Home ⇒ 👍Література ⇒ З ПАМ’ЯТІ РОКІВ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ
З ПАМ’ЯТІ РОКІВ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ
Клаптик землі коло хати,
І з чорнобривцями сад…
Каже засмучена мати:
Літ не вернути назад.
Осінь моя вже запізня,
Мерзну щораз і в теплі…
Може, залишиться пісня,
Наче душа, на землі.
Може, без мене знадає –
Там, на могильнім горбі,
Як ми жили в цьому краї –
Завжди у праці, в журбі.
Як виживали з весною
На лободі та воді…
Тож і старіли зі мною
Роки мої молоді.
Стала сумнішою мати, –
Згадує давнє, своє…
Клаптик землі коло хати,
Клаптик на цвинтарі є.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Related posts:
- ЖИВОТВОРЕННЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Все було на роду: Скуштував і біду, І сваволю гірку – Як велось на віку. Пломеніли вуста І німіли щораз: Ще на гірші літа Рвійно кидало нас. Не корилась душа, Снивши сум самоти. Не торкнулась іржа До її чистоти. Виживала в нужді На воді, лободі. І сьогодні вона – Вся до дна – глибина. В […]...
- Колискова матері – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Спіть, моя мати, моя кароока, Зірка влетіла до хати. Ясно світи, моя зоре висока, Спіть, моя мати. Світиться вогник у нас опівночі, Внука йдете колихати. Світять мені ваші яснії очі, Спіть, моя мати. Скільки насіяли, скільки зростили – Вашим рукам пам’ятати. Дітям своєї краси наділили, Спіть, моя мати. Скільки проводили нас у дорогу – Можна […]...
- ЧОРНОБРИВЦІ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю. Бачив я і в чужій стороні Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні. Як на […]...
- Жменька рідної землі – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Я згадаю село і криницю у кленах, Там дитинство цвіло на лугівках зелених, Де ходив пастушком і впивався зорею, Де осіннім листком так летів я за нею. Приспів: В очах постане біла хата, Що мріє в сонячнім теплі, Збентежить серце рута-м’ята І жменька рідної землі. Знову бачу село і з волошками жито, Що було те […]...
- ПОЛЕ ЧЕСТІ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Поле честі – то поле роботи, І тому добротворне воно. Там виходиш ти грозам супроти І плекаєш, мов душу, зерно. Поле честі – то поле врожаю, Що посіяно – все для життя, Щоб у наспівах рідного краю Усміхнулись і мати й дитя. Поле честі – то поле любові. Де і радість, і сум не чужі, […]...
- ЗАМІСТЬ ПРОРОЦТВА – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ На білих снігах і на синіх снігах Я буду лежать, мов підстрелений птах. Що прагнув літати, бо крила ж були, Та хижі злочинці літать не дали. Забутий, мов зайвий, на рідній землі – Я скоро схолону у сніжнім теплі. Забудеться образ, загубиться слід, Повз мене ревтиме шалений цей світ. Розгорнуте небо і те обмине, І […]...
- МОВА – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Ми з правіку народжені бути, І в собі відкривати світи. Та примножувать серцем здобуте, Та святині свої берегти. Промовляти – одвічне жадання, Наче бачити чисту блакить… Кожен голос – то наше дихання, Кожним звуком Нам серце болить. Наче злагоди, прагнем обнови Од своїх первобутніх основ. Через пісню вертаєм до мови, А від мови – до […]...
- УЧИТЕЛЮ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Непідкуплена і непродана, Як і совість поета… А. Малишко Учитель мій – Самійлович Андрій Не раз казав: – Ти на своєму стій! На висоті своїй чи на горбі, Але своє неси щодня в собі. Ні словом, ні душею не лукав. Дніпро один. А ти – його рукав. Ми не одні у матері-землі, Та наша дума […]...
- БАТЬКІВСЬКЕ ПОЛЕ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Тихе батьківське поле За поліським селом розляглось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Чує кроки господаря, Чує дотик руки. І засівом його Наливаються вщерть колоски. Наливаються Сонцем, вітрами, теплом, Споконвічним, Живим, невмирущим зерном. Раннє батьківське поле Змалку нам до роботи прийшлось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Сіячеве дихання Воно чує щодня. Той, хто потом […]...
- Джерело – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ До джерела, до джерела, Де в росах синій луг Знайома стежка пролягла, Тут рідне все навкруг. До колоска, до колоска, Де зерна в сповитках, Моя торкнулася рука І хлібом світ запах. Приспів: Джерело, джерeло, джерело, Мого краю, моє джерело, А в тривозі людській і дорозі Ти, як сонце мені було. До джерела, до джерела я […]...
- Про життя – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Мої літа – не перекотиполе, Вони в житті лишили добрий слід. Ти поіменно спом’яни їх, доле, – Як хліб духовний і насущний хліб. Там я зростав, твій син, Полісся, – Малий невтомний трудівник, Тому зі мною праця й пісня В душі лишилися навік. І знову образ твій здаля зоріє, Окрилюючи думи і життя. Душа моя […]...
- Сингаївський Микола Федорович (12 листопада 1936) МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Додаткова біографія ДОРОГА ДО СЛОВА […] Народився 1936 року, місяця листопада, 12-го дня – в родині хліборобів, у невеличкому селі Шатрище на Поліщині. Вчився і працював, пізніше працював і вчився, – все життя я десь працював. В дитинстві ми були пастухами, нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не […]...
- СПИНИСЯ, МИТЬ! – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ З тобою ніч – Магічна і п’янка, Не поспішай, на мить спинися, ноче. Любові ніжна й пристрасна рука Виймає душу і воложить очі. Ти вся, мов сон. Ласкава, мов дитя. І раптом – хвиля збурена до краю. Так, мабуть зачинається життя, І я тебе – навхрестя розтинаю. Медова ніч, та ще солодша ти, – Як […]...
- Пісня в росах – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Темно-сиза ожина гляне гронами з гаю. Тут моя Батьківщина, сонце отчого краю. Ген привітна домівка, що мене колисала, Та ромашка-журливка, що на луг виглядала. Приспів: Я таким його бачу із грому земного. Свою пісню і вдачу взяв я змалку у нього. Що мені в нагороду аж до осені квітла, Віщувала погоду, як провісниця літа. Тепла […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) – ІІ варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
- МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (нар. 1936) МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (нар. 1936) Народився майбутній поет 12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище на Житомирщині в родині хліборобів. Вчився і працював, пізніше працював і вчився. У дитинстві, як і багато його ровесників, був пастухом. “Нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не ходив за […]...
- МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Душа окриленого реалізму Іноді деякі маститі поети, прозаїки зневажливо відгукуються на адресу поетів-піснярів, тобто тих авторів, на чиї вірші співаються пісні. Мовляв, справжня поезія сьогодні майже не співається, співати серйозні речі не модно і важко, у пісенній творчості існують свої закони, а у нового покоління – свої уподобання, свої стандарти, спрощені новітніми мультимедійними технологіями. Певною мірою з цим […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) – І варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З дитинства привчився М. Сингаївський шанувати хліборобську працю. Батьки прищепили йому любов до батьківського поля, трудівників-землеробів. Свої почуття до рідної землі поет висловив у віршах. М. Сингаївський дуже поважає свого батька, який все своє життя присвятив праці на полі. Це поле уявляється поету якоюсь розумною істотою, можливо, воно навіть має багато людських якостей. Воно все […]...
- Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
- Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До цих “перших відважних” належить, безперечно, Микола Вороний – поет-лірик, що сповідував культ краси, мислив […]...
- ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Все – із доброго чи злого – Починається з малого. Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка. З пагінця чи з бруньки – гілка, З гілки – дудочка-сопілка. Хліб – з маленької зернини, Дощ – із чистої краплини. Пагорбок стає горою, А роса стає водою. Навіть річечка-ріка Починається з струмка. День турботою почнеться, Кожен […]...
- “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять… Євген Сверстюк Тарас Шевченко – геніальний поет, вірний син народу, пророк національного відродження. Він жив і творив з іменем України, прославляв її минуле, прозирав у […]...
- “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
- ГРИЦЬКО БОЙКО. КОНСУЛЬТАНТ. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. СМІХ ДЛЯ ВСІХ – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальні інтереси; виховувати відповідальність за свої слова і вчинки. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Гра “Телефоніст”. Робота в групах Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя […]...
- “Іду я дорогою, вітром…” (Микола Хвильовий) – Микола Хвильовий (1893-1933) – Українська література 1920-1930 років Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну? (Микола Хвильовий) Постать Миколи Хвильового в українському красному письменстві особлива. Цей геній доби “Розстріляного відродження” за короткий життєвий вік зробив надзвичайно багато. Завдяки Хвильовому українська новела досягла світового рівня, а його стиль письма став взірцем для багатьох його наступників. Сучасник митця, поет Микола Зеров стверджував: “Із […]...
- “Благословен той час великий, урочистий, як ти постав!” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ 1809-1852 Гоголь – істинний знавець серця людського! Наймудріший філософ! І найкращий поет має схилитися перед ним, як перед людинолюбцем. Тарас Шевченко Звичайно ж, Гоголь – це російський письменник, але це – український геній. Ліна Костенко Пригадайте! Пригадайте з уроків зарубіжної літератури, що вам відомо про життя і творчість М. В. Гоголя. Які […]...
- Скорочено – САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 5 КЛАС Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не […]...
- Садок вишневий коло хати – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА * * * Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата […]...
- “Поезія глибини і рівноваги” (Микола Зеров) – Микола Зеров (1890-1937) – Українська література 1920-1930 років Класична пластика, і контур строгий, І логіки залізна течія – Оце твоя, поезіє, дорога. (Микола Зеров) Микола Зеров – основоположник неокласичної школи поетів, неперевершений перекладач, історик літератури, блискучий критик. Зеров мав свою концепцію відродження української літератури, яка базувалася на творчому використанні культурних здобутків минулих епох. “Поезія глибини і рівноваги” (Микола Зеров) Народився Микола Костянтинович Зеров […]...
- Тема незнищеності історичної памяті народу в романі “Диво”, органічне поєднання різних часових та соціальних шарів Як твердять літературознавці, “Диво” можна вважати першою частиною триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” та “Смерть у Києві”. Підкреслимо: триптиху, а не трилогії, оскільки трилогія повязана задумом, сюжетом, персонажами, а триптих лише ідейним змістом. Серед названих романів “Диво” займає місце особливе. Це на мою думку, – найкращий, найсильніший, композиційно найвдаліший твір Загребельного […]...
- “Я (Романтика)” – Микола Хвильовий (1893-1933) – Українська література 1920-1930 років Микола Хвильовий як митець-новатор започаткував неоромантичну течію психологічного письма в українській літературі. Особливістю багатьох новел цього митця стало те, що сюжет у них відіграє не головну, а допоміжну роль, тому він часто розмитий, фрагментарний. Автор не подає власних остаточних висновків, здебільшого розкидаючи лише асоціативно влучні алюзії, але за відповідними фразами завжди криється настільки потужний рух […]...
- Короткий переказ – Я (Романтика) – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Присвята: Цвітові яблуні. “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні кургани, прихиляюсь на самотню пустельну скелю. …Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність, тиха жура і […]...
- Короткий переказ – Інфанта – МИКОЛА ВОРОНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ МИКОЛА ВОРОНИЙ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійно тканому Дрімала синя далечінь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона […]...
- Тернистим шляхом до безсмертя – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років “Микола Куліш – талант світового масштабу. Не буду шукати безперечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шіллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних…” (Юрій Смолич) Микола Куліш – одна з найтрагічніших художніх постатей, в якій сфокусувалася складність розвитку літератури “Розстріляного відродження”. Йому судилося прожити лише […]...
- “Більше працював, ніж жив” (Микола Чернявський) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття “Зроблю”, – сього сахайся слова. “Зробив”, – оце потужних мова. (Борис Грінченко) В українській культурі Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, фольклорист і етнограф, критик і публіцист, лексикограф, видавець і педагог. За роком своєї появи на світ Борис Грінченко – ровесник Валуєвського циркуляру. Його трудове життя – своєрідний особистий акт національної непокори постулатам сумнозвісного документу […]...
- Короткий переказ – Маклена Граса – МИКОЛА КУЛІШ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ДРАМАТУРГІЯ Микола Куліш Дія перша На світанку Анеля розбудила матір і сказала, що їй освідчився пан Владик Зарембський і попросив, щоб вона поговорила про сватання зі своїм батьком. Мати спочатку не вірить, їй здається, що це сон – хазяїн фабрики, який приїхав із Варшави на кілька днів, щоб розібратися зі страйкарями, хоче одружитися з її дочкою. […]...
- “Бард національного відродження” (Микола Неврлий) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Естетичні особливості поетики. Олександр Олесь як лірик розвивався в річищі символізму – однієї з течій модернізму в західноєвропейському письменстві, в унісон з якою відбувалися художні шукання багатьох українських митців. Характерні ознаки символізму – бунт проти антилюдя – ного суспільства, культивування екзотичних і заборонених тем, підкреслене естетство, посилена увага до підсвідомого, створення особливої метамови символів. На […]...
- КВІТНЕВІ ДИВА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Весною у квітні, весною у квітні Зі сну потягаються липи столітні, А саджанці-липки, бруньки у росі, Роз’їжджають в трамваях або таксі. Ну а мандрівки весною у квітні, Якщо вже мандрівки – то кругосвітні: Он джміль в золотому вбранні, як маркіз, Довершив круг вишні енний круїз. Весною у квітні, весною у квітні Вже обжилися шпаки перелітні. […]...
- “Промінь світла в темному царстві” (Микола Добролюбов) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У творчому доробку письменника виділяються великі епічні форми: роман виховання “Не спитавши броду”, новелістичний роман “Для домашнього огнища”, філософсько – психологічний роман “Основи суспільності”, роман з життя інтелігенції “Лель і Полель”, в яких Іван Франко порушив актуальні питання доби, змалював життя українського народу в загальнонаціональних масштабах. 1990 року побачив світ роман “Перехресні стежки”. За жанром […]...
- Короткий переказ – Блакитна Панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ МИКОЛА ВОРОНИЙ Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар. Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною […]...