Бета коефіцієнт (Beta)
Показник бета-коефіцієнт – є однією з одиниць виміру, яка надає кількісне порівняння між курсовим рухом вартості акцій і рухом ринку акцій в загальному вираженні.
Застосування бета – коефіцієнта
В економіці також існує поняття бета-коефіцієнт – це певний показник рівня ризику, який використовується для інвестиційного портфеля або застосовується по відношенню до цінних паперів.
Як показник, даний коефіцієнт вказує на такі чинники:
- Визначає ступінь стійкості портфеля цінних паперів, в порівнянні з іншими паперами на фондовому ринку. Вказує на кількісне співвідношення між підвищенням і падінням цін на конкретну акцію, і коливанням цін на ринку в цілому.
Величина бета-коефіцієнта коливається від 1, якщо коефіцієнт бета акції менш одного – акція стійка, якщо величина більше 1 – акція нестійка. Тому сьогодні на перший у інвесторів вважається покупка акцій з низьким рівнем коефіцієнта.
Бета коефіцієнт показує так намазують рівень волатильності, тобто можливі ризики. Якщо інвестор не хоче екстрено позбавлятися від придбаних акцій, то варто прораховувати коефіцієнт бета. Ризик робить акцію нестійкою в ціні.
Застосування бета-коефіцеента спочатку було запропоновано Г. Марковіца, який назвав коефіцієнт – індексом недиверсифікованого ризику. У момент появи цього показника, його розрахунок проводився таким чином: рівняння лінійної незалежності між прибутком будь-якого активу і середньою прибутковістю на ринку, де розміщений сам актив. Так, наприклад, порівнюється дохід певної фірми і загальний дохід біржі, де розміщені її акції, або прибутковість промислового об’єкта окремо порівняти з прибутком даної галузі промисловості в цілому.
Галузева значущість впливає на окупність акцій, а значить і на сам коефіцієнт, якщо проект спочатку є ризиковим, то і величина коефіцієнта буде висока.
Аналіз, проведений за допомогою бета-коефіцієнта
Якщо коефіцеент бета портфеля дорівнює 1, то ризик недіверсікаціі прирівнюється до загального ринкового показника, якщо ж він дорівнює нулю, то цей актив вважається безризиковим. Чим вище значення коефіцієнт бета компанії, тим вважається більш ризиковим захід. Цей метод розрахунку коефіцієнта дає можливість аналізу діверсіфкаціі ризику для масштабів інвестування на макро або мікроекономічному рівні. Для розрахунку коефіцієнта бета необхідно 2 показника:
Конкретний рівень прибутковості організації – різниця вартості при відкритті і закритті цінного паперу на фондовому ринку за обумовлений проміжок часу.
Загальноринковий рівень прибутковості – усереднене значення доходу всіх цінних паперів, що входять в певний портфель, цей портфель також може складатися з акцій фірми.
Розрахунок бета-коефіцієнту
Для активу коефіцієнт Бета в складі портфеля тих чи інших цінних паперів, або ж активу в формі фондового індексу щодо еталонного портфеля, застосовується коефіцієнт βа в лінійної регресії (прибутковість активу) за період Ra, t по відношенню до прибутковості за період Rp, t ринкового портфеля
Ra, t = a + βаrp, е + Еt
Формула коефіцієнта бета цінних паперів:
Βа = Cov (ra, rp): Var (rp)
Де показники:
Ra – це величина оцінки, для якого обчислюється коефіцієнт або прибутковість аналізованого активу.
Rp – величина з якої порівнюють показники прибутковості цінних паперів або ж ринку.
Cov – означає ковариацию еталонної і оцінюваної величини.
Var – дисперсія (міра відхилення показника) еталонної величини.
Для компаній, що не торгують на акційному ринку коефіцієнт бета розраховується на основі порівняльної характеристики з фірмами-конкурентами, при таких розрахунках в формулу вноситься ряд змін /
Коефіцієнт є окремим випадком оцінки взаємозв’язку між декількома змінними. У ролі змінних виступають мінливість власних і фондових цінних паперів.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)