Єдність змісту і ферми в художній літературі
Єдність змісту і ферми в художній літературі – твердження аксіоматичного характеру, яке характеризує структуру, цілісність завершеного твору і водночас виступає принципом його аналізу, критерієм естетичної оцінки. Така поліфункціональність Є. з. і ф. зумовлюється тим, що категорії змісту і форми є загальнофілософськими, виражають взаємозалежність, діалектику будь-якого явища, процесу, предмета.
В історії естетичної думки залишилося чимало праць про специфіку змісту і форми у різних видах мистецтва, передовсім міметичної спрямованості (класицизм, реалізм тощо). Діалектику взаємодії змісту і форми докладно простежив ще Г.-В.-Ф. Гегель. Його ідеї поділяв В. Бєлінський, запроваджуючи їх у соціальну критику. Особливого поширення теорія Є. з. і ф. набула в період соціалістичного реалізму, маючи вигляд догматичного, внутрішньо невиразного канону, обов’язкового для письменників будь-яких стильових уподобань. Починаючи з праці Ф. Калошина “Зміст і форма у творах мистецтва” (1953), проблема Є. з. і ф. набула конкретизованого вигляду, хоч у спостереженнях над особливостями змісту і форми в різних видах мистецтва, родах і жанрах літератури далі загальноестетичних міркувань справа не просувалася. Польський есте тик-феноменолог Р. Інгарден у ряді праць 30-60- х показав їх незначну евристичну можливість на шляху перетворення літературознавства на точну науку. Структуралісти відмовилися від традиційного дуалізму змісто-форми і почали досліджувати структуру твору як висловлювання письменника. Свого часу Ю. Тинянов зауважив малу продуктивність формули “форма відповідає змістові”. Згодом Ю. Лотман ствердив: “Дуалізм форми і змісту треба замінити поняттям ідеї, яка самореалізується в адекватній структурі і не існує поза цією структурою”. Коли ж за традицією конкретизувати Є. з. і ф. в літературі, то до змісту потрапляє зображений предметний і духовний світ (тематика, проблематика, ідейний пафос твору), які у творчому процесі структуруються у фабулі, сюжеті, композиції, мовних конструкціях, використаних і створених письменником. Письменник, пишучи твір, йде начебто від змісту до форми, остаточно “шліфуючи” її. Читач, навпаки, сприймаючи систему знаків писемної мови, через розуміння лексико-синтаксичних конструкцій, відтворення в уяві описаного світу (речей, предметів, людей, їх станів) рухається від зовнішньої форми через всі рівні будови твору до осягнення змістового ядра твору – “головної ідеї”. Умовність такого поділу очевидна, тому й зрозуміла трудність аналізу твору в Є. з. і ф., як зрозумілі намагання структуралістів і постструктуралістів розробити інші процедури і поняття для проникнення у своєрідність і цілісність змісто-форми літературного твору, що виходить за межі міметичних принципів зображення. Показовим тут є досвід М. Бахтіна, який до мікроаналізу словесного мистецтва йшов від філософської естетики неоплатонізму, і практика Ю. Лотмана, М. Полякова, Б. Кормана, які, не відмовляючись загалом від теорії відображення дійсності в літературі, досліджували ії як специфічну естетичну діяльність за допомогою методик, що спиралися на ідеї структуралізму, семіотики і частково психоаналізу.
Related posts:
- Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
- Елементи змісту і сенсу (смислу) літературного твору Поняття змісту. Тема. Тематика. Мотив. Конфлікт. Його види. Проблематика, проблема. Ідея. Ідейний зміст. Концепт. Поняття смислу (сенсу). Основні види сенсів. Під змістом, в найзагальнішому плані, доцільно розуміти значення твору, котре випливає з його форми. Зміст може бути явним (як у “Кавказі” Т. Шевченка) і прихованим (як у його “Великому льосі”). Передусім розглянемо основні компоненти змісту […]...
- Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. – КЛАСИЦИЗМ – підготовка до ЗНО та ДПА Класицизм (від лат. сlаssісus – “зразковий”) – художній напрям у мистецтві та літературі XVII – початку XIX ст., для якого характерні піднесена громадянська тематика та суворе дотримання певних творчих норм і правил. Класицизму як художньому напряму притаманно відображати життя в ідеальних образах, які тяжіють до загальної “норми”, зразка. Зразком досконалого та гармонійного мистецтва в класицизмі […]...
- Проблема складових змісту твору У теорії літератури ХХ ст. існують різноманітні уявлення про “внутрішній зміст твору” та його складові. Різні точки зору постійно співіснують, суперечок майже немає, критичного розгляду також. Але всі погляди або вузькі, часткові, або містять елементи, які стосуються насправді не змісту, а форми, або взагалі відносяться до зовнішньої сфери твору. Для їх аналізу оберемо логічно-послідовний шлях, […]...
- Новаторство Лесі Українки в драматургії, її інтерпретації образів світової літератури. Драма-феєрія Лісова пісня. Оригінальність жанру. Фольклорно-міфологічна і філософська основа твору. Авторська рецепція українських міфів. Єдність трьох світів – композиційна особливість Лісової пісні. Єдність трьох світів – композиційна особливість Лісової пісні – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: дати загальну характеристику драматургічної спадщини видатної українки, визначити образи світової літератури, використані письменницею, познайомити зі змістом драми-феєрії “Лісова пісня”, міфологічною та філософською основою твору, авторським сприйняттям українських міфів, дати поняття “драма-феєрія”; розвивати уяву учнів, навички визначення проблематики та ідеї твору, уміння аналізувати, аргументувати свої відповіді; прищеплювати інтерес до творчості Лесі Українки, українського фольклору, плекати […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас 1. Античність – взірець для наслідування для класицистів. 2.Співзвучність ідеології класицизму політиці абсолютистської монархії. 3. Закони класицизму. 4.Характеристика французького класицизму. 5.Образ людини в класицистичному творі. 6. Позиція представників класицизму і бароко щодо можливості пізнання світу. 7.Порівняльна характеристика двох стилів: бароко і класицизму. 8. Зображення людини у творах класицистів, античності й Відродження Спільне, різне. 9.Кардинал Рішельє […]...
- Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підгрунтя класицизму. Основні правила класицизму Мета: Познайомити учнів з літературним напрямом класицизму, його особливостями, основними правилами, причинами виникнення; викликати інтерес учнів до теми, дати змогу відчути тогочасну історико-культурну атмосферу; розвивати навички усного мовлення та конспектування; виховувати естетичний смак. Обладнання: портрети Людовика XIII і Людовика XIV, кардинала Рішельє, Корнеля, Расіна, Мольєра; репродукції картин французьких художників XVII ст. із зображеннями Версаля та […]...
- Прогрес (Поступ) у літературі Прогрес (Поступ) у літературі (лат. progressus – поступальний рух) – одне із загальносоціологічних понять, яке використовується в традиційному літературознавстві для характеристики історико-літературнрго процесу. П. у л. – це зміни предметів і явищ, які полягають в їх висхідному русі від нижчого до вищого, від менш до більш досконалого. П. у л. супроводжується регресом — рухом у […]...
- Антитеза. Приклади в художній літературі У своїй творчості для посилення образності й виразності мови письменники застосовують спеціальні засоби, які називаються стилістичними фігурами. Фігура являє собою незвичайну побудову пропозиції або зворот мови, особливе синтаксичне оформлення фрази. Одним з образно-виразних засобів мови є антитеза. Грецьке слово antithesis буквально означає “протиставлення”. Антитеза народжується там, де поєднуються слова, образи, протилежні за змістом. Антитеза – […]...
- Що таке літота? Приклади в художній літературі Одним із засобів створення образності й виразності мови є літота, що в перекладі з грецької, буквально, означає “простота”. Щоб зробити мову виразною та образною, художники слова вдаються до використання тропів – зворотів мови, які переосмислюють слово або словосполучення, наповнюють їх незвичним значенням, що грунтується на переосмислення слів. Стежки можна назвати формою поетичного мислення. Одним із […]...
- Структура літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Загальна структура образу в усіх видах мистецтва виходить з його двокомпонентної будови, поєднання в ньому чуттєвого образу й ідеї, яка з цього останнього випливає. При цьому сам художній образ у своїй специфіці не може бути зведений без залишку ні до свого чуттєвого образу, ні до його ідеї. Художній образ, з одного боку, це завжди щось […]...
- Художній простір і художній час У мистецтві категорії простору і часу є специфічною системою знаків, служать для втілення і передачі пізнавальної та оціночної художньої інформації. Цю залежність вперше виявив і сформулював Г. Е. Лессінг у трактаті “Лаокоон, або про межі живопису і поезії”. На думку філософа, образотворче мистецтво і поезія можуть художньо відтворювати тіла і дії, тобто просторові і тимчасові […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО ПАРАДОКС У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ – Ocкap Вайльд Oscar Wilde (1854-1900) – Золоте століття роману Парадокс (від гр. paradoxes – “несподіваний”, “дивний”) – міркування, яке не належить до ряду істинних чи хибних. Його мета – висміювання догми, демонстрація незалежності суджень й оригінального мислення. Парадокс має лаконічну, викінчену задумкою форму. Наприклад: “Тихіше їдеш – далі будеш”. У художніх творах парадокс найчастіше вживається як елемент сюже – тотворення (наприклад, у романі “451° […]...
- Художній образ – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ В основі художнього образу як специфічної форми відображення дійсності лежить первинний, або так званий чуттєвий образ. Чуттєвим образом називають конкретно-чуттєву даність (явленість) предмета відображення, тобто те нормальне уявлення, в якому відображувана реальність постає, кажучи словами М. Чернишевського, не у формі думки про неї, а у формі самого життя, наочно, такою, якою ми її бачимо чи […]...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- Блакитна Панна – єдність краси природи і мистецтва – МИКОЛА ВОРОНИЙ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “Блакитна Панна” (1912) відкриває поетичний цикл М. Вороного “Гротески”. Поезія “Блакитна Панна” створена в традиціях європейського символізму. Провідний мотив твору – обоготворення ідеального жіночого образу, возвеличення краси весняної природи та утвердження її єдності з мистецтвом. Блакитна панна – це втілення Весни “у серпанках і блаватах”. Поет надає цьому образу широкого символічного змісту – пробудження, […]...
- Традиції і новаторство в літературі Традиції і новаторство в літературі – взаємопов’язані поняття, які характеризують вузлові моменти літературної спадкоємності, історико-літературного процесу. Традиція (лат. traditio – передача) в будь-якій сфері людської діяльності – те, що у формі усталених звичаїв, норм, порядків передається з покоління в покоління. У художній літературі в процесі тривалого П розвитку традиційними стають деякі теми, мотиви, ідеї, образи, […]...
- ПОСТМОДЕРНІЗМ – ОДНЕ З НАЙЯСКРАВІШИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ЯВИЩ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст., ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ХУДОЖНЯ (ЛІТЕРАТУРНА) ПРАКТИКА. СОЦІОІСТОРИЧНІ, КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІ Й ЕСТЕТИЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ. НАРІЖНІ ПРИНЦИПИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПОЕТИКИ. НАЙЯСКРАВІШІ ПРЕДСТАВНИКИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПРОЗИ – ЛІТЕРАТУРА ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст Мета (формувати компетентності): предметні (знання про характерні риси постмодернізму як одного з найяскравіших явищ літератури другої половини XX ст.; уміння визначати риси постмодернізму в конкретних творах; навички самостійної роботи з додатковими джерелами інформації, аналізу прозових творів, визначення їхніх ідейно-художніх особливостей; навички визначення провідних тенденцій у мистецтві); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички […]...
- Античність – взірець для наслідування для класицистів – ЗРАЗОК ТВОРУ – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас Античність недарма називають колискою європейської культури. Досягнення ми ї доби визначили не тільки подальший розвиток людської цивілізації, а й формування духовних цінностей європейців – літератури, мистецтва, філософської думки тощо. Розповідати про це можна довго, але наразі йдеться, про вплив античності на розвиток класицистичної драматургії. Загальновідомо, що драма зароджується саме в античному світі. Обрядові дії, присвячені […]...
- Образ Богдана Хмельницького в народній творчості та художній літературі – твір з української літератури І Довгим та тяжким був шлях України до незалежності, але дух визволення, який жив у серці українського народу впродовж віків, піднімав на боротьбу його кращі сили, плекав видатних державних діячів, військових керівників, мудрих звитяжців. Серед них особливе місце посідає постать Богдана Хмельницького, невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом […]...
- Єдність сприйняття, мислення та уяви в музичній діяльності Музичне сприйняття і музичне мислення як пізнавальні процеси мають продовження і розвиток в процесі музичного уяви. Це відображає загальну логіку вибудовування психічних пізнавальних процесів: сприйняття – мислення – уява, де уява розуміється як можливість людського мозку оперувати не тільки образами того, що було чи могло бути, а й чого ніколи не було і не може […]...
- “Кавові ферми” Робочі місця, створені на фермі 1 акр ферми = 2 робочих місця*25 млн. кавових ферм у всьому світі – 50 млн. робочих місць. Робочі місця, створені в самих містах 10-15 кавових магазинів = 1 ферма = 10 робочих місць*21 тис. кавових магазинів в США + близько 1 млн. у всьому світі =1,2 млн. робочих місць. […]...
- Художній твір як основна форма буття літератури – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ТВІР – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Основною формою буття літератури як мистецтва слова є Літературно-художній твір, що виступає як цілісний образний організм, за афористичним висловом Б. Пастернака: “Образ світу, в слові явлений”. У найзагальніших рисах літературно-художній твір можна визначити як розповідь про певну життєву подію (вигадану чи ні), що ведеться від особи реального або уявлюваного автора з розрахунком на естетичне враження […]...
- Сон як художній прийом У першій половині 19 століття, в період початку становлення романтизму в російській літературі, в художніх творах почав активно застосовуватися такий художній метод як сон. Сон як художній прийом Цей художній прийом виконує багато функцій у творі. По-перше, він може виступати алегорією і іносказанням, завдяки яким відбувається повчання читача, або формування логічних ланцюжків у структурі твору. […]...
- ПЛАНИ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас Висока комедія Мольєра І. Що таке висока комедія Мольєра. (Висока комедія – це драматичний твір, у якому висока моральна проблематика, властива тогочасній трагедії, поєднується з комічним сюжетом.) II Характерні риси високої комедії Мольєра. 1. Ознаки традиційної комедії в творі Мольєра. (Висока комедія наслідує традиційні ознаки класичної комедії характерів (розкриття морально- Психологічного стану героя) і комедії […]...
- Що таке епізод в літературі? Епізодом в літературі називають частину сюжету твору зі своїм самостійним оповідних значенням. Епізод має безпосереднє відношення до основної теми твору, але при цьому може бути виділений як окремий розповідь. Тема такого оповідання починається, розкривається і закінчується в одному епізоді, а герої залишаються ті ж, які представлені в основному творі. З часом слово епізод зазнало безліч […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас 1.”Мольєр безсмертний” (М. Булгаков) 2.Справжнє життя Мольєра. 3.Трагічне життя пана де Мольєра. 4.”Міщанин-шляхтич” як зразок високої комедії Мольєра. 5. Висока комедія Мольєра. 6.”Виховувати, сміючись”. 7. Характеристика Журдена – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 8. Образи дворян у комедії “Міщанин-шляхтич”. 9.Функції образів слуг у комедії”Міщанин-шляхтич”. 10. Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість. […]...
- Єдність часу, місця і дії Єдність часу, місця і дії – термін класицистичної драматургії, власне, закон “трьох єдностей”, який вимагав від драматурга дотримання таких принципів: розгортання подій у п’єсах має відбуватися впродовж нетривалого часу – не більше однієї доби (єдність часу), зосереджуватися в одному місці (єдність місця), охоплювати єдиний драматичний конфлікт (єдність дії). Суворі вимоги Є. ч.,м. і д. були […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас До теми “Мольєр. Життя і творчість. “Міщанин-шляхтич”” І. Що вам відомо про шлях Мольєра до сцени? Відмовившись продовжувати справу батька-шпалерника, Жан Батіст взяв собі сценічне ім’я Мольєр і вступив до трупи акторів, разом з якими заснував “Блискучий театр”. Після розпаду колективу приєднався до акторської трупи Ш. Дюфрена. Знайшов себе в жанрі комедії. Після 13 років […]...
- Поділ і єдність природи у Йоан Скотт Еріугена На думку Еріугена, об’єкти філософії і релігії тотожні. Філософія є наука віри, урозуміння догми. Розумне мислення і релігія, що мають одне і те ж божественне зміст, відрізняються один від одного тільки формою, тільки тим, що релігія підкоряється і поклоняється, а філософія, при посередництві розуму, вивчає, досліджує і заглиблюється в той об’єкт, якому релігія тільки лише […]...
- Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
- Інтерв’ю і Мольером – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас Дуже часто, читаючи твори того чи іншого автора, мимоволі ставиш собі питання: “А що, якби мені довелося зустрітися з ним особисто?” Неважливо, сподобався тобі твір чи ні: погодьтеся, автору нецікавого твору теж є що сказати, навіть більше, ніж цікавого. Що ж до Мольєра… Особистість письменника залишити байдужим не може – дуже багато фактів, які дивують, […]...
- Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини XX ст., його теоретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи постмодерністської поетики – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. – IІ семестр Мета: допомогти учням усвідомити характерні риси постмодернізму як одного з найяскравіших явищ літератури другої половини XX ст.; розвивати навички самостійного пошуку інформації, відбору її та систематизації; сприйняття навчального матеріалу на слух, висловлення своєї думки про підняті проблеми; виховувати прагнення до пізнання, розширення свого кругозору, любов до літератури, естетичні смаки. Обладнання: портретна галерея письменників-модерністів, виставка їхніх […]...
- Особливості композиції та образно-символічної системи новели. Елементи автобіографізму у творі. Синтез мистецтв у новелі як композиційний прийом і художній образ – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: дослідити особливості композиції та образно-символічної системи новели; вказати на елементи автобіографізму у творі; розвивати навички самостійної роботи та вміння аргументувати свої думки рядками твору; виховувати в учнів почуття власної гідності та вміння із честю виходити зі скрутних життєвих обставин. Теорія літератури: модернізм. Обладнання: текст новели, аудіозаписи меланхолійного вальсу Шопена, фрагменти кінофільму “Меланхолійний вальс” Тип […]...
- Твір на тему: Єдність сатиричного і ліричного у поемі Гоголя “Мертві душі” Скарбниця творчості Миколи Васильовича Гоголя збиралася на народному підгрунті. Саме тому його твори сповнені водночас і гніву, і любові. Гніву – до тих, хто нівечить людські долі, любові – до народу. Ці парадоксальні суперечності простежуються протягом усього твору. Адже суперечливим є вже те, що поема має назву “Мертві душі”, те, що сатиричне і ліричне в […]...
- Естетична цінність Естетична цінність – здатність будь-якого явища, насамперед творів мистецтва, викликати естетичне почуття, давати людині духовно-інтелектуальну насолоду (втіху), збагачувати її внутрішній світ. Така здатність зумовлена якостями, властивостями, особливостями тих явищ, які їм притаманні і мають значення, смисл для людини. Е. ц. художнього твору як цілісної структури відчувається читачами по-різному, але при цьому є один індикатор – […]...
- Художній образ Поетичне мистецтво – це мислення в образах. Образ – найбільш важливий і безпосередньо сприймається елемент літературного твору. Образ є средоточением ідейно-естетичного змісту та словесної форми його втілення. Термін “художній образ” порівняно недавнього походження. Його вперше вжив І. В. Гете. Однак сама проблема образу є однією з найдавніших. Початок теорії художнього образу виявляється у вченні Арістотеля […]...
- Реалізм в українській літературі 70-90-х років ХІХ ст. (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, І. Франко): відображення життя у формах самого життя. Ідейні й моральні пошуки особистості, спроби розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю. Поняття про типізацію і художній тип – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: на прикладі творчості І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка, І. Франка, М. Старицького показати формування та розвиток реалізму в українській літературі 70-80-х рр. ХІХ ст., показати зв’язок літератури з провідними тенденціями часу, який об’єктивно зображується в творчості письменників, спроби митців розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю; розвивати вміння аналізувати події, знаходити причиново-наслідкові зв’язки […]...
- Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У літературознавстві існують різні системи класифікації видів художнього образу, які, узагальнюючи, можна звести до двох основних типів, що є похідними від двох розглянутих раніше аспектів розуміння суті художнього образу. В розумінні образу як способу буття художнього твору різні його види співвідносяться з умовно відокремлюваними елементами його форми, тобто постають як прийоми мовної та предметної зображувальності […]...
- Система образів в літературі Являє собою комплекс художніх образів твору, що вбирає в себе не тільки образи дійових осіб, але і супутні образи – деталі, символи і т. д. Портрет містить опис зовнішності персонажа, то як він виглядає, щоб читач яскравіше міг уявити собі дійову особу твору, відтворити його в своїй уяві. Портрет дає опис не тільки рис обличчя, […]...