ІГОР КАЛИНЕЦЬ – ПИСАНКИ

Виводить мама дивним писачком,

По білому яйці воскові взори.

Мандрує писанка по мисочках,

Із цибулиним золотим узваром,

З настоями на травах і корі,

На веснянім і на осіннім зіллі –

І писанка оранжево горить

У філіграннім сплеті ліній.

То вже вона, як дивовижний світ,

То вже дзвенить, як згусток сонця,

Буяють буйно квіти у росі,

Олені бродять в березневім соці.

І стилізовані сплітаються сади

У маєві густих обрамлень,

Мереживом найтоншим мерехтить

Геометричний космацький орнамент.

І я поплив у світ дитячих мрій

На білі колискові оболоні…

Котились писанками ізгори

Ясні сонця у мамині долоні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ІГОР КАЛИНЕЦЬ – ПИСАНКИ