ЦИКЛ “ЗВЕРНЕННЯ ЗІ СТІН” – ІГОР КАЛИНЕЦЬ

* * *

Впізнаю тебе

Таким співучим батогом

Ніхто ще не замахувався

На своїх синів

І по тому

Як завзято топчеш мене

У землю

Впізнаю тебе

Тільки ти одна

Можеш так легковажно

До сусіда бігати

По сіль духовну

І вогню позичати

Щоб на власну стріху

Півня пустити

* * *

Що знають

Про нерушиму стіну

Діти твої

Які гусяче перо

Вміло підтесують

Які в оці

Райдужне більмо носять

Лорку

Забута

На задвірках поступу

Коли ж ми винесем

Її непорушною

На велелюдні майдани

Ось

Із віспою куль

Криком очей

Чупринки Чумака Ольжича

# * *

Некрополь

Перевезений з білих льодів

Некрополь

Перевезений з пивниць екзекуцій

Некрополь

Перевезений із-за морів ностальгії

Чи приймеш

Хрещатицький узвозе

Під золотий дах

Кровоточиву стіну

Берестечко поезії

* * *

З кам’яного хреста встань

Із цвяхів куль встань

Із тернового лавру встань

Сама із себе встань

Через отвір рани

Виверни себе

Тільки цим

Кровавим язиком

Пиши свою хроніку

Винеси з льохів

Пам’ять

Про свій

Геральдичний обрис

На стіні катівні

Карбований

* * *

Місто

Під барвінковим дахом

З китайкою вогню

У головах

З видом

Через вікна мармурових плит

На море

Де в обіймах трупи водоростей

І риб

На степ

З якого виімігрувало зілля

Євшану

На небо

Поросле деревами вибухів

На місто

Де з мурів волає до глухих

Кассандра

Ви

Під барвінковим дахом

Завжди маєте

Більше промовити

Ніж усі ми

Ходячі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЦИКЛ “ЗВЕРНЕННЯ ЗІ СТІН” – ІГОР КАЛИНЕЦЬ