ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ. “ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ”. ЛЕГЕНДАРНА ПОСТАТЬ З ПОЛТАВИ. ТРАГІЧНА ІСТОРІЯ ЇЇ ЖИТТЯ. ПІСНІ, ЩО СТАЛИ НАРОДНИМИ. ЇХ ПОПУЛЯРНІСТЬ, ФОЛЬКЛОРНА ОСНОВА, НАРОДНОПОЕТИЧНІ ОБРАЗИ – Вступ. Усна народна творчість
Мета: ознайомити учнів із найважливішими відомостями життя легендарної піснярки з Полтавщини-Марусі Чурай, її пісенною спадщиною; розвивати вміння виразно читати та коментувати пісню “Засвіт встали козаченьки”, знаходити й пояснювати художні засоби, розвивати самостійність, культуру мовлення, мислення, пам’ять; виховувати любов до рідного слова, почуття людської гідності, бажання відроджувати та вивчати оригінальну творчість народу.
Обладнання: портрет Марусі Чурай, мультимедійна дошка зі слайдами, елементи костюмів, аудіозапис пісні “Засвіт встали козаченьки”, епіграф, підручник.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ
1. Вступне слово вчителя
Українська пісня! Хто не був нею зачарований, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, свої бажання бути красивими і ніжними, сильними і хоробрими?
Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, чарівною силою, що викликає в душі людській найглибші емоції, почуття і прагнення до всього, що є кращого в людині. Тож на уроці ми познайомимося з піснями літературного походження, які стали народними, та їхнім автором – легендарною Марусею Чурай.
2. Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК
Бесіда з учнями
· Що таке пісня?
· Які пісні називаються літературними?
· Що, на вашу думку, потрібно для того, щоб авторська пісня стала народною?
IV. СПРИЙНЯТТЯ 1Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Українські ліричні пісні… Імена багатьох авторів цих творів, на жаль, невідомі. Та інколи з давнини століть виринають постаті піснетворців. Найвідомішою серед них є Маруся Чурай, яку ще називають “дівчиною з легенди”. Адже до наших днів не збереглося жодних документів чи пам’яток давнини, які б підтверджували достовірність народних переказів, пов’язаних з іменем цієї полтавської піснярки. Проте Маруся сама стала частиною народної творчості, як і її твори.
2. Поетична хвилинка
(Звучить ніжна мелодія, учень читає напам’ять вірш полтавської поетеси Марії Бойко)
Співоча земле! Край талановитий,
Натхнення геніям ти щедро дарував…
Пісні народів, щирі, як молитви,
Ти Чураївни голосом співав.
Цілющі, певно, тут вода й повітря,
Натхнення можна пити з джерела.
Саме прекрасна полтавська земля подарувала народові Марусю Чурай, пісні якої до цього часу чарують своєю неповторністю та красою. Хто ж така Маруся Чурай? Найкраще про свою долю вона розповість сама.
3. Виступ “актора”
(Виходить учениця в українському костюмі, яка говорить від імені Марусі Чурай)
“Народилася я в Полтаві в 1625 році в сім’ї урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая. Мій батько був відважним та гордим козаком, брав участь у боях проти польської шляхти, потім потрапив у полон і був страчений у Варшаві як бунтівник.
Ми залишилися з матір’ю самі. Смерть батька стала для нас страшною втратою. Мою стражденну душу врятували пісні, у які я вклала найсокровенніші мрії, бажання.
Минали роки, я підростала. У моє життя непомітно увійшло кохання. Гриць Бобренко був нашим сусідом та моїм молочним братом. З раннього дитинства ми були завжди разом. Мені здавалося, що понад усе на світі я люблю пісні та кохаю Гриця, якому я віддала своє серце. Ми навіть таємно заручилися. Зі спалахом Хмельниччини 1648 року Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Я на нього чекала довгих чотири роки. Та коли Гриць повернувся, то не звернув на мене уваги. Мій коханий виявився слабовільною людиною, піддався материним умовлянням і заручився з багачкою Галею Виш – няківною. Усе то гроші… Та хіба ж вони варті покалічених душ?! Я навіть хотіла покінчити життя самогубством і кинулася у Ворсклу. Та врятував мене Іван Іскра. Після цього я дуже довго хворіла.
А потім Гриць помер. Через отруєння. І моя душа померла разом з ним. А потім мене судили. Люди казали, що то я Гриця отруїла. Але це неправда, бо готувала отруту я для себе, а Гриць випив її ненароком. За мить до страти врятував мене Іван Іскра. Він привіз грамоту від Богдана Хмельницького, та я вже жити не хотіла. Як же жити без коханого? Потім була проща до Києва. Я хотіла поклонитися святим місцям. А потім захворіла на сухоти… і все. Лише мої пісні залишилися нетлінними”.
Учитель. Один із сучасників авторки зазначав, що “чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді; обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка, а голос. Ах, що то за голос був! Такого дзвінкого і солодкого співу не чувано навіть від київських бурсаків…”.
Олександр Шкляревський, який у дитинстві бував у письменника Григорія Квітки-Основ’яненка і бачив там портрет Марусі Чурай, так описує легендарну співачку: “Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто невелика на зріст, трохи худорлява, мініатюрно складена), струнка, як струна,.. з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглим личком, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями. Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками. Але при цьому у Марусі Чурай було круте, трохи випукле, гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбиком ніс”.
Як бачимо, існує деяка суперечність між цими двома описами зовнішності Марусі Чурай.
4. Повідомлення учнів (випереджувальне навчання)
Учитель. Діти, створіть власний словесний портрет Марусі Чурай та зіставте його з образом українки на картині В. Маковського “Українська дівчина”.
Хто ж такий В. Маковський?
Літературознавець. Володимир Маковський – відомий російський живописець, графік, педагог, академік, дійсний член Петербурзької академії мистецтв. Багато живописних полотен, акварелей присвятив побутові та природі України, куди приїздив з 1880 року (“Дівич-вечір”, “Українська дівчина”, “Українка”, “Ярмарок на Україні”).
Учитель. Відомо, що чарівна зовнішність Марусі Чурай приваблювала увагу парубків. Чи могла Чураївна стати еталоном краси сучасної дівчини?
Часто Марусю Чурай порівнювали з давньогрецькою поетесою Сапфо, про яку повідомить “мистецтвознавець”.
Мистецтвознавець. Геніальна давньогрецька поетеса Сапфо жила в VI столітті до н. е. У місті Мітілени, столиці острова Лесбос, вона заснувала “Дім Муз” – своєрідну школу для дівчат, яких тут навчали музики, танців, співу, гарних манер, щоб у подальшому подружньому житті, у вихованні своїх дітей вони могли втілювати ідеали гармонії. У своїх творах Сапфо пише про жінку як про особистість, яка має право на щастя. Основна тема творів Сапфо – це кохання. Поетеса оспівує це почуття, яке дає жінці щастя і розпалює ревнощі, наповнює життя радістю й отруює ненавистю. Найголовнішим для Сапфо було зберегти чистоту душі у вирі почуттів. Це здається для нас недосяжним ідеалом, але поетеса кожним своїм рядком доводила, що кохання має робити світ кращим, очищати душу. Любов для Сапфо – це радість і страждання, одкровення і найбільша таємниця.
Учитель. У яку історичну добу жила Маруся Чурай?
Історик. Навесні 1637 року в Україні спалахують повстання козаків і селян проти польської шляхти під проводом Остряниці, Гуні та Скидана. А з січня 1648 року ці розрізнені вибухи народного гніву перетворюються на визвольну війну, яку очолив обраний гетьманом Богдан Хмельницький. Під його керівництвом українське військо здобуло перемоги під Жовтими Водами, Корсунем. У серпні 1649 року між Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром було укладено Зборівський мирний договір. Та невдовзі поляки порушили його, і війна спалахнула з новою силою. Одним із наслідків тих страшних часів стала пожежа в Полтаві, у вогні якої згоріли, зокрема, й документи, пов’язані з життям Марусі Чурай.
Учитель. Маруся Чурай, як тепер досліджено фольклористами, склала дуже багато пісень, більшість яких уважають народними (“Засвіт встали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні”, “Ой не ходи, Грицю”, “Грицю, Грицю, до роботи”, “Чого ж вода каламутна”, “На городі верба рясна”, “Прилетіла зозуленька”).
Судячи з пісень, які їй приписують, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її, і все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз вражають глибиною й щирістю висловленого в них почуття, чарівністю мелодій.
Більше трьох століть ходять пісні, приписувані Марусі Чурай, по нашій землі, скільки любові подаровано людям! А попереду – вічність, бо велика любов і велика творчість – невмирущі. Так писав про цю дівчину Михайло Стельмах.
Образ Марусі Чурай знайшов відображення у творах Левка Боровиковського, Степана Руданського, Ольги Кобилянської, Володимира Самійленка, Михайла Старицького, Ліни Костенко.
1987 року в Полтаві облаштували “Співоче поле”, яке назвали “Маруся Чурай”.
У Полтаві поряд з приміщенням театру імені М. Гоголя 2006 року встановлено пам’ятник Марусі Чурай. Скульптура являє собою дівочу постать, виконану із залізобетону, окованого міддю. Піснярка – в довгому вбранні, боса, з віночком у руці, задумливо схилила голову, мабуть, складаючи новий твір.
Але найкращою пам’яткою про Марусю Чурай є її пісні, що лунають над Україною. Їх не одне покоління матерів передали в духовний спадок своїм дітям.
5. Опрацювання пісні Марусі Чурай
“Засвіт встали козаченьки”
5.1. Прослуховувння аудіозапису пісні у виконанні Державної заслуженої капели бандуристів.
5.2. Виразне читання твору учнями.
5.3. Історія виникнення пісні.
Учитель. Навесні 1648 року почалася визвольна війна українського народу проти панської Польщі під проводом Б. Хмельницького. Пішов на війну і син хорунжого Полтавського полку Грицько Бобренко, коханий Марусі Чурай. Збереглися свідчення про те, що він був високий на зріст, з русявими кучерями й карими очима. Для дівчини розлука з коханим була тяжким ударом.
Дослідники вважають, що саме тоді Маруся склала пісню “Засвіт встали козаченьки”, яка сповнена болю і страху перед невідомим. Цю пісню зараз співають у маршовому темпі
Очевидно, ще в XVII столітті з’явився новий її варіант (“Засвистали козаченьки”), у якому зображено події, пов’язані з битвою під Корсунем.
Валентин Чемерис, відомий український письменник, написав історичну повість “Засвіт встали козаченьки”, вважаючи, що ця пісня – одна з “найславетніших пісень Марусі Чураївни, адже її, мине небагато часу, її підхопить і заспіває вся Україна – від сходу до заходу, від півдня до півночі”. У творі пояснюється, як і за яких обставин з’явилася ця пісня.
5.4. Інсценізація уривка з повісті.
– Ну й Маруся, ну й Чураївна,- хитав головою війт.- З такою піснею і на смерть підеш.
– Цю пісню вже вся Полтава співає,- сказав Махиня.
– А треба, щоб вся Україна. Тож, Петре, кульбач коня і в дорогу хутчіш вирушай. Тільки не закудикуй. Поїдеш на Україну, розшукаєш військо гетьмана… Повезеш козакам пісню Марусі “Засвіт встали козаченьки”. Бо козаки без пісні – що без шаблі, навіть гірше. Стривай, пісню добре затямив? Не забудеш?
– Таку пісню та забути? – аж обурився Махиня. – Як хто голову зітне, тоді лише забуду.
5.5. Визначення теми, ідеї, основної думки та жанру твору.
Тема: зображення походу козаченьків, розставання хлопця з ненькою та коханою.
Ідея: звернення сина до матері, щоб вона прийняла його кохану як свою рідну дитину.
Основна думка: кожна родина з хвилюванням проводжає своїх синів, чоловіків на війну.
Жанр: літературна козацька пісня.
5.6. Бесіда за змістом пісні.
· Яку історичну епоху відображено в пісні?
· Який загальний настрій твору?
· Між ким відбувається діалог?
· Якої пори вирушали козаченьки в похід?
· Чому Марусенька тужила, плакала?
· Хто заспокоює дівчину?
· Опишіть внутрішній стан матері, яка проводжає сина в похід. Чи не марні її хвилювання?
· Чому козак не вірить, що швидко повернеться додому з походу?
· Як реагує мати на прохання сина прийняти Марусю як рідну дитину?
· Чи пов’язаний цей твір з життєвою долею Марусі Чурай?
5.7. Визначення художніх особливостей пісні.
Епітети: “ясні очі”, мати слізно проводжає”, “кінь вороненький”.
Метафори: “стоїть місяць”, “кінь спіткнувся”, “година настала”.
Повтори: перший і останній куплети.
Звертання: “Прощай, милий мій синочку”, “Ой рад би я, матусенько”, “Яка ж би то, мій синочку”.
Риторичний оклик: “Через чотири недільки додому вертайся!”. Риторичне запитання: “Щоб чужая дитиночка За рідную стала?”. Паралелізм: “Стоїть місяць над горою, Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Сльозно проводжає”.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять пісню “Засвіт встали козаченьки”.
Написати лист Марусі Чурай.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)