Пісня в росах – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Темно-сиза ожина гляне гронами з гаю.

Тут моя Батьківщина, сонце отчого краю.

Ген привітна домівка, що мене колисала,

Та ромашка-журливка, що на луг виглядала.

Приспів:

Я таким його бачу із грому земного.

Свою пісню і вдачу взяв я змалку у нього.

Що мені в нагороду аж до осені квітла,

Віщувала погоду, як провісниця літа.

Тепла в росах стежина – та, що з ночі пізнаю

Тут моя Батьківщина, пісня отчого краю.

Приспів.

Ніжна матері мова – та, що в серці до скону.

І щоденна обнова – сяйво нашого дому.

Спориші на подвір’ї та джерельна криниця.

У такому довір’ї отчій край мені сниться.

Приспів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Пісня в росах – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ