Комар

Related posts:

1. Чим відрізняється малярійний комар від звичайного Ніщо так не може зіпсувати вечірню прогулянку вздовж водойми, як комарі. Ми вже давно перестали звертати уваги на цих настирливих комах. Їхні укуси не є занадто хворобливими, і уражені місця заспокоюються досить швидко. Однак, не такі вже вони й нешкідливі істоти. Комарі можуть стати переносниками серйозних захворювань, що передаються через кров, дрібні частинки якої вони […]...
2. Комар малярійний Малярійний комар (на лат. – Anopheles maculipennis) відноситься до класу комахи, представляючи тип членистоногі. Рід – двокрилі комахи, сімейство – комарі. Опис Основний колір малярійного комара світло коричневий. На тонкому довгастому черевці розташовані довгі ноги і вузька пара крил з темними цятками. За цими ознаками не важко відрізнити малярійного комара від звичайного. Головною особливістю малярійного […]...
3. ОЛЕГ ОРАЧ – Олег Юхимович Комар (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940) ОЛЕГ ОРАЧ Народився Олег Юхимович Орач (Комар) 6 лютого 1940 року в селі Благовіщенка на Запоріжжі в сім’ї вчителів. Дитинство провів на Донеччині, у степах Приазов’я. Його часто можна було побачити в гурті засмаглих хлопчаків, які цілими днями пропадали на узбережжі моря, мріючи стати моряками. Давно відійшло у минуле дитинство, […]...
4. Комар звичайний Комар пискун (на лат. – Culex pipiens) або комар звичайний – вид комахи сімейства “комарі”, що належить до роду “справжні комарі”, переносник небезпечних інфекцій. Опис Цей вид комарів близько 5-7 міліметрів в довжину, з витягнутим тілом непримітною сіро-жовтого забарвлення. Голова комахи покрита бурими лусочками, з боків – білими. Потилицю зверху усіяний безліччю, розгалужених до верху, […]...
5. Рідна стріха “Рідна стріха” – ілюстрований літературний збірник, упорядкований Василем Лукичем (псевдонім В. Левицького) і виданий 1894 у Львові коштом товариства “Просвіта”. До нього включені художні твори різних жанрів, що друкувалися в календарі товариства “Просвіта” на 1894. З поетичних творів подано історичну поему С. Руданського “Павло Апостол”, вірші П. Граба (псевдонім П. Грабовського). “Самотні пісні і думки” […]...
6. Мистецтво “Мистецтво” – літературно-мистецький тижневик Української секції Всеукрліткому (Київ). У 1919 вийшло 6 номерів, у 1920 – лише один за редакцією Г. Михайличенка та М. Семенка, всі наступні – за редакцією М. Семенка. Друкувалися поезії В. Чумака, В. Ярошенка, П. Тичини, В. Коряка, В. Алешка, К. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула, М. Семенка, І. Кулика, В. […]...
7. Молода Україна “Молода Україна” – громадсько-політичний рух у Галичині 1870-90, ініційований І. Франком. Протистояв “москвофільству” та “народовству”. Представники “М. У.” репрезентували свої радикальні погляди на сторінках часописів “Друг”, “Громадський друг”, “Молот”, “Світ”, “Житє і слово”, “Народ”, прагнули європеїзації української культури, дотримувалися позитивістських поглядів на мистецтво, обстоювали міметичні принципи художньої творчості. Під такою назвою впродовж 1900-26 виходили періодичні […]...
8. На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
9. ГОРОБЕЦЬ ТА БИЛИНА – Скринька українських народних казок – НАРОДНІ КАЗКИ (Уривки) Прилетів якось горобець до билини та й просить: – Билино, билино, поколиши мене, горобця – доброго молодця! Билина каже: – Не хочу. Розсердився горобець. Полетів до кози. – Іди, козо, билину гризти, бо не хоче билина поколихати горобця – доброго молодця! Каже й коза: – Не хочу! Полетів горобець до вовка. – Йди, вовче, […]...
10. ЕВОЛЮЦІЯ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922 – 2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В зоопарку батька Запитав хлопчина: – Чи то правда, що від мавпи Походить людина? – Правда, – мовив батько. – Наука доводить, Що людина, безперечно, Від мавпи походить. – То чому ж ці мавпи Сильно так відстали? Чом людьми ще й досі Справжніми не стали? – Батько вуса гладить, Весело сміється: – Таке, синку, й […]...
11. Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
12. Комахи – переносники збудників хвороб людини Нерідко кровоссальні комахи є носіями збудників хвороб людини і тварин. Кімнатна муха і жигалка осіння можуть переносити збудників дизентерії, холери та інших захворювань. Мухи на своїх лапках переносять бактерії, яйця глистів на продукти харчування. Малярійні комарі переносять збудників малярії. Малярійний комар тримає тіло не паралельно поверхні, як звичайний комар, а під кутом. Крім того, комарі […]...
13. Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
14. Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
15. Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
16. Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті “Іван Богун” – ЯКІВ КАЧУРА Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури “Іван Богун”, що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний у пана Чарнецького. Його […]...
17. Кур’єр Кривбасу “Кур’єр Кривбасу” – двотижневий часопис України, присвячений висвітленню проблем культорології, політики та народознавства. Виходить у Кривому Розі за редакцією Г. Гусейнова. Чимало уваги приділяє художній літературі, друкуючи твори Галини Гордасевич, Т. Федюка, М. Миколаєнка, Наталки Нікуліної, Д. Кременя, Б. Жолдака та ін. сучасних письменників, а також представників “розстріляного відродження”, руху опору (Д. Май-Дніпрович, М. Пронченко […]...
18. Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
19. Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии “Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии” – науковий, філологічно-археологічний збірник, видавався губернською вченою комісією у Катеринославі (нині – Дніпропетровськ) за редакцією А. Синявського. Всього з’явилося десять випусків (1904-15). Крім матеріалів, що стосуються історичної минувшини України, передовсім Запорозької Січі, тут публікувалися статті про І. Манжуру, М. Мізка та ін., дослідження І. Огієнка (“Научные знания в “Ключе разумения…” […]...
20. Зшитки боротьби “Зшитки боротьби” – альманах, виданий у Києві (1920) за редакцією В. Елланського. Як засвідчувала стаття “Від видавництва”, ідея такого видання як ілюстрованого двотижневика належала передчасно загиблим А. Заливчому та Г. Михайличенку. Тексти альманаху публікувалися за збереженими та відновленими рукописами, вцілілими під час денікінської окупації Києва 1919. Тут друкувалися поезії В. Еллана (Блакитного), П. Тичини, В. […]...
21. Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...
22. “Оксфордський словник англійської мови”: опис “Оксфордський словник англійської мови” (The Oxford English Dictionary) – проект абсолютно нового словника англійської мови, був задумав в 1858, після двох доповідей д-ра Р. Тренча “Про деякі недоліки наших англійських словників”, прочитаних автором на засіданні філологічного товариства в 1857. Герберт Кольрідж (1830-1861) і після нього д-р Ф. Дж. Фернівалль були його першими редакторами. Їх робота […]...
23. СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
24. Поступ “Поступ” – “вісник літератури й життя” релігійно-націоналістичного спрямування, виник на базі однойменного журналу студентського Марійського товариства. Видавався у Львові у 1927-30 за редакцією І. Гладиловича, Г. Лужницького та М. Моха. Мав відділи: “Поезія”, “Проза”, “Рецензії. Огляди”, “Бібліографія”. У “П.” друкувалися Б.-І. Антонич, Г. Костельник, Меріям (Г. Лужницький), П. Коструба, Т. Коструба, Б. Лепкий, Н. Павлосюк […]...
25. Цікаві факти про горобців Горобці – птахи дуже широко поширені, і мають родинні зв’язки з безліччю інших видів. Ці верткі і спритні пташки надзвичайно цікаві, і багато хто з них легко приручаються. Погодувати зграю горобців батоном свіжого хліба – хіба це не приємне заняття? Цікаві факти про горобців З усього різноманіття горобців в Україні мешкає лише два види цих […]...
26. За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
27. Чому кусаються комарі? Сьогодні ми поговоримо про комарів. Не думайте, що це двокрила чудовисько з тонким тілом і довгими ногами, яке п’є нашу кров, не цікаво. Будь-яка жива тварюка на нашій планеті гідна пильної уваги і несе в собі певну користь, навіть така набридлива, як комар. Отже, що ж все-таки з себе представляють комарі Комарі – сімейство комах. […]...
28. САТИРА I ГУМОР 20-30-ті роки Розвиток сатири та гумору перших пожовтневих років літературознавці пов’язували з двома факторами: художньою творчістю народних мас, покликаних революцією, та з сатиричними, здебільшого політично-агітаційними виступами В. Маяковського і Дем’яна Бедного, які стосовно української гумористики оцінювались як спонукальний приклад. Протягом десятиліть такі твердження стали певними штампами і сьогодні потребують уточнень. Так, на сторінках червоноармійських і цивільних газет […]...
29. Вісті “Вісті” – щоденна газета, видавалася у Харкові з 1918 як орган ради робітничих депутатів, з серпня 1919 – орган ВУЦВК. Виходила спочатку російською, а з 1921 – українською мовою. Першими її редакторами були В. Блакитний, Є. Кас’яненко. Особливої популярності сягнула в період так званої “українізації”, друкуючи твори Остапа Вишні, В. Блакитного, В. Сосюри, Ю. Смолича, […]...
30. Плужанин “Плужанин” – літературно-художній, критичний місячник. Виходив за редакцією С Пилипенка, І. Сенченка, А. Головка, А. Паніва. У журналі представлено широке коло авторів, переважно “плужан”, чия творчість пов’язана з життям села, – А. Головка, І. Сенченка, С. Божка, О. Копиленка, А. Лісового та ін. У часи літературної дискусії 1925-28 “П.” в особі С Пилипенка виступав як […]...
31. Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
32. Плуг “Плуг” – літературний альманах однойменної Спілки селянських письменників. “П.” виходив 1924 у Харкові за редакцією С Пилипенка. З’явилося три збірники: 1924, 1926, 1927. Друкувалися художні твори: В. Стефаника “Сини”, О. Копиленка “Іменем українського народу”, П. Панча “Мишачі нори”, М – Дукйна “Пасинки степу”, Остапа Вишні “Плуг” (усмішки), І. Сенченка “Земля”, О. Демчука “Верболози” та ін. […]...
33. Літературно-критичний альманах “Літературно-критичний альманах” – видання київського угруповання символістів “Біла студія” (1918) за редакцією Я. Савченка. Попри те, що в альманасі друкувалися твори представників українського символізму (Д. Загул, О. Слісаренко, Я. Савченко, П. Савченко та ін), його сторінки надавалися і поетові синтетичного мислення П. Тичині (цикл “Енгармонійне”), і футуристові М. Семенку (“Вінок тремтячий” тощо), і театральному експериментатору […]...
34. Короткий переказ – Історія русів – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, […]...
35. ЗІРКА МЕНЗАТЮК (Нар. 1954 р.) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ З інтерв’ю з письменницею: – Пані Зірко, найперше розкажіть, будь ласка, про походження вашого імені, адже, впевнена, багато людей припускають, що то у вас такий псевдонім. – Ні, то не псевдонім. Я народилася на Буковині, а там люблять подібні імена: Калина, Півонія, Фіалка, Зірка. Вони мають свої церковні відповідники: Килина, Февронія, Теофіла, Зінаїда. Отож за […]...
36. Запорожская старина “Запорожская старина” – фольклорні й історико-літературні збірки, упорядковані і видані І. Срезневським у Харкові 1833-38 в шести випусках. Основну частину змісту складали історичні пісні і думи XVI-XVTII ст. (“Втеча трьох братів із города Азова”, “Отступник Тетаренко”, “Надгробна пісня Чураю”, “Подвиги Сави Чалого”, “Мазепа” та ін.), а також народні перекази, легенди, уривки з козацьких літописів, “Історії […]...
37. КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
38. Скринька прислів’їв і приказок – НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА Прислів’я і приказки – це короткі влучні вислови, що віками зберігаються в народній пам’яті. Прислів’я зазвичай мають повчальний зміст. Над кожним з них треба добре подумати, адже ці вислови – своєрідна задача. Поміркуй, чи схоже чимось слово на горобця. Горобця можна впіймати. А сказане слово? Щоб не довелося жалкувати, треба завжди думати, що сказати, адже […]...
39. 30 фактів з життя Юрія Нікуліна Юрій Нікулін помер у віці 70-ти років і за весь свій життєвий період він встиг багато зробити для народу. Любитель анекдотів і жартів залишився в пам’яті кожного. Цього актора неможливо забути, а фільми за його участю до сих пір транслюються по телебаченню. Неймовірної особистістю був Юрій Нікулін, а цікаві факти з його життя відомі лише […]...
40. Виразне читання гумористичних творів – за розділами “З української прози” та “Український гумор та сатира” Тема. КР № 6 за розділами “З української прози” та “Український гумор та сатира”. ВЧ № 4. Виразне читання гумористичних творів. Мета: перевірити знання учнів з розділів “З української прози” та “Український гумор та сатира”; удосконалити вміння виразно читати гумористичні твори; розвивати навички володіння словом; виховувати почуття гумору. Обладнання: збірники гумористичних творів, ілюстрації до них, […]...