Віталізм
Віталізм (лат. vitalis – життєвий) – 1) вчення, за яким у живих організмах є особлива, нематеріальна сила (ентелехія, життєздатність), що регулює в них життєві процеси; 2) стильова течія у багатьох літературних напрямах першої половини XX ст., філософською основою якої було ніцшеанство і бергсонізм. В. у літературі відтворював мінливий потік, динаміку, рух життя, мав антиінтелектуальну спрямованість, виходив з біологічної концепції людини. В. найяскравіше виявлявся у футуризмі та експресіонізмі. Саме такому розумінню М. Хвильовий свідомо протиставляв свою доктрину “романтики вітаїзму”. У статті “Формалізм?” з циклу “Думки проти течії” він пояснював, що “романтика вітаїзму” подається як “антитеза до мистецького ліквідаторства”, запитуючи опонентів: “Невже треба надавати так багато значення тому, що “вітаїзм” звучить так, як “біологічний віталізм”. Зізнавався, що він свідомо викинув літеру “л”, щоб “не наводити на гріх своїх супротивників”. Критикуючи погляд О. Шпенглера на “присмерк” Європи, М. Хвильовий твердив, що “психологічна Європа” як символ допитливого людського духу “виведе наше молоде мистецтво на великий і радісний тракт до світової мети”, що українське мистецтво мусить найти “найвищі естетичні цінності”. В українській літературі естетику В., яка стверджувала життєвість нації, незнищенність українського духу, художньо розробляли письменники-політичні емігранти: найяскравіше в поезії – Є. Маланюк, О. Ольжич, у прозі – У. Самчук. Трилогії останнього “Волинь”, “Ost”, романи “Чого не гоїть вогонь”, “На твердій землі” і системою персонажів, і морально-естетичним пафосом утверджують концепцію життєвості українців. Філософію В. розкриває монолог Павла Даниліва, головного героя роману “На твердій землі”. Одержавши канадське громадянство після численних пригод і поневірянь, він розмірковує: “Чи я забув про землю предків? Ні. Не забув. І не залишив. І не зрадив. Земля моїх предків далі моя земля, з неї зліплена моя плоть і моя кров, і мій дух, і моє минуле |…] Я не скорився. Я не міг скоритися. Я не мав сили скоритися. Не знаю, звідки і для чого ця моя сталево-тверда нескореність, але вона є, вона буде”.
Related posts:
- Романтика вітаїзму “Романтика вітаїзму” (лат. vita – життя) – своєрідний прояв в українській літературі 20-х XX ст. європейської літературної течії віталізму. Письменники, які входили до ВАПЛІТЕ, передусім М. Хвильовий, А. Любченко, творили літературу активного романтизму (“романтику вітаїзму”), в якій виражали концепцію повноправного життя, життєвості українського відродження, втілювали ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини. Це зумовлювало експресивний, […]...
- Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну програму. І. – своєрідний прояв белетризації, тенденційності літератури. У 50-60-ті XX ст. широко побутував термін “лакувальна література” для означення творів, які прикрашували соціалістичну реальність, видавали бажане за дійсне. Проти І. […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ – Сентименталізм – напрям у європейській літературі (2-а пол. XVIII-XIX ст.), який розвивався на чуттєвій, ірраціональній основі і виступив на противагу раціональному класицизму. √ Основні риси сентименталізму: – основний предмет зображення – відтворення почуттів і пристрастей людини; – представники середніх і нижчих верств суспільства – позитивні герої; – вільна побудова твору; – емоційність підвищена, нетиповість […]...
- Як пов’язаний класицизм з античністю? На зміну бароко з його пишністю, декоративністю в Європу приходить класицизм (XVII – початок XIX ст.) з суворими приписами, вимогами й законами щодо художньої творчості. Цей напрям тяжіє до античної спадщини, позначеної рясами краси, досконалості, гармонії. Античні письменники зображали ідеальних героїв, людей з розвинутим почуттям обов’язку, розумних і благородних. Для класицизму характерне наслідування античних тем, […]...
- Коротка характеристика бароко в мистецтві і літературі Бароко – це напрям у літературі та мистецтві в 17-18 століттях, яке прийшло на зміну Відродженню. Слово “бароко” перекладається як “перлина неправильної форми”. Таку назву дано невипадково. Основними рисами бароко стали асиметрія, тяжіння до контрастів, до пишної, ускладненій формі, парадності. Бароко поєднало в собі мистецтво готики і Відродження. Як і мистецтво Відродження, воно було гуманістичним […]...
- Мистецтво в житті людини – Зразок твору – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС Що таке мистецтво? Це картини художників, музичні твори, театральні вистави тощо. Виникнувши у прадавні часи, мистецтво відіграє велику роль у житті людини. Як відомо, мистецтво має великий виховний потенціал. Саме твори мистецтва впливають на формування духовності особистості, пробуджують “прекрасні пориви” людської душі. Мистецтво впливає на душу і серце людини, формуючи естетичні смаки, відчуття краси, розвиває […]...
- Етиографізм Етиографізм (грецьк, ethnos – плем’я, народ і grаpho – пишу) – відображення в літературі і мистецтві національного традиційного побуту (житло, господарство, ремесла, одяг, їжа, родинне життя, тощо), звичаїв, обрядів. Е.- органічний складник національного в мистецтві і як його етнічна константа має свої особливості в його історії. Суттєвою особливістю Е. в художній літературі, є національна мова, […]...
- Локальний прийом Локальний прийом (лат. localis – місцевий) – застосування в художньому творі зображально-виражальних засобів, тісно пов’язаних з місцем дії у сюжеті, розглядається як прояв місцевого колориту (фр. couier locale), використовуваного письменниками при зображенні певного етнічного середовища тощо (діалектизми, жаргонізми і т. п.). Цей прийом, запроваджений романтиками, набув широкого поширення у літературі. Активно використовували його М. Коцюбинський […]...
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- Синестезія Синестезія (грецьк. synaesthesis – одночасне відчуття) – художній прийом, поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів. Найяскравіше С. проявилася у ліриці раннього П. Тичини – поета, схильного до “кольорового слуху” та “слухового кольору”, здатного сприймати, […]...
- Що таке бестселер? Бестселер – це популярний товар, який продається величезними тиражами. В радянські часи термін “бестселер” використовувався в основному по відношенню до популярних книг. Сьогодні цим словом називають будь-добре продається товар. Так, наприклад, черговий новий iPhone завжди стає бестселером. Вперше термін “бестселер” був ужитий у 1889 році. Сам феномен, коли зовсім недавно опублікована книга відразу ж стала […]...
- Скорочено – КОЛИ УСЕ В ТУМАНІ ЖИТТЄВОМУ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – 11 КЛАС Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, і там огонь давно згорів. В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі незнаних слів, У музиці, що вроду, всім знайому, Втіляє у небесний перелив; В тобі, мистецтво, – у малій картині, Що […]...
- Епігон Епігон (грецьк. epigonos – нащадок) – зневажливо-іронічна назва письменника, який не виробив власного творчого “обличчя”, не набув творчої самостійності, а наслідує, копіює індивідуальний стиль, форму, повторює ідеї, художні прийоми своїх попередників. Епігонство викликається до життя або віховими творами літератури, або ж яскравими оригінальними манерами письма. Тому не випадково найбільшими жертвами епігонського наслідування стали такі рубіжні […]...
- Мистецтво, що дарує життя (за казкою Г. К. Андерсена “Соловей”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ – 5 клас Ще давні греки вважали мистецтво великою силою, яка не тільки здатна прикрасити життя людини, а навіть змінити його на краще. Дійсно, мистецтво є дивовижним цвітом, який проростає з найпотаємніших глибиндуші і наповнює її небаченим сяйвом. Тема мистецтва є однією з найголовніших у літературі. Своєрідно вона відбилася і в сюжеті казки Г. К. Андерсена “Соловей”. Маленька […]...
- Складна картина літературного процесу 20-30-х років XX століття. Художньо-публіцистична творчість М. Хвильового – ПРАКТИКУМ 1. Історична обстановка в Україні у 1917 – 1930-х рр., комплекс проблем соціально-економічного, державно-національного, мовного, культурного характеру та їх вплив на літературне життя. 2. Модерністський дискурс та його різновиди. Розмаїття стилів, художніх манер та форм творчості. 3. Українські літературні журнали, альманахи в 20 – 30-х років XX століття, їх роль в організації літературного процесу. 4. […]...
- Що таке метафора? Кожен з нас чув хоча б раз в житті слово “метафора”, але не всі знають, що воно означає. Метафора – професійний термін тих, хто за родом занять має справу з усною або письмовою мовою: письменників, журналістів, філологів, літературознавців і т. д. Утворено воно від грецького metaphorá, що означає перенесення. Що таке метафора – коротке визначення […]...
- ГОМЕР УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ ХХ СТОЛІТТЯ – УЛАС САМЧУК Його називають одним із найвизначніших письменників сучасності, українським Гомером ХХ століття. У своїх творах-романах, повістях, оповіданнях, нарисах – він глибоко зобразив багатогранну українську національну історію, створивши першокласні зразки високохудожньої прози. Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості українського образного слова. Його твори друкувались в різних країнах, де живуть українці, крім рідної України, бо були […]...
- Скорочено – СЕНЬЙОРИТО АКАЦІЄ, ДОБРИЙ ВЕЧІР… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – 11 КЛАС Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Коли стало любити важче, І солодше любити знов… Сеньйорито, колюче щастя, Хто воно за таке – любов? Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, Ступцювало і душу, й тіло, Вже б, здалося, нащо мені? […]...
- Міні-твір “Роль мистецтва в житті людини” Мистецтво існує невіддільно від життя людини. По суті, все наше життя пов’язана з мистецтвом, як у повсякденному, так і дозвільного життя. Любов – основне мистецтво. Любов до вітчима дому, до природи, любов до людей, до життя. Власне це і є мистецтво. Тому як створюється воно від любові до прекрасного, до того бездоганно радісному, що ми […]...
- Походження і розвиток життя на Землі Питання про походження життя на Землі дискутувалися з моменту появи свідомості та культури у людини, і їм віддали данину всі релігії і найбільші наукові школи як давнину, так і сучасного світу. Всі існуючі гіпотези на цю тему можна об’єднати в три групи, суть яких коротко викладена нижче. 1. Гіпотези про походження живого тільки від живого […]...
- Що таке мистецтво: визначення Ключові слова: мистецтво, функції мистецтва. Мистецтво – діяльність людини, в художніх образах відображає світ і спрямована на створення естетичних цінностей. Мистецтво супроводжує розвитку суспільства з моменту зародження людини сучасного типу. Первісне мистецтво виконувало в основному ритуальну функцію – стародавні малювали фігурки тварин, ритуальні знаки і використовували їх як предмети для магічних дій (кидали списи і […]...
- ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ – ВАСИЛЬ СТУС Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. – Я так тебе любила, мій коханий. – Пробач мене – я так тебе любив. І срібляться озерами долини, Шовковий шепт пригашених калюж, Мені ти все життя, немов дружина, Мені ти все життя, неначе муж. – А пам’ятаєш? – Добре пам’ятаю. – А не забув? Чи не […]...
- Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
- Як розвивався український романтизм? Національно-визвольна ідея зумовила патріотичну тематику українських романтиків, а їх естетичною програмою стала боротьба за розвиток національної мови та літератури. Цими рисами позначена творчість П. Гулака-Артемовського, А. Метлинського, Л. Боровиковського, М. Костомарова, М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича та інших. Як і західноєвропейські, українські романтики виявляють посилений інтерес до минулого, народної творчості. З’являються спогади про славу […]...
- Імажизм Імажизм (фр. image – образ) – модерністська течія у світовій літературі, наріжним каменем якої є поняття образу як самодостатньої одиниці поетики художнього твору. Зародилася в англо-американських мистецьких колах на початку XX ст. Теоретиком вважається Т.-Е. Г’юм – засновник клубу “Школа імажизму”. Пізніше цей напрям у літературі представляли Е. Паунд, Р. Олдінгтон, Дж. Г. Флетчер, Т.-С. […]...
- Взаємовплив Взаємовплив – обопільна дія двох або декількох явищ, яка спричиняє в кожному з них певні зміни, грунтується на взаємодії (див.: Дія, Літературний вплив). У літературознавстві В. має два аспекти: 1) свідоме або мимовільне засвоєння інформації митцями-сучасниками один від одного в процесі спілкування. Такий процес, будучи контактним, діалогічним, обопільним, стає В.’ якщо в духовному світі його […]...
- Тенденційність у літературі Тенденційність у літературі (лат. tendentia, від tendo – прагну, прямую) – ідейна спрямованість літературно-художніх творів, яку письменник свідомо втілює в систему створених для цього образів. Соціальна та національна заангажованість є конкретними проявами Т., яка випливає з аксіологічної (ціннісної) природи мистецтва. Отже, проблемою для дослідника не є визнання або невизнання Т., а спосіб її художньої реалізації. […]...
- Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
- Твір “Чи Застарілий образ Журдена” Я думаю, що образ пана Журдена зовсім застарів на сьогоднішній день. І зараз поясню, чому. Це людина, яка забув про своїх близьких і намагається переробити себе під штучний зразок. Людини багато в чому роблять людиною його коріння – сім’я, друзі, колеги, рідні місця, країна. Часто буває, що він вибивається в інші кола, переїжджає, знаходить нових […]...
- ЗНО – Тест № 14 – Література XX ст 1. Кому ідейно протиставлена Марічка в образній системі повісті “Тіні забутих предків”? А Іванкові; В Палагні; Б матері Іванка; Г Щезнику. 2. Як називаються в повісті “Тіні забутих предків” пісні, що співала Марічка? А Гаївки; В коломийки; Б співанки; Г гагілки. 3. У якому з наведених творів присутня дійова особа “Моя втома”? А “Тіні забутих […]...
- Щоденники – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Щоденники здавна існують в українській літературі. Класичними зразками цього жанру стали “Журнал” Т. Г. Шевченка, а в літературі XX сторіччя щоденники В. Винниченка, П. Тичини, О. Довженка, Остапа Вишні, М. Драй-Хмари, В. Стуса. Це щоденні або ж такі, що не мають певної періодичності, записи автором певних подій, учасником і свідком яких він був. Жанрова специфіка […]...
- Чому важливо знати історію? У будь-якої людини крім батьків повинні бути рідна історія, рідна земля, рідна мова, рідна культура. Але найголовнішим з цих коренів є рідна історія. Чому ж сьогодні так важливо знати і вивчати історію. Та тому, що, не знаючи минулого, неможливо осмислити і зрозуміти сьогодення, зазирнути в майбутнє. Тільки через історію можна осягнути духовний світ предків, зрозуміти […]...
- Поняття та ознаки мистецтва Мистецтво – це ще один соціальний інститут духовної сфери суспільства, що задовольняє духовні потреби людей в красі. В його основі лежить неповторне естетичне почуття людини, яке піднімає його над природою. Мистецтво відіграє важливу роль в житті людини і суспільства. Воно допомагає осягнути суть краси і гармонії. Що ж таке мистецтво? Сформулюємо визначення: Мистецтво – особлива […]...
- П. КУЛІШ “ДО РІДНОГО НАРОДУ” 1. “У завітах предків”, як зазначає П. Куліш, народ позбавлений… А Радості та щастя. Б Честі й поваги. В Матеріального благополуччя. Г Можливості духовно збагачуватися. 2. Рідна мова для українців (за змістом твору)… А Засіб спілкування. Б Неперевершене чудо. В Єдиний скарб. Г Сонячне проміння. 3. Ворогів поет у вірші називає… А Хижаками-сусідами. Б “Доброжелателями” […]...
- ПЛАНИ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 6 КЛАС 1.Без дітей народ вмирає. (Звичайно, найціннішим скарбом для батьків та для усього народу є діти. Давно відомо, що тільки вони не лише найбільша втіха, відрада дорослих, але й майбутнє тієї країни, яка є їхньою Батьківщиною. У розвинених державах завжди багато програм, які підтримують дитинство та розвивають дітей змалку.) 2.Найважчі часи. (Такі найважчі часи настали для […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Оригінальне сприйняття ліричним героєм творів Б.-І. Антонича природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи, фольклорні тропи. 2.Богдан-Ігор Антонич – яскрава, оригінальна постать в українській літературі. 3.Найважливіші поняття філософії Б.-І. Антонича – сонце, буяння життя. 4.Збірка “Три перстені” – найвище поетичне досягнення Б.-І. Антонича. 5.”Хочу і маю відвагу йти самостійно і бути самим собою” – […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. КОЦЮБИНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.М. Коцюбинський-новеліст. 2.”Перед коханням безсилий смертельний жах” (Г. Ібсен) (за новелою М. Коцюбинського “На камені”). 3. Людське “Я” непередбачуване (за новелою М. Коцюбинського “На камені”). 4. Коцюбинський – “глибокий психолог та знавець людської душі й найтонших її порухів” (Пилипович) (за новелою М. Коцюбинського “Intermezzo”). 5. Світогляд М. Коцюбинського. 6.Симфонія людської душі й природи в новелі […]...
- Мистецтво “Мистецтво” – літературно-мистецький тижневик Української секції Всеукрліткому (Київ). У 1919 вийшло 6 номерів, у 1920 – лише один за редакцією Г. Михайличенка та М. Семенка, всі наступні – за редакцією М. Семенка. Друкувалися поезії В. Чумака, В. Ярошенка, П. Тичини, В. Коряка, В. Алешка, К. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула, М. Семенка, І. Кулика, В. […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРНІЗМ. ІМПРЕСІОНІЗМ. ЕКСПРЕСІОНІЗМ – Модернізм – загальна назва сукупності літературних тенденцій нереалістичного характеру на межі ХІХ-ХХ ст. (як конкретно-історичне явище модернізм виник у Франції). √ Відгалуження модернізму: – імпресіонізм; – експресіонізм; – неоромантизм; – неореалізм; – неокласицизм; – символізм; – футуризм. ! В українській літературі під впливом особливостей розвитку національної історії модернізм набув специфічних рис. Варто зауважити, що […]...
- Експресіонізм Експресіонізм (лат. expression – вираження) – літературно – мистецька стильова тенденція авангардизму, що оформилася в Німеччині на початку XX ст., передовсім у малярському середовищі (об’єднання “Міст” та “Синій вершник”), проіснувавши до початку 30-х. Джерела Е. наявні в романтизмі, у “філософії життя” (Ф. Ніцше, А. Бергсон, А. Шопенгауер та ін.), його естетика постала на запереченні не […]...