Політичний режим: визначення, види, типи та ознаки
Політичний режим (далі ПР) – це сукупність методів, прийомів і форм управління суспільством, спосіб функціонування системи управління, спосіб здійснення в країні державної влади і управління.
У сучасній політології це поняття зазвичай вживається з негативною конотацією, мається на увазі авторитарний режим або будь-який інший антидемократичний.
Походження терміна
Вперше це поняття з’являється в роботах Сократа, Платона і Аристотеля – давньогрецьких філософів. Аристотель, наприклад, виділяв правильні (монархія, аристократія, політія) і неправильні (тиранія, олігархія, демократія) режими.
Які особливості політичного режиму: характеристика
Можна сказати, що режим формується в результаті взаємодії безлічі компонентів (інститутів), які мають відношення до політичної системи: форма правління, форма адміністративно-територіального устрою держави, тип виборчої системи, наявність або відсутність в країні і рухів.
ПР також визначається:
- Інтенсивністю протікання в державі різних суспільно-владних процесів; Домінуючим типом легітимності (за класифікацією М. Вебера: традиційний, харизматичний, легальний); Розвиненістю суспільно-владних традицій, свідомості; Панівним типом владно-управлінської поведінки; Структурованістю правлячої еліти; Взаємовідносинами чиновницького (бюрократичного) апарату з суспільством.
ПР визначає відносини окремої особистості і держави: показує ступінь свободи особистості в державі (обсяг прав і обов’язків) і форму (і ступінь) особистої участі громадян у житті держави.
Поняття і види політичних режимів
У сучасній політології виділяються два види ПР: демократичний і недемократичний. Їх розмежовують, враховуючи різні критерії і ознаки.
Демократичний – це безпосередня, пряма або представницька демократія, тобто влада народу, здійснювана на благо народу.
Демократія, як ПР, зародилася в Стародавніх Афінах в VI столітті до н. е. Розквіт демократичного ладу припав на V століття.
Існують дві форми демократії:
- Пряма – прийняття рішень безпосередньо громадянами (на віче, сходах, народних зборах, референдумах); Представницька – прийняття рішень представницьким органом, обраним народом (парламент, міські збори, Законодавчі збори).
Недемократичний – це ПР, що характеризується крайнім ступенем тиску влади на суспільство. Існують два основних типи недемократичних режимів:
- Авторитарний; Тоталітарний.
Авторитаризм – це ПР, при якому владні повноваження зосереджені в руках однієї “сили”: армія, бюрократія, релігійний лідер, партія, клас, особистість, сім’я.
Виділяють такі типи авторитаризму:
- Військово-бюрократичний авторитаризм (правління генерала Піночета в Чилі); Корпоративний авторитаризм (правління Ф. Франко в Іспанії); Постколоніальний авторитаризм; Расова або етнічна демократія (ідеологія апартеїду в ПАР); Султанський режим (Ірак за Саддама Хусейна); Дотатолітарний авторитаризм.
Історичний і громадський досвід показують, що ризики перетворення авторитаризму в тоталітаризм дуже великі. Це особливість авторитаризму як ПР.
Тоталітаризм – це ПР, при якому встановлюється тотальний контроль над усіма сферами життя суспільства. Вперше цей термін був вжитий Б. Муссоліні в 20 их роках XX століття. Тоталітаризм може бути або продуктом історичного розвитку суспільства (як в Росії), або продуктом надзвичайних обставин, в які потрапило суспільства (наприклад, Німеччина після Першої світової війни).
Існують два типи тоталітаризму:
- Лівий (сталінізм, маоїзм) – будується на рівності всіх людей і класових цінностях; Правий (фашизм, нацизм) – будується на природній нерівності усіх людей, націй, рас і національних цінностях.
Кожен вид і тип ПР характеризується певною соціальною базою, певним державним устроєм, партійною системою, типом економічної системи, певними відносинами влади з опозицією і діями каральних органів. Кожен вид і тип ПР базується на певному владному принципі і ідеології, що характеризує наявність прав і свобод громадян та обсяг їх реалізації.
Анархія
Анархія – це особливий тип ПР, який встановлюється в складні, перехідні періоди розвитку суспільства. Цей режим характеризується послабленням влади, розривом зв’язку держави і членів суспільства. Не можна вважати анархію таким собі проміжним станом суспільства, це самостійний ПР, режим повного безвладдя і відсутності домінантною сили.
Приклади існування (історична канва)
За довгу історію існування людства в тому чи іншому суспільстві (державі) існували різні ПР.
Яскравий приклад тоталітаризму:
- Італійський фашизм; Німецький націонал-соціалізм; Радянський соціалізм; Китайський маоїзм.
Приклади авторитаризму:
- Військовий ПР (хунта) Піночета в Чилі; Теократія аятолли Хомейні в Ірані; Режим цивільної (монархічної) диктатури в країнах Арабського Сходу.
Практично у всіх сучасних державах встановився демократичний ПР.
Що забезпечує політичний режим
ПР – важливий елемент політичної системи суспільства. він забезпечує
- Стабільність влади і управління; Відносини в суспільстві між владою і громадянами; Спрямованість державного розвитку, державну динаміку; Досягнення цілей правлячої еліти, узгоджених (або не погоджених) з суспільством.
У сучасних суспільствах чисті режими зустрічаються рідко. Найчастіше це суміш чистої демократії і елементів авторитаризму.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)