Короткий переказ – Як дитиною, бувало – ЛЕСЯ УКРАЇНКА

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо.

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

“Що, болить?” – мене питали,

Але я не признавалась –

Я була малою горда, –

Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене

Жартом злим кінчиться драма

І от-от зірватись має

Гостра, злобна епіграма1, –

Безпощадній зброї сміху

Я боюся піддаватись,

І, забувши давню гордість,

Плачу я, щоб не сміятись.

1 Епіграма – зле і дотепне зауваження про кого-небудь.

Коментар

Головна риса ліричної героїні вірша (як і самої авторки) – гордість, велика сила духу. Сльози вона вважає слабкістю. Але проходить час, і героїня потрапляє в зовсім іншу ситуацію, протилежну. Коли їй хочеться посміятися над кимось, висміяти якісь вади, вона боїться образити людину й плаче, “щоб не сміятись”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий переказ – Як дитиною, бувало – ЛЕСЯ УКРАЇНКА