Нові форми соціалістичного змагання в 60-і роки
У першій половині 60-х років народилися численні почини, спрямовані на дострокове виконання завдань семирічки.
Широке поширення отримала ініціатива ткалі фабрики “Солідарність” Іванівської області Ю. М. Вечерова, що запропонувала почати змагання за дострокове виконання завдань семирічки по продуктивності обладнання. Слідом за нею тисячі трудівників промисловості почали боротьбу за вищу продуктивність обладнання.
З’явилися більш досконалі форми товариської взаємодопомоги. У колишні роки передовики виробництва надавали допомогу відстаючим, залишаючись на своєму робочому місці. На новому етапі розвитку радянського суспільства виникла така форма взаємодопомоги, як перехід передовиків в відстаючі колективи. Мета їх переходу полягала в тому, щоб підняти відстаючих до рівня передових колективів. Народження цієї ініціативи пов’язане з ім’ям бригадира Вишнєволоцького бавовняного комбінату В. І. Гаганової. Перейшовши на роботу в відстаючу бригаду, вона в короткий термін вивела її і передові.
Наприклад В. І. Гаганової пішли тисячі передовиків виробництва, його підтримали інженерно-технічні працівники. Па підприємствах вугільної, металургійної і машинобудівної промисловості сотні інженерів перейшли на роботу на відстаючі ділянки. Ініціативу Вишнєволоцькому текстильниці підхопили і працівники сільського господарства; багато голів колгоспів і радгоспів переходили на роботу з передових господарств в економічно слабкі.
Подальший розвиток отримала раціоналізаторська і винахідницька діяльність трудящих. Кількість первинних організацій ВОИР збільшилася більш ніж в
2 рази, а число їх членів зросла з 1,4 млн. До 4 млн. Майже половину від загального числа раціоналізаторів і винахідників становили робочі.
Новатори Московського заводу “Каучук” запропонували створити раціоналізаторський фонд семирічки. Вони взяли на себе зобов’язання заощадити кілька мільйонів рублів за рахунок впровадження раціоналізаторських пропозицій і винаходів. У рух за створення фонду семирічки включилися раціоналізатори всіх підприємств країни. Багато з них відкрили особисті рахунки економії. Загальна сума економії від впровадження в народне господарство раціоналізаторських пропозицій і винаходів склала за семиріччя 11,2 млрд. Руб. Для заохочення творчої діяльності новаторів Рада Міністрів СРСР затвердила почесні звання заслуженого раціоналізатора і заслуженого винахідника.
В умовах розвитку науково-технічного прогресу, що ускладнилися технологічних процесів набули поширення колективні форми творчості робітників та інженерно-технічних працівників. Ще в 50-ті роки з’явилися комплексні творчі бригади. До їх складу входили новатори виробництва, інженери, конструктори і технологи. Такі громадські творчі об’єднання виникли на підприємствах промисловості, транспорту, будівництва і сільського господарства.
На початку 60-х р на декількох підприємствах Свердловської області виникли громадські конструкторські бюро (ОКБ). Вони об’єднували інженерів, техніків і робітників високої кваліфікації. ОКБ надавали велику допомогу заводським новаторам виробництва в розробці раціоналізаторських пропозицій і винаходів. За прикладом свердловчан громадські конструкторські бюро були створені на багатьох промислових підприємствах.
Громадські творчі об’єднання отримали загальне визнання. Вони сприяли залученню до технічної творчості тисяч робітників, інженерів, техніків. Творча співдружність робітників і фахівців підвищувало якісний рівень раціоналізаторської і винахідницької руху. Масова участь трудящих, насамперед робітничого класу, в технічній творчості вело до підвищення їх ролі в управлінні суспільним виробництвом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)