Культура і цивілізація

Культуру часто ототожнюють з цивілізацією. Це поняття (від лат. Civilis – цивільний, державний) було введено французькими просвітителями для позначення суспільства, заснованого на засадах Розуму, Справедливості, Закону. З кінця XVIII ст. термін “цивілізація” практично виступає як синонім культури: цивілізація втілює цілісність всіх культур, їх єдність, що протистоїть варварству, ототожнюється з прогресом людства на шляху до ідеалу. Але в цей же час формуються і інші, менш широкі, уявлення про цивілізації – вона розглядається як матеріальна культура, як сфера речей і послуг, тоді як за власне культурою закріплюється лише духовна творчість. На рубежі XIX-XX ст. такий поділ цих понять посилюється до протиставлення – О. Шпенглер, М. Вебер, Н. А. Бердяєв, по суті, характеризують цивілізацію як свого роду антигуманне виродження культури, пов’язане з пануванням техніки, урбанізації, грошей, превалюванням матеріальних потреб і занепадом моральності, духовності. У марксистській теорії цивілізація виступає як щабель суспільної історії, культури, наступна за варварством, характер якої визначається матеріальним розвитком, станом способу виробництва.
В даний час цивілізація найчастіше розглядається як стан культури, що виникає на певному історичному етапі розвитку. В якості основних ознак цивілізації можна виділити: держава, право, міста, писемність, гроші.
Якщо культура акцентує міру розвитку людини, її внутрішнього світу, духовних сил, то цивілізація насамперед втілюється в організації суспільного життя, у формах присвоєння культурних цінностей, характеризує “зовнішнє”, соціальне буття культури, створює ті чи інші умови для її розвитку (в руслі цього підходу виділяють аграрну, індустріальну і постіндустріальну цивілізації). Крім того, цивілізаціями називають також унікальні історичні освіти, обмежені просторово-часовими рамками і відрізняються характером свого ставлення до світу природи, суспільству, самому людині. У руслі культурологічного підходу цивілізація розглядається як соціально-культурна освіта, основу якого складає унікальна однорідна культура, виступає свого роду “перетином” культури і суспільства.
Контрольні питання і завдання
1. Чим відрізняється “культурна” картина світу від “не-культурної”?
2. Чи бувають “негативні” цінності культури?
3. Яке походження культурних кодів?
4. Які типи знаків культури ви знаєте?
5. Як ви розумієте вислів: “Мова – душа культури”?
6. Наведіть приклади знаків-символів.
7. Назвіть популярні у студентської молоді культурні універсалії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Культура і цивілізація