Чоловіче мій, запрягай коня – ЛІНА КОСТЕНКО

Related posts:

1. “Душа належить людству і епохам”(Ліна Костенко) – Ліна Костенко (1930) – Українська література другої половини XX століття Лірика Ліни Костенко не тільки високохудожня, а й високоінтелектуальна та глибокопатріотична. У поетеси немає плакатних патріотичних віршів, трафаретних гасел, не часто вживається навіть слово “Україна”. І водночас підтекст більшості її поезій виразно патріотичний. Володимир Базилевський підкреслив: “Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське. Її сюжети завжди […]...
2. “Поетів ніколи не був мільйон” (Ліна Костенко) – Ліна Костенко (1930) – Українська література другої половини XX століття … Народ не вибирають. І сам ти – тільки брунька у нього на гіллі. Для нього і живуть, за нього і вмирають, Ох, не тому, що він – найкращий на землі! (Ліна Костенко) З-поміж українських поетів другої половини XX століття постать Ліни Костенко найпомітніша. Активна учасниця руху шістдесятників, вона завжди виважувала високе й відповідальне покликання […]...
3. Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко – ІІ варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Українська поетеса Ліна Костенко подарувала читачеві щирість своєї душі, філософське осмислення життя, красу слова. Дочка епохи шістдесятих років XX століття карбувала свій талант у часи, коли панувала напівправда, а гостре правдиве слово замовчувалось в інтересах тоталітарної ідеології. Читаючи лірику Ліни Костенко, ми розуміємо, що це не просто гасла чи крилаті вислови. Кожен вірш примушує читача […]...
4. Мій перший вірш – ЛІНА КОСТЕНКО Мій перший вірш написаний в окопі, На тій сипкій од вибухів стіні, Коли згубило зорі в гороскопі Моє дитинство, вбите не війні. Лилась пожежі вулканічна лава, Стояли в сивих кратерах сади. І захлиналась наша переправа Шаленим шквалом полум’я й води. Був білий світ не білий вже, а чорний. Вогненна ніч присвічувала дню. І той окопчик […]...
5. Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко – ІІІ варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Я вважаю, що саме ці слова можна сказати і про велику поетесу України Ліну Костенко. Так, вона наша і пісня, і душа, і щирість, і суддя, і захисник. Вона – поетеса, яка живе і думає, радіє і сумує разом […]...
6. ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ – ЛІНА КОСТЕНКО *** Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, Воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, Не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне На сто ерзаців у собі! Минають фронди і жіронди, Минає славне і гучне. Шукайте посмішку Джоконди, Вона ніколи не мине. Любіть травинку, і тваринку, І сонце завтрашнього дня, […]...
7. Коротка інформація про коня Кінь: Зріст: до 1м 80 см. Маса: від 300 кг до 1 т. Швидкість: до 50 км /год. Вагітність: 1 рік. Тривалість життя: до 30 років. Кінь – одна з найкрасивіших і граціозних тварин на планеті. Завдяки своїй розвиненій мускулатурі і міцним ногам вона може розвивати швидкість 40 – 48 км / год (галопом). Систематика […]...
8. МІЖ ІНШИМ – ЛІНА КОСТЕНКО Коли я буду навіть сивою, І життя моє піде мрякою, А для тебе буду красивою, А для когось, може, й ніякою. А для когось лихою, впертою, Ще для когось відьмою, коброю. А між іншим, якщо відверто, То була я дурною і доброю. Безборонною, несинхронною Ні з теоріями, ні з практиками. І боліла в мене іронія […]...
9. Добро і правда в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Роман “Маруся Чурай” – панорамне полотно, заповнене історичними персонажами, легендарними постатями, він поєднує фактографічну точність і художній вимисел. Успіх цього твору, загальнонародна любов до нього базуються на могутньому переплетенні етичних, духовних, емоційних рухів і проблем. Ліна Костенко вкрай напружує протистояння добра і зла, правди і кривди, вірності і зради, утілюючи ці поняття у двох групах […]...
10. Ой ні, ще рано думати про все – ЛІНА КОСТЕНКО Ой ні, ще рано думати про все. Багато справ ще у моєї долі. Коли мене снігами занесе, Тоді вже часу матиму доволі. А поки що – ні просвітку, ні дня. Світ мене ловить, ловить… доганя! Час пролітає з реактивним свистом. Жонглює будень святістю і свинством. А я лечу, лечу, лечу, лечу! – Григорій Савич! – […]...
11. БАЛАДА МОЇХ НОЧЕЙ – ЛІНА КОСТЕНКО Коли земля в холодну ніч загилена І вітер в зорях тягне горяка,- У полі, між козацькими могилами, Мій Дон Кіхот шукає вітряка. А той вітряк давно вхопили вхопини. Пірнає в хмару місяць-дармовис. І ніч глуха, і поле перекопане, І в порожнечу поціляє спис. А все довкола мертве, зачакловане, І злий чаклун глузує поблизу. Мої думки […]...
12. Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) – I варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія Ліни Костенко збагатила українську літературу неперевершеними зразками слова, що йде від самої душі. Вершиною її поезії є роман у віршах “Маруся Чурай”. Події цього роману відбуваються в середині XVII століття, коли український народ вів боротьбу проти польської шляхти. На фоні історичних подій зображена історія кохання головної героїні Марусі Чурай, легендарної народної співачки, та її […]...
13. Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко – І варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Духовність людини зумовлюється “диханням” серця. Вона йде з самих його глибин, живе в ньому і, на жаль, інколи вмирає. Але якщо в людини гаряче серце, якщо вона вміє піклуватися не тільки про себе, а і про інших, якщо з її кохання можна скласти пісню, то така людина має багатий духовний світ. Такою є наша поетеса […]...
14. Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко – IV варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Нічого так чудово не скажеш, як поезію. Ні які прекрасні слова не звучать у прозі так, як вони лунають, переливаються барвами у віршованій мові. Звичайні, щоденні слова прози у поезії стають неповторними, душевними і прекрасними. Підтвердження цьому – чисті й щирі вірші української поетеси Ліни Костенко. Її поезія вчить, примушує плакати, переживати за чиїсь страждання. […]...
15. СУМНО ХЛЮПАЄ ДОЩ. ЛІНА КОСТЕНКО “СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ”. ПІДСУМОК З ВИВЧЕННЯ ПОЕЗІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки з прочитаного, вчити визначати настрій твору; виховувати любов і бережливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Уві сні Орест Зліз на Еверест. Поможіть Оресту Злізти з Евересту! Бо йому вже […]...
16. Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) – I варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. Л. Костенко Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію легендарна поетеса – співачка з Полтави. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Легенда обросла такими життєвими подробицями, які ми вже сприймаємо як реальність. “Маруся Чурай” – найбільший за обсягом твір Ліни Костенко. В […]...
17. ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ – ЛІНА КОСТЕНКО Драматична поема, Старовинний лейтмотив якої Звучить то тихше, то голосніше, Залежно од вітрів історії ДІЙОВІ ОСОБИ Павлюк Томиленко Сахно Черняк І все, і всі, Що їм по дорозі Стрічаються На місці їде віз, і все з ним розминається – Дерева, люди, обрії, зірки. На возі двоє спиною до спини, вони сидять, Закуті у кайдани, – […]...
18. ЛІС – ЛІНА КОСТЕНКО Вовтузяться в грунті гриби. Цвітуть черемухи млосно. Дубів золоті герби Горять під коронами сосен. Біліють храми беріз. То мудра і древня держава – Вкарбований профілем ліс В черленого сонця кружала. Тут кожен сам собі пан, Живе по своєму закону. І сонце – найвищий Коран. І крона – найкраща корона. Століття – лише на розгін. Звір’я […]...
19. Думки про безсмертя народу та його пiснi (Ліна Костенко) – твір з української літератури Живуть на свiтi люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспiльне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу i вмерти, не залишив ши згадки про себе в душi жодної людини. Але є такi люди, якi не зробили за своє життя надзвичайних вiдкриттiв, але їх люблять i […]...
20. ІМА СУМАК – ЛІНА КОСТЕНКО Було на світі плем’я – інки. Було на світі – і нема. Одних приставили до стінки, А інших вбили крадькома. Кого улещено дарами, Кого утоплено в крові. І тільки храми, древні храми Стоять по груди в кропиві. І тільки вітер, вітер, вітер… І тільки сонце, сонце, сон… Над нерозгаданістю літер На скелі дикій, як бізон. […]...
21. Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) – IІ варіант – 11 клас – ЛІНА КОСТЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Легенда про Марусю Чурай добре відома в Україні. Хоча жодних історичних свідоцтв її існування не лишилося, вона живе в пам’яті народній як утілення високої сили кохання, душевної краси, безкомпромісності, великого поетичного дару. Не випадково захопила ця легенда Ліну Костенко, яка в сучасній українській поезії є взірцем професійної і людської гідності та сумління. Де в чому […]...
22. КРИЛА – ЛІНА КОСТЕНКО А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір”я, А з […]...
23. Маруся Чурай (скорочено) – Ліна Костенко Маруся Чурай (скорочено) – Ліна Костенко ЯКБИ ЗНАЙШЛАСЬ НЕОПАЛИМА КНИГА Розділ I …Суддя сказав: – Закони судочинства Вагатися не дозволяють нам. Запобігавши, щоб такі злочинства Не множились промежду християн, Ми мусим вбивцю засудить до страти, Як нам велить і право, і статут. І тільки спосіб – як її карати – Предметом спору може бути тут. […]...
24. Дощ полив – ЛІНА КОСТЕНКО – скорочено Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив’яний Блискавки визбирує в траві. Спостерігаємо майстерну гру слів “полив” і “полив’яний” (тобто блискучий), щоб підкреслити яскравість природи після дощу. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви і порожній шлях… Ген корів розсипана квасолька Доганяє хмари у полях. Сполука “корів квасолька” […]...
25. СВІТЛИЙ СОНЕТ – ЛІНА КОСТЕНКО Як пощастило дівчині в сімнадцять, В сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але все як слід. Вона росте ще, завтра буде вищенька. Але печаль приходить завчасу. Це ще не сльози – це квітуча вишенька, Що на світанку струшує росу. Вона в житті зіткнулась з неприємістю: Хлопчина їй не […]...
26. БІЛА СИМФОНІЯ – ЛІНА КОСТЕНКО Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – Біла симфонія снігу Пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, Скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, Сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, Останнє моє кохання… В такому віці людина Завжди кохає востаннє. Бо то уже справа гідности – […]...
27. Старенька жінко – ЛІНА КОСТЕНКО * * * Старенька жінко, Магдо чи Луїзо! Великий світ, холодні в н ім вітри. У нас ще й досі круппівське залізо Виорюють у полі трактори. Ну, як там вальси – чи гримлять у Відні? Як доктор Фауст – бореться зі злом? У нас навіки хлопці наші рідні Живуть собі у рамочці за склом. Я […]...
28. АЛЬТЕРНАТИВА БАРИКАД – ЛІНА КОСТЕНКО На історичних перекатах В чаду чиєїсь маячні Люди Завжди На барикадах, Знають про це чи ні. Барикади цегли – проти бездомності. Барикади поезії – проти бездумності. Барикади совісті – проти берій. На барикадах – не до фанаберій. А комунари – як комунари. Кому лафет, А кому і нари. Мужність не дається напрокат. Не бува барокко […]...
29. Вирлооке сонце – ЛІНА КОСТЕНКО * * * Вирлооке сонце Сідає на чорну скелю. З неба, гір і свободи собі збудувала дім я. Небосхил для людини – Якраз відповідна, стеля. Піднімеш думку – і не розіб’єш їй тім’я. Майстрували нам стелю до млості, до одуру, Із найкращих ідей, з настановами згідно, Знявши мірку з пресованих бовдурів І пружинно-спіральних негідників. Спіральним […]...
30. І скаже світ – ЛІНА КОСТЕНКО І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов – на грані маячні І віра – у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, Зробити для вселюдського прогресу? – Я можу тільки кинути життя Історії кривавій під колеса. Хоч знаю: все це їй не первина. Але колись […]...
31. Як привчити коня бути слухняним Одним з небагатьох тварин, що зіграли в історії людства настільки важливу роль, стала коня. Історія свідчить, що саме коні були просто необхідні людині не тільки для домашнього господарства, але і для ведення воєн. Людина здавна знав, як приручити коня і підпорядкувати її своїй волі. Важко уявити проведення багатьох лицарських турнірів або завойовницькі походи без цих […]...
32. Ще назва є, а річки вже немає – ЛІНА КОСТЕНКО Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, І дика качка тоскно обминає Рудиментарні залишки багви. І тільки степ, і тільки спека, спека, І озерявин проблески скупі. І той у небі зморений лелека, І те гніздо лелече на стовпі. Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста. Барвистих лук не знають […]...
33. Виходжу в сад, він чорний і худий – ЛІНА КОСТЕНКО Виходжу в сад, він чорний і худий, Йому вже ані яблучко не сниться. Шовковий шум танечної ходи Йому на згадку залишає осінь. В цьому саду я виросла, і він Мене впізнав, хоч довго придивлявся. В круговороті нефатальних змін Він був старий і ще раз обновлявся. І він спитав: – Чого ти не прийшла У іншу […]...
34. Біль єдиної зброї – ЛІНА КОСТЕНКО Півні кричать у мегафони мальв – Аж деренчить полив’яний світанок… Мій рідний краю, Зроду ти не мав Нейтральних барв, тих прісних пуританок. Червоне й чорне кредо рукава. Пшеничний принцип сонячного степу. Такі густі смарагдові слова Жили в тобі і вибухали з тебе. Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. […]...
35. ТУТ ОБЕЛІСКІВ ЦІЛА РОТА – ЛІНА КОСТЕНКО Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота Високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі бронзове лиття. Лежать наморені солдати, А не проживши й півжиття! Хтось, може, винен перед ними. Хтось, може, щось колись забув. Хтось, може, зорями сумними У снах юнацьких не побув. Хтось, може, має яку звістку, Які […]...
36. І засміялась провесінь: – Пора! – ЛІНА КОСТЕНКО І засміялась провесінь: – Пора! – За Чорним Шляхом, за Великим Лугом – Дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – Усі ідуть за часом, як за плугом. За ланом лан, за ланом лан і лан, За Чорним Шляхом, за Великим Лугом, Вони уже в тумані – як туман – Усі вже йдуть за часом, як […]...
37. Заворожи мені, волхве! – ЛІНА КОСТЕНКО “Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…” Сидить по мавпі на зорях, на місяцях, Респектабельні пілігрими В комфортабельних “Волгах” “ходять” по шевченковських місцях. Вербують верби у монографії. Вивчають біо – і гео-графію. Полюють в полі на три тополі… А цікаво, багато б із них потрафили Пройти шляхами його долі? Давайте чесно. Не кнопки ж ми й […]...
38. БІЛОЧКА ВОСЕНИ – ЛІНА КОСТЕНКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Ліна Костенко народилася на Київщині. Змалечку великим авторитетом для неї був батько, який володів дванадцятьма мовами, добре знався на багатьох науках. У теплій родинній атмосфері формувався творчий талант майбутньої поетеси. Переносне значення БІЛОЧКА ВОСЕНИ На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх […]...
39. БІЛОЧКА ВОСЕНИ – ЛІНА КОСТЕНКО – Українська література – Література для дітей На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло. “Буде холодно надворі, Сніг посиплеться з дубів, […]...
40. Алегоричний образ білого коня Шептала – Володимир ДРОЗД (1939-2003) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Вивчаючи жанр байки, ви навчилися розпізнавати в таких художніх творах алегорію, адже під образом Лисиці вгадується хитра людина, Вівці чи Курки – покірна й примітивна, Зайця – боязка, Вовка – жорстока, хижа й ненаситна. Проте байка – не єдиний літературний жанр, у якому людські риси мають тварини або птахи. Часткове олюднення представників тваринного світу дає […]...