Home ⇒ 👍Література ⇒ ЗИМНІЙ РАНОК – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей
ЗИМНІЙ РАНОК – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей
Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ганок
І на шлях за ворітьми
Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів,
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.
Школярі свої гринджоли,
З повіток подостають
І по вулиці, мов бджоли,
До сугорка загудуть.
Сніг ясним кришталем блище,
Лютий холод допіка;
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- ОСІНЬ – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде приліпитись Крапельці роси. Темная діброва Стихла і мовчить; Листя пожовтіле З дерева летить. Хоч би де замріла Квіточка одна; Тільки й червоніє, Що горобина. Здалека під небом В вирій летючи, Голосно курличуть Журавлів ключі....
- СТЕП – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море; А затихне вітер буйний, – Степ, мов камінь, не двигнеться І, як килимом багатим, Ввесь квітками убереться. Он нагнулась тирса біла, Звіробой скрутив стебельці, Червоніє материнка, Як зірки, горять козельці; Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами; […]...
- КАТАННЯ НА САНКАХ – ВОЛОДИМИР ЛУЧУК – Українська література – Література для дітей Витяг я санки на гірку, Умостив зручненько білку: – Їдь! Білка з’їхала із гірки, Зайчик взяв санки від білки, Витяг на горбок: – З’їду вниз разок! Із дзвінким веселим сміхом У долину зайчик з’їхав – Як стріла! І ведмедик, як ніколи, Швидко біг, мої гринджоли Витяг на горбок: – З’їду вниз разок! Годі! Годі! Що […]...
- ПІЗНЯ ВЕСНА – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Заєць під кущем приліг: – Доки можна: сніг та сніг? На городах через те И досі морква не росте!.. Птиці з вирію летять: – Нам пора ростить пташат, А тут досі та зима, Пристановища нема!.. З вулика зорить бджола: – Чом так біло? Ой-ла-ла!.. Біло! Тільки ж то не квіт, То звисає сніг із віт!.. […]...
- БЕРЕЗЕНЬ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Все раніше ясне сонце На свій шлях виходить, Все тепліше по віконцях Проміннячком водить. Щораз довше огріває Замерзлу земельку – Всміхається, обіцяє Пору веселеньку. Всміхається приязненько, Що вже минув лютий, Що приходить березенько Річечку розкути. Розкувати річку з льоду, Сніги розтопити, Сонячнії бережечки Квітами встелити. Насипати зілля-рясту В садочку, в леваді – Приходь, приходь, березеньку, […]...
- СНІГУРІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Звідкіль гості налетіли Стоголосим табуном І розсипалися в полі Над розсипаним зерном? Заспівали, задзвеніли, Мов заграли кобзарі… Де взялась весела зграя, Жарогруді снігурі. Ось вони на сніг упали І розквітли, як квітки… На городах мак рожевий Так заквітчує квітки. Нагло враз табун крилатий Небезпечне щось почув, Вгору знявсь, і дуб гіллястий В кущ троянди обернувсь. […]...
- І В ЯСОЧКИ Є ГРЯДКА! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг. Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг. А тепер – росте на гіллі листя, горобці веселі цвірінчать, і нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать. Край паркану – що це роблять діти? Скільки сміху, галасу й турбот! Підійшла Ясюня подивитись: […]...
- ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО.. – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Літо краснее минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: “І нащо зима та люта? – Все вони питають. – Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі […]...
- ПІСНЯ ПРОЛІСКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей ПІСНЯ ПРОЛІСКАЯ – перша квіточка весни, Я – пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів, Люблю і сонце й тінь. Зелені рученьки мої Листочками зовуть. Я полюбив ліси й гаї, Живу я здавна тут. І вірю: люблять всі […]...
- ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
- ЯКІВ ЩОГОЛІВ (1824-1898) ЯКІВ ЩОГОЛІВ Яків Щоголів, якого звуть “спізненим романтиком”, оспівував у своїх поезіях давні часи, давній побут, красу природи (зокрема тієї, якої не торкалася ще людська рука). Походив він із давнього дворянського роду. Народився в містечку Охтирка Харківської губернії. У своїх віршах Щоголів часто тужить за своїми дитячими літами, які щасливо провів під оком дбайливої, […]...
- ОБРУЧ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Біжить хлопчик, білий чубчик, мов курча; Підганяє паличкою обруча. За ним сонце, наче мати, – навздогін; Щоб не впав, бува, та не побився він! По долині, по стежині, біля круч Біжить сонце, білий чубчик та обруч! І нема, немає в світі далини, Де спинилися б невтомні бігуни. Ах, обруч! Куди, куди він так жене По […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його і запитав: – Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де ж найкраще місце на землі? Сонце посміхнулося здаля: – Правда, все я бачу з висоти, Всі народи рівні. А […]...
- СОНЕЧКО ТА ДОЩИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось сонечко казало: – Буду все собі світити! – Почув дощик: – Пуття мало, От я краще буду лити! – З тебе людям холод, слота, – Каже сонечко і слуха. Відрік дощик: – Не робота, Як почнеться і посуха. Зазмагались. – Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? – А без мене, – дощ доводить, – […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- КЕПТАРИК – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Шию братові кептарик, Шовком вишиваю. Старший братик мій – дударик – Дуже гарно грає. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик, Візерунком очі радуй. Старший братик мій – дударик – Ще й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, […]...
- ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
- КОЛЯДА – КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА – Українська література – Література для дітей На Святвечір раз юрбою Ми ходили з колядою. А була така пороша, Що аж плакав міхоноша, Бо у торбу з пиріжками Набивався сніг грудками. Довелося торбу зняти, Й під полою прив’язати. Та як бігли на льоду, Розгубив він коляду. Пиріжки ми розшукали, Хоч і з снігом, позбирали, А горішки погубились – Вранці білки поживились. Ну, […]...
- ЛИСТОПАД – Яків Щоголів (1824-1898) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Його поетичне слово бере початок у пісні, у ритмі праці й звуках природи, на просторах рідного краю. Іван Пільгук Народився Яків Щоголів 5 листопада 1824 року в місті Охтирці (тепер Сумської області). Дід майбутнього письменника був свя щеником, батько – дрібним службовцем. Хлопчик зростав за сприятливих умов серед прекрасної природи на берегах мальовничої річки Ворскли. […]...
- ЛАСТІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло. Весело. Весна!.. Яся встане вранці-рано та відразу – до вікна: – Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками […]...
- ПРО ПЕРЕКЛАДАННЯ КНИГ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, – так і тут: […]...
- БІЛОЧКА ВОСЕНИ – ЛІНА КОСТЕНКО – Українська література – Література для дітей На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло. “Буде холодно надворі, Сніг посиплеться з дубів, […]...
- ЗАВИДЮЩИЙ БРАТ – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка з народного поля Сердиться Марець*, вітрами бурхає, Аж голі дерева стогнуть та гнуться; Землю нещасну вдень дощиком мочить, А на ніч морозом лютим стискає. Хмари збирає з всіх закутків неба, Що нікуди сонцю й глянуть на землю… Ринуть веснянії води рікою, Дороги та греблі щиро руйнують, Мокрая ж хвища на полі й у лісі […]...
- ЗДОРОВИМ БУДЬ! – ГРИЦЬКО БОЙКО – Українська література – Література для дітей Вийшла курочка на грядку, Кличе діток на зарядку: – Куд-куди? На доріжку! Починаємо пробіжку! З фізкультурою ми дружим, Різні вправи любим дуже. – Раз, два, три, чотири! – Чути з нашої квартири. Глянь: без мила і водиці Умиваються дві киці, Язичком вмиваються, Лапками втираються. Я до крана сам дістану, Умиваюсь біля крана. Милю милом щоки, […]...
- УСІМ ВЕСНА БУВА КРАСНА – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Доки дощами весна землю змиє, Вітром тужавим обличчя обвіє. З теплих пташата країв прилітають, Співанки світу веселі співають. Жайворон крильми в повітрі тріпоче, Голосом поле наповнити хоче. Із зимоводдя мчить ластівка рання, Прудко літає свободою п’яна. Гуси у небі, качки пролітають І журавлі он вже гнізда звивають. Яйця нестимуть, плодитимуть діти, Щоб потім з ними […]...
- ЗАГАДКИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Ходить вдень і вночі, Хоч ноги не має; Дзвонить опівночі, Як ся здогадає; Час він точно числить, Хоч ніколи не мислить. (Годинник) Хоч в школі буваю, Сама нич не знаю, Однако ж мудрості Другим подаваю; Од мене хоч німий Язика ся учить, Хто хоче, од мене Розуму получить. (Книга) Два сини, два батьки Три риби […]...
- ПІВНИКИ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей За віщо посварилися, Не знаю я того, А тільки стрілись півники: – Ти чого? Круг шиї пір’я дибиться, Стирчить сюди-туди, Дзьобами в землю вткнулися: – Ось підійди… А гребені у півників Розжеврілись, мов жар, Стоять і не ворушаться: – Ану вдар! Обоє враз підскочили, Аж курява знялась, І знов стоять надиблені: – Зась! Тут з […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- ОЛІВЕЦЬ-МАЛЮВЕЦЬ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець. Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря – великий дим! Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки. Ротик. Носик. Голова. І волосся – як трава! Ось на небі сяє сонце, довгі промені ясні… А в сторонці, під віконцем, […]...
- ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосиди – Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводивсь гоже, А другий – навпаки. Малий свої уроки Виконує весь час, Великий по два роки Даремно ходить в клас. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку Із тину за хвоста. Малий дає дорогу Малятам з […]...
- ТАТКОВІ – ФЕДІР ЛАЗОРИК – Українська література – Література для дітей Татку, любий татку, Соколоньку ясний, Який ти нам добрий, Який ти нам красний! Можу я, маленька, Білий світ сходити, Море переплисти, В небо полетіти,- Та знайти не зможу Такого словечка, Аби висказати Всю любов сердечка! Де знайти співанку, Аби поспівати? Де ті фарби взяти, Аби змалювати? Хоч би я співала Краще за пташатка, То не […]...
- ГЕЙ ТИ, ПТАШКО ЖОВТОБОКО… – ІЗ КНИГИ “САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЪСНЕЙ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей Гей ти, пташко жовтобоко, Не клади гнізда високо, А клади лиш на лужку, На зеленім моріжку. Яструб ген над головою Висить, хоче ухопить, Вашою живе він кров’ю, Глянь же! Пазури сталить! Стоїть явір над горою, Все киває головою, Буйні вітри повівають, Руки явору ламають. А вербички шумлять низько, Заколишуть мене в снах, Тут тече потічок […]...
- ЗАГАДКИ – СЕРГІЙ МАКАРА – Українська література – Література для дітей *** Цвінь-цвірінь… Цвінь-цвірінь… Люблять просо І ячмінь. А зими не люблять. Бо вона їх губить. Як пташки Зовуться ці? Це маленькі, Це сіренькі Горобці. *** Як притрусить землю сніг, Я сховаюсь у барліг. Щоб мені ввижались сни Про чудові дні весни, Про смачні малини й мід.. Хто я, діти? Ти – Ведмідь. *** Йшов по […]...
- РАННЯ БДЖІЛКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей На віконце сіла Бджілка-трудівниця, В лагіднім промінні Гріє свої крильця. – Чом така ти рання, Подруго дбайлива? – Бо весна наснилась Тепла, гомінлива. Бо наснилось поле, А у полі – квіти. Як в гарячу пору В улію сидіти? Д зу м-дзу м-дзу м… Ще немає цвіту Ні в саду, ні в полі. Ось для тебе […]...
- ГОСТИННА ХАТКА – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку В зеленім садочку, в квітучім затишку. Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько, Щоб в хаті зимою було всім тепленько. Ти справ мені, столяре, двері й віконця, Поріг від дороги, а вікна до сонця. А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку, Аби мені сонце світило від ранку. Ковалю, […]...
- ЗАГАДКИ – ГРИЦЬКО БОЙКО – Українська література – Література для дітей Дуже я потрібна всім – І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга) Дерев’яний Та довгенький, Маю носик я Гостренький. На білому Слід лишаю, – І всіх діток Потішаю. (Олівець) То холодним, то гарячим Вдома кожен мене бачив. І співаю Я від жару, І пускаю З носа пару. (Чайник) Я […]...
- ЧЕРВОНА МОГИЛА – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей …Сталося те дуже давно. Ще як земля наша руська від татарської неволі стогнала. Велику біду тоді народ терпів. Як лютий вітер, налітала щоразу на село дика орда. Вона залишала після себе тільки море сліз і крові. Одного разу, розказують, щоб захистити себе від нових несподіваних нападів, жителі села вирішили варту виставити. Але де? Степ навколо […]...
- ХТО РОЗБУДИВ ВЕСНУ – НІНА МУДРИК-МРИЦ – Українська література – Література для дітей Вихваляється чорний шпачок: “Я весну розбудив на світанку!” “Ні, це я розбудив вам весну!” – Гомонить первоцвіт біля ганку. Та по-змовницьки Сонце й Петрусь Крізь віконце до себе моргають… Хто весну розбудив у саду, Краще всіх Петрик з Сонечком знають. Хто ж бо ковдру із снігу відмів З-під дерев, із грядок та стежинок? Хто тепла […]...
- ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця. Визволяють, – скільки сміху! – Глянь, дідусю, глянь, чи ба? – Бачу, дітки, вашу втіху; Зате щоглику журба! Зна, що буде нудить світом; Не про нього ваш куток… Щебетав би собі літом Та згодовував […]...