Автор-оповідач в літературі
Нерідко розповідь у творі ведеться від першої особи. В цьому випадку в ролі оповідача виступає сам автор, іменований автором – оповідачем. Він особисто спостерігав події, які описує у своєму творі. Автор-оповідач не переходить до складу персонажів, він тільки спостерігає те, що відбувається, оцінює події і їх учасників. Так, Максим Максимович добре знайомий з Печоріним, може багато розповісти про нього.
Іноді автор – оповідач волею автора перетворюється в Оповідача (написання з великої літери підкреслює його рівноправне становище в тексті). Оповідач наділяється характером, забезпечується певними манерами, власним характером.
Образ автора поєднує в собі всі образи літературного твору – і оповідача і дійових осіб, втілює саму суть твору.
Перший образ автора у вітчизняній літературі створений в “Євгенії Онєгіні”, він входить в загальне коло персонажів на рівних умовах, бере участь у дії, пояснює те, що відбувається, дає оцінки, коментує події. Читач спостерігає його автором – повествователем, автором – персонажем, автором – ліричним героєм.
Персонаж. Жодне літературний твір не може існувати без персонажів, за допомогою яких розвивається сюжет. Персонаж може бути головним або другорядним. Крім активного особистої участі в дії, персонаж може бути представлений читачеві іншим дійовою особою або автором. Центром уваги може бути в деяких творах один персонаж (Рудін, Печорін), в інших – відразу кілька ( “Тихий Дон”).
Інтер’єр в творі художньої літератури зображує внутрішню обстановку (кажучи сучасною мовою – малює дизайн приміщення).
Автори часто використовують опис домашньої обстановки для характеристики дійової особи, посилюючи емоційне сприйняття тексту. Наприклад домашня обстановка в “Війні і світі” характеризує внутрішній світ мешканців будинку.
Характер літературний. Будь-який твір складається з кількох складових, в тому числі – з характерів, людських образів. Літературний характер несе в собі щось єдине, індивідуальне і неповторне, що відноситься тільки до конкретного образу твору. Характер є однією з головних складових частин твору в цілому.
Тип – герой літературного твору, такий собі збірний образ, що увібрав в себе явище часу, історичного моменту, громадського події, і т. д.
Прикладом літературного героя, за яким можна судити про людей, що не знайшли спільної мови з суспільством, відкинутого, незрозумілого, можуть служити Печорін або Онєгін.
Герой ліричний – ліричний образ поета, чий внутрішній світ розкривається через стан душі чи переживання в будь-якої конкретної ситуації.
Якщо точніше – це одне з можливих проявів авторської свідомості. Ліричний герой може мати власну біографію, іноді – змальований в загальних рисах зовнішній вигляд.
Related posts:
- Чим відрізняється автор від оповідача Якщо в літературному творі розповідь ведеться від першої особи, це не означає, що оповідачем є сам автор. Образ оповідача – авторська вигадка для реалізації пределенія авторської мети, і його роль в художній організації тексту не менш важлива, ніж сама дія, про який оповідає автор. Хто такі автор і оповідач Автор – письменник, поет чи драматург, […]...
- Розповідач, або Наратор Розповідач, або Наратор (лат. narrator — розповідач) – різновид літературного суб’єкта, вимислена автором особа, від імені якої в епічному творі він веде розповідь про події та людей, з допомогою якої формується весь уявний світ літературного твору. Р. – літературна постать, котра, як правило, є водночас автором і персонажем (Рудий Панько у “Вечорах на хуторі коло […]...
- Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення. 1. Образи Дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи: А) образи осіб, що виступають у […]...
- Суб’єкт у літературі Суб’єкт у літературі – літературний суб’єкт, наратор (оповідач, розповідач), ліричний суб’єкт або персонаж. С ул. характеризують: 1) він створений письменником згідно з вимогами літературного роду і жанру, а також відповідно до авторських естетичних засад; 2) складає певний аспект твору – основний чи другорядний, – де вступає у зв’язок з іншими його складниками; 3) побутує у […]...
- І. П. Котляревський – автор першого драматичного твору в українській літературі. (Наталка Полтавка) П’єса “Наталка Полтавка” написана І. Котляревським для потреб Полтавського театру 1818 р. – саме тоді, коли Драматург перебував там на посаді керівника. Глядач українського театру був найрізноманітніший, але І. Котляревський хотів бачити в театрі найбільше простолюдина, тому основою для його п’єси стала жива дійсність, тогочасне народне життя, і героїв він обрав також з народу. Конфлікт […]...
- Оповідач – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Оповідачем зветься дійова особа, зображена у творі як суб’єкт розповіді, а саме – як герой, від особи якого у творах епічного чи ліро-епічного роду літератури ведеться розповідь і який виступає в них у функції уявного автора. Основні ознаки цього типу дійової особи полягають у тому, що оповідач – це герой ліричної фабули (див.: Фабула) твору […]...
- Мігель де Сервантес Сааведра – автор роману “Дон Кіхот” – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – ІІ семестр Мета: викликати співчуття до долі письменника та повагу до його мужності; ознайомити з історією створення роману “Дон Кіхот”; учити брати участь в інтерв’ю з “письменником”; виховувати уважність, милосердя. Обладнання: портрет М. де Сервантеса, різні видання роману “Дон Кіхот”. Десь на небесах Сервантес, творець “Дон Кіхота”, З сумною посмішкою очікує на того, Хто народиться, щоб зрозуміти […]...
- Що таке епізод в літературі? Епізодом в літературі називають частину сюжету твору зі своїм самостійним оповідних значенням. Епізод має безпосереднє відношення до основної теми твору, але при цьому може бути виділений як окремий розповідь. Тема такого оповідання починається, розкривається і закінчується в одному епізоді, а герої залишаються ті ж, які представлені в основному творі. З часом слово епізод зазнало безліч […]...
- Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
- Автор Автор (лат. au(c)tor – засновник) – митець, котрий реалізувався у літературному чи будь-якому іншому художньому творі. Усвідомлення самобутнього авторства як категорії, відповідної творчій, неординарній особистості, виникло у зрілий період еволюції мистецтва, на стадії переходу від фольклорно-колективного чину до індивідуального. Проблема автор набуває особливої наукової гостроти, коли йдеться про необхідність встановлення адекватного імені митця, що при […]...
- Едгар Аллан По. Золотий жук. Образи Вільяма Леграна, Джупітера, оповідача. Оповідач і розповідач Мета: завершити аналітичне дослідження тексту повісті “Золотий жук” Едгара Аллана По, здійснивши пообразний аналіз системи образів твору з урахуванням специфіки жанру детективу; схарактеризувати Леграна, Джупітера й оповідача, розкрити секрет успіху головного героя-інтелектуала; з ‘ясувати сутність провідної ідеї повісті; розвивати навички порівняння персонажів, вміння узагальнювати й систематизувати опрацьований матеріал, робити висновки; сприяти формуванню кращих моральних якостей […]...
- Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
- Літературний герой і його характер Поняття літературного героя і характеру тісно пов’язані між собою, вони обидва представляють собою основні елементи будь-якого літературного твору. Літературний герой Літературним героєм прийнято називати одного з центральних персонажів у літературному творі, того, хто зосереджує на собі увагу і є основним для розвитку сюжету і дії. Саме доля літературного героя знаходиться в центрі фабули будь-якого літературного […]...
- Роман “Червоне і чорне”: жанр, оповідач і герой Перед нами психологічний роман. Письменник створює героїв зі складними, часом непередбачуваними душевними рухами, які пов’язані між собою незримими нитками. Вони здатні обманювати себе один в одному (як помилився спочатку Жюльєн в абат Пірар), але їхні стосунки – це психологічна боротьба, взаємне тяжіння і відштовхування, спроби передбачити розвиток подій, внутрішні боріння з самим собою і багато […]...
- Що таке композиція в літературі? Композицією в літературі називають процес побудови художнього твору, розподіл його частин відповідно до певної системи і встановленій послідовності. Але композиція не повинна розглядатися як послідовність розділів, сцен і т. д. Композиція являє собою цілісну систему певних способів, форм художнього зображення, обумовлену змістом твору. Інакше кажучи, композиція – це побудова, розташування і співвідношення частин, епізодів, персонажів, […]...
- Хронотоп Хронотоп (грецьк. chrоnos – час, topos – місце) – взаємозв’язок часових і просторових характеристик зображених у художньому творі явищ. Час у художньому світі (творі) постає як багатовимірна категорія, в якій розрізняють фабульно-сюжетний час і оповідально-розповідний (нараційний) час. У такий спосіб виявляють розбіжність між тим, коли згадані, описані події відбулись і коли про них повідомив оповідач […]...
- Що таке епос в літературі? Епос – це оповідний рід літератури. Розрізняють такі жанрові різновиди епічних: казка, повість, новела, оповідання, роман і т. д. Епосу як літературного роду властиво відтворювати зовнішню по відношенню до автора, об’єктивну дійсність в її об’єктивній сутності. Епос будується на різноманітних способах викладу – розповіді, описі, діалог, монолог, авторські відступи. Епічні жанри з часом стають все […]...
- Готика в англійській літературі Готичний роман з’явився в Англії в другій половині 18 століття. Предромантиков цієї епохи цікавилися жанром лицарського роману і роману бароко. Особливий інтерес у них викликав роман “Згубний цвинтар” (13 століття). Цим інтересом і було обумовлено поява нового літературного напряму. Першим готичним романом вважається твір Хораса Уолпола, герцога Оксфордського (1717-1797), який опублікував в 1764 році роман […]...
- Аналіз байки Крилова “Автор і Розбійник” Байка “Автор і Розбійник” була написана Іваном Андрійовичем Криловим не пізніше грудня 1816 року. Вперше вона була прочитана на урочистих зборах в Імператорської публічної бібліотеки 2 січня 1817 року. Зміст цієї байки з оригінальним сюжетом наступне: в пеклі йде одночасний суд над Розбійником, який за життя грабував подорожніх на дорогах, і над вигадником, який був […]...
- Повість – Україна ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ Повість – слово слов’янського походження, що має корінь відати, оповідати. Сам цей термін а вперше з’являється у назві літопису “Повість временних літ”. Повість – середня за розміром епічна форма: менша, ніж роман, але більша за оповідання. Вона має чимало спільного і з романом, і з оповіданням, проте охоплює життєві явища ширше, ніж оповідання, а за […]...
- Що таке епіграф в літературі? Епіграф – це цитата, яку поміщають на чолі твору або його окремої частини з метою показати дух твору, його зміст, ставлення до нього автора і т. д. Епіграф являє собою коротку закінчену фразу або цитату і розміщується автором після назви твору. Що стосується самого слова “епіграф”, то воно відоме ще з античних часів. Стародавні греки […]...
- Тема самотності в російській літературі початку XIX століття У всі часи, багатьох літературних діячів цікавили люди, які жили окремим від суспільства життям, мали власні уявлення про світ, які часто не збігалися з суспільним світоглядом. Людина, яка має в собі сили протистояти громадській думці, завжди був жаданим прототипом для літературного героя. Образ самотнього відчуженого людини в російській літературі був підданий змінам, які були викликані […]...
- Хто автор слів пісні “Чорнії брови, карії очі”? Ця поезія знана як народна пісня. Вона друкується чи не в усіх пісенниках, звучить зі сцени і в професійно-академічному, і в аматорському виконанні, зворушуючи красою ліричного почуття й чарівною мелодією. Проте мало хто знає, що цей улюблений народний романс належить до пісень літературного походження, а ім’я автора, Костянтина Думитрашка, відоме небагатьом. В історії української літератури […]...
- Пафос, фабула в літературі Пафос (грец. “Пристрасть, почуття”) відображає момент найвищого піднесення героїв літературного твору, пік емоційного підйому, пристрасної захопленості. Надаючи пафосність свого твору, автор прагне викликати в читача почуття співпереживання, відгуку душі і серця. Фабула – подієвий ряд, з якого складається сюжет твору, організований в певній последовательності. Фабула часто збігається з сюжетною лінією, але може розходитися з нею. […]...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- Ліро-епічний твір Ліро-епічний твір – своєрідний літературний жанр, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого витворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, байка, поема, роман у віршах та ін). Початки Л.-е. т. простежуються у добу романтизму, коли ліричні тенденції проникали в інші роди літератури, ліризуючи їх (Дж. Байрон, П.-Б. Шеллі, А. Міцкевич, […]...
- Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
- ПЛАН – О. ТВАРДОВСЬКИЙ, Г. БЕЛЛЬ, М. ШОЛОХОВ – ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ – 7 клас Особливості образу оповідача та композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” І. Поняття про композицію. (Композиція (лат, compositio – побудова, складання, поєднання, створення) – побудова твору, доцільне поєднання усіх його компонентів у художньо-естетичну єдність. Композиція показує взаємини, взаємозв’язки, взаємодію персонажів, сцен, епізодів, зображення подій, розділів твору. Компоненти композиції: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.) II. Особливість […]...
- Автор і читач – Література і дійсність Ім’я автора можемо знайти на книжковій обкладинці. А сама книга складає окремий художній світ – створену уявою письменника образну картину дійсності. У цьому світі найповніше розкривається духовне багатство авторської особистості. Однак література не може функціонувати без читачів. Вони виступають повноправними учасниками художньої комунікації. Спочатку автор породжує власний художній світ і пропонує його читачеві. Узявши до […]...
- Заготовки матеріалу до літературного твору Заготовки матеріалу до літературного твору – збирання і нагромадження документів про епоху, життя історичних осіб, про специфіку діяльності людей у певній сфері виробництва, якщо, за задумом автора, це може увиразнити фабулу, сюжет, обставини дії персонажів у задуманому творі. 3. до майбутнього твору можуть бути виписки з праць психологів, соціологів, розробки окремих сцен, діалогів, сюжетних ходів, […]...
- ПРО ЕПІЧНИЙ ТВІР І ГЕРОЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Слово “епос” у грецькій мові означає розповідь. Це один з трьох основних родів літератури, поряд з лірикою та драмою. Епічний твір – це твір розповідного жанру, в якому зображено життєві події, людські характери, вчинки. Зміст епічних творів розкривається у формі авторської розповіді. Автор (найчастіше це сам письменник) виступає ніби очевидцем зображуваних подій, які він описує, […]...
- Запозичення у літературі Запозичення у літературі – використання певним автором уже відомих мотивів, сюжетів, образів, ідей, художніх засобів та прийомів з інших фольклорних, міфологічних чи літературних джерел. Одним з прикладів аргументації 3. є наявність вічних тем та вічних образів (Прометей, Дон Жуан, любов, ненависть, правда тощо), біблійних та євангелійних сюжетів. Почасти 3. реалізується через переспіви, стилізацію, аплікацію, пародію, […]...
- Джордж Ноел Гордон Байрон “Паломництво Чайльд Гарольда” (оглядово.). Герой і автор: схожість і відмінність – І семестр Мета: формування предметних компетентностей: поглибити поняття про особливості романтизму як художнього напряму; ознайомити учнів з тематикою і проблематикою творчості Джорджа Байрона; розкрити значення творчості поета у розвитку романтизму як напряму та створенні течії байронізму; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колектив та толерантне ставлення […]...
- ТИГР І АВТОР – СВІТ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ СВІТ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК Ти вже знаєш, що народна казка – це витвір фантазії багатьох людей. А от літературні казки належать конкретним авторам. Зазвичай герої та події, про які йдеться в цих творах, вигадані письменником-казкарем. Однак досить часто основою авторської казки є народна. Літературна казка може бути не лише прозовою, а й віршованою. – Розглянь малюнок […]...
- Героїчний характер в літературі Характер являє собою сукупність найбільш виражених і стійких рис особистості, які систематично виявляються у всіх його діях і впливають на його вчинки. Героїчний характер в літературі Літературним характером прийнято називати поєднання в героєві особистих рис із загальнолюдськими, які характерні для певної групи людей. Саме таке поєднання і створює унікальну індивідуальність персонажа, і робить його внутрішній […]...
- ПЛАНИ – В. СКОТТ – ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас Ровена та Ребекка – дві різні долі 1. Походження героїнь та їхня соціальна приналежність. (Ровена – онука короля; Ребекка – донька єврея-лихваря.) 2. Віросповідання героїнь. (Ровена – католичка; Ребекка – іудейка.) 3. На лицарському турнірі. (Ровена – королева турніру; Ребекка – звичайна гостя.) 4. Роль Ровени і Ребекки у житті Айвенго. (Ровена і Ребекка кохають […]...
- Емоції в літературі Емоції в літературі (лат. emoveo – хвилюю, збуджую) – психічні стани, акти, які проявляються в свідомості людини у вигляді переживань, Чуттєвого збудження. Е. зумовлені ставленням людини до дійсності, відбивають її. Психологи розрізняють Е. як прості форми чуттєвого контакту з довкіллям (радість, втіха, сум, тривога і т. п.), а почуття – як складніші емоційно-смислові утворення, пов’язані […]...
- Сатирико-метафоричний зміст твору – “МАЛЮК ЦАХЕС, НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР” – ШЕДЕВР РОМАНТИЧНОЇ КАЗКИ-НОВЕЛИ – РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ Зобразити всю складність вирішення конфлікту митця і “філістерів” автору допомагають іронія та гротеск. Іронія в казці тотальна: жоден персонаж не змальовується автором без іронії. Навіть Бальтазар, Улюблений герой автора, не уникнув іронічного ставлення до себе. Авторська іронія відчувається саме в підкресленому протиставленні Бальтазара Середовищу, в якому той перебуває. Він такий ідеальний, що в його існування […]...
- Ремінісценція Ремінісценція (лат. reminiscentia – згадка) – відчутний у літературному творі відгомін іншого літературного твору. Проявляється в подібності композиції, стилістики, фразеології. Р. – це здійснюване автором нагадування читачеві про більш ранні літературні факти та їх текстові компоненти. Є одним із носіїв смислу; компонент форми, що має змістово-семантичне значення, образ літератури в літературі. Р. має дуже широкий […]...
- Порівняльний аналіз писемного мовлення персонажів в оповідях від третьої та першої особи У художньому прозовому творі виділяються два основні плани: план оповідача та план персонажів [1, с. 240]. Кожен із названих планів має власні диференційні ознаки. Системна взаємодія планів, їх інтеграція створюється та спрямовується автором. Мовлення персонажів протистоїть мовленню автора. План персонажа не є однорідним. Він може бути представлений діалогічним мовленням, внутрішнім мовленням, невласне-прямим, а також писемним […]...