Агресивний портфель: визначення
Агресивний портфель – це набір інвестиційних інструментів, куплених юридичною або фізичною особою, що відрізняються найвищим рівнем ризику і потенційно високою прибутковістю. Як правило, в агресивний портфель входять низьколіквідні цінні папери молодих компаній, але з потужним потенціалом зростання.
Агресивний портфель – пряма протилежність захисного портфеля, орієнтованого на максимальну надійність, але з мінімальним рівнем прибутку.
Основні характеристики агресивного портфеля – рівень ризику, ліквідність, категорії і види цінних паперів, загальна кількість і вартість обраних активів.
Види інвестиційних порфель
Головне завдання інвестора при формуванні агресивної портфеля – отримання максимального прибутку на угодах з цінними паперами недооцінена і швидкозростаючих молодих компаній. Такі вкладення вимагають глибокого аналізу ринку та самого емітента, в активи якого інвестується капітал.
Управління агресивним портфелем
У процесі своєї діяльності інвестор вибирає один з двох видів управління агресивним портфелем:
- – активне управління. Його особливість – періодичний перегляд активів портфеля на тлі змін ринкової кон’юнктури. Основне завдання – досягнення максимальних цілей шляхом своєчасної продажу старих і купівлі нових інструментів. Перевага активного управління – можливість отримати максимальний прибуток, знизити ризик втрати частини або всього капіталу. При активному управлінні інвестор своєчасно реагує на тенденції розвитку компанії і її перспективи, а також оперативно вносить коректування в сукупність наявних активів; – пасивне управління. Тут мова йде про покупку певного набору акцій і збереження портфеля в незмінному вигляді протягом певного періоду часу, незалежно від невеликих змін кон’юнктури ринку.
У випадку з агресивним портфелем найкращий варіант – активне управління. Молоді компанії відрізняються високим ступенем нестабільності, а ціна цінних паперів – високою волатильністю. У такій ситуації інвестор повинен аналізувати ринок і постійно тримати на увазі “свої” компанії.
При цьому управління портфелем можна розділити на:
– самостійне. У цьому випадку інвестор сам приймає рішення про покупку тих чи інших активів, а також періодичності їх перегляду. Якщо в якості інвестора виступає компанія, то в ній може бути створений цілий відділ. Функції останнього будуть полягати в наступному – визначенні цілей і типу інструментів, розробці стратегії управління, планування і реалізація угод стосовно до управління портфелем, аналіз і визначення факторів, що впливають на зміну ціни активів, прийняття рішень щодо коригування портфеля і так далі.
– довірче. Особливість такого управління – передача більшої частини прав іншій юридичній особі або компанії. Сьогодні в якості керуючих можуть виступати індивідуальні фахівці, трастові компанії, інвестиційні фонди і банки.
Етапи управління агресивним портфелем
В процесі вибору і управління інвестиційними активами можна виділити кілька основних етапів:
- – визначення інвестиційної політики, свої завдань і цілей на найближчий час. Тут важливо визначитися, яким повинен бути рівень доходів, ризик, терміни інвестицій і так далі; – аналіз ринку на факт гідних цінних паперів для свого портфеля. Такий процес часто називається моніторингом ринку. На даному етапі важливо не поспішати і провести повний аналіз цікавлять компаній – терміни роботи, вартість акцій, зміна ціни, можливі перспективи, затребуваність товарів (послуг) емітента на ринку і так далі; – формування агресивного портфеля. Тут було придбано проектор відібраних активів в потрібній кількості і з цікавої ціною; – оцінка портфеля з позиції потенційних завдань. На цьому етапі порівнюються ринкові характеристики акцій в портфелі з тими параметрами, які планує отримати сам інвестор. В агресивному портфелі така оцінка повинна виконуватися як можна частіше, а особливо в період різких коливань на фондовому ринку; – внесення зміни (перегляд). За підсумками аналізу “зайві” цінні папери продаються, а нові активів поповнюють інвестиційний портфель.