Об’єктивне і суб’єктивне в літературі

Говорячи про про об’єктивному і суб’єктивному в літературі, слід зазначити, що будь-яке художній твір у цьому плані значним чином відрізняється від інших об’єктів пізнання.

Об’єктивне і суб’єктивне в літературі
Об’єктивність і суб’єктивність в літературі розглядається з двох сторін – з боку автора і того, хто читає літературний твір. Але що ж являє собою поняття об’єктивного? Це те, що існує незалежно від суб’єкта і те, що прийнято вважати загальноприйнятим і загальним.

Тому коли мають на увазі об’єктивність у контексті літературного твору, то говорять про твір як такому, незалежно від читача, це – авторська позиція, його думки та ідеї, які теж не залежить від особистості читача. І з цієї причини кожне літературний твір має подібної об’єктивністю.

Тепер необхідно розглянути це з іншого боку – з боку особистості читача. Це означає, що література неможлива і без суб’єктивного сприйняття. Кожен читач сприймає художній твір суб’єктивно, тобто проектує підняті у творі теми і події на свій внутрішній світ і на свою свідомість.

Його враження від прочитаного в чому залежить саме від його світосприйняття. Об’єктивне і суб’єктивне в літературі являє собою з одного боку – об’єктивну інформацію, яка викладена у творі, з іншого – суб’єктивне сприйняття цієї інформації самим читачем.

І тоді стає очевидно, що об’єктивне і суб’єктивне в літературі не може існувати один без одного – можливо лише переважання чогось одного. А завдання літератури, як шкільного предмета, навчитися знаходити баланс і компроміс між двома цими гранями – об’єктивного і суб’єктивного.

Автор і його герой
Думка про те, що кожен герой якимось чином пов’язаний з особистістю самого автора, здається цілком природною. Це виходить з того, що письменник формує літературний образ свого героя на прикладі свого особистого досвіду, використовуючи свої внутрішні дослідження в плані психології людини і суспільства.

Тому фігури “автора” і ” героя” завжди тісно взаємопов’язані. Але не завжди герой визначається як відображення самого автора, саме по собі це твердження не може бути до кінця вірним. В образі часто присутній художній вимисел, та індивідуальний авторський погляд на самого себе, тому автор не завжди відображає себе у власних героїв.

Найчастіше герої – носії певних особистісних якостей і характеристик, які допомагають автору розкрити головні проблеми свого часу і підняти актуальні теми для певного суспільства.

Поняття літературної традиції
Вплив і наслідування – це основи поняття літературної традиції. У міру того, як розвивалася світова література, розширювалося і значення цього поняття. Літературна традиція включається в себе ритміку і тематику, композицію і стилістику.

Суть літературної традиції полягає в тому, що ці елементи передаються в поєднанні один з одним. На сьогоднішній момент область літературної традиції досить широка – вона стосується і творчості певного напрямку, і міжнародного творчості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Об’єктивне і суб’єктивне в літературі