ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

√ Василь Андрійович Симоненко (8 грудня 1935 р., Біївці – 13 грудня 1964 р., Черкаси) – поет-шістдесятник, журналіст.

– Вірш-колискова “Лебеді материнства” (1960- 1963, збірка “Грім і тиша”, течія неоромантизм) – інтимна лірика, в якій відчувається особливе тепло і вдячність сина матері, яка його виростила.

√ Тема вірша – любов матері до сина та любов до Батьківщини.

√ У вірші возвеличується вміння виховувати дитину згідно з найвищими моральними і патріотичними настановами:

“Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину”.

√ У вірші можна виділити Три частини:

– казкове дитинство, період, коли мати робить усе для щастя своєї дитини;

– мрії матері про майбутнє власної дитини;

– роздуми матері про змужніння сина як людини і громадянина.

√ Образи-символи: добро – казка; материнська любов, мрія, відданість – лебеді; Батьківщина – верби та тополі; найдорожче у житті кожної людини – мати й Батьківщина.

√ Вірш написаний 7-стопним хореєм, строфа – двовірш, римування – паралельне.

√ Художні засоби: алітерація (“мРІють кРИлами з туману лебеді РОжеві”), епітети (рожеві лебеді, сургучеві зорі), порівняння, метафори (лебеді мріють, казка заглядає в шибку), символ, метонімія, антитеза, інверсія, риторичне звертання (досадо, сину).

! “Витязь молодої української літератури” – так назвав його і Олесь Гончар.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА