські землі. Першим містом, який піддався нападу, був Торжок. Мешканці намагалися відбиватися, але ця надія на порятунок поступово спадала, так як військо монголо-татар було досить численним. Два тижні тривала облога Торжка, після чого він був узятий […]...
- Что принесли монголы на Русь Обострение междоусобиц и феодальной раздробленности. То, что ослабило Русь до прихода ига, продолжилось и после утверждения сюзеренитета хана над этими землями. Просто теперь объектом княжеской борьбы был не только какой-то стол, но и ханский ярлык на управление тем или иным княжеством. Раздробленность законсервировались, ведь вассалы одного сюзерена, конечно, могут конфликтовать между собой, однако масштабно объединять […]...
- Василь Симоненко – РУСЬ I З глибин віків і гордо, й величаво Встає легендами овіяне ім’я. Минуле – сон, але сліпа змія Не отруїла доблесті і слави. То ж не орда завзята і кривава Нежданно появилася в степах, Щоб у сплюндрованих і спалених містах Шуміли оргії і варварські забави. То встала Русь в кольчузі і шоломі, Щоб їй стихія […]...
- “Вся Русь” в поемі Гоголя “Мертві душі” Поштовхом до написання поеми “Мертві душі” було незрозуміле бажання автора розкрити опис Русі, проїхати разом зі своїм героєм по містах і губерніях Росії, викрити персони звитяжних чиновників і поміщиків, які правили життям кріпаків людей. Назва гоголівської поеми має подвійне значення. По-перше, воно говорить про тих селянських душах, які скуповував Чичиков для здійснення своєї афери. В […]...
- Київська Русь – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VI-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX – на початку X […]...
- Аналіз вірша Єсеніна “Гой ти, Русь, моя рідна” Доля великого російського поета Сергія Єсеніна досить неоднозначна і загадкова. Йому довелося багато подорожувати, жити далеко від батьківщини. Але завжди Єсенін поспішав туди, де знаходиться його будинок, туди, де душа наповняться спокоєм і гармонією. Будучи справжнім патріотом, Єсенін ні коли не ідеалізував свою батьківщину – Росію. Він, як ніхто інший, знав про її недоліки, бідах, […]...
- ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ. “ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ”. ЛЕГЕНДАРНА ПОСТАТЬ З ПОЛТАВИ. ТРАГІЧНА ІСТОРІЯ ЇЇ ЖИТТЯ. ПІСНІ, ЩО СТАЛИ НАРОДНИМИ. ЇХ ПОПУЛЯРНІСТЬ, ФОЛЬКЛОРНА ОСНОВА, НАРОДНОПОЕТИЧНІ ОБРАЗИ – Вступ. Усна народна творчість Мета: ознайомити учнів із найважливішими відомостями життя легендарної піснярки з Полтавщини-Марусі Чурай, її пісенною спадщиною; розвивати вміння виразно читати та коментувати пісню “Засвіт встали козаченьки”, знаходити й пояснювати художні засоби, розвивати самостійність, культуру мовлення, мислення, пам’ять; виховувати любов до рідного слова, почуття людської гідності, бажання відроджувати та вивчати оригінальну творчість народу. Обладнання: портрет Марусі Чурай, […]...
- Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні”Засвіт встали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні”, “Ой не ходи, Грицю…”,що стали народними. їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи Тема. Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні “Засвіт встали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні”, “Ой не ходи, Грицю…”, що стали народними. їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. Мета: ознайомити учнів із постаттю легендарної поетеси Марусі Чурай, її пісенною спадщиною; розвивати уміння виразно читати, коментувати пісні, пояснювати в них художні […]...
- Ой ты Русь, моя родина кроткая, Лишь к тебе я любовь берегу – 11 клас – СЕРГІЙ ЄСЕНІН – ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мелколесье. Степь и дали. Свет луны во все концы. Вот опять вдруг зарыдали Разливные бубенцы. Тот, кто видел хоть однажды Этот край и эту гладь, Тот почти березке каждой Ножку рад поцеловать. С. Єсенін Як навчитися розпізнавати істинну поезію від підробок, що підряджаються під неї? У поезії справжній завжди є якась несподіванка, поетичне відкриття, самобутнє, […]...
- Сергій Єсенін про селянську Русь і Радянську Батьківщину Творчість поета С. Єсеніна досить багатогранне, але основною темою його лірики була любов до Рідному краю. Тема російської села у творчості Єсеніна Раніше творчість поета було присвячено переважно темі російської села, життя селянства. Однак, на відміну від інших літераторів, які робили акцент на соціальних проблемах селянської Русі, Сергій Єсенін дивився на неї з естетичної та […]...
- ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ – термін – поняття – визначення “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”– визначна пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, літописне зведення, складене у Києві на початку XII ст. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них – Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції “Повісті временних літ”: 1-а […]...
- Літопис Літопис – пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь часто починалася словами “В літо…” – с звідси назва жанру. Л. мали такі різновиди: щорічна хроніка та власне літописні оповідання, що мають відповідну літературну обробку. Л. – інтеграційний жанр, що поєднує в собі і легенду, і вояцьку повість, і житіє святого, і розмаїті документи […]...
- Образна система “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” – твір, який належить до ряду одних з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. В основі сюжету лежить розповідь про невдалий бій руських князів із половцями в 1185 році. Твір пройнятий мотивами язичницької міфології та слов’янській народній поезії. Образна система ” Слова…” “Слово о полку Ігоревім” є найбільш раннім епічним твором руської літератури. […]...
- Віктор Близнець – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Віктор Близнець народився 10 квітня 1933 року в с. Володимирівці на Кіровоградщині в селянській родині. Змалечку він мріяв про те, щоб стати дитячим письменником. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працює у молодіжних часописах, дитячих журналах. Автор збірки оповідань “Ойойкове гніздо”, повісті “Звук павутинки”, повісті-казки “Земля Світлячків”‘ та інших художніх творів. Віктор Близнець […]...
- Внутрішня політика Ярослава Мудрого Позбувшись претендентів на владу, Ярослав став спокійно і мудро правити в своїй державі. Час князювання Ярослава (1019-1054) став епохою розквіту Давньоруської держави. Князь багато чого зробив для поширення на Русі християнства. Він будував нові церкви (у тому числі видатні собори Святої Софії в Києві та Новгороді), відкривав при них школи, заохочував переклад церковних книг з […]...
- Аскольд і Дір – видатні правителі Києва Аннали історії Стародавньої Русі, “повість минулих літ” і візантійські хроніки зберегли деякі епізодичні згадки про Аскольда і Діра, як київських правителів напередодні об’єднання півночі і півдня Київської Русі. Проте життя і доля варягів-правителів, вписуються цільним фрагментом в історію народження держави Київська Русь. Особистості Аскольда і Діра відомі і загадкові, а звершення значимі і дивні. Саме […]...
- Сусіди східних слов’ян До середини IХ століття східні слов’яни стали важливою політичною силою. У другій половини IХ століття Давньоруська держава вийшла на загальноєвропейську арену, об’єднавши десять з дванадцяти східнослов’янських племен. До моменту об’єднання Русі з нею межувало лише одне повноцінне держава – Хозарський каганат – південно-східний сусід Русі, який упав в 966 під ударами дружин князя Святослава. На […]...
- Політичний устрій Київської Русі В історичній науці розділилися думки з приводу характеру політичного ладу Стародавньої Русі. Прийнято вважати, що Давня Русь (9-11-й ст.) – ранньофеодальна держава, зберігало пережитки родоплемінних відносин. Великі князі поступово втрачали риси військових вождів (властиві їм в 4-7-м ст.) І, стаючи світськими правителями, брали участь в розробці законів, організації суду, торгівлі. В обов’язки князя входили функції […]...
- ПЛАН – ЛЬЮЇС КЕРРОЛ, М. ЦВЕТАЕВА – СИЛА ТВОРЧОЇ УЯВИ – 5 клас Повість як літературний жанр 1. Поняття про повість. (Повість – епічний твір середньої форми. Посідає проміжне місце між романом і оповіданням.) 2. Особливості повісті. (Більший об’єм порівняно з оповіданням; розгорнутий сюжет; більша кількість другорядних персонажів, повніша та глибша їх характеристика; наявність описів.) 3. Письменники, що працюють у жанрі повісті. (Ч. Діккенс “Різдвяна пісня в прозі”, […]...
- Географія в античному світі Знання про світ, накопичені народами Сходу, були примножені великими мислителями Стародавньої Греції. Вчені античного світу намагалися створити теорії про походження і будову навколишнього їх світу, зобразити відомі на той час країни у вигляді креслень (карт). Географічні відомості вперше приведені Геродотом у його класичній праці ” Історія в дев’яти книгах”. Він описав країни, розташовані по берегах […]...
- КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ (бл. 1815, на Харківщині – 1854, Харків) – письменник. Народився в сім’ї священика, навчався у Харківській духовній семінарії (виключений 1841 р.). Служив у сільських церквах та в Харкові. Належав до гуртка українських письменників у Харкові кінця 30-х – початку 40-х років XIX ст. (О. Корсун, М. Петренко, С. та П. Писаревські). Навчаючись у […]...
- Люблінський замок Замок (Град) розташований на високому пагорбі над старим містом, з якого відкривається чудовий вид на все місто. Точна дата заснування не збереглася, перша згадка про замок припадає на 1144. У кладці замку досі збереглися фрагменти кельтських, іллірійських і давньоримських споруд. Свій нинішній вигляд замок придбав в XVI столітті, так як землетруси 1511 мало що залишило […]...
- ПОВІСТЬ ВРЕМ’ЯНИХ ЛІТ “ПОВІСТЬ ВРЕМ’ЯНИХ ЛІТ” – пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, найдавніше літописне зведення, укладене в Києві на початку XII ст., яке пізніше входило до складу всіх літописних зведень XIV – XVI ст. “Повість врем’яних літ” іще називають Несторовим літописом, Початковим літописом, Сильвестровим зведенням. Відомі три редакції цієї пам’ятки: перша, яка була здійснена близько 1113 р. […]...
- Реферат на тему “Древній Вавилон” Історія стародавнього Вавилона є низкою воєн і повстань, великих завоювань, жителі Вавилона не один раз були захоплені завойовниками і самі часом виступали в ролі завойовників. Вавилон – величне місто в Месопотамії, столиця держави Вавилон, розташовувався він в області Аккад і був головним економічним, політичним і культурним центром найдавнішої цивілізації (історики називають його “першим мегаполісом”). В […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...