Класифікація основних етичних напрямків
Історія етичних навчань надзвичайно різноманітна. Для вивчення її основних проявів можна скористатися наступною інформацією систематизирующего характеру.
Виникнення розвинених форм етичного знання пов’язують з серединою 1 тисячоліття до н. е. і з трьома культурними регіонами (Індія, Китай, Греція). Предетика (несистематизовані, напівінтуітивні моральні уявлення) значно старші за віком: найдавніші джерела Шумеро-аккадської і Єгипетської культур відносяться до IV-111 тисячоліттям до н. е.
Класифікацію основних напрямків в історії етики можна представити наступним чином. Натуралістична традиція, яка виводить мораль із природи людини, розпадається на ряд течій (эвдемонизм пов’язує вище благо і сенс життя зі щастям, гедонізм* із задоволенням, утилітаризм – з користю). Ригористическая (ідеалістична) традиція орієнтована на розуміння моралі як імперативного механізму, керуючого людської “природністю” (ригоризм – підпорядкування волі людини якого-небудь закону). Пізніше оформилася соціологічна тенденція акцентує соціальний статус моралі. Така класифікація, як і всі інші, досить умовна (переплетення традицій, розмитість їх меж).
Методологічні установки при вивченні історії етики: принцип конкретно-історичного підходу (врахування соціокультурних обставин, що зумовлюють виникнення та змістовне наповнення історико-етичних феноменів); принцип розвитку (розуміння особливостей становлення та еволюції цих феноменів); орієнтація на виявлення загальних смислів у множинності і релятивности етичного знання.
Початкові, надзвичайно давні спроби осмислення фундаментальних моральних цінностей здійснювалися в лоні стає філософії, тобто в своїх витоках і на ранніх етапах становлення етика була злита з філософією, тому питання про її генезисі тісно пов’язаний з проблемою походження філософії (яка теж, до речі кажучи, не відноситься до числа остаточно вирішених).
Зародження філософсько-етичного світогляду відбувалося в епоху становлення класового суспільства та поділу матеріального та духовної праці. Духовним джерелом філософії з’явилася предфилософия, яка представляла собою сукупність розвиненої міфології, знання і буденної свідомості, “ходячою моралі?. Взаємозв’язок цих елементів у різних регіонах давньої цивілізації була різна, що в значній мірі пояснює своєрідність конкретних типів філософського світогляду (насамперед специфіку його на Сході і на Заході). Предфилософский комплекс являв собою якесь синкретичну єдність різноманітних уявлень про життя з домінуючим значенням міфології. Своєрідна суміш фантазії і реальності була неясною, погано виражений в слові передбаченням майбутнього усвідомленого пошуку “правильного життя”, прагнення до осягнення істини. Містяться в цьому синкретизмі елементи моральної свідомості як б підготовлювали грунт для виникнення зачатків етичного знання, спочатку розчиненого у становящемся філософському світогляді.
Генезис філософії – тривалий процес, у ньому нелегко визначати чіткі часові та смислові межі, які розділяють іредфілософію і власне філософію. Тим більше складно жорстко розмежовувати моральні узагальнення і власне етику. Обриси їх умовні, рухомі, оскільки осмислення моральних проблем завжди відбувається і на рівні повсякденної свідомості, а етика покликана дати їм спеціальний аналіз, по суті справи вплетена в реально функціонуючу мораль, будучи її елементом.
Виникнення філософії відносять до першої половини I тисячоліття до н. е.., коли в східній і західній частині стародавнього світу склалася приблизно однакового рівня предфілософія, а в Стародавній Індії, Стародавньому Китаї, Стародавній Греції оформився комплекс соціокультурних передумов, що зумовили процес виокремлення з неї філософії, яка народжувалася в процесі розвитку мислення. Саме по собі мислення не мережа філософія. Філософія – це “світоглядне мислення, або мисляче світогляд” (A. M. Малишев). Зрозуміло, що серед перших питань, якими повинно було поставити це “світоглядне мислення”, були, звичайно, і питання морального характеру (насамперед питання про місце людини в світі і сенс його життя). Тому перші спроби філософських побудов одночасно містили в собі зародок етичної свідомості.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)