Об’єктивне і суб’єктивне в літературі
Говорячи про про об’єктивному і суб’єктивному в літературі, слід зазначити, що будь-яке художній твір у цьому плані значним чином відрізняється від інших об’єктів пізнання.
Об’єктивне і суб’єктивне в літературі
Об’єктивність і суб’єктивність в літературі розглядається з двох сторін – з боку автора і того, хто читає літературний твір. Але що ж являє собою поняття об’єктивного? Це те, що існує незалежно від суб’єкта і те, що прийнято вважати загальноприйнятим і загальним.
Тому коли мають на увазі об’єктивність у контексті літературного твору, то говорять про твір як такому, незалежно від читача, це – авторська позиція, його думки та ідеї, які теж не залежить від особистості читача. І з цієї причини кожне літературний твір має подібної об’єктивністю.
Тепер необхідно розглянути це з іншого боку – з боку особистості читача. Це означає, що література неможлива і без суб’єктивного сприйняття. Кожен читач сприймає художній твір суб’єктивно, тобто проектує підняті у творі теми і події на свій внутрішній світ і на свою свідомість.
Його враження від прочитаного в чому залежить саме від його світосприйняття. Об’єктивне і суб’єктивне в літературі являє собою з одного боку – об’єктивну інформацію, яка викладена у творі, з іншого – суб’єктивне сприйняття цієї інформації самим читачем.
І тоді стає очевидно, що об’єктивне і суб’єктивне в літературі не може існувати один без одного – можливо лише переважання чогось одного. А завдання літератури, як шкільного предмета, навчитися знаходити баланс і компроміс між двома цими гранями – об’єктивного і суб’єктивного.
Автор і його герой
Думка про те, що кожен герой якимось чином пов’язаний з особистістю самого автора, здається цілком природною. Це виходить з того, що письменник формує літературний образ свого героя на прикладі свого особистого досвіду, використовуючи свої внутрішні дослідження в плані психології людини і суспільства.
Тому фігури “автора” і ” героя” завжди тісно взаємопов’язані. Але не завжди герой визначається як відображення самого автора, саме по собі це твердження не може бути до кінця вірним. В образі часто присутній художній вимисел, та індивідуальний авторський погляд на самого себе, тому автор не завжди відображає себе у власних героїв.
Найчастіше герої – носії певних особистісних якостей і характеристик, які допомагають автору розкрити головні проблеми свого часу і підняти актуальні теми для певного суспільства.
Поняття літературної традиції
Вплив і наслідування – це основи поняття літературної традиції. У міру того, як розвивалася світова література, розширювалося і значення цього поняття. Літературна традиція включається в себе ритміку і тематику, композицію і стилістику.
Суть літературної традиції полягає в тому, що ці елементи передаються в поєднанні один з одним. На сьогоднішній момент область літературної традиції досить широка – вона стосується і творчості певного напрямку, і міжнародного творчості.
Related posts:
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну програму. І. – своєрідний прояв белетризації, тенденційності літератури. У 50-60-ті XX ст. широко побутував термін “лакувальна література” для означення творів, які прикрашували соціалістичну реальність, видавали бажане за дійсне. Проти І. […]...
- Домисел (вимисел) у літературі Домисел (вимисел) у літературі – народжена творчою уявою письменника, художньо трансформована дійсність. Д. – дофантазовування, додавання до того, що насправді існувало чи існує, чому є документальне чи якесь інше підтвердження; він полягає в художній трансформації письменником відомого факту через діалог, пейзаж, портретну характеристику тощо. Д., будучи допоміжним інструментом, стосується деталей, штрихів, на відміну від вимислу […]...
- НОВІ ЯВИЩА ТА ТЕНДЕНЦІЇ В ЗАРУБІЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 1950-1970-х рр. ПЕРЕРОСТАННЯ МОДЕРНІЗМУ В ПОСТМОДЕРНІЗМ У ЛІТЕРАТУРІ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст. (ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД) – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про тематику та художні особливості західної прози 1950-1970-х рр. та перехід літератури до постмодернізму, про життя та творчість найвидатніших письменників цього періоду; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний […]...
- Атеїзм у літературі Атеїзм у літературі (грецьк. а – без, teas – Бог) – світогляд, який не визнає Бога і віри в Бога та релігії. Теоретичною основою А. є філософія матеріалізму. Оскільки вчення матеріалізму пройшло різні етапи розвитку (наївний матеріалізм, метафізичний матеріалізм, діалектичний Матеріалізм тощо), то й А. також еволюціонував. Виділяють А. Демокріта, Епікура, Лукреція (античність), європейських філософів-матеріалістів […]...
- Традиції і новаторство в літературі Традиції і новаторство в літературі – взаємопов’язані поняття, які характеризують вузлові моменти літературної спадкоємності, історико-літературного процесу. Традиція (лат. traditio – передача) в будь-якій сфері людської діяльності – те, що у формі усталених звичаїв, норм, порядків передається з покоління в покоління. У художній літературі в процесі тривалого П розвитку традиційними стають деякі теми, мотиви, ідеї, образи, […]...
- Проблема наступності у літературі XIX-XX століть Для будь-якого культурного явища характерні різкі й суперечливі зміни і трансформації під час рубежу століть. Цей період загострює і глобальні проблеми буття, і одночасно створює нові, більш актуальні питання. Початок нової епохи Найчастіше загострюються ті питання, які сприймалися, як традиція і вже ставилися до вічними, тоді культура нового часу змушує людей поглянути на них по-новому. […]...
- Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
- Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
- Що таке гіпербола в літературі? Як стилістичного прийому гіперболу стали використовувати досить давно, вона активно вживалася у фольклорі часто зустрічається в прозі Гоголя і поезії Маяковського. Ми й самі нерідко вимовляємо висловлювання з вживанням гіперболи, наприклад, “не бачилися сто років!”, “повторюю стотисячний раз” і т. д. Отже, що таке гіпербола в літературі? Гіпербола в літературі – це явне перебільшення властивостей […]...
- Що таке фольклор у літературі? Фольклор в літературі – це творчість будь-якого народу, що передається з покоління в покоління і нерідко має багатовікову історію. Визначення “фольклор” було введено англійським вченим Вільямом Томсоном у 1846 році. Фольклор включає в себе прислів’я, пісні, казки, частівки, загадки. Фольклор є невід’ємною частиною сучасної літератури, багато фольклорні твори схожі, незважаючи на їх зародження в абсолютно […]...
- Що таке епіграф в літературі? Епіграф – це цитата, яку поміщають на чолі твору або його окремої частини з метою показати дух твору, його зміст, ставлення до нього автора і т. д. Епіграф являє собою коротку закінчену фразу або цитату і розміщується автором після назви твору. Що стосується самого слова “епіграф”, то воно відоме ще з античних часів. Стародавні греки […]...
- Що таке епос в літературі? Епос – це оповідний рід літератури. Розрізняють такі жанрові різновиди епічних: казка, повість, новела, оповідання, роман і т. д. Епосу як літературного роду властиво відтворювати зовнішню по відношенню до автора, об’єктивну дійсність в її об’єктивній сутності. Епос будується на різноманітних способах викладу – розповіді, описі, діалог, монолог, авторські відступи. Епічні жанри з часом стають все […]...
- Що таке проза в літературі? Проза – це усна або письмова мова, яка не розділена на сумірні відрізки – вірші. Проза протилежна поезії. Тобто якщо в поезії текст поділяється на певні відрізки, то в прозі, навпаки, – все цілісно. Проза представляє собою звичайну, ненормовану мову. Проза може бути як усною, так і письмовою. Проза не має розмірів і її не […]...
- Вічна мудрість байок – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – 6 клас У безмежному світі літератури почесне місце належить байці. Виникнувши у сиву давнину, цей жанр продовжує жити в сучасному світі. Чим пояснити таку популярність? Мабуть, важливістю проблем, які ставлять байкарі. А ще – гострим словом, яке проймає до глибини душі, змушує замислитися над зображеним. Звичайно, воно потребує певної сміливості з боку автора. Відомі байкарі світу – […]...
- Що таке антитеза в літературі? Антитеза у літературі – це зіставлення будь-яких протилежностей, будь то предмети, поняття, явища або композиційні складові (серед яких характери героїв твору, образи, пейзажі, деталі тощо). Антитеза являє собою одну з синтаксичних фігур посилення. В якості прикладу можна згадати рядок з твору М. Ю. Лермонтова “Демон”: “Клянусь, я першим днем творіння, Клянуся його останнім днем” Або […]...
- Романтичні й реалістичні тенденції в російській літературі першої третини XIX ст. – XIX СТОЛІТТЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Для літератури першої половини XIX в. притаманна швидка зміна художніх напрямів. Панівні естетичні принципи встигали кілька разів трансформуватися протягом життя одного покоління. На початку століття в Європі й у Росії формується романтизм – течія в літературі й мистецтві, для якого характерний особливий інтерес до неординарної особистості, самотнього героя, який протиставляє себе, світ своєї душі навколишньому […]...
- Єдність змісту і ферми в художній літературі Єдність змісту і ферми в художній літературі – твердження аксіоматичного характеру, яке характеризує структуру, цілісність завершеного твору і водночас виступає принципом його аналізу, критерієм естетичної оцінки. Така поліфункціональність Є. з. і ф. зумовлюється тим, що категорії змісту і форми є загальнофілософськими, виражають взаємозалежність, діалектику будь-якого явища, процесу, предмета. В історії естетичної думки залишилося чимало праць […]...
- Що таке сатира в літературі? Сатирою в літературі, як правило, називають поетичний твір великого обсягу, в якому присутнє негативне або різко засуджує і обурене зображення властивостей і якостей окремих типових осіб чи цілої групи осіб і явищ. Простіше кажучи, сатира – це будь-який твір комічного жанру, що містить різко виражений критикує характер фактів чи об’єктів дійсності. Сила сатири в літературних […]...
- Що таке цитата в літературі? Цитата в літературі – це дослівна передача думок та ідей, взятих з літературних творів. Головною вимогою при її використанні є точність та доречність, відтінок сказаного змінюватися не повинен. При цитуванні творів не рекомендується обривати їх на середині або висмикувати слова з контексту. Іноді при написанні цитат використовуються різні ввідні слова – як говорив, як припускав, […]...
- Прогрес (Поступ) у літературі Прогрес (Поступ) у літературі (лат. progressus – поступальний рух) – одне із загальносоціологічних понять, яке використовується в традиційному літературознавстві для характеристики історико-літературнрго процесу. П. у л. – це зміни предметів і явищ, які полягають в їх висхідному русі від нижчого до вищого, від менш до більш досконалого. П. у л. супроводжується регресом — рухом у […]...
- Автор-оповідач в літературі Нерідко розповідь у творі ведеться від першої особи. В цьому випадку в ролі оповідача виступає сам автор, іменований автором – оповідачем. Він особисто спостерігав події, які описує у своєму творі. Автор-оповідач не переходить до складу персонажів, він тільки спостерігає те, що відбувається, оцінює події і їх учасників. Так, Максим Максимович добре знайомий з Печоріним, може […]...
- Героїчний характер в літературі Характер являє собою сукупність найбільш виражених і стійких рис особистості, які систематично виявляються у всіх його діях і впливають на його вчинки. Героїчний характер в літературі Літературним характером прийнято називати поєднання в героєві особистих рис із загальнолюдськими, які характерні для певної групи людей. Саме таке поєднання і створює унікальну індивідуальність персонажа, і робить його внутрішній […]...
- Що таке уособлення в літературі? Уособлення в літературі – це перенесення властивостей та ознак з одушевлених предметів на неживі. Часто уособлення використовується в тих випадках, коли автори творів зображують природу, наділена людськими характеристиками. З різних творів, де використовується уособлення, ми можемо дізнатися, що: Дощ пішов (дощ не може в прямому сенсі йти); Темрява підкралася (темрява не може підкрастися, це може […]...
- Реалізм як один із провідних напрямів у літературі ХІХ століття – Реалізм у світовій літературі Для літератури ХІХ століття були характерні два напрями: романтизм і реалізм. Реалізм – стиль і напрям у літературі й мистецтві, які ставили за мету правдиве, реальне відтворення дійсності в її типових рисах. Ці напрями розвивалися паралельно, взаємодіяли, збагачували один одного, хоча романтизм вважається “старшим” за класичний реалізм. Термін реалізм почала використовувати французька критика у 20-х […]...
- Сатира, пародія і гротеск в літературі Сатира (лат. Satira, від saturo – суміш) – в основному негативне ставлення автора до предмета своєї творчості (зображуваної дійсності), що визначає загальний характер створюваних образів і вибір образотворчих і виразних засобів. Сатира може проявлятися в будь-якому роді літератури – епосі, драмі, ліриці. Велика роль сатири в оновленні та розвитку літературної мови: вводячи розмовні, а іноді […]...
- Соціалістичний реалізм в літературі “Соціалістичний реалізм” – термін комуністичної теорії літератури і мистецтва, що залежить від чисто політичних установок, з 1934 обов’язковий для радянської літератури, літературної критики та літературознавства, так само як і для всієї мистецькому житті. Першим цей термін вжив в 20.5.1932 І. Гронський, голова організаційного комітету Спілки письменників СРСР (відповідне партійне постанову від 23.4.1932, “Літературна газета”, 1932, […]...
- Що таке цитата в літературі? Визначення і приклади Часто у своїх творах ми використовуємо витяги з творів інших людей, прагнучи підкреслити цим зміст написаного або надати написаному більшої виразності. Подібні фрази дозволяють обгрунтувати свої твердження або спростувати чужі слова. Ці витримки звуться “цитати” і часто стають крилатими виразами. Що означає слово “цитата”? Потрапивши з латинської мови, термін “цитата” з самого початку мав дещо […]...
- Запозичення у літературі Запозичення у літературі – використання певним автором уже відомих мотивів, сюжетів, образів, ідей, художніх засобів та прийомів з інших фольклорних, міфологічних чи літературних джерел. Одним з прикладів аргументації 3. є наявність вічних тем та вічних образів (Прометей, Дон Жуан, любов, ненависть, правда тощо), біблійних та євангелійних сюжетів. Почасти 3. реалізується через переспіви, стилізацію, аплікацію, пародію, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас До теми “Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підгрунтя класицизму. Основні правила класицизму” 1. У якій країні виникли ідеї класицизму і класицизм як напрям виявив себе найяскравіше? 2. Хто з державних діячів Франції приділяв пильну увагу розвиткові класицизму? Чому? Кардинал Рішельє. Цей видатний діяч цікавився мистецтвом, одним із перших у […]...
- Неокласики та літературна ситуація в українській літературі початку ХХ ст На сучасному етапі дослідження літературної ситуації в українській літературі початку ХХ ст. особливу увагу слід звернути на аналіз взаємин між неокласиками, лідером яких був М. К. Зеров та різними літературними угрупуваннями, зокрема ВАПЛІТЕ. Революція в своєму літературному і комуністичному аспекті мала великий вплив на літературу України. На думку Миколи Зерова в той час в літературі […]...
- Що таке гіпербола в українській мові і літературі? Згідно з даними вчених-лінгвістів, українська мова входить в десятку найбільш розвинених, багатих і виразних мов світу. Чимала заслуга в цьому належить численним художнім інструментам, в достатку використовуваним українськими письменниками, поетами і звичайними людьми. Одним з них є гіпербола – улюблений прийом письменників, поетів і журналістів. Суть методу і які його переваги? Що означає слово “гіпербола”? […]...
- Що таке жанр в літературі, список і приклади Літературний жанр – це група літературних творів, яка має спільні історичні тенденції розвитку та об’єднана сукупністю властивостей за своїм змістом і формою. Іноді цей термін плутають з поняттями “вид”, “форма”. На сьогоднішній день немає єдиної чіткої класифікації жанрів. Літературні твори поділяються за певною кількістю характерних ознак. Історія формування жанрів Перша систематизація літературних жанрів була представлена […]...
- Людина і історія в фольклорі, давньоруській літературі З давніх-давен людина і історія ставали об’єктами всіх сфер мистецтва. Не виключенням в цьому питанні і стала література, яка виявила особливий інтерес до даної теми. Саме цей вид мистецтва зумів простежити сходження людини до особистості в рамках певних історичних епох. Усна народна творчість, що стояло біля витоків сучасної літератури, малювала не просто взаємозв’язок людини і […]...
- Інтернаціоналізм у літературі Інтернаціоналізм у літературі (лат. inter – між, natio – народ) – одна з форм міжнаціональних літературних зв’язків. її природність зумовлена міграційними процесами народів світу і взаємовпливами в культурі. І. Франко у статті “Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах” (1898) показав діалектичну взаємозумовленість засвоєння кожною національною літературою елементів чужомовних літератур згідно з власними духовними потребами, але […]...
- Що таке гумор в літературі? Гумор – це одне з літературознавчих понять, що у творі означає глузливе ставлення до характерів персонажів і їх побутового життя. Гумор – це досить необразливий сміх, з’єднаний з жалістю, поблажливий і навіть співчутливий. Можна сказати, що мета гумору в літературі – через сміх показати сльози. Серед найбільш яскравих представників гумористичного напряму виділяються: М. Гоголь; А. […]...
- Система образів в літературі Являє собою комплекс художніх образів твору, що вбирає в себе не тільки образи дійових осіб, але і супутні образи – деталі, символи і т. д. Портрет містить опис зовнішності персонажа, то як він виглядає, щоб читач яскравіше міг уявити собі дійову особу твору, відтворити його в своїй уяві. Портрет дає опис не тільки рис обличчя, […]...
- Що таке літота? Приклади в художній літературі Одним із засобів створення образності й виразності мови є літота, що в перекладі з грецької, буквально, означає “простота”. Щоб зробити мову виразною та образною, художники слова вдаються до використання тропів – зворотів мови, які переосмислюють слово або словосполучення, наповнюють їх незвичним значенням, що грунтується на переосмислення слів. Стежки можна назвати формою поетичного мислення. Одним із […]...
- Нові тенденції у світовій літературі 1960-1970-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози, поезії, драматургії, літератури факту та вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики й антиутопії. Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини XX ст. – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – I семестр Мета: ознайомити учнів з новими тенденціями у світовій літературі, розвитком різних жанрів, виникненням постмодернізму в останній третині XX ст.; розвивати навички самостійного пошуку інформації, її оформлення та представлення; уміння виділяти головне, сприймати інформацію на слух, складати опорні конспекти; виховувати допитливість, любов до літератури, естетичний смак; розширювати кругозір учнів. Обладнання: карта світу, книжкова виставка, ілюстративні матеріали. […]...
- Духовність, моральність і гуманістичний початок в російській літературі Російська література це естетичне і національно-історичне явище, але все ж не можна забувати про те, що вона носить важливий духовний і моральний характер, особливо для тих, хто вивчаючи її, пізнає життя і її процес. Вивчення російської літератури прямо пов’язане з гармонійним розвитком особистості це пізнання історії свого народу та інших, це вивчення способу життя різних […]...