Недоліки наземних оптичних телескопів

Як би якісно ні виготовлений телескоп, все одно існують певні чинники, які заважають отриманню ідеального зображення.

Всі ці фактори, або помилки, як прийнято говорити в спостережної астрономії, можна поділити на три основних види:
1. Помилки інструменту.
2. Помилки спостерігача.
3. Зовнішні помилки.
До помилок інструменту насамперед належать помилки виготовлення окремих його частин і помилки його установки. Найбільші труднощі пов’язані з виготовленням оптики телескопа. Якщо говорити про телескопах-рефракторах, то виникає ще одна складність – обмеження в розмірах об’єктива. Справа в тому, що об’єктив в рефракторі кріпиться за тонкі краю, тому лінза великого діаметра (і відповідно, маси) сильно деформується, що дуже сильно впливає на якість одержуваного зображення.

До того ж лінзовим телескопів притаманна хроматична аберація. Вона виникає через те, що коефіцієнт заломлення середовища залежить від довжини хвилі світла. Сині промені відхиляються лінзою сильніше червоних, і тому положення фокусів для променів різних довжин хвиль не збігаються (рис. 4.12). В результаті зображення зірки виглядає як набір райдужних кілець.

Дзеркала телескопів-рефлекторів також деформуються під власною вагою, тому їх встановлюють на спеціальних підкладках, керованих комп’ютером, так, що форма дзеркала може коригуватися в залежності від спотворення зображення.

Помилки спостерігача на даному етапі розвитку астрономії практично повністю виключені введенням в процес спостережень комп’ютерної техніки, яка не тільки керує процесом спостережень, але й автоматично обробляє результати спостережень.

До зовнішніх помилок відносяться помилки, які визначаються зовнішніми факторами, не залежними від спостерігача. Такими факторами можуть бути погодні або кліматичні умови в пункті спостережень або астроклімат, а також вплив атмосфери.

Справа в тому, що атмосфера переломлює промені світла, що приходить до спостерігача від небесних об’єктів. Явище заломлення променів світла в земній атмосфері носить назву атмосферної рефракції. Атмосферна рефракція залежить від висоти світила над горизонтом, або, інакше, – його зенітного відстані (рис. 4.13). У зеніті рефракція дорівнює нулю, а у горизонту вона максимальна і дорівнює приблизно 35 хвилин дуги. Таким чином, рефракція як би піднімає зображення об’єкта над горизонтом. Завдяки рефракції збільшується і тривалість світлого часу доби – коли ми спостерігаємо схід Сонця, воно насправді ще знаходиться під горизонтом, а коли ми спостерігаємо його захід, Сонце вже сховалося під горизонтом.

Крім рефракції спостереженнями заважає і атмосферна турбуленція, тому сучасні обсерваторії будують високо в горах, де її вплив мінімальний.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Недоліки наземних оптичних телескопів