Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Володимир Дрозд. “Білий кінь Шептало”. Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості і натовпу, дійсності і мрії

Володимир Дрозд. “Білий кінь Шептало”. Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості і натовпу, дійсності і мрії

Тема. Володимир Дрозд. “Білий кінь Шептало”. Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості і натовпу, дійсності і мрії

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору В. Дрозда, алегоричність образу коня Шептала; розвивати образне та критичне мислення, уміння характеризувати героїв, давати власну оцінку їхній поведінці, дискутувати про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність; виховувати почуття власної гідності, прагнення до розвитку своєї особистості, самовдосконалення.

Теорія літератури: оповідання, алегорія, літературний характер, психологізм.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1. Розповідь про письменника.

2. Переказ і умовної частини твору “Білий кінь Шептало”.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Вступне слово вчителя.

Відомий літературознавець Микола Жулинський так підкреслює особливості творчої манери письменника: “У художньому світі Володимира Дрозда все можна віднайти і відкрити: і веселу фантастику, і життєву, нерідко сувору, безжальну правду, і невичерпно багату поетичну фантазію”.

І ще: “Він звертається до народних переказів, легенд, притч, казок, до слов’янської міфології взагалі з тим, щоб збагачувати свою творчість різними формами психологічного аналізу, знаходити нові ракурси з художнього дослідження сучасної людини”.

Переконатися в цьому ми зможемо на сьогоднішньому уроці, ознайомившись детальніше з твором “Білий кінь Шептало”.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Виразне читання II умовної частини оповідання В. Дрозда “Білий кінь Шептало”.

ü Евристична бесіда.

– У прямому чи в переносному (алегоричному) значенні сприймається образ коня Шептала?

– Чому кінь Шептало вважав себе особливим?

– Якими постають люди в очах коня?

– Чому Шептало вирвався й утік від пастухів?

– Які почуття оволоділи конем на природі? Під час грому та блискавки? Потім?

– Чому білий кінь перед поверненням до стайні викачався в багнюці?

– Чому кінь Шептало повернувся до стайні?

– Яка головна думка твору?

– Відшукайте в тексті опис коня. Виділіть художні деталі й поясніть їхню роль у розкритті образу героя.

– Про що свідчить таке закінчення твору, яку авторську думку доносить до нас?

ü Літературознавчий коментар учителя.

Збірка оповідань “Білий кінь Шептало” (1969) задала ту тональність письменникової небайдужості до перипетій життя звичайної людини, яка й визначила резонансність його “великої” прози. А ще більше розгорнув ту метафору пристосуванства, “втечі від свободи” (Е. Фромм), що її несе образ коня Шептала, і яку письменник наповнює щоразу іншим змістом у трансформованих відповідно до соціальних змін нових образах. Переформатування теми пристосуванства у його найогидніших формах – від морального переступу аж до втрати людиною самої себе – так можна означити шлях художнього пошуку Володимира Дрозда, котрий послідовно розвінчує потяг морально незрілої людини до споживацтва, якому підпорядковуються різні варіанти пристосуванства.

Адже тенденції пристосуванства передбачають постійну зміну соціальних масок, таких, що зазвичай “грають” на публіку, забезпечуючи їх носіям прихильність тих, хто встановлює “правила”, а відтак і належне матеріальне забезпечення. Метаморфози сучасної людини як носія соціальних масок (маска людини-портфеля, маска вічного трибуна, маска невмирущого начальника, маска блазня, маска успішної людини, маска генія і т. ін.) дає можливість зрозуміти, що… обман перед “незрячими” очима іншого обертається обманом власних очей.

Така облудність пошуку нібито успішності за рахунок компромісу із власною совістю завжди призводить героїв В. Дрозда до краху, який усвідомлюється ними як втрата самих себе, втрата в собі чогось первозданного, що практично неможливо ні регенерувати, ні “відкупити” у долі найщемливішими спогадами про “золотий вік” дитинства, на повернення у яке остаточно втратив моральне право. Цю тему письменник символічно заклав у своїй творчості одним із ранніх оповідань “Білий кінь Шептало”, де проблему уніфікації людини, нівеляції, роздвоєння й пристосуванства психологічно глибоко й майстерно подано крізь призму “долі” й сприйняття гордого білого коня Шептала, якому обставини диктують необхідність прикидатися сірим – таким, як інші.

Паралелі з реальними обставинами неможливості самореалізації людини в тоталітарному суспільстві були більш ніж очевидними. Але вся цінність цього метафоричного оповідання, що уособлює дилему між власною гідністю й потребою вижити (а також роль письменницької прозірливості), у тому, що воно – над часами й ідеологіями, оскільки жодною мірою не втратило своєї актуальності: суспільство завжди насторожено (а то й вороже) ставиться до тих, хто чимось вирізняється з-поміж інших, хто бунтує й обстоює свою винятковість.

(За матеріалами дослідників творчості В. Дрозда)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

ü Завдання аналітичного характеру “Зустрілися дві думки”

Даруйте! Та це ж не портрет передової людини сьогоднішнього села, а карикатура!.. З такими “героями” сучасності знайомить нас В. Дрозд… Немає світлого променя справжнього життя і близько… Передова робітниця живе не справжнім щасливим життям, а тільки хворобливими галюцинаціями про нього… Оцю гіркоту безталанності й невлаштованості життя автор вирішив винести і в назву книги, бо що таке “Солодкий цвіт акацій”?

Цей прозаїк і в перших своїх оповіданнях, і в наступних (“Білий кінь Шептало”, ” Кукурудза”, ” Фашизм” та ін.) виявив такий самий нахил до психологічного аналізу, але, крім того, загострений смак до моральної та соціальної проблемності. (В. Дончак) У літературному поколінні українських шістдесятників В. Дрозд займає осібне місце: свій шлях самореалізації він перетворив на напружений пошук – резонансних тем, адекватних задумові жанрів, яскравих персонажів, переконливих характерів, незвичних сюжетних ліній, захопливих колізій, промовистих деталей. І дуже часто являв читачеві зовсім несподіваний результат: вражав проблематикою, колізіями, характерами, розмаїттям художньо-образних засобів. Обраний шлях не завжди був простим – він передбачав не тільки пошуки мистецьких форм і засобів утілення художнього задуму, а й пошуки самого себе, свого духовного наповнення й розповнення. (Л. Тарнашинська)

Оповідання про голодний повоєнний рік, коли хліб на селі пекли не з борошна, а з білого цвіту акацій, (І. Рябокляч)

– А якої думки притримуєтеся ви щодо твору В. Дрозда “Білий кінь Шептало”?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Придумати продовження історії коня Шептала, змінивши фінал (якщо б кінь не повернувся до стайні).

2. Підготуватися до бесіди з позакласного читання.

3. Індивідуальні завдання. 1) Написати невеличке оповідання, у якому б сюжет зберігся, але дійовими особами були тільки люди нашого часу (наприклад, ситуація в офісі, в установі, де є начальник і його підлеглі). 2) Розробіть анкету й проведіть опит серед однолітків, ваших батьків та людей старшого покоління з проблем стосунків людини й суспільства: пристосування, несприйняття, протистояння існуючій системі.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

ü Інтерактивна вправа “Займи позицію”.

– Думаю, що явище пристосуванства не таке вже й погане, дає можливість жити й вижити.