Безсмертя – ТРИПТИХ ДЛЯ АЛЛИ ГОРСЬКОЇ – ІГОР КАЛИНЕЦЬ

Потахне світ наш, гей, потахне,

По собі не полише й крихт –

І ми відлинемо, як птахи,

Хоча без крил, хоча без крил.

І наші плоті невагомі

Уперше розпізнають гін.

Лиш звіється за нами гомін,

Але не гнів, а світлий гімн.

І наше місто вдолі зникне,

В юдолі голубих полів.

Чи жалю невидима нитка

На мить зупинить наш політ?

Чи шлейфи радості і муки

Візьмем навічно у віки,

Як за собою білі смуги

Ведуть надзвучні літаки?

Чи груддя власної могили

Нас знайде в космосі пустім,

Аби позбутись не змогли ми

Ніколи наших земських стін?

Щоб на етеру оболонях,

Де сяє благодаті зблиск,

Ввійти до матірнього лона

І знов початися колись.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Безсмертя – ТРИПТИХ ДЛЯ АЛЛИ ГОРСЬКОЇ – ІГОР КАЛИНЕЦЬ