Міжнародна угода
Міжнародна угода – угода (договір, угода), в якій бере участь дві або більше сторін, що територіально знаходяться і проживають в різних країнах світу. Суть міжнародної угоди – поставка будь-якого товару в певній кількості і в конкретному якості, уявлення послуг або підсумків інтелектуальної роботи на підставі узгоджених в документі умов (ціни, термінів поставки, особливостей оплати і так далі).
Сутність і правова основа міжнародної угоди
Розрізняють види діяльності, які проходять в міжнародному форматі, можуть приймати самі різні форми і види. Все це вимагає застосування різних правових норм і інструментів для регулювання. Так, в умовах ринкової економіки основною законодавчої опорою для господарських взаємовідносин суб’єктів різних країн (юридичних, фізичних осіб) є приватне право (міжнародної та цивільне). На практиці цивільно-правова операція є головною правовою базою. Саме вона регулює міжнародну торговельну діяльність або якщо говорити в окремому випадку – міжнародну угоду.
Згаданий вище термін не можна зустріти в українському праві саме в такій формі. Наприклад, в Цивільному кодексі України є інше визначення – “зовнішньоекономічна операція”. Її особливості та умови оформлення розписані двох пунктах. Іноді може застосовуватися й інша альтернативна формулювання – “зовнішньоторговельна угода”. Але останній термін не в повній мірі відображає сутність міжнародних операцій, адже вони можуть включати в себе не тільки торгові взаємини, а й виробничу кооперацію, взаємодія країн в інвестиційній діяльності, проведення фінансово-кредитних і валютних операцій і так далі.
Як наслідок, терміни “зовнішньоекономічна угода”, “міжнародна угода” – це більш широкі поняття, в які включаються всі можливі варіанти торгових, інвестиційних, фінансово-кредитних взаємин між суб’єктами різних країн.
В українській правовій сфері немає чіткого визначення згаданих вище понять. Притому що в економічній практиці ними доводиться активно оперувати. Одночасно з цим розкрити поняття міжнародної угоди – важливе завдання, адже в основі такої діяльності лежить приватне право не однієї країни, а кількох держав. Як наслідок, при проведенні тих чи інших операцій повинні віддаватися пріоритети праву одного або іншої держави.
У міжнародних угодах при визначенні основних умов взаємодії часто застосовуються норми і принципи чинного в багатьох країнах світу публічного (міжнародного) права. Такий контроль має на увазі застосування звичаїв міжнародних торгових взаємовідносин або ж застосування більш широкого визначення – “lex mercatoria”.
На сучасному етапі суть термінів міжнародної (зовнішньоторговельної, зовнішньоекономічної) угоди в короткій формі описується в законі України, що стосується регулювання зовнішньоторговельних відносин. У ньому немає чіткого визначення угоди, але розписується суть зовнішньоторговельної діяльності. Так, даний вид взаємовідносин представляється як вчинення міжнародних угод в області обміну послуг, інформації, товарів, результатів інтелектуальної праці і так далі.
Таким чином, міжнародна угода – торгова операція між сторонами, суть якої полягає в обміні згаданими вище продуктами праці кожної країни-учасниці угоди.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)