Home ⇒ 👍Література ⇒ ОБРУЧ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей
ОБРУЧ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей
Біжить хлопчик, білий чубчик, мов курча;
Підганяє паличкою обруча.
За ним сонце, наче мати, – навздогін;
Щоб не впав, бува, та не побився він!
По долині, по стежині, біля круч
Біжить сонце, білий чубчик та обруч!
І нема, немає в світі далини,
Де спинилися б невтомні бігуни.
Ах, обруч! Куди, куди він так жене
По стежині через поле весняне?
Я питаюсь, бо ж то я – оте хлоп’я,
А те сонце – то матусенька моя.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його і запитав: – Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де ж найкраще місце на землі? Сонце посміхнулося здаля: – Правда, все я бачу з висоти, Всі народи рівні. А […]...
- ПРИГОДИ КОТА МАРТИНА – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Казка 1 Кіт Мартин мишей не їсть, А за рибою аж плаче. За одну щупачу кість Плем’я дав би він мишаче. Він учився риб ловить, – Входив довго в ту науку. І в одну прекрасну мить Витягнув із річки щуку. Зняв рибину із гачка І зачув їстиво свіже. Та від щастя гопачка Як не вдарить, […]...
- НІЧНИЙ ГІСТЬ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Хтось постукав уночі. Швидко я знайшла ключі, Відчинила, і до хати Зайченя зайшло вухате. Стало в кутику сумне, Каже: “Заночуй мене! Бо надворі завірюха І мороз хапа за вуха!” Батьків я взяла кожух, Вкрила зайця з ніг до вух І гадала, що гульвісу Вранці одведу до лісу. Встала рано, та дарма – Зайченяти вже нема! […]...
- “Найбільша з усіх таємниць – таємниця твого обличчя” (Дмитро Павличко) – Дмитро Павличко (1929) – Українська література другої половини XX століття Якось Дмитро Павличко сказав, що “між музикою і словом в пісні… повинна існувати духовна єдність авторів, яка зринає з подібності їхніх устремлінь, з гармонійної сумірності їхніх людських і творчих прикмет”. Перша пісня Павличка, яка здобула популярність, називалася “Впали роси на покоси” (1958). Та визнаним поетом-піснярем він став завдяки пісні “Два кольори”. Дмитро Павличко згадує: “Був […]...
- ХІБА ВІД НІЧОГО ТАК ТІКАЮТЬ? – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений, а зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу. А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пішли хлоп’ятка в ліс гуляти. Весело бігати по м’якому й жовтому листю. Шелестить під ногами. […]...
- Все не те, коли нема любові – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні манівці, Яблуневий цвіт – зола летюча, Небеса – асфальтна сіра туча, Сміх – петля на горлі, булка – глей, Пісня – хоч бери і сам заблей! Ось – любов! Дими – дихання […]...
- ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
- Любов’ю серце зроджене було (Дмитро Павличко) – Максим Рильський (1895-1964) – Українська література 1920-1930 років Максим Рильський. Фото 1926 Він України мав чарівну вроду, Носив її наймення гордолиць. Він виріс від суниць аж до зірниць, Великий гранослов свого народу. (Дмитро Павличко) Максим Рильський – один із найбільших поетів XX століття, чий внесок у національно-духовне відродження народу неоціненний. Витончений майстер неокласичного стилю, він витворив неповторний художній світ, наповнений гуманістичним змістом. Увійшов […]...
- РАДІСТЬ ВЕСНИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Уже весна зеленая Настала нам, веселая, О, то радість велика Кожного чоловіка. Уже сонце тепленькое Зігріває маленькое Зерно, квіти і траву, Вилудить всю потраву. Од радостей земля-мати Трепеще, і всі теплоти Приймає весело, Мороз біжить у нило. Уж на буках брест пучніє, І листя уж зеленіє, Липа уже пукає, І береза сік дає. Пташки гласно […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- КЕПТАРИК – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Шию братові кептарик, Шовком вишиваю. Старший братик мій – дударик – Дуже гарно грає. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик, Візерунком очі радуй. Старший братик мій – дударик – Ще й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, […]...
- В ТОВАРИСТВІ ДЖМЕЛЯ – ІВАН ДРАЧ – Українська література – Література для дітей Ще вчора джміль гудів – сьогодні вже нема, Застиг від холоду, ледь лапками він меле, Крилята задубілі не здійма І тихо й тоскно дивиться на мене. Беру його із затінку, кладу На щире сонце – в затишок осоння. Джмелями літаки собі гудуть, І джміль до них гуде собі спросоння. Я потім забуваю про джмеля. А […]...
- ТРИ МІХИ ХИТРОЩІВ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Було це восени. Біжить Лисичка польовою дорогою та й зустрічає їжака. – Добрий день, Їжаче-небораче! – крикнула Лисичка. – Здорова була, Лисичко-сестричко! – відповів їжак. – Знаєш що, Їжаче, ходім зі мною! – А куди ж ти зібралася? – Та йду отуди до саду їсти винограду. – А не кислий він, Лисичко? – Та де […]...
- ГОЛУБИЙ ГВИНТИК – ОЛЕСЬ ДОНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Про віщо сперечались діти Це Софійка розказала про голубий гвинтик – чорнява дівчинка в нових рипучих черевичках. Над лобом у неї був чубчик, перев’язаний червоною стьожкою. Цей чубчик завжди стримів угору і при кожному кроці кланявся: “Здрастуйте, здрастуйте, здрастуйте!” А черевички поважно відповідали: “Дрррасте! Дрррасте!” – А знаєте що? – сказала Софійка. – Мою маму […]...
- ПІСЕНЬКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей У хаті, що, як писанка, Ясніє край села, Живе дівчатко-пісенька – Школярочка мала. …І квіточка розтулиться, Й сопілка десь загра, Коли вона на вулицю Виходить із двора. Така на ній білісінька Сорочечка нова… Іде дівчатко-пісенька, І все у ній співа. І ніжки, наче дзвоники, Лиш бренькають в траві. Підспівують їм коники – Музики лугові. І […]...
- ЛИСИЧКА-КУМА – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі Вовчик-братик і Лисичка-сестричка. І задумали вони взятися чесно працювати. Винайшли собі нивку поля і змовилися посадити на ній картоплю. Вранці-рано вибралися обоє до роботи – ямки робити та картоплю садити. Дома поснідали, що у них було, а щоб опівдні не бігати додому, взяли відразу з собою обід і полуденок: глечик меду і кошик […]...
- ПАНИ, ХОМА І ГУСКА – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Задумались пан з панею, сидячи за столом при обіді, як би їм розділити оцю печену гуску, щоб усім було до пари. А всіх панів було шестеро: пан з панею, два паничі та дві панночки. А тут якраз на той час входить Хома. – Хомо, – каже пан, – а розділи ти межи нас всіх оцю […]...
- СОРОКА-БІЛОБОКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей У сороки- Білобоки П’ять малят-сороченят. Усі чисто Хочуть їсти. Треба всім їм дати лад. От сорока-Білобока Поскакала на поріг І до хати Працювати Поскликала діток всіх. Цей, здоровий, Носить дрова, Той, швидкий, пшоно товче. Третій в чашку Цідить бражку, А малий млинці пече. Тільки п’ятий Хоче спати, Помагати не біжить, – У садочку В холодочку […]...
- Павличко Дмитро Васильович – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатів Яблунівського району на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Спочатку навчався в польській школі с. Яблунева, потім у Коломийській гімназії та радянській десятирічці. У 1948 р. він вступив до Львівського університету, з 1953 р. навчався в аспірантурі, але невдовзі залишив наукову роботу. У 1953 р. […]...
- ОЛІВЕЦЬ-МАЛЮВЕЦЬ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець. Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря – великий дим! Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки. Ротик. Носик. Голова. І волосся – як трава! Ось на небі сяє сонце, довгі промені ясні… А в сторонці, під віконцем, […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- ПОДОЛЯНОЧКА – ПІСНІ-ІГРИ – Українська література – Література для дітей А тепер давайте в подоляночки пограємось. Одна дівчинка буде за “подоляночку” – вона йде в коло. Всі ж інші стають у коло, беруться за руки і водять танок, співаючи: Десь тут була Подоляночка, Десь тут була Молодесенька. Тут вона впала, До землі припала. Личко не вмивала, Бо води не мала. Під цю пісню “подоляночка” спершу […]...
- Біжить під зливою лошиця – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Біжить під зливою лошиця, Крізь темні хащі – напролом; Дощ прогинається, ятриться Крильми над золотим хребтом. Вона, мов блискавка червона, Летить крізь памороку віт. Вода звисає, як попона, І б’ється об тугий живіт. Гуркочуть брили грому в скалах, Мов неба колеться горіх; Полум’яніє гриви спалах Над сполохом очей і ніг. Вона стрясає […]...
- ЯСОЧКА НА РІЧЦІ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Блись та блись на сонці наша річка, повилась крізь луки запашні. А яка ж тепленька в ній водичка! І пісок м’якесенький на дні. Поспішає весело малеча, цвірінчить на березі щодня. Вітерець цілує голі плечі і біжить по хвильках навмання. Поскидали трусики і плаття, пострибали в воду малюки. Ой, і любо ж, весело плескаться у струмочках […]...
- ТАТКОВІ – ФЕДІР ЛАЗОРИК – Українська література – Література для дітей Татку, любий татку, Соколоньку ясний, Який ти нам добрий, Який ти нам красний! Можу я, маленька, Білий світ сходити, Море переплисти, В небо полетіти,- Та знайти не зможу Такого словечка, Аби висказати Всю любов сердечка! Де знайти співанку, Аби поспівати? Де ті фарби взяти, Аби змалювати? Хоч би я співала Краще за пташатка, То не […]...
- ЇДАЛЬНЯ НА ДЕРЕВІ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей У дитячому садку в кімнаті на великому вікні висить клітка. А в клітці живе чижик. У нього зелені груди, аж жовті. І весь він хоч і сіренький, але підфарбований зеленим. Чижик такий непосидячий і веселий. Він або співає, або лазить по дротинках. Ото причепиться лапками, повисне головою вниз і дивиться на дітей своїми бистрими-бистрими чорненькими […]...
- ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
- ХЛІБ І ЗОЛОТО – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював той майстер, замикав його і випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вийти. Він лише один знав про все багатство короля, той майстер. […]...
- МАМИН ДЕНЬ – НІНА МУДРИК-МРИЦ – Українська література – Література для дітей Як стрибнуло сонечко Вранці у віконечко, Стрепенулось: “Ах!” Задивилось в Галочку, Прибрану мов кралечку З квітами в руках!! Ой куди ж це Галочка, Дівчинка мов лялечка, Рано так спішить? – Оченята світяться, Пахне квітів китиця, Кіска мерехтить! Глянула в віконечко, Привітала сонечко – Пальцем в шибку: брень! “Йду вітати ненечку: Квітів несу жменечку, Нині ж […]...
- ОСІНЬ – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде приліпитись Крапельці роси. Темная діброва Стихла і мовчить; Листя пожовтіле З дерева летить. Хоч би де замріла Квіточка одна; Тільки й червоніє, Що горобина. Здалека під небом В вирій летючи, Голосно курличуть Журавлів ключі....
- ЗИМНІЙ РАНОК – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Я люблю веселий ранок Холоднючої зими, Як на двір, на стіни, ганок І на шлях за ворітьми Упаде із неба промінь, Дим пов’ється з димарів, На току підніме гомін Зграя галок і граків. Школярі свої гринджоли, З повіток подостають І по вулиці, мов бджоли, До сугорка загудуть. Сніг ясним кришталем блище, Лютий холод допіка; Сонце […]...
- П’ЯТЬ КАЗОЧОК – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей ПРО ДВОХ ЦАПКІВ З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно. Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде через кладку чорний, а чорний собі не схотів […]...
- ПІСНЯ ПРОЛІСКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей ПІСНЯ ПРОЛІСКАЯ – перша квіточка весни, Я – пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів, Люблю і сонце й тінь. Зелені рученьки мої Листочками зовуть. Я полюбив ліси й гаї, Живу я здавна тут. І вірю: люблять всі […]...
- ЧОМУ В ЗАЙЦЯ НЕ БОЛЯТЬ ЗУБИ – Українська література – Література для дітей Розболілись в зайця зуби, З болю в зайця спухли губи, Як м’ячі, набрякли щоки, Сів і стогне косоокий. – Ох, яке у зайця лихо! – Ходить-журиться зайчиха, Зайця кутає у хустку, Подає йому капустку, Моркву з перцем, баклажани – Все найкраще із баштана. Відгортає заєць страви, Сів, зітхаючи, на лаві І в зайчат питає тихо: […]...
- І В ЯСОЧКИ Є ГРЯДКА! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг. Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг. А тепер – росте на гіллі листя, горобці веселі цвірінчать, і нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать. Край паркану – що це роблять діти? Скільки сміху, галасу й турбот! Підійшла Ясюня подивитись: […]...
- РАННЯ БДЖІЛКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей На віконце сіла Бджілка-трудівниця, В лагіднім промінні Гріє свої крильця. – Чом така ти рання, Подруго дбайлива? – Бо весна наснилась Тепла, гомінлива. Бо наснилось поле, А у полі – квіти. Як в гарячу пору В улію сидіти? Д зу м-дзу м-дзу м… Ще немає цвіту Ні в саду, ні в полі. Ось для тебе […]...
- ХТО РОЗБУДИВ ВЕСНУ – НІНА МУДРИК-МРИЦ – Українська література – Література для дітей Вихваляється чорний шпачок: “Я весну розбудив на світанку!” “Ні, це я розбудив вам весну!” – Гомонить первоцвіт біля ганку. Та по-змовницьки Сонце й Петрусь Крізь віконце до себе моргають… Хто весну розбудив у саду, Краще всіх Петрик з Сонечком знають. Хто ж бо ковдру із снігу відмів З-під дерев, із грядок та стежинок? Хто тепла […]...
- ГОСТИННА ХАТКА – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку В зеленім садочку, в квітучім затишку. Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько, Щоб в хаті зимою було всім тепленько. Ти справ мені, столяре, двері й віконця, Поріг від дороги, а вікна до сонця. А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку, Аби мені сонце світило від ранку. Ковалю, […]...
- БЕРЕЗЕНЬ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Все раніше ясне сонце На свій шлях виходить, Все тепліше по віконцях Проміннячком водить. Щораз довше огріває Замерзлу земельку – Всміхається, обіцяє Пору веселеньку. Всміхається приязненько, Що вже минув лютий, Що приходить березенько Річечку розкути. Розкувати річку з льоду, Сніги розтопити, Сонячнії бережечки Квітами встелити. Насипати зілля-рясту В садочку, в леваді – Приходь, приходь, березеньку, […]...
- ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їхня – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, […]...