Home ⇒ 👍Література ⇒ СПИНИСЯ, МИТЬ! – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ
СПИНИСЯ, МИТЬ! – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ
З тобою ніч –
Магічна і п’янка,
Не поспішай, на мить спинися, ноче.
Любові ніжна й пристрасна рука
Виймає душу і воложить очі.
Ти вся, мов сон. Ласкава, мов дитя.
І раптом – хвиля збурена до краю.
Так, мабуть зачинається життя,
І я тебе – навхрестя розтинаю.
Медова ніч, та ще солодша ти, –
Як спраглий п’ю – і не згаса жадання.
Летіли в безвість небо і світи,
Здавалось, що така жага – остання.
Ще буде безліч споминів гірких,
Як і ночей, похмурих чи прозорих.
Та серце збудить найпалкіша з них –
В ту ніч з тобою
Ми були на зорях.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- МОВА – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Ми з правіку народжені бути, І в собі відкривати світи. Та примножувать серцем здобуте, Та святині свої берегти. Промовляти – одвічне жадання, Наче бачити чисту блакить… Кожен голос – то наше дихання, Кожним звуком Нам серце болить. Наче злагоди, прагнем обнови Од своїх первобутніх основ. Через пісню вертаєм до мови, А від мови – до […]...
- ЗАМІСТЬ ПРОРОЦТВА – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ На білих снігах і на синіх снігах Я буду лежать, мов підстрелений птах. Що прагнув літати, бо крила ж були, Та хижі злочинці літать не дали. Забутий, мов зайвий, на рідній землі – Я скоро схолону у сніжнім теплі. Забудеться образ, загубиться слід, Повз мене ревтиме шалений цей світ. Розгорнуте небо і те обмине, І […]...
- ЖИВОТВОРЕННЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Все було на роду: Скуштував і біду, І сваволю гірку – Як велось на віку. Пломеніли вуста І німіли щораз: Ще на гірші літа Рвійно кидало нас. Не корилась душа, Снивши сум самоти. Не торкнулась іржа До її чистоти. Виживала в нужді На воді, лободі. І сьогодні вона – Вся до дна – глибина. В […]...
- Джерело – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ До джерела, до джерела, Де в росах синій луг Знайома стежка пролягла, Тут рідне все навкруг. До колоска, до колоска, Де зерна в сповитках, Моя торкнулася рука І хлібом світ запах. Приспів: Джерело, джерeло, джерело, Мого краю, моє джерело, А в тривозі людській і дорозі Ти, як сонце мені було. До джерела, до джерела я […]...
- УЧИТЕЛЮ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Непідкуплена і непродана, Як і совість поета… А. Малишко Учитель мій – Самійлович Андрій Не раз казав: – Ти на своєму стій! На висоті своїй чи на горбі, Але своє неси щодня в собі. Ні словом, ні душею не лукав. Дніпро один. А ти – його рукав. Ми не одні у матері-землі, Та наша дума […]...
- Про життя – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Мої літа – не перекотиполе, Вони в житті лишили добрий слід. Ти поіменно спом’яни їх, доле, – Як хліб духовний і насущний хліб. Там я зростав, твій син, Полісся, – Малий невтомний трудівник, Тому зі мною праця й пісня В душі лишилися навік. І знову образ твій здаля зоріє, Окрилюючи думи і життя. Душа моя […]...
- ЧОРНОБРИВЦІ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю. Бачив я і в чужій стороні Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні. Як на […]...
- З ПАМ’ЯТІ РОКІВ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Клаптик землі коло хати, І з чорнобривцями сад… Каже засмучена мати: Літ не вернути назад. Осінь моя вже запізня, Мерзну щораз і в теплі… Може, залишиться пісня, Наче душа, на землі. Може, без мене знадає – Там, на могильнім горбі, Як ми жили в цьому краї – Завжди у праці, в журбі. Як виживали з […]...
- ПОЛЕ ЧЕСТІ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Поле честі – то поле роботи, І тому добротворне воно. Там виходиш ти грозам супроти І плекаєш, мов душу, зерно. Поле честі – то поле врожаю, Що посіяно – все для життя, Щоб у наспівах рідного краю Усміхнулись і мати й дитя. Поле честі – то поле любові. Де і радість, і сум не чужі, […]...
- БАТЬКІВСЬКЕ ПОЛЕ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Тихе батьківське поле За поліським селом розляглось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Чує кроки господаря, Чує дотик руки. І засівом його Наливаються вщерть колоски. Наливаються Сонцем, вітрами, теплом, Споконвічним, Живим, невмирущим зерном. Раннє батьківське поле Змалку нам до роботи прийшлось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Сіячеве дихання Воно чує щодня. Той, хто потом […]...
- Колискова матері – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Спіть, моя мати, моя кароока, Зірка влетіла до хати. Ясно світи, моя зоре висока, Спіть, моя мати. Світиться вогник у нас опівночі, Внука йдете колихати. Світять мені ваші яснії очі, Спіть, моя мати. Скільки насіяли, скільки зростили – Вашим рукам пам’ятати. Дітям своєї краси наділили, Спіть, моя мати. Скільки проводили нас у дорогу – Можна […]...
- Пісня в росах – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Темно-сиза ожина гляне гронами з гаю. Тут моя Батьківщина, сонце отчого краю. Ген привітна домівка, що мене колисала, Та ромашка-журливка, що на луг виглядала. Приспів: Я таким його бачу із грому земного. Свою пісню і вдачу взяв я змалку у нього. Що мені в нагороду аж до осені квітла, Віщувала погоду, як провісниця літа. Тепла […]...
- Жменька рідної землі – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Я згадаю село і криницю у кленах, Там дитинство цвіло на лугівках зелених, Де ходив пастушком і впивався зорею, Де осіннім листком так летів я за нею. Приспів: В очах постане біла хата, Що мріє в сонячнім теплі, Збентежить серце рута-м’ята І жменька рідної землі. Знову бачу село і з волошками жито, Що було те […]...
- МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (нар. 1936) МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (нар. 1936) Народився майбутній поет 12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище на Житомирщині в родині хліборобів. Вчився і працював, пізніше працював і вчився. У дитинстві, як і багато його ровесників, був пастухом. “Нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не ходив за […]...
- Сингаївський Микола Федорович (12 листопада 1936) МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Додаткова біографія ДОРОГА ДО СЛОВА […] Народився 1936 року, місяця листопада, 12-го дня – в родині хліборобів, у невеличкому селі Шатрище на Поліщині. Вчився і працював, пізніше працював і вчився, – все життя я десь працював. В дитинстві ми були пастухами, нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не […]...
- МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Душа окриленого реалізму Іноді деякі маститі поети, прозаїки зневажливо відгукуються на адресу поетів-піснярів, тобто тих авторів, на чиї вірші співаються пісні. Мовляв, справжня поезія сьогодні майже не співається, співати серйозні речі не модно і важко, у пісенній творчості існують свої закони, а у нового покоління – свої уподобання, свої стандарти, спрощені новітніми мультимедійними технологіями. Певною мірою з цим […]...
- ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Все – із доброго чи злого – Починається з малого. Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка. З пагінця чи з бруньки – гілка, З гілки – дудочка-сопілка. Хліб – з маленької зернини, Дощ – із чистої краплини. Пагорбок стає горою, А роса стає водою. Навіть річечка-ріка Починається з струмка. День турботою почнеться, Кожен […]...
- ГРИЦЬКО БОЙКО. КОНСУЛЬТАНТ. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. СМІХ ДЛЯ ВСІХ – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальні інтереси; виховувати відповідальність за свої слова і вчинки. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Гра “Телефоніст”. Робота в групах Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя […]...
- Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) – ІІ варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) – І варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З дитинства привчився М. Сингаївський шанувати хліборобську працю. Батьки прищепили йому любов до батьківського поля, трудівників-землеробів. Свої почуття до рідної землі поет висловив у віршах. М. Сингаївський дуже поважає свого батька, який все своє життя присвятив праці на полі. Це поле уявляється поету якоюсь розумною істотою, можливо, воно навіть має багато людських якостей. Воно все […]...
- Та мить, яка надходить після болю – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Та мить, яка надходить після болю, Тобою завданого,- ніжна мить… Я все стерплю, я все тобі дозволю – Не бійсь боляще серце надломить. Надламане, воно смачніше буде, Як хліб, що їсться з голоду й злоби; Заходь, як у світлицю, в мої груди І все, що заманеться, там роби. В тій хаті на […]...
- За мить щастя – ОЛЕСЬ ГОНЧАР Новела У тропічному місті Рангуні, де молоді смаглочолі солдати стоять з автоматами на постах у своїй джунгляній зеленавій одежі, в місті золотих пагод – храмів, що підносяться в небо стогами жовтогарячого жнив’яного блиску, в місті, де рано ніч настає і в присмерках палацу, мовби вихопленого з казок Шехерезади, майне раптом обличчя з прекрасним профілем камеї, […]...
- На мить потрапивши у казку… – Олеся Хромейчук Відчинилась старезна брама Букінгемського палацу і попри кремезних хлопців, (котрі, стоячи на варті, з-під чудернацьких шапок цікаво розглядали перехожих); почерез величезне подвір’я, де запарковані королівські авта поважно проходили зо дві тисячі гостей. Кожен з них отримав запрошення на Garden Party, як винагороду за певні досягнення: у війську, політичній діяльності, дипломатії, громадських організаціях, освіті і т. […]...
- Україно! Мамо люба! – Микола Вороний Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? Чи вони ж не відцурались, Не забули тебе, неньку, Чи сховали жаль до тебе І кохання у серденьку? Марна річ! Були і в тебе Кобзарі – гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні, А проте тієї сили, Духу, […]...
- Я мить чудову пам’ятаю… – Олександр Пушкін Я мить чудову пам’ятаю, Коли мені з’явилась ти, Як осяйне видіння раю, Як чистий геній красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, У снах з’являлась ти мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий, І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. У глушині […]...
- Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМ’ЯТАЮ… (ДО А. П. КЕРН) – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. Переклад І. Муратова В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. […]...
- Буває мить, коли душа натхненна – ЛЕОНІД МОСЕНДЗ Буває мить, коли душа натхненна Зриває з Часу завій незнання: Усе, чого шукаєш навмання, З’являється, як візія священна… Лови цю мить і куй в суцільні звена Закон всеєдності пророчого вогня. Будучина минувшині рідня, Дзвінка луна затихлого рефрена, Суцільний, непорушений зв’язок Межи змаганням дії і причини… Хто їх пережива?.. Поет-пророк, Що з’єднує у струмінь всеєдиний Кінці […]...
- Скорочено – ЗА МИТЬ ЩАСТЯ – ОЛЕСЬ ГОНЧАР – 11 КЛАС (Стислий виклад) Паркого тропічного вечора, у місті Рангуні, під звуки якогось дивного інструмента згадалася чомусь автору ця давня історія. Це було перше повоєнне літо. Шляхом, що стелиться з табору до найближчого містечка, артилерійські трудові коні тягнули бочку-водовозку. На ній в пілотці набакиреній, в медалях на всі груди сидів артилерист Сашко Діденко. Виїхавши за межі табору, […]...
- ДО МОРЯ – Микола Вороний Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, І мрія солодка, і […]...
- Короткий переказ – За мить до щастя – ОЛЕСЬ ГОНЧАР ОЛЕСЬ ГОНЧАР Було перше повоєнне літо. Зеленіли виноградники й виблискували перші снопи. Шляхом з військового табору до містечка тюпають артилерійські коні, але везуть не гармату, як завжди, а бочку-водо-возку. Високо на ній сидить Сашко Діденко в пілотці набакиреній, у медалях на всі груди. Про демобілізацію думає, не інакше. Бо всі в ці дні живуть лише […]...
- З ПІСНІ ПІСЕНЬ – ІВАН ДРАЧ Дівич-думу за димом пускаю, Тільки б смуток водою збіг, Простелю тобі, раю, Притулюсь собі скраю, Хай мене він цілує Поцілунками вуст своїх. Чисту думу нараю, Чорну думу розраю, Маю втіху, солодшу з утіх, Простелю тобі, раю, Притулюсь собі скраю, Хай мене він цілує Поцілунками вуст своїх. Легінка твоя З усіх наймолодша, Ласкавість твоя Над вино […]...
- Короткий зміст “Мить” Короленка У вежі кам’яного острова замкнений укладений, іспанська бунтівник. Довгі роки ув’язнення позбавили його волі і прагнення до свободи. Під час сильного шторму бунтівник зриває грати вікна. Прибита до берега човен допомагає інсургентів покинути острів. Гармати з форту стріляють услід втікачеві. Головна думка: Як би не було небезпечно і страшно, але краще випробувати щаслива мить свободи, […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Я мить чудову пам’ятаю” Творча робота “Я мить чудову пам’ятаю”” є однією з найвідоміших і найромантичніших віршів Олександра Пушкіна. Вона була створена після зустрічі з прекрасною дамою – Ганною Керн. Перебуваючи на вечері в будинку своєї тітки, Пушкін зустрічає чудову жінку і одразу ж закохується в неї. Його пристрасна і гаряча натура наштовхує його на створення такого ніжного і […]...
- ДОРОГА – МИКОЛА БАЖАН Ретельно тіні складено в штахети, І над пустелищем степів, Як хвіст скаженої комети, – Огонь рахманних вечорів. Упали тіні гострі осторонь! Чіткіш лягли риски гілок, Перехилившись в темну просторінь Кущі здичавілих зірок. Іду, й дороги переламані, Гнучись, плазують із-під ніг. Так важко на жорстокім камені Класть лінії твердих доріг. Так важко на жорстокім камені Шляхів […]...
- Тільки тобою білий святиться світ – ВАСИЛЬ СТУС Тільки тобою білий святиться світ, Тільки тобою повняться брості віт, Запарувала духом твоїм рілля, Тільки тобою тішиться немовля, Спів калиновий піниться над водою – Тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає Далі брести хугою світовою, Тільки Тобою, тільки Тобою. Только тобой светится белый свет, Только тобой полнится соком […]...
- К***(Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМЯ’ТАЮ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799-1837 – РОМАНТИЗМ “К***” (“Я мить чудову пам’ятаю…”), (1825). Вірш присвячений реальній жінці (Анні Петрівні Керн), але давно вийшов за межі конкретної історії з життя автора, набувши актуального змісту для всіх поколінь. Головна тема вірша – це кохання, яке з часом не вмирає, дає нове життя й натхнення душі людини. Твір написаний у формі послання, у ньому простежується […]...
- ТЕСТ 26. Олесь Гончар (“За мить щастя”). Григір Тютюнник (“Три зозулі з поклоном”) Завдання з однією правильною відповіддю 1. Марфа Яркова, Софія, Карпо – герої новели А “За мить щастя” Олеся Гончара Б “Камінний хрест” Василя Стефаника В “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Г “Три зозулі з поклоном” Григора Тютюнника 2. Розповідь про так званий любовний трикутник лежить в основі новели Григора Тютюнника А “Зав’язь” Б “Оддавали Катрю” В […]...
- “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
- Шкільний твір на тему – Олесь Гончар. “За мить щастя”, “Залізний острів” (із роману “Тронка”) Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала Друга світова війна. Пройшовши курс її “окопних університетів”, Гончар виніс звідти […]...