Русь легендарна

Традиційно – до чого є всі підстави – вважається, що спільним предком українського, російського і білоруського народів є східні слов’яни, які створили перша держава, яка умовно прийнято називати Староруським (Київської або Давньою Руссю). Саме це об’єднання стало загальним “предком” подальших державних утворень, які продовжили ті чи інші традиції Давньоруської держави.
Не зупиняючись на вельми спірною проблемі походження і первісного розселення слов’янських племен [1], звернемося до того часу, пам’ять про якого збереглася у писемних джерелах.
Першим і найважливішим з них є “Повість временних літ”, яка охоплює період з найдавніших часів до другого десятиліття XII ст. Вона збереглася у складі пізніших літописів XIV-XVI ст. Ще в 30-х роках XIX ст. стало ясно, що сама “Повість” є продовженням більш ранніх літописних творів. Аналіз тексту Повісті показав, що в її основі лежать більш ранні літописі: так звані “Початковий звід” (1096-1099), “Звід Никона” (одна тисяча сімдесят три) і, нарешті, що передував їм “Найдавніший звід” (1037-1039), або з’явилося тоді ж якесь сюжетне оповідання про початкової історії (“Повість про початок Руської землі”, або “Сказання про початковий поширенні християнства на Русі”, або якесь інше сказання). Важливо відзначити, що до “Зводу Никона” текст літописи не був розбитий на річні статті. Дати ранніх подій були проставлені “заднім числом” тільки в 70-х рр. XI ст. Підстави, на яких була пророблена ця робота, нам не відомі (як, втім, точно не відомі і системи відліку часу, якими користувалися перші літописці). Іншими словами, більшість дат давньоруської історії носить умовний характер і без спеціальної перевірки (якщо це взагалі можливо) прийматися не можуть.
Очевидно також, що самі ранні літописні записи могли спиратися тільки на якісь усні перекази, які згодом були перероблені давньоруськими літописцями у своїх цілях. Правда, неодноразово висловлювалися припущення і про те, що до 30-х рр. XI ст. могли вестися якісь спорадичні записи (наприклад, на полях великодніх таблиць). Однак ніяких джерел, які б підкріпили ці припущення, поки знайти не вдалося. Так що, найраніший період давньоруської історії носить явно легендарний характер. До числа таких легенд відносяться, очевидно, і перекази про походження і розселення східних слов’ян.
Отже, що ж знає автор “Повісті” про східнослов’янських “племенах” і їх ранньої історії?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Русь легендарна