Художня асоціація
Художня асоціація (лат. associatio – поєднання) – у психології – зв’язок уявлень, коли одне з них у людській свідомості викликає низку інших, подеколи ірраціональних. Така специфічна якість образотворення, зумовлена принципами схожості (чистий – божественний), контрасту (добро – зло), суміжністю в часі (весна – цвітіння) чи в просторі (поле – жито), постає наслідком естетичного освоєння дійсності та розбудови нових естетичних реалій, не тотожних будь-яким позаестетичним, але рівновеликих їм. Природа Х. а. викликала зацікавленість в античну добу (Аристотель, Платон), проте її вперше як термін, виповнений адекватним змістом, застосував Дж. Локк (1698). Велике значення Х. а. надавав І. Франко, вбачаючи в ній можливість “знайти наукове пояснення процесу поетичної творчості”. Він присвятив її висвітленню добру частину своєї праці “Із секретів поетичної творчості”, усвідомивши, що вона лежить в основі порівняння та поетичної градації. Це ж стосується й інших тропів, які сугестують різні типи образності (експресивно-смислову, символічну, зорову, слухову, часопросторову і т. п., зумовлюють явище синестезії, в усій повноті розкрите у збірці П. Тичини “Сонячні кларнети” (1918), вказують на невичерпний потенціал поетичного мислення, освоюваний Б.-І. Антоничем, Вірою Вовк, Еммою Андієвською, Р. Бабовалом, В. Голобородьком, М. Воробйовим, І. Римаруком, В. Герасим’юком, І. Калинцем та ін. Найнесподіванішими Х. а. насичена поезія М. Воробйова, як-от у триптиху “Дерево душі”:
Якби віднайти розколину
Як то буває лице,
То крізь неї міг би я вгледіти,
Як замулює шепіт у голці ока.
Яка росте огорожа
У багряному голосі осені,
Як вапніє вечеря німого,
І себе на дорозі самого
Ще й не раз.
Органічна сув’язь Х. а. як естетичного цілого набуває великого філософського узагальнення, зорієнтованого на осмислення основ першосутності людського буття.
Related posts:
- Визначення поняття “література” – ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Домбровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- Художня біографія – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Художня біографія – це специфічне міжродове жанрове утворення. Однією з найважливіших її жанрових рис є творче змалювання життєвого шляху конкретно-історичної особи, реалізоване на основі справжніх документів і подій свого часу з глибоким зануренням письменника в її духовність і внутрішній світ, соціальну та психологічну природу історичних діянь. Такий творчий підхід до документально – біографічної оповіді може […]...
- Асоціація британських страховиків Асоціація британських страховиків (Association of British Insurers) – організація, що об’єднала інтереси всіх учасників ринку страхування в Сполученому Королівстві. Створена в 1985 році, вона об’єднала 5 найбільших асоціацій, в які досі об’єдналися страхові компанії різних напрямків: – Британську страхову асоціацію (British Insurance Association) – Асоціацію компаній зі страхування життя (Life Offices Association) – Корпорацію по […]...
- Художня деталь в оповіданні “Дама з собачкою” А. Чехов є загальновизнаним майстром “малої форми” оповідання. Він ніколи не писав масштабних епічних творів, проте його короткі і прості розповіді відрізняються глибокою змістовністю. Геніальність Чехова полягає в строгому лаконізмі його новел. Ще О. С. Пушкін стверджував, що “стислість – сестра таланту”. У творчості Антона Павловича цю тезу знайшов своє максимальне втілення. Для прози Чехова […]...
- Повідомлення на тему “Художня гімнастика” Художня гімнастика – висококоордінаціонний естетичний вид спорту, сенс якого полягає у виконанні під музику вправи танцювального характеру. Вправа може виконуватися з використанням гімнастичних предметів або без. Таких предметів в художній гімнастиці всього п’ять: це скакалка, стрічка, булави, обруч, м’яч. Гімнастика, безсумнівно, – один з найбільш видовищних видів спорту. Недарма до зовнішнього вигляду гімнасток і глядачі, […]...
- Епітет – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ЕпітеТ (від грец. Έπίθετον – додаток) – це слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. В популярній на початку століття “Теорії словесності” О. Шалигіна цей термін визначався так: “Одним з найдійовіших засобів посилення картинності й емоційності мовлення є епітет. Так називається слово або […]...
- Художня література як вид мистецтва Література, як і інші види творчої діяльності, є способом пізнання і перетворення життя. Античність філософськи обгрунтувала основні категорії художньої літератури як виду мистецтва. Платон, розмірковуючи про співвідношення понять “моральне” і “естетичне”, запропонував, по суті, перше визначення художньої творчості, яке виходить з більш загального уявлення про природу душі. У діалозі “Федр” теза про безсмертя вічного саморуху […]...
- Паралелізм – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Паралелізм (грец. Παράλληλοζ – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад: Зашуміла дібровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. (М. Шашкевич) Найчастіше паралелізм, симетрія в синтаксичній побудові суміжних поетичних рядків супроводжується […]...
- Інтер’єр – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Інтер’єром (франц. Intérieur – внутрішній) називається образ речового оточення персонажів та їхніх дій, опис приміщення, реалій побуту: речей, предметів і т. д. Найважливіша художня функція інтер’єру – засобами компоновки, добору відповідних речей і предметів підкреслити ті чи інші специфічні риси, смаки, духовні запити персонажа – тим самим слугувати опосередкованим засобом його характеристики. Прикладом “ідейної” єдності […]...
- Оноре де Бальзак “Людська комедія”: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: визначити місце твору “Людська комедія” у світовій літературі; охарактеризувати твір як вершину творчості письменника; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати […]...
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення національній мові не фіксована словниками й контекстом загального вживання і які створюються прозаїком або поетом у процесі індивідуальної мовної творчості, не виходячи в більшості випадків за її межі. Забарвлені подібним індивідуальним уживанням новотворені прозаїком або поетом слова позначаються терміном […]...
- Артистична краса “Артистична краса” (“поетична краса”) – синонімічні терміни І. Франка, які в його естетичній концепції Передають поняття про красу художнього твору. У статті “Леся Українка” він писав: “Поетична красота, се не є сама красота поетичної форми, ані нагромадження якихсь нібито естетичних і гарних образів, ані комбінація гучних слів. Усі ті складники тільки тоді творять дійсну красоту, […]...
- Роль книжки в сучасному житті – ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА – ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ ЛЮДСТВА – ВСТУП Народе мій, дитино ясночола, Живи й орудуй мовами всіма, Бо кожна мова – твого духу школа, Твоєї правди золота сурма. Дмитро Павличко Чи замислювалися ви колись, для чого ми читаємо книжки?.. Звичайно, для того, щоб про щось дізнатися, долучитися до того, чого ніколи не бачили й не чули. Отже, забезпечувати процес людського пізнання, надання інформації […]...
- Образ читача – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Образом читача називають відображеність у творі особи читача, точніше читацької свідомості як прогнозованого типу оцінки зображеного у творі. Образ читача – багатоаспекТна проблема, пов’язана як з предметом теорії літератури, так і з питаннями психології творчості та сприйняття. Стосовно поетики проблема образу читача, зокрема, постає тоді, коли художній текст розглядається не як замкнуте в собі ціле, […]...
- Проза – Основні етапи історичного становлення літератури та види літературно-художньої творчості – ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У процесі свого історичного становлення як мистецтва слова література проходить два великі етапи, перший з яких умовно можна пов’язати з періодом панування Поезії, спочатку у фольклорній, тобто колективно-авторській, а згодом у літературній, індивідуально-авторській формі, другий – з періодом пануванняПрози, або літератури у власному розумінні цього слова. 1.3.3.Проза Прозою (лат. Prosa) називають тип словесно-художньої творчості, який […]...
- Художня література – авангард Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО І все ж таки художня література Просвітництва випереджала теоретичні висновки просвітницької філософії. А логіка художніх образів діяла сильніше, ніж абстрактні схеми. Наприклад, образ Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо вплинув на свідомість сучасників значно більше, ніж теорії англійських економістів, на які спирався автор. Більше того, ці теорії виявилися нежиттєздатними, а роман Дефо та його герой […]...
- ХУДОЖНЯ РЕЦЕПЦІЯ ПІСНІ “ЧУЄШ, БРАТЕ МІЙ” В УКРАЇНСЬКОМУ ПРОЗОВОМУ ДИСКУРСІ XX СТОЛІТТЯ Н. І. Гавдида У статті розглядається вплив пісень Богдана Лепкого на розвиток українського епосу. Увага зосереджена на аналізі романів Р. Купчинського, М. Івасюка, В. Нестайка, Ю. Смолича, Ю. Хорунжого. У статті “Чи українці” Богдан Лепкий відзначив: “Письменник виявляє свою національність у своїх творах. Якщо його твори пройняті національним духом, якщо вони не мертві, а роблять […]...
- Ідея – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Ідеєю (грец. Ιδέα – образ, початок) називається та головна думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ. Панас Мирний, наприклад, у листі до М. Старицького так визначив ідею циклу із семи своїх оповідань “Як ведеться, так і живеться”: “Колись малась думка у таких обрисах подати […]...
- СЛОВО В ЖИТТІ ЛЮДИНИ. ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА – ВСТУП Мова має надзвичайно велике значення в житті людини. Як без повітря неможливо дихати, так і без мови людина не здатна спілкуватися. Згадайте прекрасні миті свого життя: бабусину казку, пригодницький мультфільм, захопливу гру на комп’ютері чи дотепний анекдот – усі вони пов’язані зі словом. Саме через нього ви пізнаєте світ, дістаєте емоційну й естетичну насолоду. Порівняйте […]...
- Твір на тему – Художня література як мистецтво слова, творчий діалог з перекладною книгою: взаємодія автора, перекладача й читача – Конспект уроку Мета: розкрити основні аспекти курсу “Зарубіжна література”; допомогти учням визначити місце художньої літератури серед інших видів мистецтва і показати необхідність творсого діалогу з перекладною книгою; виховувати літературний смак та бажання читати, думати, аналізувати. Тип уроку: Лекція з елементами бесіди. Епіграф: Жодна з національних літератур не виникає і не Існує в ізольованому просторі. А. Погрібний Хід […]...
- Тавтологія – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Тавтологія (від грец. Ταύτό – те саме і Λόγοζ – слово) – це стилістична фігура, що грунтується на однокореневому повторі попереднього слова: диво дивне, темниця темна, тьма-тьмуща і т. д. Як і плеоназм, тавтологія немотивована логічно і вводиться в текст зі стилістичних міркувань. Найтиповішим уживання цієї фігури є для народнопоетичної творчості, проте досить часто вона […]...
- Художня культура Китаю На культуру Китаю істотно вплинуло ставлення до природи як до органічному цілого, що живе за своїми законами. Життя людини постійно соизмерялась з життям природи, її циклами, ритмами і станами. На відміну, наприклад, від Греції, де людина була “мірою всіх речей”, в китайському мистецтві він представляв лише малу частку природи. Значний вплив на розвиток китайської культури […]...
- Тема – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Тема (грец. Τέμα – те, що покладено в основу) – це коло життєвих явищ, відображених у творі у зв’язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцінки. Тема – узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому. У творі тема існує у вигляді того вихідного смислового положення, до […]...
- ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА – ВСТУП Нині людина не уявляє свого життя без мистецтва. Воно є однією з найважливіших складових нашої духовної культури. Одні люди створюють мистецькі шедеври, інші є їхніми палкими шанувальниками. Що ж таке мистецтво? Це вид людської діяльності, що змальовує життя в художніх образах. Ось приклади деяких видів мистецтва: Вид мистецтва Приклади творів мистецтва За допомогою чого створено […]...
- Художня творчість Григорія Сковороди – Барокова доба (друга половина XVI-XVIII ст.) Український філософ, поет, прозаїк Григорій Сковорода (1722-1794) своєю творчістю завершив восьмисотлітній розвиток давньої української літератури. Його твори можна розцінювати як перехідне явище від давньої до нової епохи. Перебуваючи ще під впливом старих традицій, віддаючи данину давній книжності, Григорій Сковорода у багатьох своїх творах – новатор, зачинатель тих художньо-літературних явищ, які активно розвиватимуться в наступні століття. […]...
- Поняття “культура” і “художня культура” Крім економічної, соціальної та політичної сфер життя людей, цивілізація включає ще один дуже важливий момент – культуру. Ступінь розвитку культури показує досягнення конкретної історичної цивілізації, визначає її місце в ряду існуючих, сучасних і майбутніх цивілізацій. Термін “культура” латинського походження. Спочатку він означав “обробіток/культивування грунту”, але в подальшому отримав більш загальне значення. У романських мовах термін […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 1. Аксаков К. С., Аксаков И. С. Литературная критика. Москва, 1981. 2. Андреев А. Л. Место искусства в познании мира. Москва, 1980. 3. Античные риторики. Москва, 1978. 4. Аристотель и античная литература. Москва, 1978. 5. Арнаудов М. Психология литературного творчества. Москва, 1980. 6. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры // […]...
- Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Школа чистого мистецтва в російській поезії. Лірика Ф. І. Тютчева й А. А. Фета (огляд). Художня довершеність творів – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТОЛІТТЯ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання біографії та творчості російських поетів Ф. І. Тютчева й А. А. Фета, основних тем їхньої лірики; навички дослідницької роботи, виразного читання й аналізу ліричних творів; високі моральні якості особистості; любов до художнього слова; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну […]...
- Твір на тему – Художня історіософія творчого доробку Тодося Осьмачки У статті розглянуто вплив національної історіософії на специфіку художнього мислення Тодося Осьмачки, зроблено спробу розкрити глибинні зв’язки художньої історіософії митця з історією України ХХ ст.. Проаналізовано ліричні твори поета в їх історіософському вияві. Автором доведено, що художня історіософія письменника має національну основу, оскільки через осмислення історичного вкорінення вона зорієнтована на збереження української ідентичності, має потужний […]...
- Порівняння – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Порівнянням (лат. Comparatio) називається словесний вираз, в якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві. Наприклад, в уривку з вірша В. Стуса: “У цьому полі, синьому, як льон, // де тільки ти – і ні душі навколо, […]...
- Історія написання й видання та художня цінність історичного роману у віршах “Маруся Чурай” Переходячи до вивчення роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”, мусимо бодай кілька хвилин вділити на вияснення історичної особи – легендарної піснярки Марусі (Марії) Чурай. Про те, що це не видумана, а реальна постать, свідчив ще знавець літератури й фольклору Владіміров, а О. Шкляревський написав і опублікував у 1 877 році в журналі “Пчела” в Петербурзі розвідку-нарис. […]...
- Художня література в ХІХ столітті – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ У ХІХ ст. художня література стала загальновизнаною королевою мистецтв. Однак не всі її роди й жанри були в однаковому становищі. Якщо доба романтизму (1820-1830-і роки) позначена пануванням лірики, то для доби реалізму (1830-1860-і роки) характерне домінування епосу, особливо соціального роману. Звичайно, були спроби застосувати лірику в художній системі реалізму. Це, наприклад, громадянська лірика Миколи Некрасова, […]...
- Пафос – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Пафосом (грец. Πάθοζ – пристрасть, почуття) називається тип емоційного світовідчуття, що окреслюється у творі й мотивує ідейну визначеність авторського ставлення до зображуваного, а також впливає на свідомість читача, спонукаючи його до співпереживання авторові твору або його героям. Пафос – це те, що, як влучно зауважує Є. Аксьонова, можна назвати “душею твору”. Це той настрій, яким […]...
- Художня історіософія Лесі Українки: волюнтаристсько-ірраціоналістський дискурс (на матеріалі діалогу “Три хвилини”) О. Р. Баган, Старший викладач (Дрогобицький педуніверситет) Аналізуються історіософські погляди Лесі Українки в контексті еволюції її світогляду та ідей доби, встановлюється прив’язаність письменниці до ідеалістичної філософії, яка головним двигуном світового поступу вважає людську пристрасть і силу духу. Відомо, що ідейно Леся Українка часто відображала постулати соціал-демократії, іноді її навіть подають як одного з фундаторів соціал-демократизму […]...
- Художня своєрідність роману “Мертві душі” За словами Гоголя, Пушкін краще за всіх вловив своєрідність письменницької манери майбутнього автора “Мертвих душ”: “У жодного письменника не було цього дару виставляти так яскраво вульгарність життя, вміти окреслити в такій силі вульгарність вульгарного людини, щоб вся та дрібниця, яка вислизає від очей, майнула б крупно в очі всім “. Дійсно, головним засобом зображення російського […]...
- Художня проза І. Нечуя-Левицького про село – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький Українське селянство було одним із об’єктів письменницької уваги І. Нечуя-Левицького, під пером якого реалізм перетворився в універсальний напрямок національної літератури. Неповторні характери автор відтворив у повістях “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я” та інших. Співчуваючи народові, письменник не ідеалізував його і не опускався сам до його рівня: відображення темних, непривабливих сторін народного життя йшло […]...
- Художня культура майя Особливих успіхів досягла цивілізація народів майя. Задовго до підкорення іспанськими завойовниками в IX-X ст. майя винайшли точний сонячний календар, визначали тривалість року, на тисячу років раніше європейської цивілізації використовували в математиці поняття нуля, безпомилково передбачали сонячні і місячні затемнення, винайшли розвинену ієрогліфічну писемність. Мистецтво народів майя відрізняли вишуканість і досконалість. Одним із красномовних свідчень цієї […]...
- Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини” [90, 357]. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній […]...