Сусіди східних слов’ян
До середини IХ століття східні слов’яни стали важливою політичною силою.
У другій половини IХ століття Давньоруська держава вийшла на загальноєвропейську арену, об’єднавши десять з дванадцяти східнослов’янських племен.
До моменту об’єднання Русі з нею межувало лише одне повноцінне держава – Хозарський каганат – південно-східний сусід Русі, який упав в 966 під ударами дружин князя Святослава.
На інших кордонах сусідами величезною східнослов’янської держави були не мали державності фінно-угорські, балтські, дако-романської і тюркські племена.
Південні сусіди
На південному кордоні Давньоруської держави мешкали поляни, тиверці і уличі. Їх сусідами були народи Великого степу (Дикого поля). В середині IХ століття між Доном і Прутом жили такі племена:
- Печеніги; Угри; Чорні булгари.
Два останніх племені перебували в Причорномор’ї недовго. Угри мігрували на захід, а чорні булгари асимілювалися.
Східні сусіди
На схід від Давньоруської держави проживали переважно фіно-угорські племена:
- Мордва; Мещера; Мурома; Меря.
Ці чотири племені були сусідами російських племен: кривичів, радимичів і сіверян. На схід від мордви проживали тюркомовні волзькі булгари, які теж перебували в орбіті впливу Русі, а з мерею і мещєрою сусідувало балтомовних плем’я Голядь.
Північні і північно-західні сусіди
На північ від племені словен і їх столиці Великого Новгорода, навколо Невського і Онезького озер проживали три фіно-угорських племені:
- Весь; Іжора; Водь.
На захід від Чудського озера теж жили угро-фінські племена: чудь (ести) і ліб. Північно-західними сусідами Русі були також балтські племена:
- Жемайти; Аукшайти; Латгали; Ятвяги.
Західні сусіди
Два східнослов’янських племені – волиняни і білі хорвати – не входили до складу Давньоруської держави до середини Х століття і проживали чи не її західних кордонах. Їх західними сусідами були западнославянские племена віслян і мазовян, які в ІХ столітті стали частиною польської держави.
- Південно-західними сусідами білих хорватів і тиверців були неслов’янські племена: Угри; Авари, незабаром асимільовані уграми; Волохи (дако-романи).
Південно-західні сусіди східних слов’ян перебували під сильним впливом Візантії і Першого болгарського царства. Але ці держави не були безпосередніми сусідами східних слов’ян.
Related posts:
- Побут східних слов’ян Розселення слов’ян по Східній Європі відбувалося в двох напрямках: на північ в зону густих лісів, озер і боліт; і на схід в лісостеп, де ліси чергувалися з великими відкритими просторами чорноземних земель. Ця різниця в природних умовах наклала відбиток на побут, господарську діяльність і звичаї слов’ян. Господарська діяльність Основним видом діяльності у слов’янського населення Східної […]...
- Рюрик, Олег і початок державності східних слов’ян У IX ст. в результаті об’єднання племен східних слов’ян у Східній Європі утворилася держава, що стало базою для як виникла російська государственностьформірованія російського етносу. Найдавніше зі збережених творів про Русі – “Повість временних літ”, було написано на початку XII ст. – Через сто з гаком років. Вона починається словами: “Звідки є пішла земля руська”. “Повість […]...
- Причини хрещення Русі Хрещення Русі за візантійським зразком обумовило розвиток культури і історію України на довгі століття вперед. В основі доленосного рішення князя Володимира лежали глибокі причини. Давня Русь напередодні хрещення До кінця X століття Київська Русь являла собою типове напівфеодальні держава. Влада київського князя ще була не досить міцною і утримувалася виключно за допомогою військової сили. Язичництво […]...
- Вірування східних слов’ян У дохристиянський період (до кінця IX ст.) східні слов’яни сповідували язичницьку релігію, схожу з давніми віруваннями стародавніх народів Європи. В основі стародавніх європейських релігій лежало одухотворення природи і її сил, поклоніння стихіям, які олицетворялись в образі різних богів або духів. Осібно від інших язичницьких вірувань Європи стояла Олімпійська релігія, якою слідували стародавні греки і римляни, […]...
- Континент і океан – незлагідні сусіди? В умовах тривалого ” вимушеного ” сусідства між материками і океаном склалася свого роду демаркаційна лінія, вірніше сказати, перехідна зона, яка характеризується особливим режимом, тектонічним і седиментаційним. У науковій літературі ця перехідна зона отримала назву континентальної або материкової окраїни. Найбільш важливим її ознакою є наявність різкого перепаду в рельєфі – свала глибин, зростаючих на короткій […]...
- Значення прийняття християнства Прийняття християнства справила величезний вплив як на подальший розвиток Російської держави, так і на кожної російської людини. Християнство змінило побут наших далеких предків і їх звичаї. Церква, щоб примирити слов’ян з новою релігією, зберегла деякі язичницькі свята. Але вона рішуче заборонила жертвопринесення, багатоженство, кровну ворожнечу і інші язичницькі традиції. Духовенство закликало надавати допомогу убогим і […]...
- Внутрішня політика Ярослава Мудрого Позбувшись претендентів на владу, Ярослав став спокійно і мудро правити в своїй державі. Час князювання Ярослава (1019-1054) став епохою розквіту Давньоруської держави. Князь багато чого зробив для поширення на Русі християнства. Він будував нові церкви (у тому числі видатні собори Святої Софії в Києві та Новгороді), відкривав при них школи, заохочував переклад церковних книг з […]...
- Дохристиянські вірування і традиції східних слов’ян Природні культи Дохристиянський етап історії східнослов’янської культури іменується язичницьким. Основу язичницьких традицій древніх слов’ян складали різноманітні природні культи. Слов’яни мали священні гаї, річки і водойми, гори й каміння. Культ води пов’язаний з її шануванням як первостихії, що має важливе значення для землеробства. Проявом культу води були уявлення про водяників і русалок. Як священних слов’яни шанували […]...
- Перші згадки про Русь Першою згадкою про Русь вважається їх згадка в Бертинських анналах, написаних на латині. Вони велися ченцями Франкської імперії. Там повідомлялося про те, що в 839 році до Людовика Благочестивого попрямувало візантійське посольство, в числі якого були і посли народу, що називався росами. Іноземні автори про народ “рось” Крім франків про них згадує також Йордан, готський […]...
- Давньоукраїнські міфи та характерні риси культури південно-східних слов’ян Загальновідомо, що слов’яни та українці, зокрема, належать до індоєвропейської етномовної спільності. У верхньому палеоліті з единої “прамови” виокремилися великі етномовні масиви, а саме: афразійській, сінокавказький та ностратичний (бореальний). Останній існував у XX-XV тис. до н. е. До його складу сучасні дослідники відносять індоєвропейську, уральську, алтайську, картавельську, еламо-дравідійську та ескалеутьску (?) мовні сім’ї. Нас цікавить переважно […]...
- З досвіду естетичного виховання східних слов’ян у давнину Звернення до педагогічного досвіду східних слов’ян зумовлене потребою дослідити історичну тяглість традиції естетичного виховання в педагогічному досвіді українського народу. Зміст і методи народної педагогіки засновані на принципах світовідчуття і світорозуміння східних слов’ ян у давнину. А у свідомості в процесі її становлення та розвитку, в міру звільнення від безпосередньої вплетеності в діяльність і спілкування людей, […]...
- Сюжети “східних поем” Байрона При всій відчутною фантастичності та правдоподібності сюжетів “східних поем”, майже всі вони навіяні подорожніми враженнями автора і мають під собою реальну основу. У цьому сенсі надзвичайно цікаві коментарі, якими наповнює свої “повісті” сам автор. Йому було важливо довести, що поеми не є абсолютною вигадкою і плодом фантазії, що, однак, не заперечує їх яскравою суб’єктивності. Логіка […]...
- Союзи східнослов’янських племен До IX ст. н. е. в Східній Європі утворилися 14 великих племінних союзів, які об’єднали більш дрібні племена. Таблиця і карта в атласі з історії допоможуть запам’ятати назви і географічне розташування племінних союзів. Північні союзи племен Ільменські словени, кривичі, полочани. Центральні союзи племен В’ятичі, дреговичі, радимичі. Західні союзи племен Білі хорвати, волиняни, дуліби (бужани). Південні […]...
- Історія слов’ян до хрещення Русі Держава слов’ян до хрещення відрізнялася від інших держав відсутністю класового суспільства і феодальної системи. Дана структура дозволила створити потужну державу. А військові перемоги говорять про те, що подібний уклад суспільства був найбільш гармонійним і ефективним, на відміну від інших народів. Слов’яни-руси шанували богів Перуна і Волоса, вважали поклоніння їм найціннішим сенсом життя, а не багатства […]...
- Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) Особливістю сучасного художнього процесу є відродження духу літературної міфотворчості, що виявляється у створенні авторських міфів, а також у зверненні до давніх фольклорних мотивів з метою конструювання власного міфу. Модерністська творча парадигма постулює виникнення нової самодостатньої реальності, суб’єктом якої є автор-деміург. Російський філософ М. Бердяєв у праці “Смисл творчості” писав з цъого приводу: “Творчий акт у […]...
- Культура і розвиток Русі в 11 столітті Території і держава Русь в 11 столітті Розпочате в 10 столітті формування єдиного російської держави в 11 столітті отримало новий виток розвитку. Київські князі, які активно здійснювали походи на навколишні землі, підпорядковували собі всі великі території з проживаючим тут місцевим населенням. Центром об’єднання слов’янських племен був Київ, звідки і здійснювалося управління, приймалися найважливіші рішення. Населення […]...
- Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру за доби Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Мета: – Навчальна: коротко охарактеризувати хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу; розкрити історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур; розкрити вплив релігії та філософії на художню літературу; коротко ознайомити учнів З основними жанрами середньовічної літератури на Заході й Сході; – Розвивальна: розвивати навички асоціативного споглядання на світ, […]...
- Есе про Давню Русь: культура, люди, звичаї Період існування Київської Русі – це відрізок історії від кінця 9-го століття до татаро-монгольської навали в столітті 13-му. Писемність на Русі (мається на увазі слов’янське письмо кирилицею) з’явилася ще в 9-му столітті. Розквітом писемної творчості, давньоруської літератури, літописання став період правління київського князя Ярослава Мудрого. Поряд з письмовою, розвивалася і усна народна література: билини про […]...
- Родовід Рюриковичів Рюриковичі – княжий, царський і пізніше королівський рід на Стародавньої Русі, що йде від нащадків Рюрика, згодом роздрібнити на безліч гілок. Родинне дерево Рюриковичів дуже широко. Більшість представників династії Рюриковичів були правителями Давньоруської держави, а також російських князівств, які утворилися після поділу руських земель. Частина представників династії пізніше належала до королівського роду інших держав: Угорсько-Хорватське […]...
- Руські князівства і землі У 12 столітті Русь перейшла в новий період, під назвою Удільна Русь, під час якого руські території ділилися на незалежні держави. Послужила цього роздробленість російських земель, що виникла по ряду причин: Заплутаний принцип спадковості й розрослося потомство Рюрика; Збільшення боярського землеволодіння; Політика в князівствах, що орієнтується на інтереси знаті, якій вигідно мати князя, що захищає […]...
- Билини Билина – віршований епічний (розповідний) жанр фольклору. У центрі билини знаходиться герой, обороняв свою землю від ворожих загарбників, або процвітаючий, багатий купець, який символізує багатство російської землі. Цикли билин З питання про час і місце виникнення билин немає однозначної точки зору. Вважається, що билини виникли приблизно в 9-10 століттях на південних територіях давньоруської держави і […]...
- Розвиток культури Київська Русь – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Першими книгами, що писалися від руки на пергаменті, були Євангеліє та Псалтир. Найдавніша книга, яка дійшла до наших часів, – це “Остромировае Євангеліє” (1056-1057 рр.). Це Євангеліє було написане уставом: кожна буква промальовувалася пензлем окремо від іншої спеціальною фарбою; початкові букви на сторінках були намальовані особливо великими і яскравими, а сторінки оздоблювалися орнаментом. З XIV […]...
- Заліська Русь Дві дати стали знаковими в історії Стародавньої Русі. У 882 р (кінець IX ст.) Відбулося об’єднання Новгорода і Києва – це вважається датою утворення Давньоруської держави. У 988 р (кінець X ст.) Русь прийняла християнство. Слов’яни заселили територію Москви вже після утворення Давньоруської держави з центром у Києві, а початок розквіту цій області довелося вже […]...
- Середньовіччя як доба, її хронологічні межі и специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Лі Бо. Печаль на яшмовому ганку, Призахідне сонце навіює думки про гори, Сосна біля південної галереї. Основні теми і мотиви лірики митця Мета: ознайомити учнів зі своєрідністю доби Середньовіччя, зокрема у літературі; визначити характерні ознаки середньовічної китайської лірики на прикладі творчості поета Лі Бо; показати її тісний зв’язок із філософією; допомогти зрозуміти особливості східної поезії; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного тексту; сприяти розвиткові емоційних почуттів, образного сприйняття світу; виховувати інтерес до східних культур. Перебіг уроку І. […]...
- Полоцьке князівство Перше з удільних князівств, що відокремилося від складу давньоруської держави, в подальшому здобувши незалежність. У період з 14 по 18 століття входило до складу Великого князівства Литовського. Свою історію існування Полоцьке князівство несе ще до утворення давньоруської держави. Відомо, що ще на початку 870-х років князь Рюрик зобов’язав полочан платити данину, пізніше аналогічно вчинив і […]...
- Формування давньоруської народності Наприкінці X століття було закінчено об’єднання всіх східних слов’ян у єдину державу. Підкоряючись влади київського князя, кожне слов’янське плем’я повинно було не тільки платити йому данину, а й участь в загальнодержавних справах. Здійснюючи військові походи, київські князі збирали народні ополчення з усіх східнослов’янських земель. У таких походах воїни були об’єднані спільною метою, відчували свою спорідненість […]...
- Русь легендарна Традиційно – до чого є всі підстави – вважається, що спільним предком українського, російського і білоруського народів є східні слов’яни, які створили перша держава, яка умовно прийнято називати Староруським (Київської або Давньою Руссю). Саме це об’єднання стало загальним “предком” подальших державних утворень, які продовжили ті чи інші традиції Давньоруської держави. Не зупиняючись на вельми спірною […]...
- Освіта слов’янських держав Під час великого переселення народів, які відноситься до першого тисячоліття н. е., слов’яни зайняли значну частину території Східної Європи і поселилися на Балканах. Про перші слов’янських держав відомо з 7 століття нашої ери. Першопричиною цього послужило державні утворення інших народів, які почали тіснити слов’ян. Держава Само Це держава являла собою племінний союз, який був створений […]...
- Повідомлення про хазарів і Константинополь Величезна держава. Хазари – народ, в середні століття (а саме в 8 столітті нашої ери) створив велику державу на території сучасних Росії, України, Грузії, Вірменії, Азербайджану. Були тюрками за походженням і за мовою, тобто найближчими родичами половців, пізніше татар. Були також найближчими сусідами Русі, неодноразово воювали з російськими князями. Вели спосіб життя кочівників. Каганат обіймав […]...
- “Слово про погибель Руської землі” як зразок пам’ятника давньоруської літератури “Слово про погибель землі російської” – твір, який є яскравим прикладом давньоруської літератури. Для ранньої російської літератури було характерним реальне опис відбуваються історичних подій, в ній не було місця вигаданим героям і ситуацій. Автори не створювали штучно трагедій або гостросоціальних проблем, вони описували у своїх творах виключно реальні факти з життя держави і суспільства. Історія […]...
- Середньовічна Африка: історія та культура У середні століття в лісах Центральної Африки жили племена, які займалися полюванням, збиранням, вважали за краще будувати курені і навіси з листя і дерев, і не знали про залозі. Це були племена бушменів і пігмеїв. У Південній Сахарі були кочівники, що розводили худобу та обмінюють його на необхідні їм речі і продовольчі товари. Решта поселенці […]...
- Слов’янські язичницькі боги Язичництво – це релігія, яка заснована на віруванні в існування кількох божеств, а не в одного Бога-творця, як, наприклад, в християнстві. Поняття язичництва Сам термін “язичництво” є неточним, оскільки включає в себе занадто великий пласт культури, сьогодні замість нього використовують терміни “політеїзм”, “тотемізм” або “етнічна релігія”. Язичництво древніх слов’ян – це термін, який використовують для […]...
- Феодальна роздробленість на Русі – причини і наслідки Феодальна роздробленість – закономірний період в історії будь-якої держави. Через нього пройшли всі ранньосередньовічні країни в Європі та Азії, включаючи і Давню Русь. Сьогодні в центрі уваги причини і наслідки феодальної роздробленості на Русі. Хронологія Період, коли єдине давньоруське держава розпалася на окремі руські князівства, називається питомою або періодом феодальної роздробленості на Русі. Відносно термінів […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
- Любецький з’їзд князів Руська земля знемагала від княжих чвар і половецьких набігів. За наполяганням Володимира Мономаха, який князював тоді в Переяславі, 1097 року онуки і правнуки Ярослава Мудрого зібралися на з’їзд у місті Любечі. Вони поклялися, що не дадуть половцям розоряти Русь і будуть спільно боротися з ворогом. Князі домовилися також, що відтепер кожен з них буде правити […]...
- Стародавні слов’яни – коротко Стародавні слов’яни – це слов’яни, які жили в VI-XI століттях, коли відбувалося їх розселення по Руській рівнині. Народи і племена древніх слов’ян Західні слов’яни: чехи, поляки, словаки, поморские і Полабскіе племена. Південні слов’яни: болгари, греко-македонці, далматинці (хорвати, серби). Східні слов’яни: дуліби, північний союз та ін. Предки українців, білорусів і росіян. словени Їжа Основу харчування давньослов’янських […]...
- Історія заснування Москви Москва – одне з найбільших міст Русі, засноване, ймовірно, в 12-му ст. і стало столицею в 16-му ст. Москва була заснована на Боровицькому пагорбі, в місці, де відбувається злиття двох річок – Москви-ріки і р. Неглинной. Саме подібне вигідне розташування зіграло важливу роль в подальшому зростанні добробуту міста, який до 13-14-му ст. став великою торговою […]...
- ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосиди – Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводивсь гоже, А другий – навпаки. Малий свої уроки Виконує весь час, Великий по два роки Даремно ходить в клас. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку Із тину за хвоста. Малий дає дорогу Малятам з […]...
- Скіфи Скіфи – це кочові племена, які жили в VII столітті до н. е. – IV століття н. е. Хто такі скіфи До сих пір йде суперечка, хто вони такі. Хтось вважає, що вони монголи, інші називають їх арійцями. Але все ж більшість вчених дослідників вважають, що, це люди, які прийшли з глибин Азії і відносять […]...
- Хреститель Русі – князь Володимир Великий політик, що зміцнив і розширив кордони Київської Русі, православний святий, билинний князь. Все це про князя Володимира, молодшого сина Святослава, онука Ігоря убитого древлянами. Він правив державою без малого сорок років – небувалий термін на ті часи. І саме за його велінням відбувся небувалий переворот у долі всіх слов’ян – хрещення Русі, 1028-річчя якого […]...