Реалізм в українській літературі 70-90-х років ХІХ ст. (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, І. Франко): відображення життя у формах самого життя. Ідейні й моральні пошуки особистості, спроби розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю. Поняття про типізацію і художній тип – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО
Мета: на прикладі творчості І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка, І. Франка, М. Старицького показати формування та розвиток реалізму в українській літературі 70-80-х рр. ХІХ ст., показати зв’язок літератури з провідними тенденціями часу, який об’єктивно зображується в творчості письменників, спроби митців розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю; розвивати вміння аналізувати події, знаходити причиново-наслідкові зв’язки між подіями та їх відображенням у літературі; виховувати повагу до майстрів слова, почуття патріотизму та інтерес до минулого країни.
Теорія літератури: реалізм як напрям і метод (поглиблено), художній тип, типізація
Обладнання: таблиці “Література 70-90-х років ХІХ ст.”, “Реалізм у літературі 70-90-х років ХІХ ст.”, підручник.
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Самодиктант із взаємоперевіркою “Ознаки реалізму”
Зразок виконання завдання: соціальна зумовленість характеру, історизм, психологізм, гуманізм, типові характери, типові обставини тощо.
2. Назвіть особливість українського реалізму. (Постійний зв’язок з національно-визвольним рухом)
3. Робота в парах: взаємоперевірка (запитання готували вдома)
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
Сьогодні ми будемо знайомитися з дуже цікавим періодом розвитку української літератури, який подарував нам твори, про які польська письменниця Еліза Ожешко писала: “Чим більше читаю, тим сильніше відчуваю дивну насолоду і поезію цієї літератури. чиста вона, як кристал, тепла, мов літній вечір, несподівано оригінальна, до жодної іншої, відомої мені, не подібна”. Так вразили її оригінальні твори Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Михайла Старицького, Бориса Грінченка, Івана Карпенка-Карого, Марка Кропивницького, Івана Франка – видатних майстрів слова, представників реалістичної української літератури. Про них та їхню творчість у 70-90-ті роки ХІХ ст. ми будемо говорити на уроці.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з таблицею “література 70-90-х років ХІХ ст.”
Етапи розвитку літератури другої половини ХІХ ст. | ||
1840-60-ті роки ХІХ ст. | 70-90-ті роки ХІХ ст. | Кінець ХІХ – початок ХХ |
Розвивається романтизм. З’являються твори Т. Г. Шевченка. Народжується літературна критика (П. Куліш) | Панівний літературний напрям – реалізм. Зародження натуралізму. З’являється журналістика і публіцистика | Процвітає модернізм |
Суспільно-політичні умови розвитку □ Колоніальний гніт з боку Росії та Австро-Угорщини □ Геополітична розірваність України, бездержавний статус □ Негативні наслідки скасування кріпосного права у 1861 р. для українського селянства □ Перенос центру українського національно-культурного руху в Галичину □ Посилення національних утисків (Валуєвський циркуляр (1863), Емський указ (1876) | ||
Літературні напрями Реалізм, натуралізм, пізній романтизм |
2. Евристична бесіда з учнями
Ø Прокоментуйте умови розвитку української літератури 7090-х р. ХІХ ст. Чи можна назвати їх сприятливими? Чому?
Ø Спробуйте спрогнозувати тематику творів українських реалістів. Обгрунтуйте свою думку.
3. Робота з таблицею “Реалізм у літературі 70-90-х р. ХІХ ст.”
Учні опрацьовують статтю підручника й інформацію таблиці, виконують завдання.
Завдання для роботи з таблицею
Ø Доведіть зв’язок тематики творів, художніх типів з реальним життям суспільства.
Ø Знайдіть підтвердження основним принципам реалістичного мистецтва у матеріалах таблиці.
Ø Що свідчить про те, що у творах українських письменників зображено типові характери та типові обставини?
Ø Доведіть, що зображення життя утворах 70-90 рр. широке і всебічне.
Робота з поняттям теорії літератури
Художній тип – художній образ, наділений характерними ознаками, яскравий представник якої-небудь групи людей (соціального прошарку, класу, нації, епохи).
Типізація – втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах.
“Реалізм в літературі 70-90-х років ХІХ ст.”
Письменник-реаліст | Тематика творів | “Життя народу в особах” | Художні типи |
Іван Нечуй-Левицький | Оповідання і повісті про панщину (“Микола Джеря”), становище селянства в умовах капіталізації господарства (“Кайдашева сім’я”), історичне минуле “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський” | Сільське життя (“Микола Джеря”), “Кайдашева сім’я”), життя міщанства, чиновництва, духівництва (“Старосвітські батюшки і матушки”) | Інтелігенти-просвітники (Павло Радюк з роману “Хмари”), селяни-правдошукачі (Микола Джеря з однойменної повісті), духовенство (“Старосвітські батюшки і матушки”, “Афонський пройдисвіт”), позитивний образ інтелігента (“Хмари”) |
Панас Мирний | Зубожіння селянства (“Лихо давнє й сьогочасне”, “Морозенко”) | Сільське життя (“Лихо давнє і сьогочасне”) | Селяни-правдошукачі (Чіпка Варениченко з роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, жінки-повії (“Повія”) |
Михайло Старицький | Нова трактовка традиційної теми кохання з паничем (“Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”), відображення соціальних суперечностей, характерних і для кінця XIX ст., тема кохання | Життя акторів (“Талан”), пореформене сільське життя (“Глитай, або ж Павук”) | Образ сільського багатія-хижака “Глитай, або ж Павук”, актриса (“Талан”) |
Іван Франко | Оповідання і повісті про панщину (“Панщизняний хліб”), становище селянства в умовах капіталізації господарства (“Лесишина челядь”), пролетаризація селянства (“На роботі”, “Навернений грішник”) | Життя на нафтових промислах (бориславський цикл), злодійське середовище (“На дні”), життя міщанства, чиновництва, духівництва (“Для домашнього огнища”, “Основи суспільства”) | Робітники та заробітчани (твори бориславського циклу), національно свідомий інтелігент (“Перехресні стежки”, “Лель і Полель”) |
Борис Грінченко | Становище селянства в умовах капіталізації господарства (“Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”), пролетаризація селянства (“Панько”) | Життя робітників на шахтах (“Батько та дочка”) | Позитивний образ інтелігента (“Сонячний промінь”, “На розпутті”) |
Олена Пчілка | Національні та соціальні мотиви (“За правдою”, “Світло добра і любові”, “Рятуйте!”) | Життя інтелігенції | Емансиповані жінки (“Товаришки”), позитивний образ інтелігента (“Світло добра і любові”) |
Заслуховування відповідей учнів на запитання
Підбиваючи підсумки сказаному, можна зробити висновок, що література 70-90 рр. ХІХ століття порушувала злободенні проблеми часу: морально-етичні, суспільно-політичні, охоплювали усі сфери народного життя, створювали різні художні типи, робила широке узагальнення різних сторін дійсності. Незважаючи на несприятливі суспільно-політичні умови, письменники відтворювали дух народу. який, за словами великого І. Франка, угору йшов, “хоч був запертий в льох”.
Міні-лекція вчителя “Ідейні й моральні пошуки особистості, спроби розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю”
(Учні роблять записи у вигляді плану, тез, конспекту лекції.)
Передові українськи письменники намагалися створити образ головного героя, якій намагався вирішити проблеми сучасності, знайти спосіб розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю.
У центрі уваги письменників-прозаїків – представники молодої різночинної інтелігенції. Її роль у суспільному житті намагаються з’ясувати Панас Мирний (повість “Лихі люди”), Нечуй-Левицький (“Хмари”), Кониський (“Семен Жук і його родичі”, “Юрій Горовенко”), Грінченко (“Сонячний промінь”, “На розпутті”), Олена Пчілка (“Світло добра і любові”). Герої-інтелігенти прагнуть бути корисними знедоленим трудівникам, але їх ідеали руйнуються під тиском соціальних умов.
Уперше в українській літературі про роль інтелігенції у громадському житті заговорив М. Старицький. Його герой не мириться з підневільним існуванням, він – особистість мисляча, яка закликає українську інтелігенцію, служити рідному народові, який “вже забув і поважать себе, потративши свої колишні сили”. Гіркі думки про скривджений народ, прагнення бачити батьківщину вільною поєднуються у творах Старицького з надією на “завзятців-юнаків”, що “возлюбили Україну”.
Поезія Грабовського оспівує подвижників (“і в минулому могили, і попереду хрести”), які стають на боротьбу з несправедливим ладом. Про діяльність молодих культурників, які захопилися культурно-освітніми віяннями свого часу (“Світова річ”), розповідає в своїй п’єсі Олена Пчілка. Герой комедії Гринченка “Нахмарило” учитель Тарас Вільховський, на відміну від героїв п’єси Пчілки, які більше розмовляють, ніж діють, запроваджує в життя культурно-освітні починання серед селянства: організовує касу взаємодопомоги, влаштовує в селі недільні читання для дорослих. П’єси Олени Пчілки, Грінченка, як і твори цього, жанру Франка (“Учитель”), Старицького (“Не судилось”), Карпенка-Карого (“Понад Дніпром”), порушували актуальні проблеми зближення інтелігенції з селянством.
Соціальна дійсність руйнує спроби ентузіастів вирішити проблеми часу, але подвижницька діяльність літературних персонажів різних авторів і різних творів свідчить про те, що настав час змін і відчайдушної боротьби за щасливе майбутнє.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Проблемне запитання
Ø Чому українською літературною столицею наприкінці 50-х – на початку 60-х років був Петербург, на початку 70-х – Київ, а після 1876 р. – Львів? Поясніть причини такої міграції центруукраїнського літературного життя.
2. Тестові завдання
1. Знайдіть неправильне твердження:
Ознаки реалізму…
А Герой – типовий, обставини – типові.
Б Психологічний стан героя напряму залежить від середовища.
В Дійсність зображується через сприйняття автора твору.
Г Характер героя багатогранний, внутрішньо суперечливий, неоднозначний.
2. Життя акторів висвітлене у творі…
А І. Нечуя-Левицького.
Б Панаса Мирного.
В Михайла Старицького.
Г Івана Франка.
3. Уперше в українській літературі про роль інтелігенції у громадському житті заговорив…
А Михайло Старицький.
Б Іван Франко.
В Борис Грінченко.
Г Олена Пчілка.
4. Микола Джеря з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького – це образ…
А Інтелігента-просвітника.
Б Селянина-правдошукача.
В Сільського багатія.
Г Національно свідомого інтелігента.
5. Емансиповані жінки – героїні твору…
А “Лель і Полель”.
Б “Батько та дочка”.
В “На розпутті”.
Г “Товаришки”.
VI. ПІДСУМОК. РЕФЛЕКСІЯ
□ Я гарно зрозумів (-ла) частину уроку, у якій йшлося про…
□ Найбільш важким для сприйняття був матеріал про…
□ Я потребую додаткових пояснень щодо…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати матеріали уроку, читати “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького.