Види прибутку: визначення
- Валовий. Найбільш широкий показник, відображає різницю отриманого доходу від реалізації і витрат на собівартість. Прибуток від продажів. Більш вузький показник, крім собівартості додатково включає в себе комерційні і управлінські витрати. Прибуток до оподаткування включає в себе додатково позареалізаційні та операційні доходи і витрати. Чистий прибуток. Цей показник являє собою прибуток до оподаткування за вирахуванням окремих податкових зобов’язань і активів.
Оцінка чистого прибутку починається з докладного аналізу прибутку від реалізації.
Аналіз прибутку від реалізації
Прибуток від реалізації – це ключовий показник всієї фінансової діяльності підприємства, що відображає безпосередній фінансовий дохід, отриманий в результаті здійснення цієї діяльності. При цьому, фінансовий результат може визначатися як в цілому по підприємству, так і окремо по кожному виду продукції, що виробляється, наданих послуг або виконаних робіт. В цілому ж цей показник можна визначити, як виручку від реалізації виробленої продукції (послуг / робіт) за вирахуванням витрат на виробництво і реалізацію. Цей показник можна уявити у вигляді такої формули:
Пр = Вр – С / с
Де Пр – прибуток, Вр – виручка від реалізації, С / с – собівартість продукції (робіт, послуг).
При цьому в поняття виручки входить тільки отриманий від реалізації дохід, без урахування окремих податкових, є непрямими (наприклад, акцизів), а також без урахування тієї додаткової комісії або націнки, яка нараховується підприємствами, які виступають посередниками в процесі реалізації. Крім того, визначається сума виручки в залежності від методу обліку: або під час вступу безпосередньо грошових коштів, або після надання фінансових документів про оплату покупцями.
Методи оцінки прибутку також можуть бути різними в залежності від виду оцінюваної прибутку. Так, для розрахунку натурального показника прибутку від реалізації оцінюється комплексне порівняння показників готової продукції, які можна представити у вигляді такої формули:
Пр. = Він. + ТП – Ок
Де Пр. – прибуток, Він. – залишок нереалізованої продукції на початок періоду, ТП – товарна продукція, вироблена протягом звітного періоду, Ок – залишок нереалізованої продукції на кінець періоду.
При цьому за звітний період можуть розумітися різні відрізки часу: місяць, квартал, рік. При цьому кількість нереалізованої продукції може залежати від багатьох факторів, в тому числі і від політики фірми щодо обліку виручки.
Методи оцінки прибутку також безпосередньо залежать і від якісного аналізу прибутку, який включає в себе сукупність окремих характеристик загальної структури джерел, за рахунок яких формується прибуток. Якщо показник “якості” прибутку досить високий, то при аналізі це вказує на зростання загального обсягу виробленої продукції (робіт, послуг) з одночасним зниженням рівня її собівартості. Якщо ж цей показник знижений, то це вказує швидше на збільшення цін при реалізації продукції, в той час як обсяги виробництва зберігаються на колишньому рівні.
Тобто, для підвищення рівня “якості” прибутку необхідно основний упор робити на зниження собівартості виробленої продукції (робіт, послуг). Здійснити це можна при пошуку додаткових коштів для збільшення продуктивності, мобілізації окремих процесів.
Маржинальний дохід
Оцінка прибутку включає в себе безліч методів і компонентів. Для того, щоб більш ефективно провести аналіз прибутку від реалізації, необхідно використовувати так званий маржинальний дохід. Цей показник являє собою різницю сукупності виручки від реалізації і постійних витрат на виробництво і тих витрат на виробництво і реалізацію, які будуть змінними. У вигляді формули це буде представлене в такий спосіб:
МД = ВР + ПостЗ – ПерЗ
Де: МД – маржинальний дохід, ВР – виручка від реалізації, ПостЗ – постійні витрати, ПерЗ – змінні витрати.
Таким чином, прибуток буде розраховуватися як маржинальний дохід за вирахуванням постійних витрат. На підставі цього показника можна прийти до висновку, що відшкодування постійних витрат проводиться виключно за рахунок обсягів реалізованої продукції. Тобто, даний показник допомагає наочно побачити, за рахунок постійних або змінних витрат проводиться зміна в сумі прибутку від реалізації.
Ефект важеля
Ще одним компонентом, на підставі якого проводиться оцінка чистого прибутку, є ефект операційного важеля. Суть цього показника виражається в співвідношенні маржинального доходу і прибутку в цілому. Цей ефект дозволяє наочно продемонструвати розміри збільшення прибутку за будь-яких змінах в виручці від реалізації. Цей показник не є постійним, так як розмір прибутку при зростанні виручки безпосередньо залежить від співвідношення змінних і постійних витрат.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)