Нові успіхи в Прибалтиці

Петро продовжив війну зі Швецією. Російські війська з’явилися в Померанії – на південному березі Балтійського моря. Майже вся Фінляндія також опинилася в руках російських військ. Колись могутня Швеція стояла на краю загибелі.

Однак Карл XII чіплявся за найменшу надію повернути хід війни на свою користь. Він розраховував на свій флот, один з найсильніших в Європі, сподівався також і на допомогу низки європейських країн, насамперед Англії, які не бажали посилення Росії.

З’ясуйте, для чого російські моряки будували переволоку через Гангутский півострів.

Розуміючи, що остаточно розтрощити Швецію неможливо без знищення її флоту, Петро вирішив перенести війну на море.

Який момент битви зображений на двох гравюрах?

До літа 1714 у Росії вже з’явилося кілька многопушечних фрегатів, а Галерний флот налічував 200 кораблів. З цими силами Петро вийшов у море. Біля мису Гангут на південному узбережжі Фінляндії російським протистояли 16 фрегатів, 8 галер і допоміжні судна Швеції. Загальне командування російським флотом здійснював адмірал Федір Апраксин. Петро очолював передовий загін кораблів.

Шляхом маневрів легкі російські гребні суду зуміли розділити сили шведів і нав’язали їм бій в прибережних затоках серед кам’янистих островів і вузьких морських проток, обрамлених скелястими берегами. Шведські фрегати насилу розгорталися там назустріч в’юнким, рухливим російським судам, які оточували їх з усіх боків. Петро першим прорвався до головного корабля супротивника і взяв його на абордаж. Перемога біля мису Гангут відкрила російським шлях до берегів Швеції.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Нові успіхи в Прибалтиці