Битва за Москву

У серпні 1941 р. серед німецького командування не було єдиної точки зору з питання про те, коли і якими силами слід наступати на Москву. Головнокомандувач сухопутними силами (ОКХ) фельдмаршал В. Браухич пропонував почати цю операцію в кінці серпня – початку вересня. Всупереч йому Гітлер вважав, що захоплення Москви може бути здійснений тільки після розгрому радянських угруповань в Прибалтиці і на Україну. У другій половині серпня він віддав наказ про перекидання великих підрозділів групи армій “Центр” в північному і південному напрямках.

Лише після падіння Києва почалася концентрація німецьких військ на московському напрямку. У ході операції, що отримала назву “Тайфун”, планувалося розчленувати і розгромити захищали Москву війська і примусити столицю до здачі шляхом оточення її моторизованими з’єднаннями і прямих фронтальних атак піхотних частин.

Німецький наступ почалося 30 вересня 1941 силами 78 дивізій, що перевищували в 1,4 рази чисельність протистояли їм радянських військ. Дві лінії оборони Москви (під Вязьмою і у Можайська) були прорвані на початку жовтня. До 10 жовтня під німецьким контролем опинилися найважливіші міста, що прикривали підступи до столиці: Калінін, Брянськ, Калуга. Відступали до столиці радянські дивізії стали основою Західного фронту. Командувачем його 10 жовтня було призначено Г. К. Жуков. Отримавши підкріплення за рахунок резервів, перекинутих з Далекого Сходу і з сусідніх фронтів, війська під командуванням Жукова в запеклих боях вимотали рвалися до Москви німецькі армії і в кінці жовтня зупинили німецький наступ. На Західний фронт були підтягнуті додаткові резерви.
16 листопада 1941 атаки німців поновилися, на початку грудня їм навіть вдалося дійти до передмість Москви, але не далі – наступаючі німецькі війська були вкрай виснажені. Для Червоної армії це був сприятливий момент для переходу в наступ, і радянське командування не сповільнило ним скористатися. 5 грудня розпочався контрнаступ Калінінського фронту (генерал І. С. Конєв), 6 грудня – Західного і Південно-Західного (маршал С. К. Тимошенко) фронтів. До 6 січня 1942 німецькі війська були відкинуті від столиці на 100-250 кілометрів і змушені були перейти до стратегічної оборони.
Поразка німецько-фашистських військ під Москвою означало крах концепції “бліцкригу”, на якій базувалася германська стратегія. Важко переоцінити моральне значення московської перемоги – особливо після багатьох місяців відступів. Битва під Москвою ще означала перелому у війні, але вона була однією з його найважливіших передумов.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Битва за Москву