Home ⇒ 👍Підручники ⇒ Правила “трьох єдностей” у комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ
Правила “трьох єдностей” у комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ
У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила “трьох єдностей”: дії, місця, часу. Вважалося, що дотримання цих правил допомагає зробити твір більш правдоподібним, або, як сказали б ми сьогодні – реалістичним. Глядачам легше повірити в реальність подій, які відбуваються на сцені, коли між реальним часом (часом тривалості вистави) і сценічним (часом, протягом якого відбуваються всі події п’єси) немає великих розбіжностей. Так виникло правило єдності часу. Дія у п’єсі мала тривати не довше однієї доби – адже глядач перебував у театрі лише кілька годин і йому було важко повірити, що за цей час у житті героїв минув рік, місяць або навіть тиждень.
Інше правило вимагало єдності місця. Оскільки глядачі під час вистави перебувають у певному просторі (залі для глядачів), то й персонажі п’єси теж повинні перебувати у просторових межах: зали (в межах палацу), кімнати (в межах дому), галявини (в межах парку).
Правило єдності дії було покликане увиразнити твір, зробити його гармонійним, позбавленим зайвого та випадкового. Всі події п’єси мали бути пов’язаними між собою і розкривати головний конфлікт, а всі персонажі мали бути причетними до основного конфлікту.
Відповідно до цих правил дія комедії “Міщанин-шляхтич” розвивається навколо одного головного персонажа й одного головного конфлікту (у п’єсі – це прагнення Журдена потрапити до вищого товариства), що визначає всі сюжетні лінії твору (долю Люсіль, Клеонта, Ков’єля, Ніколь, стосунки Доранта й Дорімени).
Композиція п’єси відзначається послідовністю, внутрішньою логікою та гармонійністю: твір складається з п’яти дій, четверта дія є кульмінаційною, а у п’ятій дії настає розв’язка головного конфлікту.
Комедія “Міщанин-шляхтич” не багата на зовнішні події. Основну увагу в ній приділено діалогам, що розкривають характери дійових осіб та стосунки між ними. Як і в усіх творах класицизму, персонажі п’єси Мольєра є художнім узагальненням якоїсь певної пристрасті, моральної риси чи слабкості. Так, Журден охоплений манією стати аристократом, Дорант є втіленням світської розбещеності, а Клеонт – честі та людської гідності, Ков’єль і Люсіль уособлюють здоровий глузд тощо.
У комедії зберігається класицистичне правило трьох єдностей. Дія відбувається протягом одного дня і в одному місці – в домі Журдена. Як і вимагали закони класицизму, в комедії діють не царі, полководці, міфічні чи історичні герої, а персонажі із сучасного Мольєрові життя. Поряд із представниками вищих класів це буржуа і люди з народу. Мова героїв не пишна та величава, як у трагедіях, а наближена до розмовної.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)Related posts:
- Історія створення комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Його комедії – як той безцінний дар. А зневажали їх – нездара та фігляр. Нікола Буало Історія створення комедії У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-агою. Турків змусили довго чекати, а потім запросили їх до галереї Нового Палацу, прибраної надзвичайно розкішно. Король сидів на […]...
- ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ СМІШНОГО В КОМЕДІЇ “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Інакшого видовища хотілося б вельможі, Графиня з жахом кинулася з ложі, Маркіз у образі себе впізнав І автору багаття побажав. Нікола Буало У п’єсі Мольєра панує атмосфера сміху. Драматург використовує сміх для викриття негативних рис людей і вад суспільства. Сміх у комедії має величезну виховну силу, бо з його допомогою автор показує справжнє обличчя людства. […]...
- Народні типи у п’єсі – ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і […]...
- Образи аристократів – ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Граф Дорант – зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. І все це під маскою вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його Титула. Він збіднів […]...
- Позитивний ідеал автора – ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Здоровий глузд утілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки із чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена. Позитивний ідеал автора втілено у представниках молодого покоління. Люсіль і Клеонт – освічені, чесні […]...
- Інтерв’ю і Мольером – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас Дуже часто, читаючи твори того чи іншого автора, мимоволі ставиш собі питання: “А що, якби мені довелося зустрітися з ним особисто?” Неважливо, сподобався тобі твір чи ні: погодьтеся, автору нецікавого твору теж є що сказати, навіть більше, ніж цікавого. Що ж до Мольєра… Особистість письменника залишити байдужим не може – дуже багато фактів, які дивують, […]...
- Відображення світоглядних зрушень у мистецтві XVII століття – ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 1. ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ Відображення світоглядних зрушень у мистецтві XVII століття Сутність тих змін, які відбувалися у світогляді людини на початку XVII ст., яскраво виявилися у творчості генія доби Відродження В. Шекспіра. Сучасні дослідники одностайні в думці, що саме на межі двох століть у світосприйнятті Шекспіра відбувається різкий перелом. Гуманізм […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” – Твір Зарубіжна література На уроці зарубіжної літератури ми читали чудову п’єсу Мольєра “Міщанин-шляхтич”, а невдовзі дивилися цю п’єсу в театрі ім. Шевченка. П’єса і особливо спектакль нам дуже сподобалися. Мольєр показав суспільне життя Франції XVIІ століття. Мольєр – засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим для драматургів того часу, Мольєр створив художньо досконалі комедії […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас 1.”Мольєр безсмертний” (М. Булгаков) 2.Справжнє життя Мольєра. 3.Трагічне життя пана де Мольєра. 4.”Міщанин-шляхтич” як зразок високої комедії Мольєра. 5. Висока комедія Мольєра. 6.”Виховувати, сміючись”. 7. Характеристика Журдена – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 8. Образи дворян у комедії “Міщанин-шляхтич”. 9.Функції образів слуг у комедії”Міщанин-шляхтич”. 10. Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість. […]...
- ВИСМІЮВАННЯ ПИХИ, МАРНОСЛАВСТВА ТА БЕЗПІДСТАВНИХ ПРЕТЕНЗІЙ НА АРИСТОКРАТИЗМ У КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН – ШЛЯХТИЧ” – ПРАКТИЧНИЙ КУРС План 1. Історія написання комедії – балету. 2. Характеристика образу пана Журдена. 3. Характеристика другорядних образів: графа Доранта, маркізи Дорімени, Клеонта, пані Журден. Ставлення автора до своїх героїв. 4. Своєрідність комедії, її художнє значення. Завдання для підготовчого періоду 1. Визначте лексичне значення слів: “міщанин”, “шляхтич”. 2. Підберіть цитатний матеріал для характеристики героя. 3. Подумайте, в […]...
- Особливості композиції драми – П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Згідно з традиціями іспанської драми, п’єса Кальдерона складається з трьох хорнад. Хорнада (Jornada) – давнє іспанське слово, що означає “шлях, пройдений людиною за день”. Дія у п’єсі охоплює три дні. У першій хорнаді розповідається про трагічну долю принца Сехисмундо, який знаходиться у високій вежі, замкнений від світу через жахливе пророцтво, що супроводжувало його народження. Батько […]...
- Переказ комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєра Всіма шанований і досить забезпечений буржуа на прізвище Журден тяжіє до вищого суспільства, його приваблює аристократія, і чоловік вирішує і сам у всьому подібний дворянам, придбати такі ж приємні манери і стиль розмови, як у них. Ця його схильність дратує всіх домочадців Журдена і створює їм чимало проблем, проте завдяки його бажанням стати аристократом непогано […]...
- Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії Міщанин-шляхтич Мета: ознайомити учнів з особистістю, творчим спадком та драматургічними новаціями Жана Батіста Мольєра, короля класицистичної комедії, з історією задуму й створення комедії “Міщанин – шляхтич”; вдосконалювати й поглиблювати знання учнів про жанр комедії та особливості його розвитку за доби класицизму. Обладнання: трейлер художнього фільму “Мольєр”; відеопрезентація “Мольєр. Жан Батіст Поклен”. Перебіг уроку I. Організаційний момент. […]...
- Світ у драмі “Життя – це сон” – П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Світ, який постає у драмі, пройнятий відчуттям тривоги, загального неспокою. Вже на початку твору Росаура говорить Кларіну, що її гнітить невимовна туга, відчай. У першому монолозі Сехисмундо передається відчай людини, яка почувається приреченою на трагедію в цьому світі: “Ох, я нещасний! Ох, я безталанний!”. Дія п’єси починається надвечір, коли заходить сонце. Захід сонця, сутінки підкреслюють […]...
- Бароко в різних видах мистецтва – БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Бароко виявилося в різних галузях мистецтва: літературі, архітектурі, живопису, музиці, скульптурі. Архітектура бароко відзначається широтою форм, масштабністю будівель, пануванням “хвилястих” ліній, неврівноважених композицій. Архітектурні ансамблі органічно вписуються в навколишнє середовище, стаючи частиною рухливого й мінливого світу. Яскравим прикладом архітектурного бароко є церква Сан Карло Алле Куатро Фонтане (1634-1667), збудована за проектом Ф. Борроміні. В Україні […]...
- Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра “Міщанин – шляхтич” Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, визначати основну настанову класицизму – прагнення виховувати глядача; повторити відомості із теорії літератури; розвивати усне зв’язне мовлення; розвивати навички критичного мислення. Обладнання: На дошці – шкала для “Кутків”. Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення. ХІД УРОКУ І. Актуалізація знань 1. Інтелектуальна розминка Завершите […]...
- Світ і людина в мистецтві бароко – БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності проявів, безмежності й мінливості. Під впливом наукових відкриттів, які розширили горизонти пізнання і довели нескінченність буття, представники бароко намагалися осягнути природні стихії, навколишнє середовище, оточення людини – усе, що складає великий і непростий для розуміння Всесвіт. При цьому вони усвідомлювали обмеженість раціоналістичних засобів пізнання і […]...
- Мольер (1622-1673 рр.). Міщанин-шляхтич. Мольер – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольера у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ Мета: – Навчальна: поглибити знання учнів про класицизм; ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Мольєра, розкрити художнє новаторство драматурга та його вплив на формування світового театрального мистецтва; сформувати в учнів поняття про комедію як жанр драматургії; – Розвивальна: розвивати вдумливе ставлення до навчального матеріалу, навички монологічного мовлення; – Виховувати: виховувати читацьку активність учнів. Тип […]...
- Історичні умови, філософське та естетичні підгрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму. Мольєр. Міщанин-шляхтич. Мольєр – майстер класицистичної комедії Мета: ознайомити учнів з культурно-історичною добою класицизму, розкрити передумови її формування й розвитку, зв’язок з попередніми культурними моделями; показати принципи й характер функціонування класицизму; розкрити характерні особливості класицистичної культури; ознайомити учнів з найвідомішими діячами та мистецькими витворами класицизму; сприяти усвідомленню нерозривності розвитку всесвітнього літературного процесу та розумінню ролі окремої мистецької доби в історії людства. Обладнання: […]...
- ПЛАНИ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас Висока комедія Мольєра І. Що таке висока комедія Мольєра. (Висока комедія – це драматичний твір, у якому висока моральна проблематика, властива тогочасній трагедії, поєднується з комічним сюжетом.) II Характерні риси високої комедії Мольєра. 1. Ознаки традиційної комедії в творі Мольєра. (Висока комедія наслідує традиційні ознаки класичної комедії характерів (розкриття морально- Психологічного стану героя) і комедії […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас До теми “Мольєр. Життя і творчість. “Міщанин-шляхтич”” І. Що вам відомо про шлях Мольєра до сцени? Відмовившись продовжувати справу батька-шпалерника, Жан Батіст взяв собі сценічне ім’я Мольєр і вступив до трупи акторів, разом з якими заснував “Блискучий театр”. Після розпаду колективу приєднався до акторської трупи Ш. Дюфрена. Знайшов себе в жанрі комедії. Після 13 років […]...
- Аналіз комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєр написав комедію “Міщанин-шляхтич” в 1670 році, і цей твір належить до пізнього періоду творчості Жан-Батиста Мольєра. В основу сюжетної лінії покладено прагнення буржуа вийти з нижчого суспільства, в якому він народився, і стати частиною вищого світу. Зараз ми розглянемо аналіз комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєра. Спочатку поговоримо про пана Журдена, адже він є головним чином комедії. […]...
- Твір “Дорант в оповіданні Міщанин-шляхтич” Мольєра Спочатку комедія “Міщанин у дворянстві” була написана на замовлення Людовика 14. Було це так. Одного разу король приймав у себе в гостях турків. Все було розкішно: від прикраси залу до їжі. Туркам, як не дивно, все це не сподобалося. Людовик, звичайно ж, образився на них і наказав написати твір, де висміюватимуться представники турецького народу. Мольєр […]...
- Урок розвитку мовлення (письмово). Написання твору за комедією Мольєра Міщанин-шляхтич – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ Мета: – Навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів з вивченої теми; – Розвивальна: розвивати письмове зв’язне мовлення та творчі здібності учнів; – Виховна: виховувати прагнення досягти високого результату. Тип уроку: урок розвитку писемного зв’язного мовлення. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ III. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ […]...
- Історія створення комедії Міщанин-шляхтич. Тематика і проблематика п’єси, її загальнолюдське значення – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ Мета: – Навчальна: повторити особливості класицизму як літературного напряму; ознайомити учнів з історією створення, тематикою та проблематикою комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”; поглибити знання з теорії літератури, розглянути, як у комедії втілено правила класицизму; – Розвивати: продовжувати формувати навички аналізу драматичного твору; – Виховна: виховувати інтерес до здобутків світової драматургії. Тип уроку: урок засвоєння нових знань і […]...
- Твір на тему: Учителі пана Журдена (За комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе […]...
- Мольєр. Міщанин-шляхтич. Основні образи комедії. Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм) Мета: дослідити систему образів комедії “Міщанин-шляхтич”, показати новаторство Мольєра у створенні класицистичних персонажів; розкрити смислове навантаження основних образів комедії та їх роль у втіленні авторського задуму; з’ясувати роль засобів комічного у створенні системи образів “Міщанина-шляхтича” та втіленні провідних ідей твору; розкрити актуальність комедії Мольєра в сьогоденні. Обладнання: фрагменти фільму-спектаклю “Міщанин-шляхтич”, портрет письменника, тексти творів. Найкраще, […]...
- Твір на тему: Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я – Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і […]...
- Іспанська література XVII століття – Класицизм у літературі XVII століття У XVII столітті внаслідок політичних і економічних факторів Іспанія стала другорядною країною Західної Європи, але, як і раніше, залишалася країною, де панувала жорстока інквізиція, а католицька церква поєднувала духовне поневолення людей із різними формами фізичного знищення єретиків. Тому навіть філософська думка Іспанії була забарвлена песимізмом та містикою. В іспанській літературі XVII століття були такі художні […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич”? – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ Мольєр (Жан-Батіст Поклен) – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, що дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з […]...
- Твір “Міщанин у дворянстві” Мольєра П’єса Мольєра Міщанин-шляхтич – це пізня робота письменника, що з’явилася в 1670 році. У ній письменник прагнув не тільки розважити свого глядача і читача, але ще і виховати, піднімаючи ряд проблем. Серед них суспільна проблема, дидактична і ідеологічна проблеми. Познайомившись з Мольєром і його роботою Міщанин-шляхтич, зробимо аналіз твору. Сама сюжетна лінія нехитра і проста. […]...
- Мольєр. Міщанин-шляхтич. Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення Мета: розкрити загальнолюдське значення комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєра, дослідивши тематику й проблематику п’єси; звернути увагу на особливості жанру й композиції твору, показати традиції й новаторство Мольєра в жанрі класицистичної комедії на прикладі “Міщанина-шляхтича”; розвивати інтерес до театрального мистецтва через залучення фрагментів фільму-спектаклю “Міщанин-шляхтич” (1977); розвивати естетичні смаки учнів та вміння відбирати з шедеврів різних культурно-історичних епох […]...
- Особливості літературного процесу XVII століття. Класицизм як провідний напрям літератури – Класицизм у літературі XVII століття Історичні умови складались так, що на початку XVII століття на європейському континенті тривали державотворчі процеси, у частині країн було встановлено абсолютну монархію, деякі країни мали економічні та політичні проблеми. Деякі країни відійшли від католицького Риму, поширюючи нові власні релігії – лютеранство, кальвінізм, англіканську церкву тощо. Сильніші держави, які мали розвинений флот, зокрема Англія, Іспанія, Голландія […]...
- Утілення в “Міщанині – шляхтичі” рис класицистичної комедії (герой – носій однієї пристрасті) Мета: Повторити особливості класицизму як літературного напряму; познайомити учнів із сюжетною основою, інтригою комедії Мольєра “Міщанин – шляхтич”; розглянути, як у комедії втілено правила класицизму; поглибити знання з теорії літератури; продовжувати формувати навички аналізу драматичного твору. Обладнання: картки для групової роботи, жеребки для поділу. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь […]...
- Французька література доби класицизму – Класицизм у літературі XVII століття Кінець XVI і XVII ст. у Франції були позначені ворожнечею між католиками і гугенотами (прихильниками реформованої церкви), яку тимчасово вдалося залагодити королю Генріху IV, боротьбою придворних груп за вплив на спадкоємця трону після загибелі короля, великим впливом на життя Франції відомого в історії кардинала Рішельє, який формував ідеологію держави і зробив для країни чимало корисних […]...
- Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. – Етапи його розвитку – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ Проголосивши культ розуму, класицизм вимагав розумної регламентації художньої творчості. Звідси в ньому чіткість, простота і переконливість в усьому: в ідеях, життєвих ситуаціях, людських характерах. Ідеал прекрасного, який класицизм вбачав у античності, він намагався поєднати із розумним. У своїх пошуках розумних правил творчості класицизм звертався до античних теоретиків літератури – Аристотеля, Горація, брав за взірець їхні […]...
- МІЩАНИН – ШЛЯХТИЧ – МОЛЬЄР – Хрестоматія з зарубіжної літератури (Уривки) Учитель філософії, пан Журден, учитель музики, учитель танців, учитель фехтування, лакей. Пан Журден. Ах, пане філософе, ви прийшли якраз до речі з вашою філософією. Зробіть ласку, помиріть оцих добродіїв. Учитель філософії. В чім справа? Що сталося, панове? Пан Журден. Та, бачте, посварилися за те, яке мистецтво вище: музика, танці чи фехтування… ображали тут один […]...
- Мольєр – реформатор високої комедії – ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ Ж. Б. МОЛЬЄРА – Розробив своє розуміння природи та призначення сміху: смішне варто видобувати із зображуваної дійсності; сміх, що викликає комедія, цінний не тільки сам по собі, він має впливати на суспільство – шляхом висміювання вад людей досягається їхнє виправлення, тому сміх набуває надзвичайного суспільного значення. – Відобразив дійсність, вади людей. – Використав у своїх п’єсах не тільки […]...
- Тірсо де Моліна. “Донжуан” – ІСПАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ Тірсо де Моліна увійшов в історію світової літератури як засновник “вічного образу” Донжуана та майстер “комедії ситуацій”. Остання являє собою жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігу обставин. Життя драматурга Габріеля Тельєса (1584-1648), який писав під псевдонімом Тірсо де Моліна, маловідоме. У світлі документів, знайдених у XX столітті, припускаємо, […]...
- Ренесансний реалізм у літературі XVII століття – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ Ренесансний реалізм продовжував демократичні традиції гуманістів Відродження. Сам термін “ренесансний реалізм” було взято літературознавцями з тією метою, щоб позначити ту частину художнього надбання XVII століття, яка не могла бути віднесеною ані до класицизму, ані до бароко і безпосередньо була пов’язана з ідеями та естетичними позиціями гуманістів Відродження. Тим більше умовний характер мав сам термін “реалізм”, […]...