Зворотній викуп
Зворотній викуп – операція, що передбачає викуп підприємством-емітентом власних цінних паперів (акцій), дилером б / у автомобілів, забудовником нерухомості і так далі. Угода зворотного викупу більше відома під назвою buy back (бай-бек).
Зворотній викуп: цілі, сутність
Угоду зворотного викупу простіше розглянути стосовно до акцій підприємств і є сигналом надлишку готівки. Але бувають і інші ситуації, коли buy back вважається вимушеним заходом, основна мета якої – запобігання зниження ринкової ціни підприємства. Результатом такої операції стає підвищення прибутку на кожен цінний папір, що призводить до зростання курсових показників. Угода buy back для подальшого анулювання акцій дозволяє не допустити “розмиття” капіталу.
Таким чином, за допомогою зворотного викупу можна домогтися наступних цілей:
– позбутися від надлишкової (на думку фірми) ліквідності;
– поміняти структуру капіталу;
– домогтися певних пільг при розрахунку податкових платежів;
– зменшити ризики поглинання з боку ворожих структур;
– передати викуплені цінні папери працівникам підприємства;
– поліпшити відношення ринкової ціни прибутку і акції для покупки інших підприємств;
– передати викуплені активи працівникам підприємства;
– поліпшити ставлення доходу на один цінний папір і її ринкову вартість.
– отримати реальний дохід від вкладених коштів через явною недооцінки ринком їх ціни.
Для розуміння сутності терміну зворотного викупу, важливо знати такі терміни:
– статутний капітал – загальний обсяг акцій, які має право емітувати компанія з урахуванням рішення Ради директорів (статуту, зборів акціонерів);
– акції в обігу – група цінних паперів підприємства, що перебуває у власності інвесторів. Сюди можна включити посадових осіб і службовців підприємства. До загального обсягу акцій в обігу не включаються дозволені, але ще не куплені, або викуплені боргові папери;
– викуплені акції – той обсяг цінних паперів, який раніше був у зверненні, але тепер викуплений підприємством-емітентом. Надалі такі активи можна продати. Можливий варіант вилучення з обороту. Підстава для такого дії – рішення власників акцій (ради акціонерів);
– флоут (англійською мовою free float) – обсяг акцій підприємства, що знаходяться в обігу. При цьому до уваги не беруться ті активи, які перебувають у володінні інсайдерів або викуплені цінні папери;
– EPS або прибуток на акцію – параметр, який виходить шляхом ділення доходу компанії на обсяг акцій в обороті.
Для інвестора важливість процесу buy back залежить від обсягу викуповуються цінних паперів. Іншими словами, якщо співвідношення загального числа акцій і активів, які перебувають в обороті є максимальним, то і ймовірність прибутку може бути найбільшою.
У ряді випадків відразу після оголошення про викуп цінних паперів виходить публікація про сплите. При цьому ситуація зворотного викупу – знак впевненості підприємства-емітента в власний фінансовий стан та міцності позицій. Надалі організація може заявити про недооцінку своїх цінних паперів. Відомі випадки, коли підприємство оголошує про buy back після зниження вартості акцій, що пояснюється негативними новинами або поганими коментарями аналітиків. При цьому не обов’язково, що через buy back підприємство хоче підняти ціну своїх акцій на новинах. Більш коректним буде припущення, що підприємство намагається отримати прибуток з доступності своїх цінних паперів.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)