Плуг
“Плуг” – літературний альманах однойменної Спілки селянських письменників. “П.” виходив 1924 у Харкові за редакцією С Пилипенка. З’явилося три збірники: 1924, 1926, 1927. Друкувалися художні твори: В. Стефаника “Сини”, О. Копиленка “Іменем українського народу”, П. Панча “Мишачі нори”, М – Дукйна “Пасинки степу”, Остапа Вишні “Плуг” (усмішки), І. Сенченка “Земля”, О. Демчука “Верболози” та ін. З поетичними творами виступали О. Донченко, І. Шевченко, Т. Плискунівський, А. Панів, С. Бен, О. Ведміцький, М. Кожушний, Наталя Забіла, А. Шмигельськйй, В. Мисик, В. Алешко. У кожному з трьох випусків “П.” вміщувалися критичні та бібліографічні студії.
Хоч у збірниках були й реальні малюнки життя українського села, художня якість творів знецінювалася від змалювання ілюзорних “успіхів” колективізації, “процвітання” артілей та комун і замовчування справжнього стану – фактичного знищення українського хлібороба.
Related posts:
- ПЛУГ – ПАВЛО ТИЧИНА Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг), У землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, А на землі боги і храми: О пройди, пройди над нами, Розсуди! […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
- ЗАБІЛА ВІКТОР ЗАБІЛА ВІКТОР (псевд. – Ол-др; 1808, х. Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – листопад 1869, Борзна Чернігівської обл.) – поет. Походив із старовинної козацької родини. Здобув освіту в Ніжинській гімназії вищих наук (1822 – 1825). У 1825 – 1834 рр. перебував на військовій службі. Вийшовши у відставку, жив на своєму родовому хуторі […]...
- Нова генерація “Нова генерація” – літературна організація, третя модифікація об’єднань українського “лівого фронту” мистецтв (УкрЛІФ). Першою була асоціація панфутуристів (Аспанфут), що діяла з 1922 у Харкові та Києві на чолі з незмінним лідером і теоретиком М. Семенком. У своїх деклараціях, маніфестах, платформах, що друкувалися у збірниках “Семафор у майбутнє”, “Катафалк мистецтва” (1922), проголошувала кінець “буржуазного мистецтва”, деструкцію […]...
- Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии “Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии” – науковий, філологічно-археологічний збірник, видавався губернською вченою комісією у Катеринославі (нині – Дніпропетровськ) за редакцією А. Синявського. Всього з’явилося десять випусків (1904-15). Крім матеріалів, що стосуються історичної минувшини України, передовсім Запорозької Січі, тут публікувалися статті про І. Манжуру, М. Мізка та ін., дослідження І. Огієнка (“Научные знания в “Ключе разумения…” […]...
- Апарат книги Апарат книги – додаткові тексти, що включаються в ансамбль книги поряд з основними для сприяння читачеві в користуванні книгою (довідково-допоміжний апарат) і розумінні змісту (науково-довідковий апарат). Довідково-допоміжний апарат складають зміст, анотація, предметний, іменний та ін, покажчики, списки ілюстрацій, таблиць, колонтитул. Науково-довідковий апарат включає вступну статтю, передмову автора, редактора, видавця, післямову, коментарі, примітки, бібліографічні посилання, прикнижкові […]...
- Чернігівські Атени Чернігівські Атени – культурний осередок другої половини XVII – середини XVIII ст., організований чернігівським архієпископом та поетом, представником літературного бароко Лазарем Барановичем. Гурток пов’язувався з Новгород-Сіверською друкарнею, заснованою 1674 і переведеною 1679 до Троїцького Іллінського монастиря в Чернігові. Складався з письменників – вихованців Києво-Могилянської академії (Лазар Баранович, Олексанр Бучинський, Іван Величковський, Іоаникій Галятовський, Стефан Яворський, […]...
- Літературний ярмарок “Літературний ярмарок” – щомісячний гумористично-сатиричний журнал-альманах, який виходив у Харкові 1928-29 (13 книг). Припинив існування внаслідок компартійної критики. “Л. я.” тільки формально декларував себе “позагруповим”, насправді ж навколо нього гуртувалися колишні учасники ВАПЛІТЕ, ліквідованої 1928: О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Шпол (Михайло Яловий), М. Хвильовий, Ю. Яновський, П. Панч, М. Бажан, Д. Фальківський, Арк. Любченко, […]...
- Серія Серія (від лат. series — ряд) – сукупність видань, об’єднаних спільним задумом, тематикою, цільовим або читацьким призначенням, що виходять під спільною назвою серії, як правило, в однотипному оформленні. Періодичні або продовжувані С. складаються з нумерованих або датованих випусків. Неперіодичні видання утворюють відкриту С, якщо тривалість її випуску заздалегідь не встановлена, і закриту С, якщо її […]...
- ВІКТОР ЗАБІЛА (1808-1869) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Син Чернігівської землі, Віктор Миколайович Забіла народився в родині дрібного поміщика. Був певний час військовим, та згодом полишив службу. Сподівання на особисте щастя теж не справдилося – кохану віддали за іншого, заможнішого. На згадку про особисту драму лишилася поетична збірка “Співи крізь сльози”. Проте щастило з друзями, серед яких – Тарас Шевченко, Михайло Глинка. Видатний […]...
- Дзвони “Дзвони” – літературно-науковий часопис католицького спрямування, виходив у Львові (1931-39), фінансований митрополії том А. Шептицьким. Редакційну колегію “Д.”, до складу якої входили М. Конрад, Г. Костельник, М. Чубатий, очолював Й. Сліпий, обов’язки редактора виконував П. Ісаїв. На сторін ках журналу друкувалися твори Наталени Королевої, У. Сам чука, Ю. Липи, О. Печеніг (Оксани Лятурницької), Уляни Кравченко, […]...
- Українська муза, Поетична антологія од початку до наших днів “Українська муза”. Поетична антологія од початку до наших днів” – антологія української поезії, що вийшла 1908 у Києві заходами і за редакцією О. Коваленка. Охоплювала надбання української поезії на поч. XX ст., різні художні напрями (романтизм, реалізм, імпресіонізм), школи, містила чимало творів, які раніше на Наддніпрянській Україні через цензурні заборони не могли бути надруковані. Виходила […]...
- РУСОВА СОФІЯ РУСОВА СОФІЯ (18.02.1856, с. Олешня, тепер Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. – 05.02.1940, м. Прага) – педагог, громадська діячка, літературний критик, публіцист. Походила з аристократичної родини, що прибула в Україну з Сибіру. Батько Федір Ліндфорс – швед, мати Ганна Жерве – французького походження. У 1866-1871 рр. навчалася в гімназії у Києві. Зблизилася з родинами Старицьких-Лисенків, була […]...
- Терем “Терем” – літературно-художній збірник, упорядкований Ф. Федорцівим, виданий накладом видавництва “Шляхи” у Львові, 1919. Містить поезії, новели, оповідання, літературно-критичні огляди нових видань, рецензії, статті з питань мистецтва. Поезія репрезентована творами С. Руданського, С. Чарнецького, О. Жихаренка, циклом віршів П. Карманського “Галицький пейзаж”, М. Козинського “Тремтіння”, проза – новелами та оповіданнями М. Яцківа (образки “Скам’яніла країна”, […]...
- Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
- Забіла Віктор Миколайович (1808 – 1869) Віктор Забіла Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у […]...
- Бібліографічні товариства Бібліографічні товариства – громадські добровільні організації, покликані сприяти розвитку бібліографії та книголюбства. Таке завдання виконувала Бібліографічна комісія (у 1934-39 – Бібліологічна комісія), створена у Львові 1909 при Науковому товаристві імені Шевченка на чолі з І. Левицьким, у складі відомих учених – М. Возняка, В. Гнатюка, Ф. Колесси, М. Комарова, В. Перетца та ін. Почесним членом […]...
- Невицька Ірина (10 грудня 1886 – 21 листопада 1966) Невицька Ірина Невицька Ірина – письменниця і активна громадська діячка. Початкову освіту здобула в Сабинівській німецькій школі, вчилася в Пряшівській учительській семінарії. Живучи у Пряшеві, потім Ужгороді, писала вірші (псевд. – Анна Новак, Анна Горіяк), друкувала їх у календарях, збірниках, закарпатській періодиці. Писала також публіцистичні статті, нариси, казки, […]...
- Західна Україна “Західна Україна” – літературна організація. Діяла в 1925-33 у Харкові та Києві. Спочатку як секція спілки селянських письменників “Плуг”, а з квітня 1926 – як окрема літератур-но-мистецька спілка, що об’єднувала понад 50 письменників та художників, здебільшого вихідців із західноукраїнських земель, на той час окупованих Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною, а також письменників, що й далі жили на […]...
- Патристика Патристика (грецьк. pater– батько) – сукупність творів отців церкви – греко-римських філософів-богословів II-VIII ст. Визначальний зміст П. обгрунтування основ християнства та непримиренності до іновірців і єретиків. П. мала розгалужені жанри: богословський трактат екзегеза (тлумачення Біблії), проповідь, енкомій (похвальне слово), послання, житія, духовні гімни, сповіді. Чимало авторів були знаменитими ораторами і поетами (Григорій Назіянзін, Амбросій Медїоланський, […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені…” І. Франка; “Моє кохання”, […]...
- НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (НТШ) НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (НТШ) – найдавніша українська наукова організація. Засноване 1873 р. у Львові як Літературне товариство ім. Шевченка, що ставило за мету “вспомогати розвій” української словесності. З 1892 р. перетворене в Наукове товариство ім. Шевченка. З 90-х років стало плекати й розвивати науку і мистецтво, збирати й зберігати пам’ятки давнини. Ініціатори створення НТШ […]...
- Кур’єр Кривбасу “Кур’єр Кривбасу” – двотижневий часопис України, присвячений висвітленню проблем культорології, політики та народознавства. Виходить у Кривому Розі за редакцією Г. Гусейнова. Чимало уваги приділяє художній літературі, друкуючи твори Галини Гордасевич, Т. Федюка, М. Миколаєнка, Наталки Нікуліної, Д. Кременя, Б. Жолдака та ін. сучасних письменників, а також представників “розстріляного відродження”, руху опору (Д. Май-Дніпрович, М. Пронченко […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...
- Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела наукової студії. Л. д. має тісний зв’язок із палеографією, історіографією, лексикографією, історичною граматикою і т. п. Предметом Л. д. можуть […]...
- Геть розмови про війну! – Волт Вітмен Геть розмови про війну! Геть і війну саму! Зникни назавжди з-перед очей моїх вражених, Видовище почорнілих знівечених трупів! Це розгнуздане пекло й потоки крові – вони для Диких тигрів та вовків із висунутими Язиками, а не для людей із розумом! Свій похід натомість починай, Індустріє! Виводь свої безстрашні армії, Техніко! Свої вимпели, Праце, випускай на […]...
- ДРІБНА БІБЛІОТЕКА “ДРІБНА БІБЛІОТЕКА” – одне з перших серійних віщань просвітницького спрямування. Виходило у Львові в 1878- 1879 рр. під егідою І. Франка, якому активно допомагали М. Павлик, І. Белей, Є. Озаркевич та ін. Усього вийшло 14 випусків. Видання відіграло певну роль у пропаганді тогочасного реалістичного мистецтва, естетики, наукової природничої і суспільствознавчої думки. У цій серії вийшли […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини – твір з української літератури Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу. Розповідаючи про почуття, викликані березневими подіями 1917 року, в поемі “Золотий гомін”, поет говорить: Предки. Предки встали з могил, Пішли по місту. Предки жертви сонцю приносять – […]...
- Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
- Життя і творчість Михайла Семенко (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова війна перебила освіту; 1914 він виїхав до Америки, […]...
- Михайло Семенко (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова війна перебила освіту; 1914 він виїхав до Америки, […]...
- Контактні зв’язки Контактні зв’язки (лат. contactus – дотик) – різновид літературних зв’язків, які грунтуються на взаємному знайомстві письменників або на ознайомленні митця з творчістю інших навіть при відсутності особистих контактів. Порівняльно-історичні чи типологічні студії літературного процесу, осягаючи його динаміку, літературну спадкоємність, діалектику традицій і новаторства, впливів і взаємовпливів, відрізняють К. з. від типологічних збігів, схожостей, зумовлених спільною […]...
- Харківська школа романтиків Харківська школа романтиків – літературне угруповання, що діяло у 20-30-і XIX ст. при Харківському університеті. Тут, передовсім завдяки проф. І. Кроненбергу, поширювались ідеї І. Канта, Й.-Г. Гердера, Й.-Г. Фіхте, особливо “Філософія одкровення” Ф.-В.-И. Шеллінга. їхні погляди виявилися суголосними романтично-екзистенціальному менталітету українства, сприяли теоретичному осмисленню та практичному застосуванню засад романтичної естетики в українській літературі, перегляду міметичних […]...
- Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
- НІС СТЕПАН НІС СТЕПАН (псевд. – Н. С., Волошин С. та ін.; 06.05.1829, с. Понори, тепер Талалаївського р-ну Чернігівської обл. – 10.01.1901, м. Городня Чернігівської обл.) – фольклорист, етнолог, письменник, народний лікар, громадський діяч. Походив із старовинного козацького роду. Закінчив Полтавську губернську гімназію (1848), медичний факультет Київського університету (1854). Брав участь як військовий лікар у Кримській війні, […]...
- Проросту листком… До 100-річчя від дня народження поета Гуляйпілля Василя Мисика Василь Мисик увійшов в контекст української літератури ХХ ст. не тільки своєю досконалою, навіть класичною поезією, а й блискучими перекладами та прозою. Один із відомих інтелектуалів 20-30-х років, що, за словами В. Петрова, відносилися до генерації ліквідованих, Мисик всотував духовні надбання великих культур Сходу і Західу, і вони гармонійно входили й оселялися в його сонячній […]...
- Еквіритмічність Еквіритмічність (лат. aequus – рівний та грецьк. rhythmos – ритм) – збереження у перекладі поетичного тексту ритмічної структури оригіналу, враховуючи нормативи кожної мови. На практиці досягти абсолютно точної відповідності в цьому аспекті неможливо, однак чимало перекладачів намагається віднайти найоптимальніший варіант перекладу, враховуючи смислові та естетичні якості оригіналу. Так, еквіритмічної досконалості досяг М. Рильський у своїх […]...