Експресіонізм
Експресіонізм (лат. expression – вираження) – літературно – мистецька стильова тенденція авангардизму, що оформилася в Німеччині на початку XX ст., передовсім у малярському середовищі (об’єднання “Міст” та “Синій вершник”), проіснувавши до початку 30-х. Джерела Е. наявні в романтизмі, у “філософії життя” (Ф. Ніцше, А. Бергсон, А. Шопенгауер та ін.), його естетика постала на запереченні не тільки міметичних різновидів мистецтва, а й імпресіонізму, який спирався на вираження миттєвих вражень митця. Основний творчий принцип Е. відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське “Я”, напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеосіблення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст., зокрема першою світовою війною та революціями. Для Е. характерні “нервова” емоційність та ірраціональність, символ, гіпербола, гротеск, фрагментарність та плакатність письма, позбавленого прикрас, схильного або до – монохромності, або до підкресленого контрастування барв, мотивів тощо. Тому часто у творах експресіоністів поєднувалися протилежні явища – примітивізм буденщини з космічним безміром, побутове мовлення з вишуканими поетизмами, вульгарність із високим пафосом, пацифістські інтонації з активним революціонізмом, екзистенціональні мотиви, зумовлені жахом буття, з прокомуністичними. Найяскравіше Е. проявився у ліриці, зокрема в поетичному зображенні сновидінь, гротескних поемах чи “пролетарських” піснях (Г. Тракль, Ф. Верфель, Б. Брехт та ін.), у театральному мистецтві (Г. Кайзер, Е. Толлер, Е. Барлах, ранній Б. Брехт та ін.), у прозі Ф. Верфеля, Л. Франка, М. Брода та ін. Хоч термін “Е.” вперше застосував засновник експресіоністичного німецького часопису “Штурм” Х. Вальден у 1911, Е. уже існував у мистецтві та літературі, зокрема й українській. Певні його характерні риси спостерігалися у новелах В. Стефаника, розкривалися пізніше в поезії Т. Осьмачки, М. Бажана, Юрія Клена, у прозі (“Поза межами болю” О. Турянського), у драматургії (М. Куліш), у театральному мистецтві, передовсім у театрі “Березіль” Леся Курбаса, який обстоював стиль “експресивного реалізму”.
Related posts:
- Експресіонізм – літературно-мистецький напрям. Експресіонізм в українській літературі. експресіонізм у творчості В. Стефаника, О. Турянського – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА Мета: ознайомити учнів із основними ознаками експресіонізму як літературно-мистецького напряму; розвивати уміння самостійно добирати матеріал з різних джерел, аналізувати та систематизувати його, навички виступати перед аудиторією; виховувати культуру мовлення та спілкування. Теорія літератури: експресіонізм. Обладнання: картини художників-експресіоністів, картина Е. Мунка “Хвора дівчинка”, книжкова виставка творів В. Стефаника та О. Турянського, уривки з музичних творів С. […]...
- Експресіонізм – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Експресіонізм – мистецький напрям перших десятиліть XX ст., що виник у Німеччині й поширився по інших європейських країнах. Теоретиками експресіонізму були К. Пінтус і К. Едшмід, у літературі цей напрям представляли С. Георге, Г. Тракль, Ф. Кафка, Б. Брехт та ін. Напрям постав як реакція на духовну кризу початку XX ст., що породила, особливо після […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРНІЗМ. ІМПРЕСІОНІЗМ. ЕКСПРЕСІОНІЗМ – Модернізм – загальна назва сукупності літературних тенденцій нереалістичного характеру на межі ХІХ-ХХ ст. (як конкретно-історичне явище модернізм виник у Франції). √ Відгалуження модернізму: – імпресіонізм; – експресіонізм; – неоромантизм; – неореалізм; – неокласицизм; – символізм; – футуризм. ! В українській літературі під впливом особливостей розвитку національної історії модернізм набув специфічних рис. Варто зауважити, що […]...
- ІМПРЕСІОНІЗМ ТА ЕКСПРЕСІОНІЗМ Імпресіонізм та експресіонізм – це два мистецькі напрямки, що зударилися своїми протилежними світоглядовими настановами на переломі 19 і 20 сторіч. Цей зудар був наслідком бунту молодого покоління проти раціоналізму, позитивізму та емпіризму другої половини 19 сторіччя. Основою нового філософського світосприймання був ідеалізм, волюнтаризм, а перш за все ірраціоналізм, що заперечував можливість пізнання за допомогою виключно […]...
- Що таке експресіонізм? Цей стиль розвивався в європейському мистецтві і літературі з середини 1900 до 1930 років. Його головна особливість – експресія, загостреність все, що зображує художник або скульптор. Головним для художника стає передача оточуючим своїх власних вражень, почуттів і внутрішнього стану. Він не намагається придушити глядача красою. Навпаки, художник зображує потворне, погане, несправедливе. Для експресіоністів зовсім не […]...
- ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ – Українська література кінця XIX – початку XX ст Експресіонізм ( від латин, expressio – вираження) – стильова течія модернізму, що виникла на межі XIX – XX ст. у європейському живописі як заперечення міметичних1Тенденцій реалізму, натуралізму та імпресіонізму. Відомі майстри цього стилю – норвежець Едвард Мунк, німці Пауль Клеє, Ернст Кірхнер, Франц Марк, росіяни Василь Кандинський, Олексій Явленський, австрієць Егон Шіле, італієць Амадео Модільяні, […]...
- Теорія літератури. ЕКСПРЕСІОНІЗМ – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК (1871-1936) – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Експресіонізм – стильова течія модернізму, що виникла на противагу імпресіонізмові. На переконання експресіоністів, спільною основою всього у світі є дух (вільна творча енергія). Виразити його, тобто сягнути глибинного пізнання невидимих основ буття можна насамперед за допомогою творчої інтуїції. Завдання мистецтва, за цією концепцією, – у вираженні (експресіонуванні) незримого через зриме, внутрішнього через зовнішнє, вічного через […]...
- Підсумковий урок. Систематизація знань, умінь і навичок – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА Мета: повторити, узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений за І півріччя; розвивати вміння аналізувати, порівнювати та робити висновки, прищеплювати інтерес до знань, виховувати любов до читання творів класиків української літератури. Теорія літератури: реалізм, модернізм як напрям мистецтва, імпресіонізм, експресіонізм, типізація; художній тип, особливості типізації героїв, соціально-побутова повість, соціально-психологічний роман, драма як рід літератури, трагікомедія, соціально-психологічна драма. […]...
- Німецький експресіонізм в кіно Експресіонізм являє собою заключну фазу розвитку цілісного напряму в світовій художній культурі XX ст. “Ніколи ще не було епохи, настільки буяє кошмарами і смертельним жахом. Ніколи ще світ так не нагадував безмовну могилу. І ніколи людина не була так мізерний. Він благав про порятунок своєї душі, і вся епоха наповнювалася його благанням. Мистецтво з’єднувалося з […]...
- Експресіонізм новели В. Стефаника Камінний хрест – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Життєва основа твору. Поштовхом до написання новели “Камінний хрест” (1899) послужив від’їзд до Канади русівсько – го бідняка Стефана Дідуха. В одному з листів В. Стефаника (9 лютого 1935 р.) до М. Гавенчука, онука героя новели, розкривається причина написання цього твору: “Вашого діда по матері, Стефана Дідуха, я добре нагадую, як чоловіка, котрий мав на […]...
- Модернізм як розрив із традицією класичної літератури – пошук нових виражальних засобів: жанри, символічні образи, тип оповіді. Імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неоромантизм як різні напрямки модернізму. Модернізм у живописі, архітектурі, вжитковому мистецтві – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА Мета: ознайомити учнів із найвизначнішими мистецькими постатями кінця ХІХ – поч. ХХ ст., вказати на новаторські пошуки письменників у контексті розвитку світової літератури; дати поняття про модернізм та тенденції його розвитку; розвивати уміння аналізувати, систематизувати та узагальнювати матеріал, залежно від мети використовувати різноманітні читацькі стратегії; виховувати інтерес до знань, уміння визначати мету та цілі власної […]...
- Експресіонізм у творах В. Стефаника – Василь СТЕФАНИК (1871-1936) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст На творчу манеру новеліста вплинув польський модернізм. Визнаючи роль лідера групи “Молода Польща” у своєму творчому становленні, В. Стефаник писав: “Станіслав Пшебишевський – сам великий і його великі товариші навчили мене шанувати мистецтво”. У новелах В. Стефаника переважають риси експресіонізму. Більшість творів В. Стефаника пов’язана з темою українського села. У розкритті теми він рішуче відійшов […]...
- Новела Новина. Життєва основа новели. Удосконалення навичок ідейно-художнього аналізу твору – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА Мета: ознайомити учнів зі змістом новели “Новина”; удосконалювати навички ідейно-художнього аналізу твору; формувати вміння виділяти основне, визначати проблеми твору та проводити аналогії із сучасним життям; виховувати здатність співпереживати, вміння знаходити вихід зі скрутного становища. Теорія літератури: новела (повторення). Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка його творів, текст новели “Новина”. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. ПЕРЕБІГ […]...
- Головні етапи життя і творчості В. Стефаника. Особливості художнього світогляду письменника – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом В. Стефаника, особливостями його художнього світогляду; формувати вміння виділяти основне; розвивати навички зв’язного мовлення; виховувати повагу до особи письменника, сприяти формуванню гуманістичних переконань. Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка його творів. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка […]...
- Урок позакласного читання. Життя і творчість П. Грабовського. Основні мотиви творчості Грабовського – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА Мета: познайомити учнів з життям та поетичним доробком П. Грабовського; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, усне зв’язне мовлення, навички виразного читання; виховувати почуття патріотизму. Теорія літератури: поглиблення поняття про лірику, “чисте мистецтво”. Обладнання: портрет П. Грабовського, тексти творів. Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок і практичного їх використання). ПЕРЕБІГ УРОКУ […]...
- Контрольна робота за творчістю І. Франка та В. Стефаника – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА Мета: перевірити знання, уміння та навички учнів з теми “творчість І. Франка та В. Стефаника” з метою їх подальшої корекції; розвивати вміння концентрувати увагу на виконанні завдання, розраховувати час; виховувати охайність, відповідальність за результати своєї роботи. Теорія літератури: модернізм як напрям мистецтва, імпресіонізм як метод і напрям, соціально-психологічна драма, біблійні образи в літературі. Обладнання: тестові […]...
- Притча Притча – повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаційній частині твору. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у П. зосереджена певна дидактична ідея.-IL-відома за “Панчатантрою”. Вона широко, застосовується в євангелії, виражаючи в алегоричній формі духовні настанови, як, приміром, “притчі Соломона”, що вслід за Псалтирем набули широкого вжитку за/часів Київської Русі. Особливої популярності зазнала “Повість […]...
- Девальвація слова Девальвація слова (від de і лат. valvo – маю вартість) – знецінювання слова через утрату ним природного, зумовленого мовною практикою зв’язку вираження (звукової та графічної форми) із змістом (лексичним значенням). Процес Д. с. властивий кожній мові і стосується передовсім експресивних, емоційно-оцінних часто вживаних слів та виразів: вони швидко “зношуються”, втрачаючи конотаційні нашарування, і перетворюються, за […]...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – А. ЧЕХОВ, Ч. ДІККЕНС – ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДСТВА – 6 клас 1.”У нього ж особливий талант – людяний” (творчість А. Чехова). 2.Оповідання А. Чехова “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”. 3. Яку проблему порушує А. Чехов в оповіданні “Хамелеон”? 4.Повчальне значення оповідання А. Чехова “Товстий і тонкий”. 5. Яку науку я мав (мала) з оповідань А. Чехова? 6. Художні особливості оповідань А. Чехова. 7.”Найбільший оптиміст століття” (відомості про […]...
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- Аналіз п’єси Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти Свою п’єсу “Матінка Кураж та її діти” Бертольд Брехт почав писати в 1938 році в Данії, а закінчив – в 1939 у Швеції. Дія п’єси розгортається під час тридцятирічної війни. В основу п’єси Брехт поклав повість “Детальний і дивовижнй життєпис запеклої ошуканки і бродяги Кураж”, написану Г. фон Гріммельсгаузеном в 1670 році. Головними дійовими особами […]...
- Модернізм і авангардизм – XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ – підготовка до ЗНО та ДПА Слово “модернізм” (від франц. moderne – новітній, сучасний) – це не лише термін, що позначає певний напрям у художній літературі. У загальному культурному контексті воно набуло сили стрижневого поняття, що фіксує докорінні зміни у мистецтві, філософії, і ширше – у світорозумінні людини XX ст. Новий напрям у мистецтві XX ст. був пов’язаний зі змінами “людської […]...
- Бард Бард (кельт. bard – співець) – мандрівний співець у народів кельтського походження; в добу середньовіччя – поет в Ірландії, Шотландії, Уельсі. Щоб здобути це звання, початківець мусив оволодівати версифікаційною майстерністю впродовж 10-12 літ. Поезія В., що проіснувала майже до кінця XVIII ст., мала великий вплив на європейську літературу, передовсім на романтизм, особливо після видання пісень […]...
- Коефіцієнт І сполучна властивості множення дозволяють спрощувати вирази. Приклад 1. Спростимо вираз 0,3А – (-0,7b). Рішення. Цей вираз є твором чотирьох множників: 0,3 – а – (-0,7) – b. Згрупувавши окремо числові і окремо літерні множники, отримаємо: 0,3А – (-0,7b) = 0,3 – а – (-0,7) – b = (0,3 – (-0,7)) – (а – b) […]...
- Твір на тему: Новаторство “Епічного театру” Бертольта Брехта Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Евфонія Евфонія (грецьк. euphone – милозвучність) – вияв фоніки, який означає гармонійну сув’язь позитивно-естетичних явищ художнього, передовсім поетичного, твору. Е. надзвичайно органічна для української лірики, оскільки спирається на визначальну інтонаційну основу української мови – вокалізм, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до музичності (М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, В. Сосюра та ін.), виконує особливу стилістичну функцію у […]...
- Модернізм Модернізм (фр. moderne – сучасний, найновіший) – загальна літературно-мистецьких тенденцій неміметичного гатунку на межі ХІХ-ХХ ст., що виникли як заперечення ілюзіоністсько-натуралістичної практики в художній царині, обгрунтованої філософією позитивізму Ця філософія обстоювала емпіричні, жорстко верифіковані дані єдиним джерелом достеменного знання при принциповому нехтуванні іншими, зокрема, ірраціональними джерелами та посталою на підвалинах цієї філософії “соціально-реалістичною критикою”, схильною […]...
- Формальний метод у літературознавстві Формальний метод у літературознавстві – один із методів вивчення художньої літератури, зокрема аналізу літературно-художніх творів як органічної єдності змісту і форми, спрямований переважно на дослідження їх форми. Ф. м. у л. виник як реагування на поширення формалізму в мистецтві слова, на обмеженість і недоліки психологічної і культурно-історичної шкіл у літературознавстві. Формувався у західноєвропейському мистецтвознавстві (Г. […]...
- Теонім Теонім (грецьк. theos – Бог і опута – ім’я) – назва богів. До Т. досить часто звертається художня література, передовсім поезія. Традиційним джерелом Т. є антична міфологія, зокрема бог мистецтв Аполлон разом з музами, богиня краси та кохання Афродіта та ін.: “І він спитав: – Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук […]...
- Повідомлення на тему “Реалізм” Реалізм – це панівне ідейно-стильова течія в культурі і мистецтві Європи і Америки другої половини 19 століття і початку століття 20-го. Прийшов на зміну такому потужному стилевому перебігу в культурі і мистецтві як романтизм. Основний принцип творчості в реалізмі – це зображення дійсності, людини і світу реальними, такими, якими вони є. Чи не придуманими, не […]...
- Deus ex machina “Deus ex machina” (лат. бог із машини) – драматургічний прийом в античних трагіків, коли розв’язка твору здійснювалася божеством, спущеним на кін за допомогою спеціальної підйомної машини: так роз’яснювався зміст подій, запобігалася катастрофа, визначалася доля дійових осіб. Часто цим прийомом користувалися Еврипід (“Єлена”, “Іфігенія в Авліді”, “Електра”), Софокл (“Філоклет”), Плавт (“Амфітрі он”) та ін. Нині цей […]...
- Елліністична література Елліністична література – давньогрецька література доби еллінізму (350 до н. е. – 30 н. е.). їй властиве зниження політичної та соціальної заангажованості, пожвавлення Інтересу до внутрішнього світу людини, її духовності, звернення до фольклорних джерел, міфології та філософії. Особливої популярності набула драматургія (у всіх елліністичних державах, зокрема причорноморських) передовсім комедія (Менандр, Філемон, Діфіл та ін.), названа […]...
- Порівняльне політичне вираження Важливим моментом у проведенні порівняльних досліджень є вивчення того, що в політичній науці отримало найменування “політичне вираження”. Політичне вираження (промови, заяви, звернення, програми дій і т. П.) Є суттєвим елементом політичного життя і нерозривно пов’язане з політичною владою з аналітичної точки зору: всяка форма влади передбачає певне політичне вираз, який вона підтримує, контролює, каналізує і […]...
- Основа “Основа” – II – відновлений у 1993 журнал “Основа” завдяки сприянню Конгресу українських націоналістів. Редколегія, яку очолив В. Ілля, заявила, що має на меті не тільки “гідно продовжити, власне, засвідчити неперервність культурної традиції, а й вийти на нові обшири у відповідності з важливістю тих історичних завдань, які стоять перед нашою нацією”. Часопис знайомить читача передовсім […]...
- Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, Ідеалізація середньовічної минувшини. Відгомін творчих пошуків “0. ш.” […]...
- Летризм Летризм (фр. la lettre – літера, шифт) – авангардистський рух, започаткований 1947 у Парижі, різновид конкретної поезії. Його представники (І. Icy, М. ЛемеТр та ін.) вважали, що слово вичерпало свої зображально-виражальні та комунікативні можливості, тому потребує заміни літерою. Вони сформулювали свою програму “оновлення” мистецтва, передовсім поезії, проголошену “універсальною”, “революційною”. Естетика Л. сприяла розвитку дизайну (див.: […]...
- Прекрасне Прекрасне – одна з категорій естетики, виражає ту грань естетичного освоєння світу, що відповідає ідеалові людини і супроводжується почуттям естетичної насолоди. Мірою П. з боку об’єкта є симетрія, гармонія, пропорція, ансамбль його природних властивостей, які забезпечують позитивне значення явищ для людини; з боку суб’єкта мірою П. є духовне багатство вільної особи, яка невимушено, незацікавлено (з […]...
- Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии “Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии” – науковий, філологічно-археологічний збірник, видавався губернською вченою комісією у Катеринославі (нині – Дніпропетровськ) за редакцією А. Синявського. Всього з’явилося десять випусків (1904-15). Крім матеріалів, що стосуються історичної минувшини України, передовсім Запорозької Січі, тут публікувалися статті про І. Манжуру, М. Мізка та ін., дослідження І. Огієнка (“Научные знания в “Ключе разумения…” […]...
- Веризм Веризм (італ. verismo, від лат. verus – правдивий) – реалістичний напрям в італійській літературі та мистецтві, сформований в останній третині XIX ст. під впливом класичного реалізму, натуралізму європейських літератур та своєрідності національної дійсності в Італії після Рисорджименто – боротьби за національну єдність країни (1870). В., заснований Дж. Вергою, розвинутий Л. Капуаном, М. Чамполі, П. Масканьї, […]...