Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану – ЛІНА КОСТЕНКО

Related posts:

1. “Поетів ніколи не був мільйон” (Ліна Костенко) – Ліна Костенко (1930) – Українська література другої половини XX століття … Народ не вибирають. І сам ти – тільки брунька у нього на гіллі. Для нього і живуть, за нього і вмирають, Ох, не тому, що він – найкращий на землі! (Ліна Костенко) З-поміж українських поетів другої половини XX століття постать Ліни Костенко найпомітніша. Активна учасниця руху шістдесятників, вона завжди виважувала високе й відповідальне покликання […]...
2. “Душа належить людству і епохам”(Ліна Костенко) – Ліна Костенко (1930) – Українська література другої половини XX століття Лірика Ліни Костенко не тільки високохудожня, а й високоінтелектуальна та глибокопатріотична. У поетеси немає плакатних патріотичних віршів, трафаретних гасел, не часто вживається навіть слово “Україна”. І водночас підтекст більшості її поезій виразно патріотичний. Володимир Базилевський підкреслив: “Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське. Її сюжети завжди […]...
3. Ще назва є, а річки вже немає – ЛІНА КОСТЕНКО Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, І дика качка тоскно обминає Рудиментарні залишки багви. І тільки степ, і тільки спека, спека, І озерявин проблески скупі. І той у небі зморений лелека, І те гніздо лелече на стовпі. Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста. Барвистих лук не знають […]...
4. І засміялась провесінь: – Пора! – ЛІНА КОСТЕНКО І засміялась провесінь: – Пора! – За Чорним Шляхом, за Великим Лугом – Дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – Усі ідуть за часом, як за плугом. За ланом лан, за ланом лан і лан, За Чорним Шляхом, за Великим Лугом, Вони уже в тумані – як туман – Усі вже йдуть за часом, як […]...
5. КРИЛА – ЛІНА КОСТЕНКО А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір”я, А з […]...
6. Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко – IV варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Нічого так чудово не скажеш, як поезію. Ні які прекрасні слова не звучать у прозі так, як вони лунають, переливаються барвами у віршованій мові. Звичайні, щоденні слова прози у поезії стають неповторними, душевними і прекрасними. Підтвердження цьому – чисті й щирі вірші української поетеси Ліни Костенко. Її поезія вчить, примушує плакати, переживати за чиїсь страждання. […]...
7. БАЛАДА МОЇХ НОЧЕЙ – ЛІНА КОСТЕНКО Коли земля в холодну ніч загилена І вітер в зорях тягне горяка,- У полі, між козацькими могилами, Мій Дон Кіхот шукає вітряка. А той вітряк давно вхопили вхопини. Пірнає в хмару місяць-дармовис. І ніч глуха, і поле перекопане, І в порожнечу поціляє спис. А все довкола мертве, зачакловане, І злий чаклун глузує поблизу. Мої думки […]...
8. ДОЩ ПОЛИВ… – ЛІНА КОСТЕНКО (Нар. 1930 р.) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив’яний, Блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях… Ген корів розсипана квасолька Доганяє хмари у полях. БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА Полив’я́ний – від полива: особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби. ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ […]...
9. Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко – ІІІ варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Я вважаю, що саме ці слова можна сказати і про велику поетесу України Ліну Костенко. Так, вона наша і пісня, і душа, і щирість, і суддя, і захисник. Вона – поетеса, яка живе і думає, радіє і сумує разом […]...
10. Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко – І варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Духовність людини зумовлюється “диханням” серця. Вона йде з самих його глибин, живе в ньому і, на жаль, інколи вмирає. Але якщо в людини гаряче серце, якщо вона вміє піклуватися не тільки про себе, а і про інших, якщо з її кохання можна скласти пісню, то така людина має багатий духовний світ. Такою є наша поетеса […]...
11. Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) – I варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. Л. Костенко Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію легендарна поетеса – співачка з Полтави. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Легенда обросла такими життєвими подробицями, які ми вже сприймаємо як реальність. “Маруся Чурай” – найбільший за обсягом твір Ліни Костенко. В […]...
12. Старенька жінко – ЛІНА КОСТЕНКО * * * Старенька жінко, Магдо чи Луїзо! Великий світ, холодні в н ім вітри. У нас ще й досі круппівське залізо Виорюють у полі трактори. Ну, як там вальси – чи гримлять у Відні? Як доктор Фауст – бореться зі злом? У нас навіки хлопці наші рідні Живуть собі у рамочці за склом. Я […]...
13. ЛІС – ЛІНА КОСТЕНКО Вовтузяться в грунті гриби. Цвітуть черемухи млосно. Дубів золоті герби Горять під коронами сосен. Біліють храми беріз. То мудра і древня держава – Вкарбований профілем ліс В черленого сонця кружала. Тут кожен сам собі пан, Живе по своєму закону. І сонце – найвищий Коран. І крона – найкраща корона. Століття – лише на розгін. Звір’я […]...
14. Добро і правда в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Роман “Маруся Чурай” – панорамне полотно, заповнене історичними персонажами, легендарними постатями, він поєднує фактографічну точність і художній вимисел. Успіх цього твору, загальнонародна любов до нього базуються на могутньому переплетенні етичних, духовних, емоційних рухів і проблем. Ліна Костенко вкрай напружує протистояння добра і зла, правди і кривди, вірності і зради, утілюючи ці поняття у двох групах […]...
15. Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко – ІІ варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Українська поетеса Ліна Костенко подарувала читачеві щирість своєї душі, філософське осмислення життя, красу слова. Дочка епохи шістдесятих років XX століття карбувала свій талант у часи, коли панувала напівправда, а гостре правдиве слово замовчувалось в інтересах тоталітарної ідеології. Читаючи лірику Ліни Костенко, ми розуміємо, що це не просто гасла чи крилаті вислови. Кожен вірш примушує читача […]...
16. Вирлооке сонце – ЛІНА КОСТЕНКО * * * Вирлооке сонце Сідає на чорну скелю. З неба, гір і свободи собі збудувала дім я. Небосхил для людини – Якраз відповідна, стеля. Піднімеш думку – і не розіб’єш їй тім’я. Майстрували нам стелю до млості, до одуру, Із найкращих ідей, з настановами згідно, Знявши мірку з пресованих бовдурів І пружинно-спіральних негідників. Спіральним […]...
17. Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) – IІ варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Легенда про Марусю Чурай добре відома в Україні. Хоча жодних історичних свідоцтв її існування не лишилося, вона живе в пам’яті народній як утілення високої сили кохання, душевної краси, безкомпромісності, великого поетичного дару. Не випадково захопила ця легенда Ліну Костенко, яка в сучасній українській поезії є взірцем професійної і людської гідності та сумління. Де в чому […]...
18. ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ – ЛІНА КОСТЕНКО Драматична поема, Старовинний лейтмотив якої Звучить то тихше, то голосніше, Залежно од вітрів історії ДІЙОВІ ОСОБИ Павлюк Томиленко Сахно Черняк І все, і всі, Що їм по дорозі Стрічаються На місці їде віз, і все з ним розминається – Дерева, люди, обрії, зірки. На возі двоє спиною до спини, вони сидять, Закуті у кайдани, – […]...
19. ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ – ЛІНА КОСТЕНКО *** Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, Воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, Не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне На сто ерзаців у собі! Минають фронди і жіронди, Минає славне і гучне. Шукайте посмішку Джоконди, Вона ніколи не мине. Любіть травинку, і тваринку, І сонце завтрашнього дня, […]...
20. СУМНО ХЛЮПАЄ ДОЩ. ЛІНА КОСТЕНКО “СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ”. ПІДСУМОК З ВИВЧЕННЯ ПОЕЗІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки з прочитаного, вчити визначати настрій твору; виховувати любов і бережливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Уві сні Орест Зліз на Еверест. Поможіть Оресту Злізти з Евересту! Бо йому вже […]...
21. Крила – ЛІНА КОСТЕНКО – скорочено А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. У цьому правда пташина… А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху – пір’я, А з правди, чесноти і […]...
22. Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) – I варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія Ліни Костенко збагатила українську літературу неперевершеними зразками слова, що йде від самої душі. Вершиною її поезії є роман у віршах “Маруся Чурай”. Події цього роману відбуваються в середині XVII століття, коли український народ вів боротьбу проти польської шляхти. На фоні історичних подій зображена історія кохання головної героїні Марусі Чурай, легендарної народної співачки, та її […]...
23. ІМА СУМАК – ЛІНА КОСТЕНКО Було на світі плем’я – інки. Було на світі – і нема. Одних приставили до стінки, А інших вбили крадькома. Кого улещено дарами, Кого утоплено в крові. І тільки храми, древні храми Стоять по груди в кропиві. І тільки вітер, вітер, вітер… І тільки сонце, сонце, сон… Над нерозгаданістю літер На скелі дикій, як бізон. […]...
24. Короткий переказ – Крила – ЛІНА КОСТЕНКО – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” ЛІНА КОСТЕНКО А й правда. Крилатим грунту не треба. Землі немає. То буде небо. Немає поля. То буде воля. Немає пари. То будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, Не з пуху-пір’я, […]...
25. МІЖ ІНШИМ – ЛІНА КОСТЕНКО Коли я буду навіть сивою, І життя моє піде мрякою, А для тебе буду красивою, А для когось, може, й ніякою. А для когось лихою, впертою, Ще для когось відьмою, коброю. А між іншим, якщо відверто, То була я дурною і доброю. Безборонною, несинхронною Ні з теоріями, ні з практиками. І боліла в мене іронія […]...
26. Ой ні, ще рано думати про все – ЛІНА КОСТЕНКО Ой ні, ще рано думати про все. Багато справ ще у моєї долі. Коли мене снігами занесе, Тоді вже часу матиму доволі. А поки що – ні просвітку, ні дня. Світ мене ловить, ловить… доганя! Час пролітає з реактивним свистом. Жонглює будень святістю і свинством. А я лечу, лечу, лечу, лечу! – Григорій Савич! – […]...
27. СВІТЛИЙ СОНЕТ – ЛІНА КОСТЕНКО Як пощастило дівчині в сімнадцять, В сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але все як слід. Вона росте ще, завтра буде вищенька. Але печаль приходить завчасу. Це ще не сльози – це квітуча вишенька, Що на світанку струшує росу. Вона в житті зіткнулась з неприємістю: Хлопчина їй не […]...
28. БІЛА СИМФОНІЯ – ЛІНА КОСТЕНКО Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – Біла симфонія снігу Пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, Скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, Сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, Останнє моє кохання… В такому віці людина Завжди кохає востаннє. Бо то уже справа гідности – […]...
29. І скаже світ – ЛІНА КОСТЕНКО І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов – на грані маячні І віра – у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, Зробити для вселюдського прогресу? – Я можу тільки кинути життя Історії кривавій під колеса. Хоч знаю: все це їй не первина. Але колись […]...
30. Короткий переказ – Страшні слова, коли вони мовчать – ЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕНКО * * * Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучився, болів, Із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди, і мільярди слів, А ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, […]...
31. Мій перший вірш – ЛІНА КОСТЕНКО Мій перший вірш написаний в окопі, На тій сипкій од вибухів стіні, Коли згубило зорі в гороскопі Моє дитинство, вбите не війні. Лилась пожежі вулканічна лава, Стояли в сивих кратерах сади. І захлиналась наша переправа Шаленим шквалом полум’я й води. Був білий світ не білий вже, а чорний. Вогненна ніч присвічувала дню. І той окопчик […]...
32. АЛЬТЕРНАТИВА БАРИКАД – ЛІНА КОСТЕНКО На історичних перекатах В чаду чиєїсь маячні Люди Завжди На барикадах, Знають про це чи ні. Барикади цегли – проти бездомності. Барикади поезії – проти бездумності. Барикади совісті – проти берій. На барикадах – не до фанаберій. А комунари – як комунари. Кому лафет, А кому і нари. Мужність не дається напрокат. Не бува барокко […]...
33. ЧАЙКА НА КРИЖИНІ – ЛІНА КОСТЕНКО (Нар. 1930 р.) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала… Що ж робити? Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів. Все збиралась на силі, та не встигла огледіться, Як проснулись дерева і на Одрі […]...
34. Заворожи мені, волхве! – ЛІНА КОСТЕНКО “Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…” Сидить по мавпі на зорях, на місяцях, Респектабельні пілігрими В комфортабельних “Волгах” “ходять” по шевченковських місцях. Вербують верби у монографії. Вивчають біо – і гео-графію. Полюють в полі на три тополі… А цікаво, багато б із них потрафили Пройти шляхами його долі? Давайте чесно. Не кнопки ж ми й […]...
35. ТУТ ОБЕЛІСКІВ ЦІЛА РОТА – ЛІНА КОСТЕНКО Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота Високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі бронзове лиття. Лежать наморені солдати, А не проживши й півжиття! Хтось, може, винен перед ними. Хтось, може, щось колись забув. Хтось, може, зорями сумними У снах юнацьких не побув. Хтось, може, має яку звістку, Які […]...
36. Чоловіче мій, запрягай коня – ЛІНА КОСТЕНКО Чоловіче мій, запрягай коня. То не кінь, а змій, миготить стерня. Доберемося за три годиночки За стонадцять верст до родиночки. Чуєш роде мій, роде, родоньку, Чом бур”ян пішов по городоньку? Роботящий мій з діда-прадіда, Двір занедбаний – Боже праведний. Ой ти ж роде мій, мій ріднесенький, Хоч би вийшов хто, хоч однесенький. Що ж це […]...
37. Біль єдиної зброї – ЛІНА КОСТЕНКО Півні кричать у мегафони мальв – Аж деренчить полив’яний світанок… Мій рідний краю, Зроду ти не мав Нейтральних барв, тих прісних пуританок. Червоне й чорне кредо рукава. Пшеничний принцип сонячного степу. Такі густі смарагдові слова Жили в тобі і вибухали з тебе. Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. […]...
38. Виходжу в сад, він чорний і худий – ЛІНА КОСТЕНКО Виходжу в сад, він чорний і худий, Йому вже ані яблучко не сниться. Шовковий шум танечної ходи Йому на згадку залишає осінь. В цьому саду я виросла, і він Мене впізнав, хоч довго придивлявся. В круговороті нефатальних змін Він був старий і ще раз обновлявся. І він спитав: – Чого ти не прийшла У іншу […]...
39. ЛІНА КОСТЕНКО. Життя і творчість Бувають, може, й кращі голоси, Але такого другого немає. (Ліна Костенко) Епіграфом до свого реферату я взяла слова з історичного роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”. Вони відносяться до Марусі, визначають її незвичайний дар. А в моїй уяві в самої Ліни є теж щось від Марусі Чурай. Нещодавно я перечитала збірники віршів Ліни Костенко, познайомилась з […]...
40. Ліна Костенко (Народилася 1930 року) – Я І СВІТ “Королевою української поезії” XX століття називають Ліну Костенко. Народилася поетеса в містечку Ржищеві в учительській сім’ї. Батьки були людьми високоосвіченими, порядними. Батько знав дванадцять мов, добре орієнтувався в усіх навчальних предметах і викладав їх у школі. Коли дівчинці минуло шість років, сім’я переїхала до Києва. Тут застала її війна. “Я писала мало не осколком великі […]...