Короткий переказ – Літаюча голова – ВІКТОР НЕБОРАК

ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА,

Відрубана голова волоцюги.

Вона промовляє уперше, і вдруге,

І втретє свої потойбічні слова:

Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!

Над юрмищем площі нависло навскіс

Її всевидюще летюче бароко.

Кров гусне в повітрі, розчахнутий зріз

Тінь відкидає, важку і глибоку:

Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!

Сокира невидима в місто ввійшла,

Стягнути з помостів тіла безголові,

Роззяви напились дешевої крові,

Та зішкребе слід іржавий з чола

ПРИВИД ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!

Жереш мелодрами телевізійні?

Ти розглядаєш драконів за склом!

Стіну тобі проламає чолом

Ожила куля з Оркестру Фелліні –

Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!

Запам’ятай, не сховатись ніде!

Площа приходить у схови, площа!

Бруківку темну свято полоще

І в Реберітаційне небо гряде

МАСКА – ЛІТАЮЧА ГОЛОВА

Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА

Я ГО ЛОВА ЛІТА

ЮЧА ГОЛО ВАЯ

ЧАГОЛО Ю АЯ

АОАО

Коментар

Епатажна, дещо шокуюча і карнавальна рефлексія в сучасній постмодерній поезії – це своєрідний захист художньої свідомості від суспільних катаклізмів переходової доби. Мабуть, не варто шукати логічного змісту, теми та ідеї, у цьому випадку важливіші асоціації, прозорі натяки на відомі явища й погляд на них очима художника слова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий переказ – Літаюча голова – ВІКТОР НЕБОРАК