ІЗ ЦИКЛУ “ПРОПОНУВАННЯ” – ІГОР КАЛИНЕЦЬ

12

Так я з того покоління що скоштувало

Плід із забороненого дерева

Чесності

Ми нічого не змогли вдіяти зі собою

Занадто велика була спокуса

Як і занадто жорстока кара

Так ми з того покоління що добровільно

Простягає руки в кайдани

Але хіба колись були інакші покоління

Я певний що ми навіть не достойні

Попередніх вони сподіваються

Від нас більше

Коли я читаю матеріали про нараду

Молодих письменників де жоден

Не спромігся запротестувати

Проти виключення Дзюби зі

Спілки не кажучи вже проти

Арештів мені соромно за моє

Покоління

Коли я пригадую Василя Стуса поета і

Вченого який щойно переклав

Для нації “Дуїнезькі елегії” Рільке а нація з вдячності

Послала його за грати

Дошліфовувати переклади

Я гордий за своє покоління

Бо Христові сліди бачу і в рідній пилюці


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ІЗ ЦИКЛУ “ПРОПОНУВАННЯ” – ІГОР КАЛИНЕЦЬ