Home ⇒ 👍Скорочено ⇒ Короткий переказ – Найважча роль – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ
Короткий переказ – Найважча роль – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ
ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ
Вихваля свого синочка
Мати на всі боки:
– У студії при театрі
Вчиться вже два роки.
Дуже довго муштрували
Хлопця режисери.
Аж тепер він дочекався
Першої прем’єри.
Роль найважчу доручили
Любому синочку:
Він на сцені в третій дії
Викочує бочку!
Коментар
Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, яка бачить у синові талановитого актора. Хлопець учився аж два роки, але, окрім того, щоб викочувати на сцену бочку, більше йому, як видно, нічого доручити не могли. Тому роль у синочка дійсно найважча, але не в переносному, а в прямому значенні: бочку ж нелегко котити!
(2 votes, average: 2.50 out of 5)
Related posts:
- Павло Глазовий. Еволюція, Найважча роль. Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів Мета: ознайомити учнів з біографією та творчістю П. Глазового, навчити аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями; розвивати в учнів зв’язне мовлення, увагу, мислення, уяву, пам’ять, вміння робити власні висновки, іронічно та критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе; виховувати почуття пошани, поваги до творчості видатного українського гумориста, доброзичливого […]...
- Короткий переказ – Тарас Бульба в Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ В темну нічку-петрівочку1 Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси2, […]...
- Короткий переказ – Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти […]...
- Короткий переказ – Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить […]...
- Короткий переказ – Пам’яті тридцяти – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців. Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли […]...
- Короткий переказ – Одчиняйте двері – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Коментар У вірші П. Тичини “Одчиняйте двері…” змальована алегорична картина настання нового часу, очікуваних змін у суспільстві (“нареченої”). Але нічого так […]...
- Короткий переказ – Ви знаєте, як липа шелестить – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Ви знаєте, як липа шелестить У місячні травневі ночі? “Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить…” Ви ж чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? – Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… “Я твій”, – десь чують дідугани. А солов’ї!.. Та […]...
- Заморські гості – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – скорочено Прилетіли до Києва гості з Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем – На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна – І вимова чиста. А у […]...
- Тарас Бульба у Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – скорочено В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – – Ой, не ходив […]...
- ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Павло Глазовий народився ЗО серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з “ока” на “глаз”, щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово “Окань” пов’язане […]...
- Короткий переказ – Арфами, арфами… – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, умами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій! Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон Як золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая – Чи […]...
- Павло Прокопович Глазовий (1922 р. нар.) ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Додаткова біографія Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник […]...
- Сміхологія – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Ця книга видана за сприяння Голови ради директорів АТ “ИнтерБиоСкрин” Голови правління фонду “Научное партнерство”, м. Москва, Доктора хімічних наук Віктора Георгійовича Карцева МІЙ СПОНСОР Вступна усмішка З дитячих літ, напевне назавжди, Запам’ятав я формулу води, І глибших знань хімічних я не набрався, У гуморесках з хіміків сміявся, Щоб не тримались гордо, як тузи, А […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці1 приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, у […]...
- ТАРАС БУЛЬБА У КИЄВІ – Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Майже поема В темну нічку-петрівочку сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба1 в Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, іде, бадьориться. – Яка ж тепер, – каже, – гарна та пишна столиця! Хотів би я поїздити, на все подивиться, Якби дали ту карету, що без коней мчиться. Гей, підкликав козак славний до себе таксиста. Довго їздив, […]...
- Павло Глазовий. Заморські гості, Похвала Мета: продовжити роботу над вивченням гумористичної спадщини П. Глазового, вчити виразно і вдумливо читати твори, вміти виокремлювати основні ідеї, аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями; розвивати вміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності і самого себе; виховувати позитивне світобачення, оптимізм. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, портрет […]...
- Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло Глазовий народився на Миколаївщині Павло Глазовий – син хлібороба. Дитинство його минуло серед широких південноукраїнських ланів, поміж щирих простих людей. Його перший друкований твір побачив світ, коли майбутньому гумористові було вісімнадцять років. Отже, дорогий шестикласнику, у тебе ще все попереду! Прославився в українській літературі як гуморист і сатирик. Писав здебільшого співомовки, віршовані гуморески та […]...
- ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси3, А закінчив […]...
- ЕВОЛЮЦІЯ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922 – 2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В зоопарку батька Запитав хлопчина: – Чи то правда, що від мавпи Походить людина? – Правда, – мовив батько. – Наука доводить, Що людина, безперечно, Від мавпи походить. – То чому ж ці мавпи Сильно так відстали? Чом людьми ще й досі Справжніми не стали? – Батько вуса гладить, Весело сміється: – Таке, синку, й […]...
- Короткий переказ – О панно Інно, панно Інно! – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – я знаю. А […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – Павло Глазовий (1922-2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там. у […]...
- Короткий переказ – Зав’язь – ГРИГІР ТЮТЮННИК ГРИГІР ТЮТЮННИК Дід Лаврін питає онука, куди це той налагодився, і підсміюється, ніби її справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив, – може, він на збори готується. У хаті потемніло, не видно й цвілі по кутках. Картопля паростками біліє – у землю проситься. […]...
- Короткий переказ – Три зозулі з поклоном – ГРИГІР ТЮТЮННИК ГРИГІР ТЮТЮННИК Любові Всевишній присвячується Герой-оповідач виходить з-поза клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсника-ми, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І перше, що бачить, – хату Карпа Яркового. Перед нею рівними рядочками на жовтому піску молоденькі сосни. На ганку стоїть Марфа Яркова і проводжає юнака очима. Вона без […]...
- Короткий переказ – Моя автобіографія – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ Письменник не мав жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десяти казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулася 1 листопада (за старим стилем) 1889 року в містечку Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині. А насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груня, в маєтку […]...
- Короткий переказ – Про княгиню Ольгу – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ 955-го року попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин. Побачив цар, що Ольга дуже красива й розумна, захотів узяти її ні дружину. Розгадала княгиня цей намір і сказала, що вона язичниця, треба її охрестити. Але хай цар зробить це сам, інакше вона не хреститиметься. І охрестили її цар із патріархом. Просвітившись, раділа […]...
- Короткий переказ – Про правду і кривду – НАРОДНІ КАЗКИ Жили колись два брати – багатий і бідний. От бідний помер, а син його якось запитав у дядька, як краще жити – правдою чи неправдою. Дядько сказав, що, звичайно ж, неправдою, бо на світі залишилася сама тільки кривда. Засперечалися племінник із дядьком і вирішили піти в людей попитати. Пішли вони дорогою. Хто не зустрічався – […]...
- Короткий переказ – До Основ’яненка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у […]...
- Короткий переказ – Чудо в черевику – СТЕПАН ОЛІЙНИК СТЕПАН ОЛІЙНИК Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!). Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі. Якось друг і каже Васі: – Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне. Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки. Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак, Приліпи його, […]...
- Короткий переказ – Лебеді материнства – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – МИ – УКРАЇНЦІ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима. Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати. Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії. Опустіться, тихі Зорі, синові під вії. Темряву тривожили […]...
- Короткий переказ – Бондарівна – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ У містечку Богуславку Каньовського пана Там гуляла Бондарівна, як пишная пава. У містечку Богуславку сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, як сива голубка. Прийшов до них пан Каньовський Та й шапочку ізняв, Обійняв він Бондарівну та й поцілував. “Ой не годен пан Каньовський мене цілувати, Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!” Ой шепнули люди добрі […]...
- Короткий переказ – Сріблиться дощ в тоненькому тумані – ДМИТРО ПАВЛИЧКО ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в прозорім полотні. А сонце по його блискучій грані Тече і душу сповнює мені. Зустрінь мене. Я повен пожадання Блакитної, мов сон, далечини. Моїх очей неголосне страждання Ти поглядом ласкавим зупини. Моя печаль тебе не поневолить, А тільки радісний розбудить щем. Немов цього […]...
- Короткий переказ – Бажання – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ Михайль Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно,- служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті […]...
- Короткий переказ – Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу. Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй […]...
- Короткий переказ – Сонце низенько – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
- Короткий переказ – Сім’я дикої качки – ЄВГЕН ГУЦАЛО – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” ЄВГЕН ГУЦАЛО Юрко йшов старим дубовим лісом, вдихав свіже повітря й радів, що рано встав і сам іде на риболовлю. Тільки закинув вудку, як почув ззаду гупання. Він так і знав, що приплететься Тося, як збиралася. Настрій у нього одразу зіпсувався. Звинуватив дівчину, що саме через неї не ловиться. Поверталися з річки вдвох. Юрко почав […]...
- Короткий переказ – Оборона Буші – МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ 1654 рік. У подільському селі біля замку Буша збирається загін козаків, щоб виступити на заклик Хмельницького проти ляхів, які знущаються над українським людом. Матері, жінки, сестри, старі прощаються з рідними. Похід благословляють у церкві. Свиридиха, у якої від рук шляхти загинула вся сім’я, окрім одного онука, роздає зброю, інші – їжу, амуніцію. Мар’яна, […]...
- Короткий переказ – Тиха елегія – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, Степи, озера, яблуні […]...
- Короткий переказ – Вогник – АНДРІЙ МАЛИШКО – МИ – УКРАЇНЦІ АНДРІЙ МАЛИШКО В вечірню годину, де в зорях долина. Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина. Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока. Любили в житті над […]...
- Короткий переказ – Чому буває сумне сонце? – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ – МІФИ ТА ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Якось Сонце вкрало у батьків красуню дочку й узяло її собі за дружину. Брат дівчини пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила його, злякалася, що Сонце його запече, й сховала у погріб. Сонце прийшло, скинуло свої ризи на погріб, а брат ледь не загинув там од спеки. Тоді сестра відлила його водою й […]...
- Короткий переказ – Мрії – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЛЕСЯ УКРАЇНКА У дитячі любі роки. Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляли люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче. На того, хто розпростертий. До землі прибитий списом, […]...