Короткий переказ – Ой кувала зозуленька
Ой кувала зозуленька,
Сівши на лелії, –
Співай, співай, товаришко,
Минає неділя.
Ой кувала зозуленька.
Сівши на барвінок, –
Співай, співай, товаришко,
Минув понеділок.
Ой кувала зозуленька
Та й кувала сорок, –
Співай, співай, товаришко,
Минає вівторок.
Ой кувала зозуленька.
Сіла на віконце, –
Співай, співай, товаришко.
Бо заходить сонце.
Співай, співай, товаришко,
Бо вже не будемо,
Та не знаєм, товаришко,
Чи нарік1 діждемо.
1 Нарік – наступного року.
Коментар
Зозулю в народі вважали віщим птахом, із її особливим співом -“куванням” – пов’язано багато прикмет. Наприклад, бажано, коли перший раз почуєш цього птаха, дістати й кинути їй копійки, щоб мати упродовж року гроші. І не дуже добре, коли грошей у кишені не виявлялося. Як правило, рахували, скільки разів зозуля закує, щоб знати, скільки років проживеш. Пісня має всі ознаки фольклорного тпору – повтори, звертання, перелічення. За настроєм вона трохи сумнаа, бо виражає сумнів, чи доведеться ще наступного року почути зозулине кування.





Related posts:
- Скорочено – ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА – ДНЕМ КРАСНА – ВЕСНЯНКИ – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – 6 КЛАС Ой кувала зозуленька, Сівши на лелії, Співай, співай, товаришко, Минає неділя. Ой кувала зозуленька, Сівши на барвінок, Співай, співай, товаришко, Минув понеділок. Ой кувала зозуленька Та й кувала сорок, Співай, співай, товаришко, Минає вівторок. Ой кувала зозуленька, Сіла на віконце, Співай, співай, товаришко, Бо заходить сонце. Співай, співай, товаришко, Бо вже не будемо, Та не […]...
- ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Ой кувала зозуленька. Сівши на лелії, Співай, співай, товаришко, Минає неділя. Ой кувала зозуленька, Сівши на барвінок, Співай, співай, товаришко, Минув понеділок. Ой кувала зозуленька Та й кувала сорок, Співай, співай, товаришко, Минає вівторок. Ой кувала зозуленька, Сіла на віконце, Співай, співай, товаришко, Бо заходить сонце. Співай, співай, товаришко, Бо вже не будемо, Та не […]...
- ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Ой кувала зозуленька В лісі на горісі, Шануй мене, мій миленький, Як ластівку в стрісі. Як мя не меш шанувати – Не будеш мя мати. Бо ж я тобі не наймичка, У полі орати. Боя ж тобі не наймичка, Але ж я газдиня. Куди підеш, звідти прийдеш, Хата не пустиня. Ой кувала зозуленька У полі, […]...
- Веснянки: Ой весна, весна – днем красна, Ой кувала зозуленька, А в кривого танця (на вибір) Мета: ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно-обрядових пісень, ‘їхніми особливостями; вдосконалювати вміння самостійно працювати з підручником, робити висновки, зіставляти; розвивати пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні, її чарівності, милозвучності, краси. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: записи […]...
- Веснянки: Ой весна, весна – днем красна, Ой кувала зозуленька, А в кривого ганця (на вибір) Українська література 6 клас – Конспекти уроків – Посібник для вчителя Н. М. Демчук – 2015 рік Мета: ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно-обрядових пісень, їхніми особливостями; вдосконалювати вміння самостійно працювати з підручником, робити висновки, зіставляти; розвивати пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати інтерес до усної […]...
- КРИВИЙ ТАНЕЦЬ – Веснянки – Пісні весняного циклу – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Ми кривого танцю не виведем кінця. Треба його вести, як віночок плести. Приспів: То на гору, то в долину. То в будяки, то в кропиву. Верба на вербу впала, парубків побила. Парубки сиділи і коня лупили. В Тарнарудськім млині всі пропали свині. Хлопці шкіри натягали, усі зуби поламали. Наші хлопці, наші з’їли горнець кваші1. Ще […]...
- Веснянки – КАЛЕНДАРНО ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Подумаймо ралом Яка пора року тобі подобається найбільше і чому? Чим особлива весна? Що або хто її провіщає? Наші предки вірили, що птахи приносять її на крилах. Довідайся, які птахи Прилітають із вирію найпершими. Згадай відомі тобі найперші весняні квіти. Колись давно в Україні в березні – першому місяці весни – випікали обрядове печиво у […]...
- Короткий переказ – Летять галочки у три рядочки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Летять галочки у три рядочки. Зозуля попереду. А всі галочки защебетали, Зозуля закувала. Ідуть дружечки у три рядочки, Марійка попереду. А всі дружечки на лавах сіли, Марійка на посаді. А всі дружечки та й заспівали, Марійка заплакала. – Ой чого плачеш, чого жалуєш, Молода Марієчко? Ой чи жаль тобі батька старого, Чи подвір’ячка його? – […]...
- Короткий переказ – МИНУТИ – Зегар з полузегарком – Величковський Іван – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Величковський Іван До зегарка належать іще і минути, Тому їх теж не годиться аж ніяк минути. МИНУТИ ВСІХ СПІЛЬНІ Мине дитинство. Мине отроцтво, Мине юність, Мине зрілість, Мине старість. Мине перестарілість. Мине весна. Мине літо. Мине осінь, Мине зима. Минуть всі літа. Минуть всі часи, А на все мине час покаяння. МИНУТИ ЗЛИХ Мине слава. […]...
- Короткий переказ – Ой у степу криниченька – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. (2) Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває. Воли ревуть, води не п’ють. Бо в Крим доріженьку чують. (2) Ой Бог знає, та Бог і відає. Де чумаченьки ночують. Ой ночують чумаченьки В чистім степу при долині, (2) Розпустили сірі воли пасти При зеленій […]...
- Короткий переказ – Засівна Сію, сію, посіваю, З Новим роком вас вітаю! Щоб родило на землі, Щоб був хліб на столі. Щоб водилися пернаті І без чубка, і чубаті. Щоб не знали ви біди, Нехай прийдуть гаразди1. Щоб капуста головчата, А петрушка корінчата. Часник – як бик, Цибуля – як зозуля. Пшениця – як рукавиця. Щоб була з дітей […]...
- Короткий переказ – Астролог – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ У нього палка потреба, У нього жадання слізне: Окраєць нічного неба Піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч […]...
- Короткий переказ – Ти знаєш, що ти – людина – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – МИ – УКРАЇНЦІ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди. Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити […]...
- Короткий переказ – Соловей – ВІКТОР ЗАБІЛА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ Віктор Забіла Не щебечи, соловейку. Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький. На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш. Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце […]...
- Короткий переказ – Ну, скажи – хіба не фантастично – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО * * * Ну, скажи – хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг? Ти і я – це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Будуть Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як […]...
- Короткий переказ – Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу. Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй […]...
- Короткий переказ – Минають дні, минають ночі – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої; Коли доброї жаль, боже, То дай злої, […]...
- Короткий переказ – До французького шансоньє – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ Це є поезія найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Як поцілунки – з усі в уста. Твої пісні легкі і світлі (їх так сприймають слухачі), Та пам’ятай – у цьому світі Є свистуни і стукачі. А ти – гітара, гілка з дерева, І ти сьогодні на кону. Скажи, кому твоя заревана Душа потрібна, […]...
- Короткий переказ – Заплету віночок Заплету віночок. Заплету шовковий На щастя, на долю, На чорні брови. Ой пущу віночок На биструю воду На щастя, на долю, На милого вроду. Ой поплинь, віночку. Прудко за водою На щастя, на долю. Милому зо мною. Коментар На свято Івана Купала (з 6 на 7 липня) був традиційним обряд пускання вінків на воду. Дівчата […]...
- Короткий переказ – Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ЄВГЕН МАЛАНЮК 1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар, Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає. Ніхто не чув твоїх планів. Біля всесвітнього Синаю, Як […]...
- Короткий переказ – Запрошення – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ Михайль Семенко Я покажу вам безліч світів – Оригінальних і капризних. Я покажу вам безліч шляхів – Хто хоче мого духа визвать? Ми проходимо до останнього пункту. Ми перемогли всі стихії й дощі. Я відчинив двері замкнуті – Хто хоче зі мною гулять вночі? Коментар Ліричний герой поезії уявляє себе духом із потойбіччя. Він говорить […]...
- Короткий переказ – Мудра дівчина – НАРОДНІ КАЗКИ Жили собі два брати – бідний і багатий. Якось багатий вирішив зробити ласку братові й дав йому дійну корову, щоб було молоко для дітей. Але віддав її з умовою, щоб той одробив потроху. Бідний брат одробив, а багатому стало шкода корови, зажадав він її назад. А вбогому теж шкода своєї праці – не хоче віддавати. […]...
- Короткий переказ – Бажання – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ Михайль Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно,- служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті […]...
- Короткий переказ – Душа метелика – ГАЛИНА ПАГУТЯК Надвечір треба розмовляти тихо, щоб не збудити дощ, бо тоді він ітиме цілу ніч і нікому не дасть заснути. Не треба сердитися й на вітер, бо він може вдарити в обличчя й побити шибки. Коли запалимо світло, біймося за комах, бо вони тільки народилися й можуть сплутати сонце з лампою. А їхнє самоспалення викличе у […]...
- Короткий переказ – До Основ’яненка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у […]...
- Короткий переказ – Лісова казка (для дорослих) – Євген Дудар – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА Євген Дудар Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали колоду. На ній були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Прочитали. Просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали загальні збори, намітили рубежі, взяли […]...
- Короткий переказ – В житах – ГРИГОРІЙ КОСИНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА Григорiй Косинка Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен Добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо нагадує про дійсність. […]...
- Короткий переказ – Звук павутинки – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ Автор присвячує свою повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві. Срібний чоловічок Я лежу в темряві й слухаю, як бавиться срібний чоловічок, що о живе в нас у запічку. Якось після дощу затекла хата. Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що […]...
- Короткий переказ – Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою – ІГОР КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛИНЕЦЬ Ганнуся їхала додому трамваєм і намалювала на вікні пальчиком чоловічка в окулярах. Коли дівчинка виходила, почула, що Хлопчик-Фігурка (далі скорочено будемо називати його Ха-еФ) просить її взяти його із собою. Дівчинка здивувалася, але взяла хлопчика в ранець, і він поселився там в альбомі для малювання. Гануся згадала про Ха-еФа тільки тоді, як учитель […]...
- Короткий переказ – Старший боярин – ТОДОСЬ (Феодосій) ОСЬМАЧКА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА У червні 1912 року Гордій Лундик приїхав із Черкаської учительської семінарії в село Тернівку до своєї тітки Горпини, яка замінила йому батьків, котрих він рано втратив. Здобути освіту йому допоміг місцевий священик Дмитро Діяковський, зваживши на успіхи здібного учня в земській школі. У його валізі лежала посвідка про те, що Лундик має право […]...
- Короткий переказ – Федько-халамидник – Володимир Винниченко Володимир Винниченко Не було й дня, щоб хтось не жалівся на Федька: там вікно розбив, там синяка набив другові, там перекинув діжку з водою. Наче біс який сидів у хлопцеві – йому аби битись, аби щось перевернути догори ногами. Ось граються діти в піску, ліплять хатки. Федько теж ліпить, а тоді візьме та й повалить […]...
- Короткий переказ – Блакитна дитина – АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ – МИ – УКРАЇНЦІ АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ Коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв. Син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла. Мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, […]...
- Короткий переказ – Земля – ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Недалеко від ріки Серету на Буковині простяглося село Д. Навкруги нього – рівні поля, а із заходу – великий панський ліс. Оддалік видніються ще невеликі ліски. Багато господарів їздили на заробітки до Молдови, тому хати й подвір’я занедбані. А от хата Докії, дружини заможного газди Василя Чоп’яка, вигідно виділялася серед сільських хат охайністю, […]...
- Короткий переказ – Я (Романтика) – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Присвята: Цвітові яблуні. “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні кургани, прихиляюсь на самотню пустельну скелю. …Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність, тиха жура і […]...
- Короткий переказ – Моя автобіографія – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ Письменник не мав жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десяти казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулася 1 листопада (за старим стилем) 1889 року в містечку Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині. А насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груня, в маєтку […]...
- Короткий переказ – Фарбований лис – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ІВАН ФРАНКО Жив собі в одному лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки мисливці на нього не полювали, він завжди втікав, оминав пастки, ще й товаришів застерігав від небезпеки. Надзвичайне везіння та хитрість зробили Лиса страшенно гордим. Він похвалився перед друзями, що серед білого дня вкраде на базарі курку. Сказав – треба зробити. Непомітно пробрався городами до […]...
- Короткий переказ – На вічну пам’ять Котляревському – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Сонце гріє, вітер віє З поля на долину. Над водою гне з вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає,- А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо, та й байдуже… Минулось… пропало… Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, як смеркає. Защебече на […]...
- Короткий переказ – Гайдамаки – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Все йде, все минає – і краю немає… Вічний лише потяг людини до волі, до справедливості. 1 виразниками цих волелюбних прагнень українського народу стали гайдамаки. Таке визначення, звичайно ж, не подобається офіційним письменникам, прихильникам абсолютизму. Для поета ж часи козаччини, гайдамаччини – славне минуле. Інтродукція. Боротьба польських магнатів за владу врешті-решт призвела до […]...
- Короткий переказ – Кавказ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Кавказькі гори “засіяні горем, кров’ю политі” – там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: “Не вмирає душа наша. Не вмирає воля”. Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті “прокинеться правда” й кати перестануть знущатися з людей: “Ми віруєм твоїй силі І духу […]...
- Короткий переказ – Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І Недалеко від міста Богуслава, біля річки Росі, розкинулося село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Одного літнього дня старий Кайдаш сидів у повітці й майстрував. Його сини, Карпо і Лаврін, готували тік для нового врожаю і розмовляли про дівчат. Лаврін пропонував старшому брату […]...