Образна система “Слова о полку Ігоревім”
“Слово о полку Ігоревім” – твір, який належить до ряду одних з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. В основі сюжету лежить розповідь про невдалий бій руських князів із половцями в 1185 році.
Твір пройнятий мотивами язичницької міфології та слов’янській народній поезії.
Образна система ” Слова…”
“Слово о полку Ігоревім” є найбільш раннім епічним твором руської літератури. У творі автор створив грандіозну образну систему: від природи до історичних подій. Автор часто вдається до прийому уособлення, зображуючи природу. Так природа починає сумувати, коли бачить, що князь Ігор зазнає поразки.
Звук від меча князя Олега автор образно передає через грім, який чують навіть на віддалених землях – у Чернігові і Тмутаракані. Роз’єднаність князів, їх сварки і суперечки під час битви означає роздробленість Київської Русі.
Автор, таким чином, доносить до читачів ідею возз’єднань територій під керівництвом одного князя. Хижі птахи, які супроводжували князя Ігоря по дорозі до поля битви, уособлюють собою майбутню небезпеку і пророкують невдачу в битві.
Переклади ” Слова…”
Оригінал “Слова о полку Ігоревім” написаний старослов’янською мовою. На сьогоднішній день твір існує в більш ніж ста мовних варіантах.
Знаменитий російсько-американський письменник В. Набоков зробив чудовий переклад ” Слова…” на англійську мову. У 1977 році в Київському видавництві був випущений єдиний екземпляр ” Слова…” , який складався з чотирьох варіацій:
- Російською; Давньоруською; Українською; Білоруською мовами.
Найбільш відомі переклади твору на російську мову належать дослідникам, які присвятили все своє життя вивченню цієї пам’ятки:
- Д. С. Ліхачову; О. В. Творогову; Р. О. Якобсону.
Д. С. Лихачов і І. П. Єрьомін про поетику давньоруської літератури
Одним з найбільш знаменитих філологів, який зміг вивести основні аспекти давньоруської літератури, був Д. С. Ліхачов. Результатом кропіткої роботи протягом багатьох років стала книга Ліхачова “Поетика давньоруської літератури” .
Д. С. Лихачов вважав, що поетика давньоруської літератури представляє собою запозичення літературних традицій Візантії, які давньоруські автори максимально вдало адаптували під слов’янську культурну та історичне підгрунтя. Вчений зміг науково спростувати міф про ізольованість давньоруської поетики, довівши її схожість з європейськими літературними творами того періоду.
На відміну від Д. С. Лихачова, ще один не менш знаменитий філолог – І. П. Єрьомін – розглядав поетику давньоруської літератури не як цілісну систему, а як твір з окремими аспектами. Відповідно до думки Єрьоміна, кожному твору давньоруської літератури була властива не загальна, а автентична поетика.
Єрьомін вважав, що поетика давньоруської літератури була повністю запозичена у Візантії, а кожен автор використовував властиву йому методику поетичного Зображення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)