Революція в Угорщині. Радянські війська в Угорщині
Початок угорської антикомуністичної революції. До цього часу перепоховання останків Ласло Райка та інших угорських політичних діячів, невинно страчених в 1949 році, викликало активізацію суспільно – політичного життя Будапешта.
Москва прийняла попереджувальні заходи. 19 жовтня 108 – й парашутно – десантний полк 7 – ї повітряно – десантної дивізії був приведений у бойову готовність і 20 жовтня було готовий до вильоту з аеродромів Каунаса і Вільнюса. 21 жовтня управлінням Особливого корпусу була проведена перевірка готовності підлеглих військ до дій за планом “Хвиля “.
Вимоги демонстрантів. 23 жовтня до 15 годинах біля пам’ятника герою угорської революції 1848-1849 рр.. генералу І. Бему ( поляку за національністю) зібралося близько 50 тисяч маніфестантів. Вони поклали квіти до підніжжя монумента, виголосили здравиці на честь зміцнення угорсько – польської дружби, висунули гасла проти дискредитували себе правлячої Угорської партії праці та уряду, після чого попрямували до будівлі парламенту. До вечора там зібралося близько 200 тисяч людей. Присутні зажадали кооптації І. Надя в уряд, скасування постанов Центрального Керівництва Угорської партії праці ( ЦР ТВП ), які засуджували діяльність ревізіоністів, відставки ракошістского керівництва, реабілітації невинно засуджених, опублікування матеріалів сфабрикованих політичних процесів. Значна частина населення Будапешта підтримала демонстрантів.
О 19 годині голова партії Е. Гері подзвонив радянському послу Ю. В. Андропову і в Москву. Він просив залучення радянських військ для розгону демонстрантів. О 20 годині по радіо прозвучало його виступ, де учасники ходи були названі контрреволюціонерами. Це тільки загострило обстановку.
Монумент Сталіну перекинуть. Після виступу Е. Гері демонстранти розділилися: одна група попрямувала до будівлі радіо, інша – до пам’ятника Й. Сталіну. Близько 22 години величезний монумент ” вождя всіх часів і народів” був відкинутий, що викликало радість присутніх.
Перша група прибула до будівлі радіо, вважаючи, що Е. Гері виступав звідти. Студенти хотіли викласти Гері свої наміри і передати по радіо вимоги, прийняті на мітингу. Керівництво радіо відмовилося виконати побажання делегованих. Тоді у вікна полетіло каміння, а потім почалася рукопашна сутичка між захисниками будівлі і повстанцями, яка перейшла у збройну боротьбу. Цей момент став початком кривавої драми жовтня-листопада 1956 р. в Угорщині.
Хроніка радянського військового втручання 23-24 жовтня. У Радянському Союзі в 21 годину 45 хв. 23 жовтня командувач військами Прикарпатського військового округу генерал армії П. І. Батов підняв по бойовій тривозі 128 – ту стрілецьку і 39 – у механізовану дивізії. Сполуки отримали наказ про перехід державного кордону СРСР – Угорщина. 315 – й полк 128 – ї дивізії отримав бойовий наказ, якщо знадобиться, з боєм прорвати кордон і забезпечити безперешкодне просування головних сил.
Революція в Угорщині. Розправа повсталих з комуністами
розправа повсталих
з комуністами
Цієї ж ночі в Москві по тривозі була зібрана оперативна група генералів і старших офіцерів Генерального штабу, Головного штабу сухопутних військ, Головного штабу ВПС у кількості 80 чоловік і вже в першій половині дня 24 жовтня літаками доставлена до Угорщини. Загальне командування силами було покладено на першого заступника начальника Генерального штабу генерала армії М. С. Малініна. На оперативну групу покладалося завдання вивчення та аналізу військово – політичної обстановки в Угорщині, вироблення рішень, організації планування та взаємодії між військами, керівництва бойовими діями по ” наведенню порядку “.
У 22 й годині 23 жовтня начальником Генерального штабу маршалом В. А. Соколовським Особливий корпус був піднятий по тривозі і виведений в райони зосередження. У 23 години війська отримали наказ на дії за планом “Хвиля “.
У 00 год. 35 хв. 24 жовтня наводиться в бойову готовність радянська 33-тя механізована дивізія в Румунії. Командир дивізії отримав бойовий наказ на перехід румунсько – угорського кордону і зосередження в 15 кілометрах від Будапешта.
О 2 годині ночі 24 жовтня оперативна група корпусу прибула до Будапешта і в будівлі Міністерства оборони розгорнула командний пункт. О 2 годині 15 хв. 315 – й полк з ПрикВО починає перехід кордону. За ним слідують 128 – а і 39 – а дивізії.
Захоплення головних будівель. До 5 години ранку радянські війська в Будапешті опановують готелем ” Асторія”, радіостанцією ” Кошут “, Національним музеєм та прилеглими до них кварталами, захоплюють будівлі парламенту, ЦР ТВП, Держбанк, Головпоштамт, вокзал ” Нюгат “, беруть під охорону військовий госпіталь і посольство СРСР; важкий танко – самохідний полк зосереджує зусилля з оволодіння залізничною станцією ” Келети ” та об’єктами ” Корвіна “. Свіжі частини, прибуваючи в Будапешт, практично з ходу вступають в бойові дії.
Додаткові сили придушення. Вважаючи, що військ для придушення повсталих недостатньо, командир корпусу П. І. Лащенко викликав в Будапешт додаткові сили. З Румунії здійснила марш 33-тя механізована дивізія. Її 104 – й полк з ходу вступив в бойові дії. Тоді ж вступили в бої 56 – й механізований і 83 – й танковий полки 17 – ї механізованої дивізії корпусу. Літаки 177 – ї авіаційної дивізії корпусу протягом дня провели 84 страхітливих польоту над Будапештом та іншими містами. Викликані в Будапешт розвідники 17 – й дивізії охороняли А. І. Мікояна і М. А. Суслова.
Угорська армія проти свого народу. Днем з Естергома в Будапешт прибула 7 – я механізована дивізія Угорської Народної Армії і звернула зброю проти своїх співгромадян. 8 – а, 27 – а стрілецькі та 5 – я механізована дивізії 3-го стрілецького корпусу Угорської Народної Армії також не підтримали повстанців і приступили до їх ліквідації. 4-26 жовтня по наказом генерала Дюрк в Кечкемете знищений загін повстанців у 340 осіб. У Сабадсалашe революціонери були розгромлені своїми військами, при цьому 7 осіб вбито і 40 поранено. Проте в столиці, незважаючи на вогонь і міць військових формувань, повстанці утримують багато об’єктів.
У ці дні бойові дії набувають більш запеклий характер. Сили повстанців ростуть: на їх бік перейшов 8 – й механізований полк Угорської Народеой Армії, будівельні і зенітні частини Будапешта, офіцери академії імені М. Зріні, курсанти військових училищ. Революціонери створили вузол опору ” Корвін “.
Пролилася кров, з’явилися вбиті і поранені. У містах Сольнок, Вац, Зентеш, Сталінварош (нині Дунайварош ) і райцентрі Дунаедьхазе здійснені ” акти вандалізму” над пам’ятниками і могилами радянських воїнів, загиблих у боротьбі з фашизмом.
Бої в столиці. 25 жовтня о Будапешті весь день йшли запеклі бої. Прибулі з СРСР партійні емісари М. А. Суслов і А. І. Мікоян на засідали Політбюро Угорської партії праці під гуркіт артилерійської канонади і гул бомбардувальників рекомендували змінити Ерне Гере на Яноша Кадара.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)