ЛІС – ЛІНА КОСТЕНКО

Вовтузяться в грунті гриби.

Цвітуть черемухи млосно.

Дубів золоті герби

Горять під коронами сосен.

Біліють храми беріз.

То мудра і древня держава –

Вкарбований профілем ліс

В черленого сонця кружала.

Тут кожен сам собі пан,

Живе по своєму закону.

І сонце – найвищий Коран.

І крона – найкраща корона.

Століття – лише на розгін.

Звір’я – від мурашки до лева.

У сосен державний гімн:

“Ненавиджу дрова з древа!”

І тільки при людях, мабуть,

Дерева тремтять від жаху,

Бо кращих із них поведуть

Ні за що ні про що на плаху.

Каліками – тими погребують.

Найкращих зрубають, повалять…

Задзвонять над ними погребно

Білі дзвони конвалій.

І гірко в нічній глушині

Запалять люльки серед моху

Старі бородаті пні –

Підданці царя Гороха.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ЛІС – ЛІНА КОСТЕНКО