ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО. ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА – АВТОБІОГРАФІЧНА КІНОПОВІСТЬ – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

– Кіноповість “Зачарована Десна” (1941-1956, уперше надрукована в журналі “Дніпро”) була написана у період фактичного “ув’язнення” в Москві, коли психологічний стан О. Довженка і його туга за Батьківщиною досягли апогею. Кінорежисер мав на меті зняти за кіносценарієм фільм, але не судилося.

√ Кіноповість Розповідає про життя дитини на берегах Десни, яке автор описує, проживши насичені роки: подає опис життя традиційної української родини.

√ Автор Мав на меті возвеличити красу Десни-дівиці, показати щасливу пору дитинства та морально-етичні ідеали, які закладаються в цей період; поплакати над нещасливою долею своїх трудівників-батьків.

– У кіноповісті він говорить:

“…мені й досі так соромно відпочивати там, де працюють люди”.

– Згадував про батьків, дідів, прадідів:

“Було в минулому житті моїх батьків занадто багато неладу, плачу, темряви й жалю… Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму – і прадід, і дід, і батько з матір’ю”.

√ О. Довженко Оспівує красу дитинства, праці, природи. Серед мотивів кіноповісті і поняття роду, моралі, бездуховності часів, що прийшли на зміну.

√ Кіноповість складається з низки епізодів – спогадів дорослого Олександра Довженка про своє дитинство (про “перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих…”), які розказуються вустами малого Сашка. Спогади перемежовуються з роздумами дорослого Довженка.

√ Особливість “Зачарованої Десни” – Відсутність чіткого сюжету, проте це не перешкоджає з насолодою читати твір.

√ Образи кіноповісті:

– прадід Семен (для хлопчика він богоподібний);

– прабаба Марусина – знана прокльонщиця;

– батько Петро (гарний, випиває з горя, дожив до окупації);

– мати Одарка (любила, щоб усе скрізь росло);

– Тарас – дід по батькові (возив Сашка на косовицю);

– дядько Самійло – косар;

– Тихон Бобир – мисливець;

– Леонтій Опанасович – учитель.

√ Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко.

! О. Довженко запозичує з фольклору принцип нанизування і мотивів, відступів, ретардацій тощо.

! Образ ріки Довженко зберіг у пам’яті на все життя: “А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка…”.

√ Художні особливості:

– народнопісенні звороти, фольклорні образи-символи:

“Коло хати мати-зозуля кус мені розлуку…”;

– причетність читача до подій твору:

“Але сідаймо ще раз у вербові човни, прошу вас. Візьмемо весла ясенові і вернімось на Десну…”;

– гіперболи:

Малий Сашко слухає колядки, в яких дівчата “…довго й повільно, ніби линучи в безмежну далечінь часу, на сімсот, може, літ виспівують мені талан”;

– прийом контрасту:

Монолог малого Сашка про приємне та неприємне;

– порівняння:

Священика під час повені батько втяг, “як сома в свій ковчег”;

– епітети, метафори.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО. ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА – АВТОБІОГРАФІЧНА КІНОПОВІСТЬ – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА