Операційний прибуток
Операційний прибуток – це показник діяльності економічного суб’єкта, який обчислюється як різниця між нетто-виручкою фірми і витратами по звичайній діяльності (в тому числі і операційними витратами).
Операційний прибуток організації практично еквівалентний прибутку від продажів.
Існує поширена помилка, що операційний прибуток рівнозначний прибутку до сплати податків. Різниця між поняттями криється в наступному: в показник сплати податків включаються доходи і витрати організації, не пов’язані з її основною діяльністю, тобто неопераційний прибуток. Якщо інших надходжень і витрат у підприємства немає, показники дорівнюють один одному.
З чого складається операційний прибуток?
До числа основних факторів утворення операційного прибутку можна віднести наступні:
- Обсяг проданої готової продукції; Собівартість випущеної продукції, її оптова та роздрібна ціни; Асортимент і структура продуктового ряду.
Кожен з описаних факторів складається з більш дрібних елементів, наприклад, в собівартість продукції включаються витрати на оплату праці персоналу та суми нарахованої амортизації.
Як порахувати операційний прибуток?
Для розрахунку використовується наступна формула:
Operating Profit = Gross Profit (GP) + Operating Revenue (OR) – Operating Expenses (OE),
Де
- GP – валовий прибуток організації; OR – операційні доходи; OE – операційні витрати.
Процедура розрахунку відбувається так: Дохід – Витрати
- Перш за все рахуються витрати (OE) – для цього потрібно скласти витрати на оплату праці персоналу та інші адміністративні витрати, комерційні витрати (наприклад, оплата послуг рекламного агентства) і загальну суму боргу кредиторам; Далі слід приступати до розрахунку доходів (OR) – сюди необхідно віднести грошові надходження від контрагентів, процентні доходи, отримані за розміщеними коштами, гроші, виплачені орендарями; Наступний показник – валовий прибуток (GP), який визначається як різниця між загальним виторгом і собівартістю продукції; На останньому етапі слід всі отримані дані підставити в вищенаведену формулу.
Управління формуванням операційного прибутку
В рамках управління операційним прибутком підприємство вирішує ряд наступних завдань (які в той же час можна вважати і етапами діяльності):
- Визначення точки беззбитковості (інша назва – поріг рентабельності) – обсягу реалізованої продукції, здатної покрити витрати на її виготовлення; Розрахунок беззбиткового обсягу реалізації для довгострокового періоду. Довгострокова операційна діяльність має кілька відмінностей від короткострокової, тому це завдання доречно виділити як самостійне. У числі відмінностей такі чинники як:
За рахунок ефективного використання матеріалів змінні витрати на виготовлення одиниці продукції з часом знижуються; Підвищення обсягів реалізації призводить до зростання постійних витрат, так як потрібен додатковий персонал і збільшення парку машин.
- Визначення такого обсягу реалізації, який дозволив би досягти планового прибутку. Можлива і зворотна постановка задачі: спрогнозувати прибуток на основі поточних даних з продажу. Розрахунок “запасу міцності”, тобто мінімального показника продажів, який би дозволяв фірмі залишатися в плюсі. “Запас міцності” – важливий чинник ціноутворення продукції. Оцінка можливостей для підвищення операційного прибутку підприємства за рахунок скорочення постійних і змінних витрат.
Тобто управління формуванням операційного прибутку спрямоване не тільки на розрахунок необхідного обсягу продажів, але і на пошук шляхів його підвищення.
Найбільш поширеними методами збільшення операційного прибутку вважаються:
- Мінімізація витрат; Ефективна асортиментна політика; Підвищення якості Товарів.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)