Портфель бізнесу
Визначення поняття
Портфель бізнесу – це сукупність стратегічних бізнес-груп або окремих бізнесів, які існують в рамках однієї компанії. Першочергове завдання кожної компанії, що виробляє певні товари або займається певним видом діяльності, – створити оптимальний бізнес портфель, який максимально поєднується з перевагою компанії і може допомогти в дослідженні найбільш привабливих для неї галузей або ринків.
Портфельний аналіз та його роль в стратегічному управлінні
Портфельний аналіз – це найважливіший стратегічний елемент бізнесу (СЕБ). Він являє собою метод, за допомогою якого стратегічні бізнес-одиниці фірми (СБО) аналізуються в сукупності, що дозволяє виявити ключові напрямки діяльності, що визначають місію компанії.
Портфельний аналіз бізнесу дає чітке уявлення про поле діяльності компанії і взаємозв’язку частин бізнесу, представляючи його як єдине ціле. З його допомогою виявляється і оцінюється господарська діяльність, визначаються найбільш перспективні напрямки. Згодом саме туди вкладаються кошти, а інвестиції в неефективні проекти скорочуються або взагалі припиняються. Портфельний аналіз також дає можливість оцінити відносну привабливість ринків і конкурентоспроможність підприємства на кожному з них.
Передбачається, що портфель компанії повинен бути збалансований, тобто. Е. Має бути забезпечене правильне поєднання підрозділів або продуктів, які відчувають потребу в капіталі для забезпечення зростання, з господарськими одиницями, які мали деяким надлишком капіталу. За допомогою портфельного аналізу можуть бути збалансовані такі найважливіші фактори бізнесу, як ризик, надходження грошей, оновлення і відмирання.
Шість кроків портфельного аналізу
Портфельний аналіз здійснюється покроково. У цьому процесі виділяється шість кроків.
Перший крок – вибір рівнів в організації для проведення аналізу портфеля бізнесів. Це необхідна умова, тому що фірма не може здійснювати аналіз тільки на фірмовому мікрорівні. Необхідно визначити ієрархію рівнів аналізу портфеля бізнесів, яка повинна починатися на рівні окремого продукту і завершуватися на верхньому рівні організації.
Другий крок – фіксація одиниць аналізу, званих стратегічними одиницями бізнесу (СЕБ), для того щоб використовувати їх при позиціонуванні на матрицях аналізу портфеля бізнесів. Дуже часто СЕБ відрізняються від виробничих одиниць. СЕБ можуть охоплювати один або кілька продуктів, які відповідають схожі потреби. Деякі фірми розглядають СЕБ як продуктово-ринкові сегменти.
Третій крок – визначення параметрів матриць аналізу портфеля бізнесів, для того щоб мати ясність щодо збору необхідної інформації, а також для вибору змінних, за якими буде проводитися аналіз портфеля. Наприклад, при вивченні привабливості галузі в якості таких змінних можуть служити розмір ринку, ступінь захищеності від інфляції, прибутковість, темп зростання ринку, ступінь поширеності ринку у світі.
Четвертий крок – збір і аналіз даних проводиться за багатьма напрямками, але пріоритетними вважаються чотири найбільш важливі напрямки:
- – привабливість галузі з позиції наявності позитивних і негативних аспектів у галузі, характеру і ступеня ризику і т. п.; – конкурентна позиція фірми в галузі, а також загальна конкурентна позиція фірми, яка оцінюється за особливими шкалами для окремих ключових характеристик конкурентоспроможності; – можливості і загрози фірмі, які оцінюються стосовно до фірми, а не до галузі, як це робиться в разі оцінки привабливості галузі; – ресурси і кваліфікація кадрів, розглянуті з позиції наявності у фірми потенціалу для конкурентної боротьби в кожній конкретній галузі.
П’ятий крок – побудова і аналіз матриць портфеля бізнесів, які повинні дати уявлення про поточний стан портфеля, на основі чого можна прогнозувати майбутній стан матриць і, відповідно, очікуваного портфеля бізнесів фірми. При цьому повинні враховуватися чотири можливих сценарії динаміки зміни матриць. Перший сценарій базується на екстраполяції існуючих тенденцій, другий – на те, що стан оточення буде сприятливим, третій сценарій розглядає, що буде в разі катастрофи, і, нарешті, четвертий сценарій відбиває найбільш бажане для фірми розвиток.
Розробка динаміки зміни матриць проводиться для того, щоб усвідомити, чи приведе перехід портфеля бізнесів у новий стан до досягнення фірмою поставлених перед нею цілей. Для цього потрібно оцінити загальний стан пророкує портфеля бізнесів. Зокрема, повинні бути з’ясовані такі характеристики прогнозованого стану портфеля:
- – чи включає портфель достатню кількість бізнесів у привабливих галузях; – породжує чи портфель занадто багато питань і неясностей; – чи є достатня кількість стабільно доходних продуктів для того, щоб вирощувати перспективні і фінансувати нові продукти; – чи дає портфель достатнє надходження як прибутку, так і грошей; – наскільки портфель вразливий в разі прояву негативних тенденцій; – чи багато в портфелі бізнесів, слабких у сенсі конкуренції.
Залежно від відповіді на дані питання можна прийти до висновку про необхідність формування нового портфеля продукції.
Шостий крок – визначення бажаного портфеля бізнесів здійснюється відповідно до того, який з варіантів може кращим чином сприяти досягненню фірмою своїх цілей. Говорячи про це, важливо підкреслити, що матриці аналізу портфеля бізнесів самі по собі не є інструментом ухвалення рішення. Вони тільки показують стан портфеля бізнесів, які мають враховуватися керівництвом при ухваленні рішення. У портфельному аналізі широке застосування отримали наступні матриці аналізу бізнес портфеля:
- – портфельна матриця Бостонської консультаційної групи (матриця БКГ); – матриця “Дженерал Електрик – Маккінзі”; – матриця консалтингової компанії Артур Д. Літтл; – “матриця спрямованої політики” компанії Шелл.
Портфельний аналіз є важливим, але не єдиним інструментом стратегічного управління. Він не замінює ні стратегічного планування як складової стратегічного управління, ні стратегічного управління в цілому. Цей висновок має важливе методологічне значення, так як досить часто роль портфельного аналізу бізнесів перебільшується.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)