Сон як художній прийом

У першій половині 19 століття, в період початку становлення романтизму в російській літературі, в художніх творах почав активно застосовуватися такий художній метод як сон.

Сон як художній прийом
Цей художній прийом виконує багато функцій у творі. По-перше, він може виступати алегорією і іносказанням, завдяки яким відбувається повчання читача, або формування логічних ланцюжків у структурі твору.

По-друге, сон розкриває внутрішню сутність героя, ті його якості чи думки, які не доступні читачеві. Яскравим прикладом такої функції сну в російській поезії є твір В. А Жуковського “Світлана” .

Автор через сон розкриває всі страхи головної героїні, її мрії, переживання, схильність до містифікації життя. Сон закінчується, і ми бачимо знову ту ж героїню, з якою ми познайомилися на початку балади.

Найчастіше сон як художній прийом використовується з метою додавання інформації про основні події, які відбуваються в житті головних героїв.

Переклад і переробка художнього твору
Переклад і переробка художнього твору в російській літературі виникли на кордоні 17-18века. Російські літератори й філологи в цей період вперше почали перекладати твори зарубіжних класиків і церковні книги на російську мову.

Однак культура перекладів і переробки текстів склалася в російській літературі в 19 столітті. Одним з перших літераторів, якому вдалося зробити якісні російські переклади зарубіжних текстів, став В. А. Жуковський. Саме він вперше переклав безсмертний твір Гете “Фауст” на російську мову.

Головною проблемою при перекладі і переробки текстів стало таке явище як букваліство, яке було усунуто тільки в середині 20 століття. Буквалістами називалися перекладачі – літератори, які робили дослівний переклад тексту, не звертаючи уваги на всі тонкощі його переробки. У процесі перекладу, губилася не тільки суть твору, але і його дух і атмосфера.

Саме тому переклад художніх творів у 19 столітті став прерогативою видатних потів і письменників, які не тільки бездоганно володіли обома мовами, але й майстерно компонували всі вихідні атмосферні моменти твору в перекладі.

Труднощі перекладу та перероблення художнього твору
Усі головні труднощі, які виникають у процесі переробки і перекладу художнього твору засновані на різноманітності культурних і літературних традицій. Основним каменем спотикання є діалектні слова, які потребують не тільки в перекладі, а й у переробки.

Щоб зберегти літературне наповнення, дуже часто літератори замінюють діалектні вирази або слова аналогами рідної мови. Також складнощі виникають з абревіатурами і жаргонними виразами, які вживаються в одній країні і абсолютно не зрозумілі інший.

Найчастіше, жаргони – це плід менталітету певної нації, які зрозумілі тільки її членам. Багато переклади художньої літератури, які були зроблені російськими філологами кілька століть тому, у наш час вимагають додаткової переробки, так як багато читачів вимагають від художніх творів властивості “йти в ногу з часом” .

Однак такі переробки можуть порушити цілісність художнього твору, і применшити його літературну цінність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Сон як художній прийом